Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Охарактеризуйте засоби колективного захисту працюючих



Засоби кол. захисту поділяються на огороджувальні, запобіжні пристрої, сигналізаційне обладнання, пристрої блокування, профілактичні випробування.Огороджув.(щити,екрани,бар’єри) зони з безпекою механічних дій, огороджують зони випромінювання і зони з хім. речовинами, майданчики на висоті. Поділ. на стаціонарні та переносні. Запобіжні викор. для автомат. виключення обладнання при виникненні аварійних ситуацій.Блокування виключає можливість проникнення людини в небезпечну зону. Поділ. на механічні, електричні, фотоелементні, радіаційні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані.Сигналізація (кольорова,звукова, кольорово-звукова, одоризацій на) за призначенням поділ. на оперативну, попереджувальну, пізнавальну.

37.Назвіть засоби індивідуального захисту працюючих

ізолюючи костюми (скафандри); засоби зах. органів дихання(пневмомаски,пневмошоломи); спеціальний одяг; спеціальне взуття; засоби зах. рук; засоби зах. голови; засоби зах. обличчя; засоби зах. орагна слуху ; засоби зах. очей; запобіжні пристрої(запобіжні пояси,маніпулятори); захисні дерматологічні засоби(креми,мазі).

38.В чому полягає професійний добір працюючих?

Праця працівників багатьох професій пов'язана із впливом на них комплексу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що визначає специфіку і рівень безпеки цих виробництв . Відповідно, висуваються підвищені вимоги до індивідуальних властивостей виконавців. Професійний відбір є однією з найважливіших складових комплексу профілактичних заходів щодо збереження здоров'я працюючих, який включає також контроль за проектуванням нових технологій і виробничого обладнання, використання раціональних режимів праці та відпочинку та засобів індивідуального захисту, ефективне медичне обслуговування, передбачає зниження можливих економічних витрат, пов'язаних з травматизму та профзахворюваності. Визначаючи професійну придатність, необхідно враховувати наявність відповідних потенційних професійно значущих здібностей, таких як: - відповідність фізичних і психологічних особливостей людини характером майбутньої праці; - відповідність рівня підготовки і професійного досвіду розв'язуваним виробничим завданням; - стійкість установки на виконання даного виду робіт (зацікавленість, почуття обов'язку).

39. Розкрити зміст поняття "охорона праці".

Охорона праці за своєю сутністю є турботою про людину у процесі використ. її праці і розгляд. як охорона працездатності людини. З іншого боку, відносини щодо охорони праці — невід'ємна складова організації процесу праці, що створює умови для стабільної та успішної трудової діяльності громадян. Охорону праці і здоров'я громадян віднесено до пріоритетних напрямків соціальної політики України. Конституція України є одним з основних соц. прав громадян визначає право кожного на належні, безпечні й здорові умови праці, встановлює, що використ. праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Право на охорону здоров'я закріплено і в Основах законодавства України про охорону здоров'я. Охорона здоров'я — це система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя, а здоров'я — стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Право на охорону здоров'я досить широке поняття за колом суб'єктів, за оцінкою факторів впливу на здоров'я, за завд. правового регул-ня.



40. У чому полягає соціальне-економічне значення охорони праці?

Соціальне значення охорони праці полягає в сприяння зростанню ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення її безпеки, зниження виробничого травматизму і захворюваності. У зв'язку з цим соціальне значення охорони праці виявляється, перш за все, у впливі на зміну наступних трьох основних показників, що характеризують рівень розвитку суспільного виробництва.1) Зростання продуктивності праці в результаті збільшення фонду робочого часу за рахунок 2) Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих за рахунок 3) Збільшення сукупного національного продукту за рахунок поліпшення зазначених вище показників і складових їх компонентів. Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці і є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. У зв'язку з цим економічне значення охорони праці оцінюється результатами, отримуються при зміні соціальних показників за рахунок впровадження заходів щодо поліпшення умов праці. Соціально-економічними заходами щодо охорони праці передбачаються такі економічні методи управління охороною праці:обов’язкове соціальне страхування працівників власником підприємства від нещасних випадків;збереження середнього заробітку за працюючим за період простою в разі відсторонення його від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я його самого або для людей, які його оточують;виплата вихідної допомоги при розриві трудового договору за власним бажанням, якщо власник не виконує вимог законодавства або умов колективного договору з питань охорони праці безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням та інші пільги і компенсації працівникам, що зайняті на роботах з важкими й шкідливими умовами;безплатна видача працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту на роботах із шкідливими й небезпечними умовами;відшкодування власником шкоди у зв’язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я працівника (або його сім’ї у разі смерті потерпілого), пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, а також моральної шкоди.



41. Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв’язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція Украй , Закони України: „Про охорону праці", Про використання ядерної енергії і радіаційний захист„Про підприємства в Україні", «Про охорону здоров'я». «Про пожежну безпеку».„Про колективні договори і угоди", „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"…а також Кодекс законів про працю України (КЗпП). В ст. 43 Конституції України записано: „Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", „Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється". Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України „Про охорону праці", дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

42. Які права на охорону праці має працівник під час роботи на підприємстві?

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці. За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства. На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

43. На які пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці має право працівник?

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством. У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором. Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством. Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

44. Як законодавство охороняє працю жінок і неповнолітніх?

Існує Перелік важких робіт із шкідливими та небезпечними умовами (понад 500 видів робіт у різноманітних галузях виробництва), на яких забороняється застосовувати працю жінок, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України. Важкими умовами праці можна пояснити збільшення у жінок кількості захворювань, що призводять до безплідності, несприятливого перебігу вагітності. Зростає дитяча та материнська смертність. Санітарні правила і норми визначають обов’язкові гігієнічні вимоги до виробничих процесів, устаткування, робочих місць, трудового процесу, виробничого середовища й санітарно-побутового забезпечення працівниць з метою охорони їхнього здоров’я і поширюються на підприємства, установи й організації всіх форм власності незалежно від сфери діяльності та відомчої підпорядкованості, де застосовується праця жінок. Для практично здорових жінок на всіх підприємствах повинні надаватися робочі місця з допустимими умовами праці, що характеризуються такими факторами середовища і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час регламентованого відпочинку і не повинні мати несприятливого впливу в найближчому і віддаленому періодах на стан здоров’я працівниць. Наявність на робочому місці хімічних речовин першого і другого класів небезпеки, патогенних мікроорганізмів, а також речовин, що володіють алергічною, канцерогенною, мутагенною дією, протипоказана для праці жінок дітородного віку. Відповідно до ст. 174 КЗпП і ст. 10 Закону України «Про охорону праці» не можна допускати жінок до наступних видів роботи, навіть якщо вони наполягають на виконанні цих робіт: 1.роботи з важкими умовами праці;2.роботи зі шкідливими або небезпечними умовами праці;3підземних робіт (крім нефізичних або робіт із санітарного і побутового обслуговування). Існують також норми гранично допустимих навантажень для жінок при підійманні та переміщенні важких речей вручну, що встановлені наказом № 241 МОЗ України «Про затвердження граничних норм підіймання та переміщення важких речей жінками». Дозволяється виконання жінками робіт з підіймання, переміщення вантажів масою, яка перевищує 7 кг, але не більше 10 кг при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину). В обох випадках сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати 350 кг з робочої поверхні і 175 кг — з підлоги.Забороняється використовувати жіночу працю в нічний час і надурочно. Щоправда, сучасне законодавство вже дозволяє залучати жінок до роботи в нічний час, але тимчасово й лише в тих галузях, де це необхідно.Особливе становище у вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, — законодавство забороняє залучати їх на нічну і понаднормовану працю, роботу без вихідних днів, а також відправляти у відрядження.Законодавство з охорони праці особливу увагу звертає і на застосування за необхідності праці неповнолітніх. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 46. Цей перелік поширюється як на підземні роботи, так і на інші роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

45. Які державні та громадські органи здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці?

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють: 1.Державний департамент з нагляду за охороною праці, його територіальні управління в областях та державні інспекції;2.органи, установи і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади;3.Головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні й місцеві органи державного пожежного нагляду;4.Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою (Держатомінспекція) та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду за безпечним використанням джерел іонізуючого випромінювання), які належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.Певні функції у сфері контролю за додержанням законодавства про працю мають органи Державної експертизи праці. Державна інспекція умов праці Міністерства праці та соціальної політики України створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про державну експертизу умов праці» від 1 грудня 1990 р. з подальшими змінами та доповненнями, завданнями якої є здійснення державного контролю за наданням працівникам пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

46. Назвіть основні принципи держаної політики в галузі охорони праці.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; - підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; - комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; - соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; - встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; - адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану; - використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству; - інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; - забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

47. Які види відповідальності існують за порушення законодавства про охорону праці?

Згідно із Законом України «Про охорону праці» встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників. Дисциплінарна відповідальність регулюється КЗПП -догана та звільнення.Адміністративна — це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій.Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 % місячного фонду зарплати.Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний ви-падок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини. Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку чи профзахворювання. Кримінальна відповідальність передбачена статтями Кримінального кодексу України. Згідно з них порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, громадянином — власником підприємства чи уповноваженою ним особою, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров’я громадян, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до 15 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.

48. Розкрийте зміст Закону України "Про охорону праці".

У 1992 р.був прийнятий цей закон, дія якого розповсюджується на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й видів їх діяльності, на всіх громадян, які працюють на цих підприємствах. Законвизначаєосновні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя й здоров’я в процесі трудової діяльності; регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки і гігієни праці та виробничого середовища; встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. У Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці у передових промислово розвинутих країнах, досвід охорони праці в Україні у попередні роки. Особливу увагу в Законі звернено на гарантії прав громадян на охорону праці:

· право працівників на охорону праці при укладенні трудового договору ;

· право працівників на охорону праці під час роботи ;

· соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань ;

· право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці ;

· видача працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засобів;

· відшкодування шкоди у випадку ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті.

Також закон визначає соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці.

49. На яких роботах та кому видається безкоштовно спецодяг та інші засоби індивідуального захисту?

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування

50.Назвіть та охарактеризуйте соціально-економічні заходи щодо охорони праці.

Соціально-економічними заходами щодо охорони праці передбачаються такі економічні методи управління охороною праці:

· обов’язкове соціальне страхування працівників власником підприємства від нещасних випадків ;

· збереження середнього заробітку за працюючим за період простою в разі відсторонення його від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я його самого або для людей, які його оточують;

· виплата вихідної допомоги при розриві трудового договору за власним бажанням, якщо власник не виконує вимог законодавства або умов колективного договору з питань охорони праці ;

· безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням та інші пільги і компенсації працівникам, що зайняті на роботах з важкими й шкідливими умовами ;

· безплатна видача працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту на роботах із шкідливими й небезпечними умовами ;

· відшкодування власником шкоди у зв’язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я працівника (або його сім’ї у разі смерті потерпілого), пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, а також моральної шкоди.

51.Назвіть та охарактеризуйте організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.

Організаційно-технічні заходи і засоби щодо охорони праці покликані забезпечити такий рівень організації праці на підприємстві й такі технічні рішення з охорони праці для всього технологічного процесу, окремого обладнання, інструментів, які виключали б вплив на працівників небезпечних виробничих факторів, а також виключали б або зменшували б до допустимих норм вплив на робітників шкідливих виробничих факторів. До організаційних заходів з охорони праці належать: правильна поведінка працівників, чітке й своєчасне проведення інструктажів і контролю знань з охорони праці ; правильне планування робочих місць; правильна організація праці; застосування безпечних способів праці; дотримання встановленого ходу технологічного процесу; справний стан засобів колективного та індивідуального захисту. Технологічними заходами і засобами охорони праці є: застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, транспортних засобів колективного захисту (огорож, запобіжних пристроїв, блокування сигналізації, системи дистанційного управління, спеціальних засобів).

52.Назвіть та охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці.

Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці передбачають дослідження впливу виробничих факторів на людину та встановлення допустимих значень цих факторів на робочих місцях, визначення конкретних параметрів виробничих факторів на робочих місцях, а також відповідності умов на робочих місцях вимогам нормативних документів.

Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці передбачають впровадження норм та контроль за ними щодо шуму, освітлення, мікроклімату, пилу тощо, тобто дослідження впливу виробничих факторів на людину та встановлення допустимих значень цих факторів на робочих місцях, визначення конкретних параметрів виробничих факторів на робочих місцях, а також відповідності умов на робочих місцях вимогам нормативних документів. Для цього створюеться санітарно-гігієнічний відділ- це структурний підрозділ санепідустанови, призначений для здійснення санітарно-гігієнічного нагляду з метою охорони здоров’я населення і профілактики інфекційної захворюваності . В своїй роботі спеціалісти відділу керуються і іншими законами України: «Про охорону навколишнього середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про основи містобудування», іншими. Санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників

53. Назвіть та охарактеризуйте лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці.

Лікувально-профілактичними заходами щодо охорони праці є відповідні попередні та періодичні медичні огляди працівників; переведення працівників на легшу роботу за станом здоров’я; безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням працівників на роботах з тяжкими і шкідливими умовами праці; відшкодування потерпілому працівникові витрат на лікування; особливі вимоги з охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.Лікувально-профілактичними заходами щодо охорони праці є встановлення чітких умов для здоров’я людей, моніторинг здоров’я працівників, нормування робочих днів, лікування, відповідні попередні та періодичні медичні огляди працівників; переведення працівників на легшу роботу за станом здоров'я; безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням працівників на роботах з тяжкими і шкідливими умовами праці; відшкодування потерпілому працівникові витрат на лікування; особливі вимоги з охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.

54. Які вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про колективні договори і угоди" передбачені щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці?

ЗУ "Про охорону праці" та "Про колективні договори і угоди", передбачено внесення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці в колективні договори та визначення обов'язків сторін з цих заходів.Колективний договір повинен обов'язково містити зобов'язання сторін щодо заходів захисту прав та соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків або профзахворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих.Згідно зі ст. 11 ЗУ "Про охорону праці" рекомендовано включати до розділу "Охорона праці" колективного договору заходи щодо поліпшення умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо охорони праці.

55. Назвіть нормативи з охорони праці.

Нормативи з ОП — це: норми площі та об’єму виробничого приміщення на одного працівника; нормативи умов праці на робочих місцях; нормативи з безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання, пристроїв; норми комплектування робочих місць і екіпірування працівників засобами індивідуального захисту. Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП). Це — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання. Норм актам мають відповідати: умови праці на кожному робочому місці; безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання й інших засобів виробництва; стан засобів колективного та індивідуального захисту; -санітарно-побутові умови. Державні нормативні акти з охорони праці є міжгалузеві та галузеві. Міжгалузевий норм акт — це ДНАОП загальнодерж користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від відомчої (галузевої) належності та форм власності. Приклади: Положення про розслідування та облік нещасних випадків, Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи й організації за порушення нормативних актів про охорону праці, Типове положення про службу охорони праці, Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства. Галузевий норм акт— це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.

 

56. Назвіть завдання, функції та права Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду .

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.Основними завданнями Держгірпромнагляду України є: 1) реалізація державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду

2) здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки, охорони праці і контролю за міністерствами, іншими органами щодо охор праці 3) організація та здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших актів з пром. безпеки, охор праці, геолог викор надр, викор вибух речовин і т.д. Ф-ї: форм держ політики , контроль за установами, контроль за виконанням закон-ва, облік аварій, організація експертиз та ін. з питань департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Має право: залучати вчених, фахівців, створ комісії, корист інфо базами держ органів, здійсн заходи держ нагляду, здійсн перевірки, притягати до відповідальності порушників, закривати підприємства, скликати наради та ін.


57. Охарактеризуйте повноваження міністерств та центральних органів виконавчої влади щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади проводять єдину науково-техн політику в галузі охорони праці, розробляють за участю профспілок та реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств та організовують навчання і перевірку знань в галузі охорони праці, укладають з галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці, беруть участь у підготовці галузевих нормативно-правових актів з охорони праці та здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі. Для координації роботи з охорони праці та контролю за її виконанням в міністерствах створені структурні підрозділи з охорони праці.

 

58. Роль профспілок у сфері охорони праці. Яким чином вони можуть виконувати поставлені завдання?

Професійні спілки в особі їхніх виборних органів та представників, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці (на об’єктах господарювання, де немає профорганізації), здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Вони мають право безперешкодно перевіряти виконання вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень. Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, результати якої доводять до відома роботодавця. Законом України «Про охорону праці» на профспілку покладено чимало повноважень у галузі охорони праці виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.

 

59. Формування та використання державного фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Хто управляє діяльністю фонду?

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України створений і працює для захисту людини праці, її здоров'я і благополуччя в житті. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є єдиним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, що не передбачає сплати страхових внесків найманими працівниками. Кошти Фонду формуються виключно за рахунок страхових внесків роботодавців. Кошти фонду використовуються у 3х напрямках: профілактика нещасних випадків та профзахворювань, медична, соціальна та професійна реабілітація, відшкодування шкоди потерпілим на виробництві (членам їх сімей). Управління Фондом було запроваджено на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців (принцип трипартизму) по 15 членів правління від кожної сторони. В результаті забезпечено баланс інтересів кожної із сторін соціального партнерства, що створило умови для розвитку суспільних відносин у зазначеній сфері діяльності.

60. Охарактеризуйте систему фінансування охорони праці.

Згідно 21 статті Закону України “Про охорону праці”: фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.Такі ж фонди можуть створюватись органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону. На підприємстві кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Кошти галузевих і державного фондів охорони праці витрачаються на здійснення галузевих і національних програм з питань охорони праці, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що виконуються в межах цих програм, на сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підприємств та виробництв, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп, на заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над розв'язанням проблем охорони праці. До державного, регіональних та галузевих фондів охорони праці надсилаються поряд з коштами державного чи місцевих бюджетів, відрахуваннями підприємств та іншими надходженнями кошти, одержані від застосування органами державного нагляду штрафних санкцій до власників згідно із статтею 31 цього Закону, а також кошти від стягнення цими органами штрафу з працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці. Працівники, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.

 

61. Розкрийте зміст організації контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Контролем визнається організаційно-управлінська діяльність, що здійснюється вищими відомчими органами, профспілками, трудовими колективами, Радами народних депутатів. Контроль як перевірка дій власника або уповноваженого ним органу проводиться з точки зору не тільки відповідності цих дій трудовому законодавству, а й їх доцільності і ефективності, врахування передового досвіду організації роботи у галузі, в даній місцевості. Вищим державним органом, що здійснює державне управління охороною праці, є Кабінет Міністрів України. Він розробляє і забезпечує реалізацію Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, визначає функції загальних та галузевих міністерств щодо охорони праці та встановлює порядок створення і використання фондів охорони праці. Інші органи контролю: Міністерство праці і соціальної політики України, органи Генеральної прокуратури України; Комітет по нагляду за охороною праці; Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Контроль здійснюють за допомогою державних інспекцій. Це може бути оперативна перевірка, цільова перевірка, комплексна перевірка.

62. В чому суть соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і що є джерелом фінансування соціального страхування?

 

Під час здійснення працівником своїх трудових функцій існує ризик професійного травматизму та захворювання. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником підприємства, організації та установи незалежно від форм власності та видів їх діяльності від нещасних випадків і професійних захворювань. У разі ушкодження їх здоров'я власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. Відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація будуть провадитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків — некомерційною самоврядованою організацією, що діє на підставі статуту, має права юридичної особи (ст. 15). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. За даним видом соціального страхування страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків сплачують тільки роботодавці.

 

63. Назвіть мету, функції та завдання управл. ОП на підпр.

Мета — забезп. безпеки, збереження здоров’я та працезд. людини під час трудової діяльності. Мета може бути досягнута шляхом виконання певних ф-цій упр-ня—комплексу взаємозв’яз. видів діяльності, що здійснюються суб’єктом управління при цілеспрямов. впливі на об’єкт управління. Функції:організація й координація робіт з ОП;-контроль стану ОП;-облік, аналіз та оцінка показн. стану умов і безп. праці;-планування та фінансув.робіт з ОП;-стимулювання забезп. високого рівня ОП.
Завданння:-навчання прац. безпеці праці та пропаганду питань ОП;-заб-ня безп. вир-чого обладнання;-заб-ня безп вир-чих процесів;-заб-ня безп будівель і споруд;-нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;-заб-ння прац. засобами індивідуального захисту;
-заб-ня оптимальних режимів праці та відпочинку;-організацію лікувально-профілакт. обслуг-ня;-санітарно-побутове обслуг-ння;-професійний відбір прац. за певними спец-ми. Під час викон. завдань власник (уповноваж.) має керуватися КЗУ Про працю, ЗУ «Про охорону праці», міжгалузев. і галузев. нормат актами про охорону праці.

 

64. Принципи організації та функціонув с-ми упр. ОП на підпр.

СУОП — це механізм реаліз. вимог законод. і нормат док-ції. про ОП на підпр., а положення про СУОП—це док, який узагальнює дану діяльн.СУОП конкретн. підпр. повинна розроблятися з урахув особлив його вир-чої діяльн і вписуватися в існуючу стр-ру й схему упр. підпр у цілому, де органи упр. діяльн одночасно є органами управ ОП. В основу СУОП повинна бути покладена ек-цільова спрямов функціонув й комплексний підхід до вирішення проблем ОП, тобто на принципах. Принципи:-спрямив. СУОП на реалізацію цільових завдань;-безумовного пріоритету профес та еколог безпеки щодо інших категорій господї діяльності, підкріпленої фін. й матер. рес-ми;-масової участі всіх прац в забезпеченні проф. та еколог. безпеки, а також реаліз заходів працеохоронного хар-ру й управл-ких впливів на всіх рівнях і стадіях виробн і трудових процесів;-ненульового ризику— усвідомл необх. підготовки вир-тва й організації дій на випадок надзвичайної ситуації;-соц. та ек-цільової оцінки наслідків припустимих дій і рішень, які приймаються на основі прогноз. ризику й усунення джерел потенційної небезпеки;-достовірності, повноти й оперативності зовн та внутр інформ, доведення її до кінцевої ланки всього управл. ланцюга по вертикалі і горизонт;-експрес-реагування на інформ, яка надходить: оперативної оцінки й аналізу ситуації, вироблення, прийняття та виконання управл рішень, спрямов на -усунення проф та еколог небезп, причин її виникн;-безперервності функц-ня с-ми навчання, яка забезпеч. достатню проф. компетентність менеджерів і працв у галузі ОП та інженерної екології;-безперервності контролю за дотрим нормат вимог на вир-чих ділянках і робочих місцях;-ек. мотивації й обопільної відповід всіх працівників за створення і дотримання нормат умов, забезпечення проф та еколог безпеки.

65. В чому полягає аналіз ефект функціонув с-ми управління ОП на підприємстві?

Функціональна повнота СУОП підпр досягається реалізацією таких видів забезпечення безпеки та ОП:
-нормативно-методичного забезп -організац-го -технічн. -санітарно-гігієн -лікув-профілакт -соц-ек забезп Аналіз ефект. фун-ня СУОП проводиться за такою методикою:-за наявністю цільових програм щодо запобігання вир-чому травматизму та проф затвор., усунення небезп і шкідл вир-чих факторів;-цілеспр-тю щорічних комплексних заходів та ін планів роботи щодо зменш рівня вир-чого травматизму і профзахв., підвищ рівня ОП, викон-ням планів, заходів, приписів, пропозицій з ОП;-наявністю посадових інструкцій з ОП та врахуванням у них усіх завдань і ф-цій упр. ОП;-створенням мотивації роботи з ОП на підпр;-контролем, обліком і аналізом роботи з ОП;-за виконанням завдань з ОП.

За результ. перевірки визнач сер. коеф виконання завд і ф-цій упр. ОП та надаються пропоз щодо поліпш функціонув СУОП.
З метою систематизації роботи з ОП необх розроб технолог. схему упр цією діяльн на підпр. Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підпр (підрозділу, служби охорони праці) послідовно перевіряє виконання завд і ф-цій упр. ОП. Це дає можливість системно та комплексно виріш всі пит. ОП, підвищ її ефективність, зменш виробничий ризик.

66. Назвіть обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.

Управління ОП на підпр. здійснює власник (роботодавець), а у стр-них підрозд — відпов. керівн. підрозд.
Зобов’яз, права та відповід. посадових осіб щодо питань ОП розгляд в посад інструкц. Зобовязаний:*створити в кожн. структ підрозділі та на роб місці умови праці відпов до вимог нормат актів,-забезпеч додерж прав прац, гарантов законод про ОП. З цією метою він забезп функціонув. с-ми управ. ОП для чого:
- створює відпов. служби і признач. осіб, які забезп ф-ня с- ОП;-розробл за участю сторін колект дог й реаліз компл заходи для досягн встановл нормат з ОП, впров прогрес досягн з ОП; -забезп усун причин, що призводять до нещасн вип, проф захв, і викон профілакт зах., визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;- організ провед аудиту ОП, лаборат. досл умов праці, атест роб місць на відповідн нормат актам про ОП, оцінку техно стану вир-чого облад та устатк;- розробл і затвердж полож, інструкції, ін нормат акти про ОП у межах підпр; здійсн пост контр за додерж прац технолог процесів, правил та вимог з ОП; організ пропаганду безп методів праці й співроб з прац у галузі ОП.- вжити заходів, що забезп безпеку прац, у випадку відсутн в нормат актах про ОП вимог, для забезп безпх і нешк умов праці на певних роботах. * вжити термін заходів для допомоги потерпілим, залучити за необхідності проф аварійно-рятувальні формування, у разі виникн надзвич ситуацій і нещасних випадків. - забезпеч. прац соц. гарантії у галузі ОП на рівні, не нижч за передб законод (згідно з колект., трудов. договорами) - за свої кошти організ провед попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) мед оглядів прац: зайн на важких роботах, на роботах із шкідл чи небезп умовами праці, а також де є потреба у проф доборі; осіб до 21 року — щорічний обов’язк мед. огляд. (роботод має право притягнути прац, який ухил від проходж обов’язк медогляду, до дисциплін відповід і зобов’яз звільнити його від роботи без збереження зарплати). * проводити розслід та вести облік нещ випад., проф. захвор. і аварій за участю представн профспілкової орг.-ції, членом якої є потерпілий. *надавати інформ й звітність про стан ОП, повідомляти прац про стан ОП, причини аварій, нещ. вип. і проф.. затвор. та про заходи, яких вжито для їх усунення й для забезпеч умов і безпеки праці на рівні нормат. вимог.

67. Які обов’язки прац щодо виконання нормат актів про ОП?

Згідно ЗУ «Про ОП» працівник зобов’язаний:
-дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку та здоров’я оточуючих ;
-знати і виконув вимоги нормат актів про ОП, правила поводж з машинами, механізмами, устати-ням та ін засобами вир-тва, користув засобами колект й індивід захисту;
-додерж. зобов’язань з ОП, передбач колект, труд договором та правилами внутр труд розпорядку підпра;
-проходити у встановл законод. порядку попередні й періодичні медичні огляди;
-співробітн з власником у справі організ безпечн і нешкідл умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої вир-чої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю людей, які його оточують у навк прир сер-щі, повідомл про небезп свого керівника або ін посадову особу. Усі прац при прийнятті на роб і в процесі труд діяльності проходять на підпр навчання з питань ОП.
Працівники, зайняті на роботах з підвищ небезп або де є потреба у проф доборі, мають проходити попереднє спец навчання і 1 раз на рік перевірку знань відпов нормат актів проОП. Перелік таких робіт затвердж Держ департ Укр. з нагляду за ОП.Посадові особи згідно з переліком, затвердж ДдУ з нагляду за ОП, до поч викон своїх обов’язків і періодично 1раз на 3 роки проходять навчання, а також перевірку знань з ОП в органах галуз або регіон управ ОП за участю представн органу держ нагляду та профсп. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з ОП, забороняється. У разі незадовільн. знань з ОП прац повинні повторно навчатися.

68. Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).

Служба ОП створ. власн або уповноваж ним орг. на підпр, в установ, організ незалежно від форм власності, видів діяльн для організ. Вик-ня правових, організ-технічн, саніт-гігієн, соц-ек і лікув-профілакт заходів, спрямив на запобіг нещ вип, проф захвор та аваріям у процесі праці. Вона вход до ст-ри підпр як одна з основн виробн-техн служб і ліквід. лише в разі ліквід. підпр.
Функції: опрацювання ефективної цілісної с-ми управл ОП, сприяння вдосконал діяльн в цьому напрямі кожного структурн підрозд і кожної посад. особи, проведення оперативно-методичного керівн роботи з ОП та ін.
Служба ОП організовує:-забезпеч працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, та ін нормат. акт з ОП;-паспортизацію цехів, ділянок, роб місць щодо відповід їх вимогам ОП;-облік, аналіз нещ вип, проф захвор і аварій. -підготовку статист звітів підпр з питань ОП;
-розробку перспект та поточних планів роботи підпр щодо створення безп і нешк. умов праці;-роботу метод. кабінету ОП, пропаганду безп та нешк умов пр шляхом провед консультацій, оглядів, лекцій, оформлення інформац стендів тощо;-підвищення кваліф й перевірку знань з ОП.
Служба охорони праці бере участь у:-розслід нещ випад та аварій;-роботі комісії з питань ОП підпр;-роботі комісії по введенню в дію закінчених буд, -реконстр або техн переозбр об’єктів вир-чого та соц призначення, відремонтов або модерніз устатк;- розробці положень, інстр, інших нормат актів про ОП у межах підпр;-роботі постійно діючої комісії з питань атестації -роб місць за умовами праці.
Служба охорони праці контролює:-дотримання чинного законод з ОП;-виконання приписів органів держ нагляду, пропозиц і подань уповнов труд колективів і профсп з питань ОП;-відповідн нормат актам з ОП машин, механ, устатк, ТЗ, технолог проц, засобів протиавар, колект та індивід захисту, наявн технолог документ. -своєчасне провед навч й інструктаж прац, атест та переатест осіб на робот з підвищ небезп. -забезп прац. засоб індивід захисту, лікув-профілакт харчув, миючими засоб, санітарно-побут приміщ;-організац. питного режиму; -надання передбач законод пільг і компенсацій. -використ праці неповнол, жінок та інвалідів.-проходж попер і період медоглядів прац, зайн. на важк роботах, із шкідл чи небезп умовами праці або де є потреба у проф. доборі; -проходж щор обов’язк медоглядів осіб (до 21 р.);-викон. заходів, наказів, розпоряджень з ОП, а також щодо усунення причин нещ випад, аварій. Спеціалісти служби ОП у разі виявлення порушень мають право:- видавати керівн структ підрозд підпр обов’язкові для викон приписи щодо усун наявних недоліків; - одержувати від них необхідні відомості, документ та пояснення з питань ОП; - вимагати звільн від роботи осіб, які не пройшли медогляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповід робіт або не викон нормативів з ОП; - зупиняти роботу вир-тв, ділянок, машин, механізмів, устатк та інших зас вир-цтва у разі порушень, що створ. загрозу життю або здор.; - надсилати керівн підпра подання про притягнення до відповід прац, які поруш вимоги щодо ОП.

69. Визначення чисельності працівників служби охорони праці.

Служба ОП створ. власн або уповноваж ним орг. на підпр, в установ, організ незалежно від форм власності, видів діяльн для організ. Вик-ня правових, організ-технічн, саніт-гігієн, соц-ек і лікув-профілакт заходів, спрямив на запобіг нещ вип, проф захвор та аваріям у процесі праці. Вона вход до ст-ри підпр як одна з основн виробн-техн служб і ліквід. лише в разі ліквід. підпр.
На підпр. при чисельності прац від 51 до 500 осіб (невир-ча сфера — від 101 до 500 осіб) службу ОП повинен представл 1 спец-т. На підпр, де використ вибух. матер або сильнодіючі отр. реч, у такій службі має бути 2 спеціалісти.
Чисельн прац служб ОП на підпр із кількістю прац понад 500 осіб розрахов. за формулою:

М1 - чисельн склад служби ОП;Рср – середньо облік чисельн прац.;Ф – ефект річний фонд роб часу спец з ОП (const=1820 год), який врахов витр роб часу на можливі хвороби і відпустки.

Кв – коеф шкідлив та небезпечн вир-тва.:

Рв – чисельн прац зі шкіл речов. Незал від рівня їх концентр.;Ра - чисельн прац. на роботах підвищ. небезпеки (що підляг. Щорічній атестації з ОП).

Основні функції служби ОП: опрацювання ефективної цілісної с-ми управл ОП, сприяння вдосконал діяльн в цьому напрямі кожного структурн підрозд і кожної посад. особи, проведення оперативно-методичного керівн роботи з ОП та ін.

 

70. Завдання та права комісії з питань охорони праці.

На підпр. де 50 і більше прац. рішенням труд колективу може створ. комісія з питань ОП, що є постійно діючим консультат-дорадчим органом труд колект та власника і створ з метою залуч предст обох сторін до співробітн галузі управл ОП на підпр, узгодж. виріш пит, що виник у цій сфері.
Завдання:-захист законних прав та інтересів прац. у сфері ОП;-підгот. на основі аналізу стану безпеки й умов праці на вир-тві рекоменд. власн і прац щодо профіл вир-чого травмат та проф затвор., практ. реаліз принц. держ політ в галузі ОП на підпр;-узгодження шляхом двосторон. консульт позицій сторін у виріш практ. пит. у сфері ОП з метою забезп поєдн інтер. держ, власника і труд колект., кожн прац, запобіг. конфл.;-вироблення пропоз. щодо включ. до колект. дог. окремих пит з ОП та використ. коштів на зах з ОП.
Права:-зверт. до власн. або уповноваж, органу самовряд труд. колект, просп. коміт з пропоз щодо регулюв відносин у сфері ОП;-створюв. робочі групи з числа членів комісії для виробл узгодж рішень з конкр питань ОП із залуч до їх складу на договірн основі за погодж сторін відпов фахівців, експертів, інспект держ нагл за ОП;-одерж від окр прац., служб підпр, профсп необх інформ;-встановл. ступінь вини потерп в порядку, визнач труд колект за поданням власн та просп комітету, при виріш пит про розміри однораз допомоги, коли нещ вип стався внасл невикон потерп вимог нормат актів про ОП і наявн його вини встановл. комісією з розслід нещасн вип.;-здійсн. контр за дотрим вимог законод з питань ОП безпосер на роб місцях, забезпеч прац зас. колект й індивід зах, змив-ми та знешкодж. засоб, лікув-профіл харчув, молоком, газов солоною водою і за станом використ саніт-побут. приміщень тощо;-ознайомлюв з будь-яким матер з питань ОП, аналіз стан умов та безпи праці на підпр, викон відпов програм і колект договорів;-бути доступн на всі ділянки вир-тва й обговорюв з прац. пит ОП; -делегувати своїх предст для участі у розв’яз. разом з предст держ нагляду за ОП конфл, пов’яз з відмов прац викон доручену роботу з мотивів небезп для його здоров’я чи життя вир-чої сит-ції на підпр, де нема профсп , а також в обговор пит. ОП власн або уповноваж— профсп коміт чи органом самовряд труд колект .
Комісія здійснює свою діяльн. на основі планів, що розробл на квартал, півріччя чи рік і затвердж нею.

 

71. Суть, принципи та види контролю за охороною праці на підприємстві.

Зміст функції контролю полягає у перевірці стану умов праці, виявленні відхилень від вимог законодавства про працю, від стандартів безпеки праці, правил і норм охорони праці, рішень директивних органів, а також у перевірці виконання службами й підрозділами своїх обов’язків у сфері охорони праці.

Виділяють такі види контролю за ОП на підприємстві: періодичний (Перевірка інженерного, організаційного, технічного забезпечення на відповідність нормативним вимогам), оперативний (Перевірка організаційно-технічного забезпечення на відповідність нормативним вимогам), поточний (Перевірка умов праці та виробничих процесів на відповідність нормативним вимогам). До числа основоположних принципів можна віднести такі:

· Контроль повинен бути безперервним у часі;

· Контроль має бути повним, всебічним, об’єктивним;

· Контроль повинен бути випереджаючим (чи запобіжним);

· Система контролю має бути пов’язана з економічним механізмом регулювання та мотивацією безпечної роботи;

· Контроль повинен бути ефективним.

72.Для чого служить оцінювання стану охорони праці на підприємстві? Які показники для цього застосовуються?

Оцінка стану охорони праці потрібна, щоб:

· планувати і прогнозувати стан охорони праці на перспективу у вигляді цільових завдань;

· об’єктивно показувати фактичний стан охорони праці й ефективність функціонування системи управління, а також ступінь вирішення цільових завдань;

· порівнювати в оцінюваному періоді діяльність підприємств у галузі охорони праці, які мають різний характер виробництва;

· використовувати показники оцінки охорони праці як вихідну інформацію для економічного регулювання;

· вибирати пріоритетні напрями діяльності, які забезпечували б ефективне функціонування системи за обмежених ресурсів.

Серед найбільш поширених оцінних показників стану охорони праці слід виділити традиційні коефіцієнти частоти (Kч.т) та тяжкості травматизму (Kт.т). Крім них, для оцінки стану використовують й такі оцінні показники:

· чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один робочий день (абсолютне число за даними статистики);

· загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещасних випадках з урахуванням перехідних;

· коефіцієнт частоти смертельного травматизму (Kч.с);

· відносні коефіцієнти частоти (Kч.т.в) та тяжкості (Kт.т.в).

Виділяють також аналітичні показники. До них можна віднести:

· агальний показник травматизму;

· чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності менш ніж на один робочий день;

· загальні фактичні витрати на відшкодування шкоди потерпілим;

· загальні фактичні витрати, вкладені в цільові заходи охорони праці.

73. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.

Важливою функцією управління охороною праці є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці. Важливого значення набуває застосування методів інженерного прогнозування небезпечних та шкідливих виробничих факторів шляхом аналізу проектно-конструкторських і технологічних розробок та діючих виробничих процесів, визначення головної і локальних стратегій роботи з охорони праці на підставі встановлення причин виробничого травматизму й профзахворювань, вивчення стану умов праці за результатами паспортизації та атестації робочих місць, збору пропозиції від працівників, уповноважених з охорони праці і профспілок, аналізу експертних оцінок.

Планування робіт з охорони праці може бути перспективне, поточне (річне) та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне). При цьому використовуються:-плани економічного і соціального розвитку підприємств;-плани організаційно-технологічних заходів, спрямовані на поліпшення умов праці;-матеріали атестації робочих місць;-матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві;-пропозиції комісії з охорони праці.

Важливе значення в системі планування має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства. Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних взаємовідносин між власниками (уповноваженими ними органами) й працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань умов і охорони праці.

74.Колективний договір та його роль в системі нормативного регулювання взаємовідносин між власникам (уповноваженими ними органами) і працівниками з питань охорони праці.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних взаємовідносин між власниками (уповноваженими ними органами) й працівниками з першочергових соціальних питань,у тому числі з питань умов і охорони праці. Це ствердження випливає з вимог Законів України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов’язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав та соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору.У підготовчому періоді особлива увага звертається на збір і вивчення пропозицій працівників щодо вирішення найактуальніших питань з охорони праці в кожному виробничому підрозділі підприємства, аналіз результатів атестації робочих місць, стану виробничого травматизму, професійної і виробничо зумовленої захворюваності, на розробку найнеобхідніших заходів щодо поліпшення умов праці. Зобов’язання, які пропонується включити до колективного договору за підсумками переговорів, повинні бути всебічно обґрунтованими і реальними, адже після схвалення та підписання колективного договору вони стають обов’язковою для виконання локальною нормою, що діє в межах підприємства (галузі).Колективний договір повинен обов’язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, потерпілих на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців та членів сімей загиблих.

75.Опишіть процедуру укладання колективного договору.

Укладанню колективного договору передує процедура проведення переговорів. Порядок ведення переговорів з питань розроблення, укладання або внесення змін до колективного договору визначається сторонами й оформлюється відповідним протоколом. Для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору, утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами. Робоча комісія готує проект колективного договору із урахуванням пропозицій, які надійшли від працівників, трудових колективів, і приймає рішення, що оформлюється відповідним протоколом. Для врегулювання розбіжностей під час ведення колективних переговорів сторони використовують примирні процедури. У випадку недосягнення згоди щодо колективного приймається найбільш прийнятний проект колективного договору потім профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органові доручають на його основі провести переговори й укласти затверджений загальними зборами колективний договір від імені трудового колективу із власником або уповноваженим ним органом. Колективний договір набуває чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, визначеного в колективному договорі. Після підписання колективного договору він має бути зареєстрований у державній адміністрації. Із моменту підписання колективного договору на власника підприємства або уповноваженого ним органа покладається обов’язок ознайомити всіх працюючих, а також прийнятих пізніше на підприємство працівників зі змістом колективного договору.

76.Як визначається розмір одноразової допомоги в разі смерті потерпілого.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного стро


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!