Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Комп’ютерна презентація «Педагоги-гуманісти епохи Відродження»



 

 

Справжнім вождем гуманістів на початку XVI ст. став Еразм Роттердамський (1469-1536) – найвидатніша постать Північного Відродження.

Еразм Роттердамський— видатний нідерландський учений-гуманіст епохи Відродження. Значну увагу приділяв проблемам освіти й педагогіки. Високо оцінюючи роль виховання, вбачав його головне завдання у виробленні в дітей з раннього віку моральності та благочестя. У своїх памфлетах «Похвала глупоті» та «Розмови запросто» різко критикував зміст і схоластичні методи навчання, паличну дисципліну і брутальність учителів. Під час вивчення стародавніх мов вважав за необхідне основну увагу приділяти не формальному оволодінню граматикою, а читанню латинських і грецьких класиків. Вимагав, щоб навчання було легким і приємним для учнів, ґрунтувалося на їхніх інтересах і розвивало самостійність. Як і всі гуманісти, був прихильником м'якої дисципліни в школі. Його книга «Молодим дітям наука» містить правила з укріплення духа, важливі для юнацтва (наприклад, «Насміхатися, виставивши язика, є справа блазня», «Зі старшими говорити потрібно поважно і мало, а з рівними - дружньо і ласкаво», «Три знаряддя маємо для вченості: розум, пам'ять, старанність. Розум формується вправами. Пам'ять примножується від наполегливості. Наполегливість розвивай сам і не лінуйся».

 

Одним з найяскравіших представників епохи Відродження є Вітторіно да Фельтре (1378-1446).

В 1424 р. відкрив при дворі герцога Мантуанського школу, в якій навчались діти герцога і його наближених, а також діти бідних батьків, які утримувались за рахунок Вітторіно да Фельтре. Ця школа знаходилась на березі мальовничого озера, кімнати в ній були світлими, просторими. Школа називалась «Будинком радості». Самою назвою Вітторіно да Фельтре підкреслював відмінність своєї школи від середньовічної аскетичної школи. Велика увага надавалась фізичному вихованню: діти займались верховою їздою, плаванням, гімнастикою, фехтуванням. Тілесні покарання допускались лише за антиморальні дії вихованців. Вивчались давні мови, римська і грецька літератури. Діти вивчали математику, у викладанні якої мали місце наочні посібники і практичні роботи. Школа Вітторино да Фельтре користувалась популярністю, вона була зразком для створення нових гуманістичних шкіл в різних країнах Західної Європи, а самого Вітторіно да Фельтре називали «першим шкільним учителем нового типу».

Думка про виховання молодого покоління в процесі трудової діяльності була вперше висловлена англійським гуманістомТомасом Мором(1478-1535). Він був англійський мислитель-гуманіст, політичний діяч, один із засновників утопічного соціалізму. В знаменитій «Золотій книжці про найкращий суспільний лад і про новий острів Утопію» (1516) обстоював необхідність надання всім громадянам можливості «духовної свободи і освіти». Критикуючи економічний і політичний лад в Англії, докладно змалював картину справедливого, на його думку, ладу, де люди працюють, а держава дбає про освіту і виховання громадян. Обстоював принцип загального навчання рідною мовою, вимагаючи рівності освіти для чоловіків і жінок. Задовго до Каменського висунув принцип наочності та спостереження за природою. Наголошував на гармонійному розвитку особистості, зв'язку школи з життям, трудовому вихованні, рівноправності розумової й фізичної праці. Вперше поставив проблему освіти дорослих засобами бібліотек, музеїв, організацією самоосвіти громадян і прилученням їх до науки.



 

Ще одним представником утопічного соціалізму був італійський мислительТоммазо Кампанелла(1568-1639).

У творі «Республіка Сонця» чи «Місто Сонця» показав ідеальний суспільний лад, при якому люди живуть на засадах повної політичної і економічної рівності. Приватна власність і гроші відсутні. Всі члени суспільства зобов’язані займатись сільськогосподарською і ремісничою працею не більше чотирьох годин на день. Найздібніші займаються наукою і мистецтвом.

Готуючись до трудової діяльності, діти спочатку відвідують різні майстерні, а потім долучаються до громадської праці. Навчання розпочинається з двох років із застосуванням наочності. Стіни «Місто Сонця» розписані картинками, на яких зображені різні галузі знань і ремесел. Гуляючи зі своїми наставниками вздовж стін, маленькі діти засвоюють алфавіт і вчаться говорити, потім, граючись, оволодівають навчальними предметами. На восьмому році життя діти приступають до активного і свідомого навчання. Виховним керівником держави є вчений Сонце (метафізик), його помічники – Мон (могутність), Сін (мудрість), Мор (любов).



 

Педагогічна думка цієї епохи збагатилася творами і педагогічною практикою багатьох педагогів-гуманістів.

Франсуа Рабле (1494—1553) - французький письменник-гуманіст, педагог, автор роману «Гаргантюа і Пантагрюель», у якому нещадно висміював схоластичне навчання. Ним висвітлено нову педагогіку Відродження (якщо Гаргантюа вчився ще за методикою зубрячки, то його син Пантагрюель робить рішучий поворот у бік природничих наук, життєвості навчання, спорту, праці). Рабле наголошував на розвитку мислення, активності дитини, побудові навчання на зацікавленості її навколишнім середовищем, вивченні природи під час прогулянок, бесід, відвідування майстерень та ознайомлення з трудовою діяльністю. Пропагував гуманістичне виховання людини, в якому б гармонійно поєднувалися фізичний і духовний розвиток. За Рабле, в школі повинні вивчати мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право. Важливою складовою всебічного виховання вважав мистецтво.

Мішель Монтень (1553—1592) — французький мислитель-гуманіст, представник філософського скептицизму. В своїй головній праці «Досліди» (1580) гостро критикував сучасну йому школу за те, що вона вчила некритично сприймати чужі думки, сліпо слідувати за авторитетами, й переконував, що таке навчання тренує пам'ять, проте не розвиває розуму, учить цитувати й коментувати, але не вчить мислити. Вважав, що освіта має насамперед розвивати розум учня, самостійність його думки, критичне ставлення до будь-яких поглядів і авторитетів, підтверджувати навички освіти практичною діяльністю, а результати навчання - своїм життям. Особливу роль відводив вихованню високих моральних якостей, яке необхідно здійснювати не повчаннями, а прикладом і моральним вправлянням. До запропонованої ним програми теоретичної освіти входили фізика й геометрія, які в XVI ст. в коледжах і університетах Франції не вивчалися. Високо оцінюючи освітнє і виховне значення історії, засуджував зведення вивчення її до засвоєння дат і імен. Вимагав виявляти індивідуальні особливості учня й шукати підхід, якого потребує своєрідність кожної дитячої особистості.

(Студенти роблять критичний аналіз роботи один одного)

¹1.5. Робота в групах.

Викладач роздає уривки з творів Франческо Кастільоне та Томаса Мора.

¹1.6. Вправа «Мікрофон»

Викладач: використовуючи «мікрофон», опрацювавши уривки запропонованих творів, переглянувши питання для груп, вам треба зробити аналіз творів та відповісти на питання.

Завдання групам:

І група –Спираючись на зміст уривка з творуФранческо Кастільоне, з’ясуйте, чи міг учитель Вітторіно да Фельтре стати зразком для своїх учнів? На якій підставі автор стверджує, що Вітторіно добра людина і найкращій учитель? Чому в цю школу приїжджали вчитись з усієї Італії?

ІІ група –Використовуючи уривок з твору Томаса Мора «Утопія», визначте ставлення англійського гуманіста до держави і тих, хто тримає у своїх руках державну владу. Чи мав він рацію стверджувати, що знищення власності зробить людей щасливими?


УРИВКИ

 

Уривок з твору Франческо Кастільоне

«Життя Вітторіно да Фельтре»

Упродовж восьми років я був у школі Вітторіно і навчався у нього звичаям і наукам. Своїм працелюбством і старанністю Вітторіно здобув велику популярність як добра людина і найкращий наставник. 22 роки він працював у Мантуї, виховуючи дітей правителя та інших юнаків. Бідних юнаків, яких Вітторіно вважав здібними до навчання, він утримував на власний рахунок, надавав їм притулок, допомагав книжками, харчами, одягом.

Він ніколи не сідав до вогню, навіть у дуже холодну зиму, і казав, що зігрітися краще фізичними вправами, ніж біля вогнища. Тому юнакам, які в нього навчались, він наказував щодня грати в м’яча, бігати, стрибати. Він казав, що це дуже сприяє не лише тренуванню тіла та укріпленню здоров’я, а й загострює розум.

Його учнів ніколи не били або били рідко, а тих хто нехтував читання, карали так: їх змушували продовжувати заняття тоді, коли інші отримували дозвіл піти погуляти чи розважитися. Якщо Вітторіно несподівано виявляв серед учнів брехуна, злодія, забіяку чи непристойного в словах і справах, тоді ніхто не міг врятувати винуватця від покарання. З його школи виходили найкращі й найосвіченіші учні, які стікалися до нього з усіх областей Італії…

 

Уривок з твору Т. Мора «Утопія»

 

Після неодноразового і уважного спостереження за всіма процвітаючими сьогодні державами я можу клятвено стверджувати, що вони є змовою багатіїв, які під іменем і вивіскою держави піклуються про свою власну користь. Усі ці люди абсолютно нічого не роблять… Життя їхнє минає серед блиску і розкошів, у ледарстві й марних заняттях. З іншого боку, людей гнітить сьогодні безплідна, безкорисна праця та вбиває думка про злиденну старість. Я переконаний, що розподілити все порівну й справедливо, а також щасливо управляти справами людськими неможливо інакше, ніж повністю знищивши власність…

 

@1.7. Підведення підсумків заняття. Тестові завдання.

 


№ п/п Прізвище, ім’я педагога-гуманіста Основні освітні погляди Які ідеї педагогів-гуманістів знаходять своє відображення в змісті сучасної освіти
Еразм Роттердамський (1469-1536) · Високо оцінюючи роль виховання, вбачав його головне завдання у виробленні в дітей з раннього віку моральності та благочестя. · Основну увагу приділяти не формальному оволодінню граматикою, а читанню латинських і грецьких класиків. · Вимагав, щоб навчання було легким і приємним для учнів, ґрунтувалося на їхніх інтересах і розвивало самостійність. · Прихильник м'якої дисципліни в школі.  
Вітторіно да Фельтре (1378-1446) · Велика увага надавалась фізичному вихованню: діти займались верховою їздою, плаванням, гімнастикою, фехтуванням. · Тілесні покарання допускались лише за антиморальні дії вихованців. · Вивчались давні мови, римська і грецька літератури. · Діти вивчали математику, у викладанні якої мали місце наочні посібники і практичні роботи. · Вітторіно да Фельтре називали «першим шкільним учителем нового типу».  
Томас Мор (1478-1535) · Один із засновників утопічного соціалізму. · Обстоював необхідність надання всім громадянам можливості «духовної свободи і освіти». Докладно змалював картину справедливого, на його думку, ладу, де люди працюють, а держава дбає про освіту і виховання громадян. Обстоював принцип загального навчання рідною мовою, вимагаючи рівності освіти для чоловіків і жінок. Задовго до Каменського висунув принцип наочності та спостереження за природою. · Наголошував на гармонійному розвитку особистості, зв'язку школи з життям, трудовому вихованні, рівноправності розумової й фізичної праці. · Вперше поставив проблему освіти дорослих засобами бібліотек, музеїв, організацією самоосвіти громадян і прилученням їх до науки.  
Томмазо Кампанелла (1568-1639) · У своїх творах показав ідеальний суспільний лад, при якому люди живуть на засадах повної політичної і економічної рівності. · Готуючись до трудової діяльності, діти спочатку відвідують різні майстерні, а потім долучаються до громадської праці. · Навчання розпочинається з двох років із застосуванням наочності. · Маленькі діти засвоюють алфавіт і вчаться говорити, потім, граючись, оволодівають навчальними предметами. · На восьмому році життя діти приступають до активного і свідомого навчання.  
Франсуа Рабле (1494—1553) · Висміював схоластичне навчання. · Ним висвітлено нову педагогіку Відродження · Наголошував на розвитку мислення, активності дитини, побудові навчання на зацікавленості її навколишнім середовищем, вивченні природи під час прогулянок, бесід, відвідування майстерень та ознайомлення з трудовою діяльністю. · Пропагував гуманістичне виховання людини, в якому б гармонійно поєднувалися фізичний і духовний розвиток. · В школі повинні вивчати мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право. · Важливою складовою всебічного виховання вважав мистецтво.  
Мішель Монтень (1553—1592) · Вважав, що освіта має насамперед розвивати розум учня, самостійність його думки, критичне ставлення до будь-яких поглядів і авторитетів, підтверджувати навички освіти практичною діяльністю, а результати навчання - своїм життям. · Особливу роль відводив вихованню високих моральних якостей, яке необхідно здійснювати не повчаннями, а прикладом і моральним вправлянням. · Вимагав виявляти індивідуальні особливості учня й шукати підхід, якого потребує своєрідність кожної дитячої особистості.  


 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!