Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ОБЛІК. РЕЄСТРАЦІЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ



Чітко налагоджений облік і реєстрація всіх випадків професій­них захворювань, отруєнь та нещасних випадків на виробництві, сво­єчасне і правильне їх розслідування, вміння накреслити раціональ­ний план профілактичних заходів є важливими передумовами змен­шення професійної захворюваності та виробничого травматизму. Сво­єчасне розпізнавання професійного захворювання чи нещасного ви­падку, з'ясування причин їх виникнення та усунення цих причин шляхом проведення відповідних санітарно-гігієнічних й оздоровчих заходів дають змогу попередити виникнення нових професійних за­хворювань та нещасних випадків.

Професійні захворювання — захворювання, зумовлені дією шкід­ливих умов праці. Вони поділяються на гострі, що виникли після одноразової, упродовж не більше однієї робочої зміни, дії шкідли­вих виробничих факторів, та хронічні, що виникли після багатора

 

 

зової й тривалої дії шкідливих факторів. Гостре й хронічне профе­сійне отруєння є окремим випадком гострого або хронічного профе­сійного захворювання. Групове професійне захворювання — захво­рювання, при якому одночасно захворіло (постраждало) двоє й біль­ше людей.

До нещасних випадків належать травми, теплові удари, опікі, об­мороження, утоплення, ураження електричним струмом і блискав­кою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (зем­летруси, зсуви грунту, повені, урагани тощо), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни, що трапили­ся на робочому місці на території підприємства або в іншому місці при виконанні потерпілим трудових обов'язків як у робочий час, включаючи встановлені перерви, так і за час, необхідний для впо­рядкування засобів виробництва, одягу й т.ін. перед початком або після завершення роботи, а також під час проїзду на роботу чи з роботи на транспорті, що надало підприємство.

Згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних ви­падків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в уста­новах і організаціях" № 623-93, у нашій країні налагоджено спеці­альну систему обліку професійних захворювань і нещасних випад­ків, яка включає низку обов'язкових організаційних етапів: 1) пові­домлення про всі випадки ушкоджень; 2) розслідування їх причин із оформленням акта; 3) складання звітів.

Про кожний нещасний випадок, гостре професійне захворюван­ня чи отруєння його очевидець чи сам потерпілий негайно пові­домляє безпосереднього керівника робіт (бригадира, майстра, дис­петчера, змінного інженера), який зобов'язаний терміново організу­вати першу допомогу потерпілому та його доставлення в лікуваль­но-профілактичний заклад (медпункт, медсанчастину, поліклініку, лі­карню), сповістити про випадок керівника підрозділу або власника підприємства, зберегти до розслідування ситуацію на робочому міс­ці й стан обладнання такими, якими вони були в момент випадку (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призводить до більш важких наслідків).



Лікувально-профілактичний заклад повинен упродовж доби про­інформувати власника підприємства про кожне звертання потерпі­лого від нещасного випадку. При гострому професійному захворю­ванні (отруєнні) лікувально-профілактичний заклад інформує не лише власника, а також територіальну санепідемстанцію спочатку телефоном (телетайпом, факсом), а потім надсилаючи екстрене по­відомлення на кожного потерпілого за наведеною нижче формою для прийняття термінових запобіжних заходів. Зв'язок гострих, у тому числі інфекційних, захворювань з професійною діяльністю потерпі­лого після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та епідеміологом санепідемстанції у разі необхідності уточнюється спе­ціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослід­них інститутів гігієни праці. Лікувально-профілактичний заклад, який уточнив або змінив діагноз гострого професійного отруєння (захво-

 

рювання), складає нове екстрене повідомлення за тією ж формою та упродовж 10 год надсилає його в територіальну санепідемстанцію за місцем праці потерпілого із зазначенням зміненого (уточненого) діагнозу та дати його встановлення.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію для розслідування у складі ке­рівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника або головного спеціаліста структурного підрозді­лу. До комісії також входить представник профспілкової організа­ції, а у випадках гострих професійних отруєнь (захворювань) — спеціаліст санепідемстанції. Комісія зобов'язана упродовж трьох діб з моменту події обстежити місце нещасного випадку, опитати оче­видців і, якщо це можливо, потерпілого, розглянути відповідність умов праці і засобів виробництва вимогам нормативно-технічної до­кументації, визначити обставини, причини та винуватців нещасного випадку, розробити заходи щодо попередження подібних випадків. Результати розслідування оформляють актом за формою Н-1, який подають для затвердження власникові підприємства. До акта дода­ють пояснення очевидців, потерпілого, документи, що характеризу­ють стан робочого місця з визначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого. Нещасні випадки, гострі професійні захворю­вання (отруєння), оформлені актом, реєструються на підприємстві у спеціальному журналі. Власник підприємства упродовж доби після завершення розслідування затверджує акт і передає по одному при­мірнику потерпілому, керівнику структурного підрозділу, де виник нещасний випадок, державному інспектору з нагляду за охороною праці, профспілковій організації, керівнику служби охорони праці підприємства, а копію у випадку гострого професійного отруєння (захворювання) у санепідемстанцію. '



По закінченні терміну тимчасової непрацездатності потерпілого ке­рівник структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, вносить до акта дані про наслідки нещасного випадку і скеровує повідомлен­ня про це організаціям і посадовим особам, які отримали акт.

Про групові та із летальним кінцем нещасні випадки власник підприємства зобов'язаний також повідомити місцевий орган дер­жавного нагляду за охороною праці, місцевий орган державної ви­конавчої влади, керівний профспілковий орган, місцеву прокурату­ру та відповідне міністерство. Про груповий випадок професійного отруєння (захворювання), внаслідок якого загинуло двоє і більше осіб, повідомляється також Міністерство охорони здоров'я. Комісія для розслідування цих випадків призначаєтья наказом керівника територіального органу держнагляду за охороною праці, а при ма­сових нещасних випадках, аваріях, отруєннях робітників — централь­ним органом державного нагляду за охороною праці або Кабінетом міністрів України.

Власник підприємства на основі актів організовує складання зві­ту про потерпілих за формою, затвердженою Міністерством стати

 

 

Міністерство охорони здоров'я України

(назва лікувально-профілакшчного закладу)

ЕКСТРЕНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!