Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






РОЗДІЛ 1. Група „КОМУ ВНИЗ” як складова сучасної української елітарної культури



ЗМІСТ

Вступ..............................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1.

Група „КОМУ ВНИЗ” і українська елітарна культура…………………………7

1.1. Поняття молодіжної субкультури.........................................................................10

1.2. Державотворчий світогляд як чинник формування стилю групи..................15

РОЗДІЛ 2.

Готичний рок як оригінальна форма інтерпретації творів Т.Шевченка…….18

2.1.Т. Г. Шевченко і музичний фольклор................................................................... 21

2.2.Художні особливості пісні „Суботів” (текстовий та поетикальний рівень)…24

Висновки........................................................................................................................28

Використана література..............................................................................................30

Додатки………………………………………………………………………………….

 

 

ВСТУП

Сучасне наукове визначення культури символізує переконання, цінності і виразні засоби (застосовувані в літературі і мистецтві) , що є загальними для певної групи; вони служать для упорядкування досвіду і регулювання поводження членів цієї групи. Вірування і погляди підгрупи часто називають субкультурою.

Засвоєння культури здійснюється за допомогою виховання. Культура створюється, культурі навчаються. Оскільки вона здобувається не біологічним шляхом, кожне покоління відтворює її і передає наступному поколінню. Цей процес є основою соціалізації. Культура формує особистості – членів суспільства.

Культурні процеси і явища відрізняються складністю і багатоплановістю. Тому у сучасній науці нараховується декілька сотень визначень культури. Деякі з них широко відомі: культура – це сукупність досягнень людства; все багатство матеріальних і духовних цінностей; це інтегральний образ, що об'єднує науку, освіту, літературу, мистецтво, мораль, спосіб життя при визначальній ролі світогляду.

Суть соціального призначення культури розкривається в цілому ряді визначень. Культура це: 1) надбіологічний спосіб адаптації (пристосування) людства до природного середовища, яке змінюється; 2) форми і способи комунікації людей; 3) соціальна пам'ять людства; 4) нормативно-спадкове програмування суспільної поведінки людей; 5) характеристика типу суспільства або певної стадії його розвитку; 6) єдність людських дій, відносин і установ, які забезпечують соціальну стабільність. Сучасне розуміння культури у контексті соціальної історії розглядає її як систему життєвих орієнтацій людини. Культура – це сфера духовної, ціннісної, комунікативної організації суспільства, яка визначає норми поведінки, мислення, почуттів різних верств населення і націй в цілому.



Таким чином, культура - це поняття, яке означає певний історичний рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, втілений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також в цінностях, які створюються ними.

Тріада “культура – суспільство – особистість” являє собою соціально-філософську і культурологічну проблему, яка включає в себе безліч аспектів. Наприклад, питання про те, яку роль відіграє особистість в культурі того або іншого історично конкретного суспільства, як узгоджуються інтереси особистості і суспільства, яке було ставлення до людини протягом певної епохи, яка роль особистості в культурному прогресі, що впливає на формування людини і культури.

На сучасному етапі історичного розвитку українського суспільства культура все більше усвідомлюється як головний імператив еволюції (розвитку) всіх сфер суспільства, але, незважаючи на певні успіхи, все більше ознак вказують на те, що вона переживає глобальну кризу.

Однією з причин глибокої духовної кризи людини стало її внутрішнє роздвоєння, невміння згармонізувати в собі фізичне начало і духовне, закритість для багатьох істини про те, що стати Людиною і залишатися нею можна тільки одержимо прагнучи до ідеалу [23,62].

Одним із шляхів розв’язання зазначених проблем може бути дослідження творчості гурту „КОМУ ВНИЗ”, мистецькі здобутки якого стали талановитою сторінкою української молодіжної субкультури.



Рівень дослідженнятворчих здобутків однієї з найталановитіших рок-груп України надзвичайно низький. Історія і життєпис українського готичного гурту стають об’єктом дослідження В. Федуна (22), О. Євтушенка (6), М. Бриниха (4), творчість Т.Шевченка, зокрема, поема „Великий льох” ґрунтовно аналізується вченими О.Забужко (7), Г.Грабовичем (5), В. Пахаренком (15), Ю.Барабашем (2).

Сьогодні маємо всі підстави говорити про становлення феномену Великої Групи, якій вдалося талановито інтерпретувати твори Т.Шевченка, переплавити його Слово в рок, створити негласний гімн України – пісню „Суботів”.

Але незважаючи на здобутки, група „КОМУ ВНИЗ” залишається недооціненою, а дослідження її іміджу, стилістики потребують комплексного аналізу.

Все це і зумовило вибір теми дослідження.

Предмет дослідження: пісня „Суботів” групи „КОМУ ВНИЗ”.

Тема роботи: художня інтерпретація творів Т. Г. Шевченка засобами готичного року (на прикладі творчості групи „КОМУ ВНИЗ”).

Мета роботи: розглянути художню інтерпретацію творчості Т. Шевченка засобами готичного індастріал-року. Дослідити засоби формування оригінального стилю, сценічного образу художнього колективу. Довести, що пісня „Суботів” може трактуватися як шедевр світового рівня.

Відповідно до гіпотези та головної мети дослідження передбачається розв’язання таких завдань: 1.Розглянути поняття субкультури і молодіжної субкультури. 2. Гурт „КОМУ ВНИЗ” – представник сучасної музичної
рок-культури (камерність, елітарність, інтелектуальність). 4.Державотворчий світогляд як чинник формування стилю. 5.Аналіз художньої тканини тексту «Стоїть в селі Суботові». 6.Аналіз пісні «Суботів» на поетикальному рівні.
7.Духовно-естетичне значення творчості групи, вплив на розвиток української культури.

Наукова новизна роботи: дослідження формування світогляду групи «КОМУ ВНИЗ» здійснено в контексті рефлексії сутності культури як джерела самобутності і світогляду українського народу, простежується становлення феномена рок-гурту, якому вдалося створити пісню, котра має всі підстави вважатися класичною. Вперше комплексно досліджено формування творчого іміджу, стилю, світогляду, естетичні засади сучасного рок-колективу, здійснено реалізацію його концепції пошуку „втраченої української людини”, а творчі здобутки трактуються як такі, що належать до культури гуманітарних цінностей.

Практичне значення: матеріали роботи можуть бути використані на уроках з української літератури, музики та співів, спецкурсах з мистецтвознавства, у позакласній виховній та проектній роботі учнів.

Апробація роботи: матеріали роботи апробовані під час реалізації проекту „Intel – навчання для майбутнього” (II місце на обласному конкурсі учнівських робіт) та на презентації навчального колективного уроку-проекту „Крок до успішності” для керівників загальноосвітніх закладів області.

 

РОЗДІЛ 1. Група „КОМУ ВНИЗ” як складова сучасної української елітарної культури

1.1. ПОНЯТТЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ

Типи відтворення і культури – теоретико-методологічні поняття, з допомогою яких можна членувати, диференціювати культуру на її внутрішньому рівні. Коли ж ідеться про її емпіричне осмислення, вчені звертаються до конкретних понять, які уможливлюють вивчення реальностей процесу. На цьому шляху теоретиками культури, соціологами, соціальними психологами використовується поняття „субкультура” [8,52] .

Диференціація понять „субкультура” та „культура” має важливе методологічне значення. Вона підкреслює внутрішню різноманітність культури. У цьому відображається і необхідність, і потреба в культурному розмежуванні та самовизначенні людей як членів чітко окреслених соціальних груп. Кожна група має специфічні ознаки, які можна узагальнити поняттям „спосіб” і „стиль” життя.

Субкультура є видовим поняттям, похідним від родового „культура” і означає культурну спільність з деякими особливими рисами та ознаками, виділеними з тієї чи іншої культури. Власне ж культура розуміється як щось ціле, утримуючи в собі множину субкультур. При цьому було б неправильним уявляти субкультури якимись механічними складниками культури. Вони в реальності перехрещуються, зливаються, незначно розмежовуються або ж різко відрізняються за деякими параметрами аж до протистояння основному масиву культури, будучи його альтернативою.

В останні десятиліття важливий інтерес викликають молодіжні субкультури, які стали засобом еволюційного оновлення сучасного суспільства і перетворення його в постсучасне. Молодіжна субкультура є найбільш поширеною субкультурою сучасності і її різновиди пов’язані з різкою диференціацією всередині альтернативних молодіжних течій. Важливим елементом сучасних молодіжних субкультур стала рок-культура, що включає в себе крім власне музичної компоненти також вербальну (поетичні пісенні тексти), культуру поведінки (комплекс прийомів, що використовують музиканти – від темброво-артикуляційної манери співу до стилю сценічної поведінки), предметну (костюми, атрибутика як складові іміджу виконавця) і, таким чином, фокусує в собі всі основні грані культурної системи.

В молодіжній субкультурі відзначається тенденція на розважально-реактивну спрямованість, яка підкреслюється основним змістом теле- і радіомовлення, що поширюють цінності переважно масової культури, що витісняє цінності національної культури [18,200] .

Як відомо, національні культури в системі утворюють єдине ціле – світову культуру. Так само можна розглянути культуру держави як світову. ЇЇ формують національні субкультури. Отже, національна культура України формується засобами субкультур, які склалися всередині держави.

Яскравим прикладом складника національної культури України є група „КОМУ ВНИЗ”, творчість якої представляє духовно-естетичну цінність і допомагає українській культурі наблизитися до „культури гуманітарних цінностей”(культура, в якій основою є мистецтво, гуманітарні, а не матеріальні чинники). Група „КОМУ ВНИЗ” представляє елітарну, герметичну культуру, яка сприяє перетворенню „колоніальної”, „інкубаторської” культури, якою зараз є українська, на справжню, оригінальну, неповторну.

Елітарна культура – це культура, створена людьми, яким притаманні неординарні якості, освіченість, харизма.

Група „КОМУ ВНИЗ” з 1988 року грала музику, яка повністю не вписувалась у загальні канони тогочасної української рок-сцени. Лірика була складна, вражаюча, а також повна темної романтики, що є загальним для готик-року (напрям у рок-музиці, що забарвлений похмурою інтонацією, яку часто підкреслює імідж виконавця; не має яскраво виражених стильових ознак), хоча вже навіть тоді „КОМУ ВНИЗ” використовували деякі елементи індустріальної енергетики, яка стала характерною ознакою їх стилю насьогодні. Через неспроможність дібрати стандартний термін, музичні критики ще в 1991 назвали їхню музику "урбанізованою, індустріальною готикою".

Групу „КОМУ ВНИЗ” відносять до різних течій готичної музики (готик-рок, готичний індастріал-рок, похмурий рок, готик-фолк). „КОМУ ВНИЗ” створили свій оригінальний стиль, який не вписується у рамки одного напряму. Їхня неповторність полягає у змішуванні стилів, використанні романтичного символізму, старовинних традицій, давньої української культури, темної ренесансної філософії, етнічних мотивів, старовинних інструментів у поєднанні із сучасними. У творчості групи постійно простежується вічний пошук чи то Бога, чи то значення життя.

Кожна пісня має своє оригінальне коріння і зазвичай глибоко пов'язана з традиціями України, випромінює справжній український дух. Той дух, якого вже небагато залишилось, бо все знищили [22,8].Але цей дух, завдяки „КОМУ ВНИЗ” у великій мірі, відроджується.

Назва гурту не змінилася з часів створення, як і склад. Незважаючи на складну долю, а також специфічну назву, козаки з „КОМУ ВНИЗ” не пішли вниз, а навпаки, підіймались вище. Назва „КОМУ ВНИЗ” – це пародія на комунізм, його несприйняття суспільством, безглуздість і абсурдність.

„Готичний” Андрій Середа, лідер групи, у чорному фраку або чорній футболці зі „сваргою”, під час своїх виступів створює неповторну, незвичайну атмосферу. Кожен його вихід – страшенна напруга, випробування. Насправді він – дуже камерна людина. Те, що співак чи актор промовляє зі сцени, не означає, ніби те саме він робить „у житті”. У житті він нагромаджує відчуття, вслуховується в себе. А вже потім „вихлюпує” пережите на сцені. Для нього віднайти свій темпоритм в улюблених поетів – Олександра Олеся, Василя Стуса, Олега Ольжича, Євгена Маланюка – тривала й напружена робота душі.

„Ми живемо за часів тотального "міксу" (змішування, поєднання) будь-яких музичних жанрів. В цьому значенні "КОМУ ВНИЗ" - не герметична "скринька", скоріше спадкоємець арт-року, який постійно видозмінюється. Сьогодні - це пекучий заміс готик-року, індастріела, фолку і елементів симфонізму” [6,6].

Самоповага, гідність – чи не головні засади життєвої філософії Андрія Середи. Навіть вимогу до християнина підставити другу щоку, коли тебе вдарили, трактує своєрідно. Не треба штовхати ближнього на гріх: маєш триматися з такою гідністю, щоб у нього рука не піднялася. Андрій не вміє і не хоче підлаштовуватися.

Група „КОМУ ВНИЗ” і Андрій Середа є культовими, бо витримали перевірку часом, важкі роки нерозуміння, славу, гоніння. Гурт пройшов через все це і залишився собою. „КОМУ ВНИЗ” підіймають з колін лютою силою козацтва, м'якою струною бандури, голосом, що дасть наснагу в час, коли вже нема кого слухати, не видно, куди йти, а суспільство стрімко падає у брудну прірву комерції і попсовості, текстами, що проймають тебе до самих темних, далеких закутків твоєї душі [22,9].

“Якби мене спитали, чи є в Україні гурт, який може претендувати на статус культового, я відразу б назвав батьків української готики КОМУ ВНИЗ. А найкультовішою постаттю на українській, як готичній, так і взагалі музичній сцені, я назвав би Андрія Середу” [22,9].

“Ми з'являємось на публіці, можливо, не так часто, як дехто інший, і, певною мірою, робимо це свідомо”, - говорить Андрій Середа. “Пропагувати свою творчість шляхом фальшивих агітаційних турів ми не збираємось. І, якщо в цій країні здобути „популярність” можна лише таким шляхом, то це проблема не КОМУ ВНИЗ, а країни. Ми прекрасно себе почуваємо і без такого псевдовизнання. Ті, хто нас розуміє, знають, де нас зустріти. Жоден з учасників групи ніколи не потерпав від того, що ми будь-коли вчинили. Ми відповідаємо за кожне своє слово або рішення”[6,6].

Члени групи „КОМУ ВНИЗ” є першозасновником готичної сцени в Україні, оскільки, на відміну від своїх колег по музиці, вони грали стилістично близьку і до канонів готики музику і крім того ще й виглядали як типово готичний проект – чорний одяг, серйозний рівень стилізації на сцені. На початку 90-х років „КОМУ ВНИЗ” починають грати достатньо важкий, похмурий рок з елементами готики, фолку, язичництва, української історії – потужний український готичний рок. Після виходу альбому „In Kastus” українська преса, не знаючи слова „готика”, ультимативно охрещує звучання „КОМУ ВНИЗ” „урбаністичною готикою”. Таким чином слово „готика” як визначення музики і стилю життя перший раз з’являється в Україні. В цей же час „КОМУ ВНИЗ” усвідомлюють, що вони формують цю сцену, тому стилістика вже стає культовою і стійкою.

Однією зі складових сценічного образу групи „КОМУ ВНИЗ” є символ, або знак групи, що став важливою ознакою готичного стилю. Знак складається з трьох елементів (див. Додаток 3). У центрі композиції так звана сколопендра або малий герб КОМУ ВНИЗ. Є тут і трипільська свастика-сварга – символ сили й руху. Третій елемент – восьмипроменеве сонце, що символізує рух в бік Світла від темряви. Той знак – поєднання минулого і сьогодення, і створювався він поступово, без напруги, і тільки нещодавно оформився в закінчену композицію[6,6].

Знак гурту , так званий „ПАВУК” (зокрема, павук символізує собою Сонце, наприклад, у Карпатах, на Поділлі) має три складові:
1. П'ять чотирисвітних солярних знаки (хрести), об'єднані спільною вертикальною лінією (п'ятеро людей, об'єднані спільним рухом).
2. Сварга – символ Сварога, українського Бога Небесного Вогню, (санскритською „свастя”, або ж „свастика”), що по діагоналі перетинає перший малюнок. Напротивагу уособленню абстрактного поняття Вищого Світла у Вічному Русі, ця сварга є зворотна, „обернена” (в Праукраїні, зокрема, зображалась на ударних частинах холодної зброї), символізує собою шлях від духовного до фізичного (у нашому випадку – матеріалізація відчуттів, від фантазії – до певного образу).Також це знак Конкретизації (уточнення).

1. Завершують композицію чотири промені(по одному між променями сварги), що об'єднують складові у графічне відтворення восьмипроменевого Сонця (цифру „вісім” в українській міфології-космології представляє полярна зоря – вісь світогляду, „восьмикутна” колядницька Зірка).

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!