Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Переглянути пенсійне забезпечення наукових працівників (зокрема, доопрацювати статтю 30 проекту Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність»)



Пропозиції

Рад молодих вчених Інститутів та установ НАН України

до парламентських слухань

«Про стан та законодавче забезпечення наукової та науково-технічної діяльності»

 

Контактні особи:

Олександр Скороход

Юлія Безвершенко

 

 

Київ, 23 червня 2014 року


Пропозиції Рад молодих вчених Інститутів та установ НАН України

До парламентських слухань

«Про стан та законодавче забезпечення наукової та науково-технічної діяльності»

 

 

І. Загальні питання

Вдосконалити систему управління наукою.

 

В Законі України «Про наукову та науково-технічну діяльність» потрібно передбачити, що стратегічне управління науковою сферою в Україні здійснює Національна наукова рада (ННР), яка створюється при Кабінеті Міністрів (КМ) і складається з визнаних у світі українських вчених. ННР є підзвітнім КМ управлінським органом, який самостійно приймає рішення, що знаходяться у межах його компетенції, а також може залучати іноземних вчених для своєї діяльності.

 

Членами ННР повинні бути вчені, що мають визначні наукові заслуги світового рівня та високіу моральні якосстьті; на час виконання ними повноважень має бути відсутнім конфлікт інтересів. Членами ННР не можуть бути особи, які працюють у виконавчих органах влади[F1] . Відбір членів ННР здійснюється за допомогою декілька ступеневої процедури із кандидатур авторитетних та визнаних у світі науковців, висунутих інститутами та установами Національної та галузевих академій наук України, а також віщими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації[F2] в результаті відкритого обговорення кандидатур усією науковою спільнотою.

 

Функціями Національної наукової ради мають бути:

1. Розробка стратегії розвитку науки.

2. Розробка програми з реалізації стратегії, яку КМ включає до проекту Закону про бюджет на наступний рік.

3. Формування пріоритетних напрямків досліджень, які підтримуються державою, та створення умов для розвитку інновацій.

4. Координація діяльності Національного фонду досліджень (НФД), що реалізує стратегію ННР.

5. Координація роботи Наукових рад Національної та галузевих академій, міністерств та відомств.

6. Створення комітетів для виконання повноважень з координації дослідницьких інфраструктур та ключових лабораторій.

7. Представництво інтересів держави на міжнародному рівні в питаннях науково-технічної співпраці (разом з КМ).



8. Щорічна публікація звіту про стан національної науки.

 

Національна наукова рада визначає процедуру відбору членів до наукових рад, а також експертних рад, що допомагають реалізовувати міжнародні угоди в рамках своєї компетенції. Робота міжнародних експертних рад, розробка та реалізація дорожніх карт співробітництва і використання коштів проводиться на принципах прозорості, підзвітності Національній науковій раді та зворотного зв’язку з науковою спільнотою.

 

Експертна діяльність.

 

Для того, щоб дати адекватну оцінку стану науки, визначити пріоритетні напрямки її розвитку, забезпечити прозору, вільну від корупції систему розподілу коштів тощо, необхідно вжити заходів щодо формування експертного середовища.

 

2. 1. Створити систему незалежного експертного контролю високого рівня – базу експертів з усіх наукових галузей, до якої на основі чітких критеріїв та прозорої процедури, мають увійти фахівці НАН України, інших наукових установ та вищих навчальних закладів, а також міжнародні авторитетні спеціалісти.

 

2.2. Розробити механізм залучення експертів з цієї бази до діяльності Національного фонду досліджень (з метою експертної оцінки всіх заявок на гранти та звітів по виконанню наукових проектів), Агентства з контролю якості вищої освіти (зокрема, з метою атестації спеціалізованих рад по захистам) та Національної наукової ради.

 

2.3. Вдосконалити Закон України «Про експертизу» із врахуванням попередніх пунктів[F3] .

 

 

ІІ. Кадрова політика

 

1. Вирішити питання сумісництва наукових і науково-педагогічних працівників.

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» передбачено обмеження щодо тривалості робочого часу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій. Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.



Встановлення такого обмеження режиму робочого часу для наукових працівників, які за сумісництвом здійснюють викладацьку діяльність, штучно ускладнює можливість забезпечення вищих навчальних закладів висококваліфікованими науковими кадрами і є необґрунтованим, оскільки години викладання залежать від розкладу занять, науково-педагогічна діяльність може здійснюватись як вдень, у вільний від основної роботи час, так і у вечірні години та вихідні дні, та в деякі дні перевищувати чотири години.

 

З метою врегулювання цієї проблеми пропонуємо: пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 доповнити абзацом у такій редакції: «Ці обмеження не застосовуються до наукових працівників, які поєднують наукову діяльність з викладацькою (науково-педагогічною) діяльністю».

 

Переглянути пенсійне забезпечення наукових працівників (зокрема, доопрацювати статтю 30 проекту Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність»).

 

2.1. Вилучити абзац 31 ст. 30 з тексту проекту Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»

Абзацом 31 ст. 30 проекту Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено: «Для осіб, які працюють на посадах, що згідно із законодавством належать до посад державного службовця, попередній стаж наукової роботи, набутий у державних установах, організаціях, закладах, зараховується до стажу державної служби незалежно від наявності перерв у роботі, а для осіб, які працювали (працюють) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, попередній стаж державної служби зараховується до стажу наукової роботи незалежно від наявності перерв у роботі».

Наведене положення, яке вже не один рік існує у чинному законодавстві суперечить принципам та логіці пенсійного забезпечення наукових та науково-педагогічних працівників. Оскільки:

1) трудові функції науковця та педагога вищої школи (наукові дослідження, викладання) є відмінними від трудової діяльності державного службовця (управління);

2) державні службовці мають власне спеціальне пенсійне забезпечення, що визначається Законом України «Про державну службу»;

3) для отримання пенсії державного службовця необхідно мати стаж державної служби не менше 10 років, у той час як науковий стаж для чоловіків складає 20 років, для жінок – 15 років.

4) наукову пенсію повинні отримувати науковці, а не державні службовці.

Тому, пропонуємо вилучити його із тексту законопроекту.

 

2.2. Вилучити абзац 32 ст. 30 з тексту проекту Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»

Відповідно до статті 24 чинного Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»: «Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну Службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Ідентичне положення можна зустріти і в абзаці 32 статті 30 проекту закону «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Тобто у проекті залишається нині чинна норма закону, яка визначає, що для осіб, які мають право на наукову пенсію, але продовжують працювати, буде виплачуватися не спеціальна пенсія, а пенсія, обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, право на отримання пенсії науковця може виникнути у особи, якщо вона припинить свою трудову діяльність. Очевидно, що при формулюванні даного положення, законодавець прирівняв професійну діяльність наукових (науково-педагогічних) працівників до професійної діяльності державних службовців, народних депутатів, працівників прокуратури, що некоректно, оскільки професійна діяльність вченого значно довша, ніж у державного службовця. Вчений не тільки викладає у вищих навчальних закладах, але і створює наукові школи, виховує нове покоління дослідників. Слід також враховувати, що значна кількість провідних фахівців у галузі освіти та науки вже досягла пенсійного віку. Тому, запровадження такого положення – є неприпустимим.

Включення даного положення до тексту законопроекту, перш за все, значно знизить рівень соціального захисту наукових (науково-педагогічних) працівників. Крім цього, призведе до ситуації, коли стимулюватиметься вихід на пенсію провідних вчених, академіків, членів-кореспондентів, професорів, докторів наук і, як наслідок, вища школа України може втратити велику кількість науково-педагогічних працівників. Негативний досвід з моменту впровадження цього положення у 2010 році в рамках попереднього закону вже є і його відчувають на собі як провідні вищі навчальні заклади так і науково-дослідні установи НАН України.

Тому, пропонуємо вилучити його із тексту законопроекту.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!