Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Реалізація проекту і авторство



Загальний процес реалізації будівельного проекту.

Складається з наступних стадій:

1. Передінвестиційну стадію - отримання дозвільних документів на проектування і будівництво;

2. Інвестиційну стадію - процес будівництва;

3. Експлуатаційну стадію - з моменту введення об'єкту будівництва в експлуатацію.

Основоположним нормативними документами, що регулюють питання отримання прав на забудову, є - закони України «Про основи містобудування» № 2780-ХП від 16.11.1992 р., «Про планування і забудову територій» № 1699-Ш від 20.04.2000 р. (далі - Закон про забудову), «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 р. (далі - Закон про архітектурну діяльність), «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. № 1560-XII. Документом, який регулює питання, пов'язані з допустимими видами забудови і переліком документів, необхідних для їх здійснення, є місцеві правила забудови згідно ст.ст. 1, 22 Закони «Про забудову територій».

Загальний алгоритм отримання дозвільних документів сформувався практикою і може бути представлений наступними базисними етапами:

1етап - отримання дозволу на проектування об'єктів містобудування (передпроектна стадія);

2етап - розробка історико-містобудівного обґрунтування і ескізного проекту, отримання початкових даних на об'єкт будівництва (передпроектна стадія);

3етап - підготовка проектної документації на будівництво (проектна стадія);

4етап - узгодження, експертиза і затвердження проектної документації (проектна стадія);

5етап - отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Правова підстава будівельного і інвестиційного проектів виникає після отримання дозволу на будівництво і проектування, згідно ст. 24 Закону про забудову. Даний дозвіл може мати наступні практичні форми:

• рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки (ч. 2 ст. 24 Закону про забудову);

• розпорядження виконавського органу місцевої влади про дозвіл на проектування і будівництво об'єкту у разі наявності у особи документів, які відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України засвідчують право на земельну ділянку (ч. 4 ст. 24 Закону про забудову).

Замовник, подає клопотання про дозвіл на отримання початкових даних на проектування, яким можуть бути:

- рішення органу місцевого самоврядування про узгодження місця Розташування об'єкту (ст. 151 ЗКУ);

- лист-дозвіл на проектування.

Першочергово для реалізації проектів необхідно одержати листи-дозволи Виконавчих комітетів міських рад на розробку і погодження ескізних проектів.



Для підготовки та узгодження ескізних проектів та макетів проектів необхідно залучити на підставі договору проектну організацію, що має ліцензію на здійснення проектно-дослідницьких робіт.

Відповідно до ДБН Б.1.1-4-2002 «Склад, зміст, порядок розробки, узгодження і затвердження містобудівного обґрунтування», затвердженими Наказом Держбуду України від 31.01.2001 р. № 24 і введеними в дію з 01.04.2002 р. проектною організацією на підставі договору необхідно розробити історико-містобудівне обґрунтування. Даний документ необхідно узгодити з Державною службою охорони культурної спадщини, Управліннями охорони об'єктів культурної спадщини обласних державних адміністрацій.

Ескізні проекти розробляються відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва», затвердженими Наказом Держбуду України від 20.01.2004 р. №8 і Положенням «Про ескізний архітектурний проект», від 23.10.1991 р. №51/839/1.

За матеріалами ескізного проекту і після затвердження історико- містобудівного обґрунтування майбутньому забудовнику необхідно подати клопотання в Управління архітектури і містобудування Виконавчих комітетів міських рад про затвердження згаданих документів і отримання позитивних висновків.

Надалі на підставі одержаних висновків управлінь архітектури виконавчих комітетів міських рад підприємства мають звернутись в постійно діючі комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів з метою отримання актів вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів.

Вказані матеріали будуть підставою для підготовки рішень виконавчих комітетів міських рад на виконання проектів відведення земельних ділянок в користування, а також підставою для укладення договорів пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури між забудовниками - підприємствами та виконавчими комітетами міських рад.



Далі підприємствам необхідно отримати вихідні дані на проектування, згідно ст. 5 Закону Про архітектурну діяльність, а саме:

1) містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки;

2) технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури;

3) завдання на проектування об'єкта архітектури.

Процедура розробки вихідних даних, технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкту архітектури, склад вихідних даних на проектування, порядок встановлення розміру платні за їх видачу визначаються ст. 5 Закону про архітектурну діяльність та Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування» від 20 травня 2009 р. N 489 (далі - Постанова КМУ № 489).

 

Так, згідно пункту 6 Постанови КМУ № 489 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки складаються з текстової та графічної частин, що містить:

— ситуаційну схему місця розташування земельної ділянки з відображенням зони впливу об'єкта містобудування;

— схему використання земельної ділянки з відображенням планувальних обмежень, граничної площі забудови, благоустрою, інших видів використання, пропонованого розташування будівель і споруд, в'їздів-виїздів, наявних інженерних мереж;

— схему (модель) об'ємно-просторового рішення.

У технічних умовах зазначаються:

1) основні відомості, зокрема найменування та адреса об'єкта містобудування, замовника, проектувальника, вид будівництва;

2) джерела водо-, тепло-, енерго- і газопостачання;

3) місце приєднання до відповідних інженерних мереж, вимоги до обладнання вузлів приєднання;

4) основні розрахункові інженерні параметри об'єкта містобудування;

5) вимоги щодо зовнішнього освітлення;

6) вимоги щодо встановлення лічильників обліку споживання води, теплової енергії, природного газу, забезпечення їх цілорічної експлуатації;

7) вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта містобудування.

Завдання на проектування залежить від особливостей об'єкта містобудування і умов будівництва. Зміст завдання повинен відповідати містобудівним умовам і обмеженням забудови земельної ділянки.

Крім того, підприємствам необхідно замовити здійснення інженерних досліджень, а саме: топографо-геодезичних. Порядок здійснення топографо-геодезичних зйомок регулюється Інструкцією ГОНТА -2.04-02-98. Проведення повного комплекту вказаних інженерних досліджень для будівництва є підготовчим етапом проектування (проектної стадії) будівництва.

Створення проектної документації проходить ряд стадій проектування залежно від складності об'єкту, які визначають ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва», які є обов'язковими для:

- органів містобудування і архітектури і їх госпрозрахункових підрозділів, які здійснюють підготовку архітектурно-планувального завдання;

- юридичних осіб всіх форм власності і їх структурних підрозділів, які здійснюють підготовку технічних умов;

- замовників, проектувальників, підрядчиків, будівників, інших юридичних і фізичних осіб, які здійснюють містобудівну і архітектурну діяльність, незалежно від форми власності.

Так, на підставі ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва» Право на розробку проектної документації або її окремих розділів надається юридичним і фізичним особам – суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі – проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно законодавству.

При розробці проектної документації для будівництва враховується діюча містобудівна документація, затверджена в установленому порядку. Проектна документація для будівництва повинна відповідати положенням законодавства, регіональним і місцевим правилам забудови, а також вимогам нормативів і нормативних документів.

Замовлення на проектування об'єкту проектувальник одержує через замовника. Кількість стадій проектування визначають замовник і проектувальник з урахуванням положень норм ДБН А.2.2-3-2004«Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва». Залежно від їх архітектурних і технічних характеристик визначаються категорії складності об'єктів цивільного призначення.

Назва проектної документації повинна бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування і вид будівництва: одностадійний (двохстадійний, трьохстадійний) проект будівництва об'єкту цивільного (виробничого) призначення.

Пункт 2.5. ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва» регулює стадії проектування, а саме:

1. Для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового і повторного застосування I і II категорій складності проектування виконується:

- у одну стадію – робочий проект (РП);

- у дві стадії – для об'єктів цивільного призначення – ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення – техніко-економічний розрахунок (ТЕР) і для обох – робоча документація (Р), тобто – ескізний проект + робоча документація.

2. Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

- проект (П);

- робоча документація (Р).

3. А для об'єктів IV і V категорії складності, технічно складних щодо містобудівних, архітектурних, художніх і екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій і матеріалів, проектування виконується в три стадії:

- для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);

- проект (П);

- робоча документація (Р).

Згідно пункту 2.6. ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва» Замовник може доручити проектувальникам виконати будь-які передпроектні роботи щодо розміщення об'єкту на будь-якій території без спеціальних дозволів і узгоджень (за винятком зон з особливим охоронним режимом). Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду і схваленню замовником і органами містобудування і архітектури.

Стадія «Проект» розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкту, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.

Стадія «Робочий проект» є деталізацією стадії «Проект» і містить вже робочі креслення майбутніх будов.

Стадія «Робоча документація» є завершальною і доповнює попередні стадії вимогами до кошторисної документації, специфікаціями обладнання, виробів, матеріалів. Згідно ст. 8 Закону про архітектурну діяльність робоча документація для будівництва розробляється за участю архітектора з обов'язковим здійсненням авторського нагляду за цією роботою.

На стадії «Проект» проектна документація узгоджується з органами містобудування і архітектури, Управліннями Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, управлінням інженерного захисту територій, управліннями культури, мистецтва і охорони культурного середовища, власниками і користувачами будівель, які підлягають зносу, управлінням пожежної і техногенної безпеки МНС України, генеральною підрядною організацією і т.і.

Після вказаного узгодження документація на стадії «Проект» повинна буде пройти комплексну державну експертизу, яка здійснюється місцевими підрозділами Центральної служби Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду (далі - Укрдержбудекспертиза), згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» від 31 жовтня 2007 р. N 1269 .

У разі наявності зауважень, після коректування проекту і виправлення зауважень державної експертизи, служби Укрдержбудекспертизи видають позитивний висновок комплексної державної експертизи з рекомендаціями інвестору про затвердження проекту будівництва з відповідними техніко-економічними показниками.

Офіційною (формальною) підставою для початку будівельних робіт є дозвіл на виконання будівельних робіт. Згідно ст. 29 Закону про забудову, Постановою Кабінету Міністрів «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт» від 30 вересня 2009 р. N 1104, дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. З цією метою необхідно звернеться в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в дозвільному центрі за місцем виконання будівельних робіт. Варто врахувати, що, не дивлячись на те, що дозвіл видається на весь термін будівництва (нормативний або передбачений контрактом), а у разі його недотримання, дозвіл може бути продовжено строком не більш як на один рік.

Крім того, Законом про забудову (із змінами внесеними згідно із Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI) запроваджено порядок громадського обговорення - тобто процедура, спрямована на врахування законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави при плануванні і забудові територій відповідно до вимог цього Закону. Так, згідно розділу IV1 Закону про забудову, громадському обговоренню, за рахунок коштів замовників, підлягають розроблені та погоджені в установленому законодавством порядку проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в установленому законодавством порядку державну експертизу.

5. Основні фактори впливу на будівлі і споруди (через розу вітрів)

Теплостійкість– збереження відносної сталості температури на внутрішній поверхні огородження, забезпечення припустимих коливань температури на цій

поверхні. Теплостійкість перевіряється для будівель, що зводяться у кліматичних районах із середньомісячною температурою липня 21°С і вище (в Україні – Південний берег Криму). Цей розрахунок виконують під час проектування згідно з тими ж будівельними нормами. У результаті розрахунку теплостійкості огородження може виявитися, що його товщина, призначена з розрахунку опору теплопередачі (тобто для захисту приміщень від охолодження в зимових умовах) недостатня. Тоді її треба збільшити з вимог теплостійкості (тобто захисту від перегріву в літніх умовах).

Норми проектування з будівельної теплотехніки передбачають також розрахунки необхідного опору паропроникності і повітропроникності зовнішніх конструкцій, теплозасвоєння підлог тощо.

 

Інсоляціяопромінення прямими сонячними променями будинків, приміщень і територій, що робить світловий, ультрафіолетовий і тепловий (радіаційний) вплив. Світлове й ультрафіолетове опромінення дає оздоровлюючий психофізіологічний вплив на людину і згубний актерицидний на хворобі мікроорганізми. Оскільки звичайне скло погано пропускає ультрафіолетові промені, у будівлях лікувально-оздоровчих установ застосовують увіолеве скло. Санітарними нормами проектування регламентується мінімальна тривалість прямого сонячного опромінення приміщень – 3 год. у період від весняного до осіннього рівнодення (22 березня – 22 вересня).

З іншого боку, надлишкова інсоляція приводить до перегріву приміщень, втомлюваності зору (через сліпучий вплив сонячних променів) і негативному впливу на устаткування, матеріали. Тому в ряді функціонально обумовлених випадків інсоляція не допускається (книгосховища і т.п.) чи обмежується (наприклад, для житлових будинків у районах південніше 57-й паралелі). В останньому випадку світлові прорізи обладнують сонцезахисними пристроями – СЗП.

СПЗ проектують стаціонарними і регульованимиd0269025f. Як СЗП викори-стовують горизонтальні суцільні і ґратчасті козирки, вертикальні стінки-екрани, стільникоподібні екрани, що затінюють, з залізобетону, армоцементу, деревини і ін.

Виключення радіаційного впливу при збереженні природного освітлення приміщень забезпечується також застосуванням вікон, чи еркерів, ліхтарів з однобічним склінням (шедів), орієнтованих на північ, маркізами.

Зниженню радіації сприяють заповнення прорізів склоблоками чи профільним склом (склопрофілітом), побілка скління, лаштунки.

Тепловий вплив радіації зменшується також при застосуванні вентильованих конструкцій покриттів і зовнішніх стін.

Капітальність будівель і споруд – комплексна характеристика,що містить показники їхньої довговічності, вогнестійкості та рівня вимог, тобто це – сукупність основних властивостей, притаманних будівлям в цілому, що відбиває їхню національно-господарську і містобудівну значимість.

 

6. Пануючі вітри та їх вплив

Важливим фактором є вітровий режим. В районах, де багато безвітряних, штильових днів необхідно забезпечити провітрювання території. Воно досягається певною розстановкою будівель, яка враховує основні напрями руху повітряних потоків. Звичайно замкнуті двори створюють застій повітря. Будівлі, розташовані «в строчку», лінійно по напряму руху повітря, навпаки, створюють сприятливі умови для провітрювання територій. Важливо враховувати пануючий напрям вітру в даній місцевості. Дані по напрямах вітрів беруться з метеостанцій: враховується так звана роза вітрів для даних умов. (Рози вітрів складають за даними метеостанцій, які вимірюють на висоті флюгера 10—15 м, а аераційний режим забудови формується в шарі незаселеному людиною, на висоті 2 м).

Можна провести аналіз аерації території жилої забудови з урахуванням розповсюдження вітрів в теплий і холодний періоди сезону. При вибраній композиції забудови внутрішньоквартальні території більш ефективно захищені від північно-західних вітрів. Таке розміщення будівель виправдовується, якщо швидкість літніх вітрів велика, а зимових — незначна.

В районах з сильними вітрами забудова повинна бути компактною, замкнутою. Для захисту від вітру можуть бути використані захисні смуги насаджень, спеціальні будинки-екрани, направлені однією стороною до пануючих вітрів.

Пропонується багато варіантів захисту житлової забудови як від сильних вітрів, так і від шуму з боку магістралей одночасно. Такі рішення сприяють оптимізації гігієнічного режиму в жилому середовищі.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!