Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Загальні відомості про коливання



Механічні коливання

Пружні хвилі

 

 

Конспект лекцій

з курсу загальної фізики

 

Київ 2005

Укладачі: Горбатюк Василь Архипович

Печерська Тетяна Вікторівна

 

Рецензент: Лисенко М.Г.

 

І. Механічні коливання

 

Згідно з програмою курсу фізики для інженерно-технічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти та навчальними планами студентам пропонується для вивчення такий перелік питань з розділу "Механічні коливання":

1. Загальні відомості про коливання.

2. Вільні незатухаючі гармонічні коливання.

3. Енергія системи, котра здійснює гармонічні коливання.

4. Математичний та фізичний маятники.

5. Подання коливань з допомогою векторів.

6. Додавання коливань однакового напрямку.

7. Додавання взаємно перпендикулярних коливань.

8. Затухаючі гармонічні коливання.

9. Вимушені гармонічні коливання. Резонанс та його практичне значення.

10. Автоколивання.

При вивченні явищ, пов'язаних з механічними коливаннями, варто чітко собі уявляти, що механічні коливання є різновидом механічного руху. Тому до тіл та систем, котрі здійснюють гармонічні механічні коливання, можна застосувати всі основні закони і положення механіки.

З іншого боку, незважаючи на різну фізичну природу коливань (механічних, електромагнітних та ін.), для них є спільними певні фізичні закономірності: вони описуються однаковими рівняннями; вони досліджуються загальними методами, розробка і застосування яких і становлять задачу теорії коливань. Найпростіше спостерігати механічні коливання. Тому розробку основних положень теорії коливань звичайно починають із розгляду механічних коливань.

Загальні відомості про коливання

Коливання – це рухи (тобто будь-які зміни стану), для яких є характерним той чи інший ступінь повторюваності. Так, при коливаннях математичного маятника (куля, підвішена на умовно невагомій і нерозтяжній нитці) повторюються відхилення його то в один, то в інший протилежний йому бік від вертикалі (положення рівноваги). При коливаннях в електричному контурі повторюється зміна заряду на кожній обкладинці конденсатора.

Фізика і техніка мають справу з коливаннями, дуже різноманітними за фізичною природою, характером і ступенем повторюваності, швидкістю зміни станів, за механізмом виникнення.

За фізичною природою можуть бути, зокрема, виділені коливання:

а) механічні, наприклад, коливання маятника, моста, корабля на хвилях, струни, коливання густини повітря при поширенні в ньому хвиль;



б) електромагнітні – коливання напруженостей електричного і магнітного полів у електромагнітних хвилях;

в) електромеханічні, наприклад, коливання мембрани телефону;

г) хімічні, наприклад, коливання концентрації речовин під час перебігу так званих періодичних хімічних реакцій.

Швидкість повторюваної зміни станів характеризують частотою коливань – кількістю коливань за одиницю часу. У природі та в техніці зустрічаються коливання, котрі відбуваються з різними частотами інтервалом від 10-10 до 1022 коливань за секунду (герц).

Коливання з частотами від 10-10 до 104 Гц відносять до низькочастотних. Це переважно механічні та електричні коливання, які спостерігаються в природі і техніці. Так, обертання планет навколо Сонця відбувається з частотами від 1,28·10-9 Гц (Плутон) до 1,32·10-7 Гц (Меркурій); коливання споруд, коливання і обертання вузлів машин відбуваються з частотами від долей до 104 Гц; звукові коливання – з частотами від 16 Гц до 2·104 Гц; змінний електричний струм, генерований електростанціями України (і багатьох інших держав світу), має стандартну частоту 50 Гц. Механічні коливання відбуваються і з більш високими частотами. Так, ультразвукові коливання мають частоти від 105 до 109 Гц, а пружні коливання з частотами 1012–1013 Гц називають гіперзвуками. Коливанням атомів в рідинах та твердих тілах, а також в молекулах, властиві частоти порядку 1013 Гц.

Радіотехніка використовує електромагнітні коливання і хвилі з частотами від 105до 1011 Гц.

Оптика має справу з електромагнітними хвилями, в яких коливання напруженостей електричного і магнітного полів відбуваються з частотами від 1012 до 1017 Гц. Інтервал частот від 1012 до 1014 Гц відповідає інфрачервоному випромінюванню, інтервал частот від 1014 до 1015 Гц відповідає видимій частині спектра, а інтервал частот від 1015 до 1017 Гц – ультрафіолетовому випромінюванню.



Далі в порядку підвищення частот йдуть рентгенівське випромінювання (1018 – 1019 Гц), гамма-випромінювання (1020 Гц), електромагнітне випромінювання, що входить до складу космічного випромінювання.

За механізмом виникнення і перебігу коливання поділяють на вільні (власні), вимушені та автоколивання.

Вільні (власні) коливання виконує система, виведена з положення рівноваги зовнішніми силами і надана самій собі.

Вимушені коливання – це коливання, що відбуваються в коливальній системі під дією зовнішньої змінної сили.

Автоколивання – незатухаючі коливання, що можуть існувати в будь-якій системі (її називають автоколивальною системою) при відсутності зовнішнього впливу. При цьому амплітуда і період коливань регулюються властивостями самої системи (наприклад, коливання маятника годинника, коливання струни в смичкових інструментах).

За формою і характером перебігу коливання можуть бути простими і складними. Найпростішими є гармонічні коливання – це такі коливання, при яких фізична характеристика коливальної системи змінюється з часом за законом косинуса чи синуса (див. рівняння (1.10) – (1.14) стор 8, 9). Гармонічні коливання займають серед усіх різноманітних форм коливань важливе місце, що визначається двома обставинами. По-перше, в природі і в техніці дуже часто зустрічаються коливання, за формою близькі до гармонічного. По-друге, періодичні процеси іншої форми можуть бути представлені як накладення кількох гармонічних коливань.

Багато коливань, незалежно від їх фізичної природи, швидкості перебігу, механізму виникнення мають ряд спільних закономірностей, котрі можуть бути розглянуті на прикладі гармонічних коливань механічних систем.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!