Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Основні напрями та порядок перевірки власного капіталу, резерів та коштів цільового призначення



 

Насамперед ревізори перевіряють статутний капітал підприємства. її починають з дослідження статутних доку­ментів, у яких указується його величина, що складається із внесків засновників (номінальної вартості акцій, пайових внесків). Досліджується також форма внесків у статутний капітал (гроші, майно, нематеріальні активи).

Інформація про статутний капітал зосереджена на одноіменному рахунку 40 "Статутний капітал". За даними цього рахунка перевіряють достовірність інформації про рух статутного капіталу підприємства. При ревізії встановлюють правильність записів за кредитом і дебетом цього рахунка та реальність виведеного в ньому сальдо. За даними кредиту рахунка 40 "Статутний капітал" перевіряють законність джерела його поповнення за рахунок додаткового, пайового, резервного, неоплаченого капіталу, коштів нерозподіленого прибутку, вкладень засновників (учасників). За дебетом цього рахунка перевіряють вилучення статутного капіталу для поповнення відповідних видів капіталу. Всі записи за дебетом і кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" обґрунтовуються нормативно-законодавчими і первинними документами. Крім цього, за даними журналу 7 перевіряють правильність і законність формування і використання пайового додаткового капіталу.

Ревізор зобов'язаний установити своєчасність і повноту фактичного внесення учасниками належних внесків. Оскільки внески засновників повинні бути вкладені протягом року з мо­менту організації суб'єкта підприємницької діяльності, не­обхідно зіставити дату надходження коштів на підприємство й дату реєстрації об'єкта контролю в органах державного уп­равління. Необхідну інформацію про факти внесення заснов­никами (акціонерами) належних часток ревізор одержує з аналітичних регістрів по рахунках №40 "Статутний капітал", №41 "Пайовий капітал", №46 "Неоплачений капітал" й №67 "Розрахунки з учасниками" у розрізі кожного засновника, а та­кож з журналу реєстрації господарських операцій.

Фактичний контроль наявності внесених засновниками коштів покликаний підтвердити вірогідність даних про вели­чину статутного капіталу.

Особливу увагу приділяють перевірці капіталу та операцій, пов'язаних з нерозподіленими прибутками (непокритими збитками). Операції з використання нерозподіленого прибутку впли­вають на величину власного капіталу, формування окремих резервів. Цей показник діяльності підприємства контро­люється з погляду правильності його визначення наприкінці звітного року, після включення у фінансові результати витрат і доходів підприємства. Одним з основних методів контролю є перевірка кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку. Наявність запису по дебету рахунку №79 "Фінансові резуль­тати" і кредиту рахунку №44 "Нерозподілений прибуток" свідчить про коректну послідовність формування фінансового результату протягом року й по його завершенню.



Наступним кроком контролю є перевірка використання нерозподіленого прибутку за напрямками.

Спочатку, контролюється величина коштів, спрямованих на виплату частини прибутку власникам підприємства. У цьо­му випадку ревізори використовують прийняті зборами за­сновників рішення про розміри дивідендів, обов'язкове здійснення виплат за привілейованими акціями і т.п.

Далі перевіряється використання прибутку (нерозподіле­ного) на створення або поповнення резервного капіталу, тобто формування певних фондів і резервів. Для цього вивчаються статутні й інші документи, якими регламентуються цілі ство­рення й розміри створюваних резервів (фондів).

Після проведення різних відрахувань перевіряється на­явність і правильність визначення залишку нерозподіленого прибутку. Якщо прибуток, що залишився, спрямований на збільшення статутного капіталу, то контролюються відповідні бухгалтерські записи.

Законність створення резервного капіталу підприємства перевіряють відповідно до чинного законодавства та установчих документів. Так, поповнення цього капіталу здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку і, як правило, використовується на додаткові заходи для поповнення статутного капіталу або для покриття нерозподілених збитків. Джерела утворення та використання резервного капіталу перевіряють за їх видами та напрямами використання, що відображаються в аналітичному обліку.



Для перевірки достовірності операцій, пов'язаних із нерозподіленими прибутками (непокритими збитками), використовується облікова інформація, що відображаєтьвя на відповідних субрахунках рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Перевірці підлягають всі суми нерозподілених прибутків та непокритих збитків поточного та минулого років, а також використання прибутку в поточному році. За даними субрахунка 442 "Непокриті збитки" перевіряють обгрунтованість утворення цих збитків та законність їх списання за рахунок нерозподіленого прибутку або резервного, пайового чи додаткового капіталу. Перевіряють також правильність розподілу прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплат за" облігаціями, відрахувань у резервний капітал та інше використання прибутку в поточному році. Для цього використовується інформація субрахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді". Особливу увагу потрібно звернути на можливі випадки виправлення помилок за минулий період, що виявлені в поточному році згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 6 "Виправлення помилок і змін у фінансових звітах". Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 "Дебіторська заборгованість" на підприємстві створюють резерв сумнівних боргів, інформація якого ведеться на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів". Цей резерв використовується для списання можливих витрат при виникненні безнадійної заборгованості. Якщо безнадійною дебіторською заборгова­ністю є та, відносно якої існує впевненість в її неповерненні (або позов­ний термін якої минув), то сумнівною дебіторською заборгованістю є та, відносно якої у підприємства існує невпевненість у її погашенні. Відпо­відно до зазначеного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 передбачені два варіанти визначення величини сумнівних боргів: виходячи з платоспроможності окремих дебіторів (але цей варіант може визначити цю величину сумнівних боргів приблизно) або на підставі класифікації дебіторської заборгованості.

Під час ревізії за даними кредиту рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів" перевіряється інформація щодо законності і реальності створення цього резерву. Записи за кредитом даного рахунка порівнюють із даними рахунків обліку витрат. Списання сумнівної заборгованості перевіряється з погляду відповідності його Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 "Дебіторська заборгованість". При цьому перевіряють правильність відображення цих операцій за дебетом рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів" і за кредитом рахунків, де обліковується дебіторська заборгованість. Невикористані суми цих резервів повинні відноситись на відповідні рахунки обліку доходів.

Варто також пам'ятати, що на підприємстві може створю­ватися резерв з оплати відпусток. Однак перевіряючі повинні враховувати джерела його утворення, тому що дане резерву­вання коштів допускає збільшення витрат підприємства, а не використання (зменшення) чистого прибутку.

Завершує контрольні процедури перевірка цільового ви­користання фондів, у рамках якої ревізори з'ясовують, наскільки операції по зменшенню окремих резервів відповідають цілям їхнього створення. При цьому здійснен­ня кожної операції повинне бути підтверджене розпоряд­ницькими документами, первинною документацією про вит­рату коштів підприємства, а також знайти відображення в облікових реєстрах.

Для перевірки коштів цільового фінансування і цільових надходжень використовується інформація рахунка 48 "Цільове фінансування і цільове надходження", де ведеться облік про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення. Такі кошти можуть надходити в порядку субсидій, асигнувань із бюджету та позабюджетних фондів, цільових внесків фізичних та юридичних осіб. При ревізії в першу чергу перевіряють законність операцій та повноту відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних із надходженням цих крштів спеціального призначення та їх витрачання за окремими їх видами. Для перевірки використовують дані синтетичного й аналітичного обліку за рахунком 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" та аналітичні розрахунки і первинні документи, які підтверджують надходження та витрачання цих коштів, здійснення витрат за рахунок коштів цільового призначення. Зокрема, за кредитом цього рахунка перевіряють формуван­ня коштів цільового призначення, що отримані на здійснення певних заходів, а за дебетом перевіряють правильність і цільове призначення використання коштів цільового призначення.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!