Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Гаврилюк Н. О., Болтрик Ю. В. Скіфське поховання у довгому кургані біля с. Високе у Приазов’ї// Археологія. – 1990. – №1.– С. 75-83



Галанина Л.К. Келермесские курганы. – М., 1997.

Граков Б.Н Скифские погребения на Никопольском курганном поле. - МИА. - №115. –1962.

Манцевич А.П. Курган Солоха (Публикация одной коллекции). – Л., 1987.

Мозолевський Б.М. Товста Могила. – К., 1979.

Мозолевський Б.М. Скіфський степ. – К., 1983.

Мозолевський Б. М. Кургани вищої скіфської знаті і проблема політичного устрою Скіфії // Археологія. – 1990. – №1. – С.122-139.

Мурзін В. Ю., Ролле Р. Основні підсумки сучасного дослідження кургану Чортомлик // Археологія. – 1989. – №1. – С.91-101.

 

Стислий зміст лекції

Поховально-поминальний культ. Поховально-поминальний культ, за визначенням С.А.Токарева, - це сукупність релігійно-містичних обрядів і уявлень, пов'язаних з похованням померлих і самим померлим. Цей культ відносився у скіфів до сімейно-родових. Судячи по даним похоронного обряду і відомостям Геродота, замогильне життя представлялося продовженням земної. Спеціальні божества загробного світу не відомі. Геродот [IV, 71,73,75] залишив надзвичайно цікавий опис похоронно-поминальної обрядовості на прикладі похоронів скіфських царів. Скіфів, як простих, так і «царів», після смерті 40 днів возили по всій окрузі і друзі покійного влаштовували пригощання для всього похоронного кортежу і для нього самого. Тіла царів бальзамували і возили на возі по територіях всіх підвладних племен, населення яких з виразом глибокій скорботі (обстрижене в кружок волосся, роздряпані особи, надрізи на руках і т.д.) приєднувалося з похоронними дарами до траурної процесії. Таким чином, похорони царя перетворювалися на подію загальноскіфського значення. Разом з царем ховали, задушивши, одну з наложниць і виночерпія, кухаря, конюха, слугу, вісника і коней, клали золоті чаші. Після закінчення року на могилі влаштовували обряд остаточного дроту померлого. Навколо кургану на колах встановлювали чучела 50 коней, на них усаджували трупи 50 задушених хлопців з царської свити, які супроводжували царя в потойбічний світ. Коням надавалося велике значення при переселенні померлого в загробний світ. Ці уявлення існували у всіх индоиранцев, їх пережитки збереглися до наших днів. Коней ховали в одній могилі з померлим або в окремій могилі, іноді – разом з конюхом. Замість коня могли також покласти вуздечку. Обряд поховання скіфських царів можна вважати яскравим проявом культу вождів. Померлі царі приєднувалися до сонму богів, їх могили ставали об'єктом шанування, як і могили могутніх шаманів і вождів. Величні кургани царів (деякі з них досягали у висоту 20 м і більш) були також символами соціального престижу. По виразу римського історика Плутарха, «скіфи гордяться своїми могилами». До другої половини IV в. до н.е. похоронний культ приймає гіпертрофовані форми (величезні насипи, глибокі катакомби, різноманітний багатий інвентар, кінські і людські жертвопринесення).



Кургани скіфської знаті,їх ще називають "царськими" за пишність поховального обряду. Ці старожитності У-ІУ ст. до н.е. мають важливе значення для розуміння соціальних взаємин у скіфському суспільстві та його політичного ладу. "Царські" кургани зосереджені у південній, сте­повій, зоні України на території сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Херсонської та інших суміжних областей. Дослідження їх роз­почалося ще в минулі століття.

Одним з найдавніших поховань скіфської знаті (VI ст. до н.е.) є Литий (Мельгуновський) курган біля с. Кучерівка Кіровоградської області. Він був розкопаний 1763 р. за дорученням губернатора Новоросійської губернії О. П. Мельгунова (звідси й назва). Разом з похованням одного зі скіфських племінних вождів тут було виявлено залізний меч у золотих піхвах, при­крашених зображеннями крилатих левів, які стріляють з лука, і крилатих биків з людськими обличчями. Знайдено також золоту діадему, золоті бляш­ки — нашивки у вигляді орлів, срібні прикраси. Ці речі та їх орнаментику вчені пов'язують з впливом на скіфів VI ст. до н.е. Ассирії та Вавилонії.

Скіфський курган Солоха поблизу с. Велика Знам'янка Запорізької об­ласті був розкопаний у 1912-1913 рр. М. І. Веселовським. Під курганним насипом 18 м заввишки було виявлено два поховання: центральне, пограбоване ще в давнину, і бічне, яке збереглося. Про багатства погра­бованого поховання можна здогадуватися, виходячи з уцілілої могили двох коней, вуздечки яких були прикрашені золотими рельєфами на дерев'яній основі: налобники у вигляді риби і нащічники у вигляді крил. З предметів, що супроводжували саме "царське" поховання, збереглися золота голка і нашивні бляшки для одягу, срібна чаша і бронзовий кубок. В окремому приміщенні стояли бронзові візок і великий котел з їжею



У бічній катакомбі разом з "царем" був похований насильно умерт­влений слуга — юнак-зброєносець. Трохи віддалік знайдено могилу п'яти коней з конюхом. Навколо "царського" поховання було виявлено зброю, посуд, золоті і срібні побутові предмети, серед них — золоту чашу і три бронзових котли з їжею. На лівій руці похованого було два, а на правій — три золотих браслети. На шиї "царя" знаходилася золота гривна, прикрашена зображеннями лев'ячих голівок. Біля голови лежали бронзовий шолом і майстерно виконаний масивний золотий гребінь, на спинці якого зображено фігури.п'яти лежачих левів, а над ними — сцена бою двох вершників І піхотинця: поранений кінь одного з вершників упав; прикриваючись щитом, воїн, що спішився, намагається відбити натиск вершника зі списом. Завер­шить перемогу піхотинець, який кидається на ворога з мечем. За задумом художника, загибель вершника, який спішився, неминуча. Гребінь виконано у стилі античного грецького мистецтва.

Курган Чортомлик розташований біля м. Нікополя Дніпропетровської області і є одним з найбільших скіфських курганів (висота 19,5 м, довжина кола в основі 350 м). Досліджений у 1862-1863 рр. І. Є. Забєліним.

Під насипом відкрито поховальні споруди — центральну та бічну ката­комби. Вхідна яма центральної гробниці мала форму прямокутного, роз­ширеного донизу, колодязя глибиною понад 10 м. Від кутів цієї ями були зроблені проходи у чотири радіально розміщені підземелля.

Головною гробницею було південно-західне підземелля. У ньому вияв­лено поховання "царя". Навколо його черепа лежало 29 золотих блях від конічного головного убору, на шиї — золота гривна, на руках — по золо­тому брелку та персню. Біля бойового пояса був меч з піхвами, оздобле­ними золотом, рештки гориту зі стрілами, золота стрічка від нагайки та ніж. На гомілкових кістках — поножі. Поряд з черепом знайдено чотири нако нечники до списів, бронзову і срібну посудини та сагайдак зі стрілами. Біля південної стінки гробниці лежав кістяк зброєносця з золотою гривною, срібним браслетом і каблучкою, бойовим поясом, мечем, сагайдаком та ножем. У північно-західному підземеллі відкрито поховання "цариці", її супро­воджували оздоблений золотом головний убір, золоті гривна, сережки, два браслети та десять перснів, бронзове дзеркало. У цій же гробниці лежав кістяк юнака — "виночерпія", біля якого знайдено залізний та бронзовий браслети, ніж, наконечники стріл, а також 14 амфор. У кутку споруди стояла І Всесвітньо відома сьогодні срібна амфора з фризом, на якому зображені І скіфи, що приборкують коней, а також лутерій (специфічна миска на ніжках). Біля входу до південно-східного підземелля відкрито кістяк собаки, бронзовий казан, п'ять амфор, рештки кількох сагайдаків зі стрілами. У самому підземеллі зібрано 350 золотих прикрас від головних уборів. Біля входу до північно-східного підземелля лежав кістяк чоловіка, поряд знайдено бронзову гривну, золоту каблучку, сагайдак зі стрілами та ніж, У самому підземеллі було шість амфор, зотліла скринька, срібна ложка та близько 2500 золотих прикрас від вбрання.

На захід від вхідної ями до катакомби виявлено три ями з кістяками 11 коней, які мали вуздечки та сідла з золотими і срібними прикрасами. Одна вуздечка з бронзовим набором лежала окремо. Поряд з цими ямами виявлено поховання двох "конюхів", серед супровідного інвентаря були при­краси І речі військового озброєння (наконечники списів, дротика, стріл). Бічна катакомба, розташована на захід від центру кургану на глибині 11 м від поверхні, була прямокутної форми (7 м х 5 м). Це приміщення згодом порушено грабіжницьким підкопом. У ньому лежав зруйнований кістяк чоловіка з двома перснями, каблучкою та золотим окуттям піхов. Поряд стояли скіфський бронзовий казан та світильник античної роботи. У стінах підземелля відкрито три глибокі ніші. В них виявлено мечі з оздобленими золотими руків'ями, золоту оправу від ножа, бронзову чашу, 700 золотих прикрас і зотлілий одяг, бойові бронзові пояси, золоті ажурні бляхи, горит з золотим окуттям із зображенням сцен з міфу про Ахіллеса, точильце у золотій оправі, золоте намисто та бляшки. У грабіжницькому лазі знайдено залишки кістяків та уламки речей.

У 70-80-х роках XX ст. спільними зусиллями українських, російських і німецьких археологів (А. Ю. Алексєев, В. Ю. Мурзін, Рената Ролле) було проведено додаткові стаціонарні дослідження на місці кургану Чортомлик. Важливим результатом цих розкопок стали відкриття і розчистка великої кам'яної крепіди, яка опоясувала курган в його основі. По периметру основи кургану виявлено скупчення амфор і кісток тварин, пов'язаних, очевидно, з тризною. За результатом досліджень створено реконструкцію первісного вигляду кургану, що являв собою в давнину монументальну архітектурну споруду. Вчені з'ясували важливі деталі загальної характе­ристики захоронень у центральній гробниці та супровідних поховань за її межами. Матеріали досліджень узагальнено у колективній монографії: Курган датується IV ст. до н.е.

Курган Куль-Оба розташований біля м. Керч, досліджений у 1831 р,3 П. Дюбрюксом. Насип кургану висотою 10 м, споруджений з плитняку. В ньому був кам'яний склеп, до якого вів коридор. Саме приміщення похо­вальної камери прямокутне у плані (4 х 4,3 м) зі склепінням висотою 5 м.

У східній частині склепу стояв дерев'яний саркофаг, в якому виявлено кістяк чоловіка. На черепі збереглися залишки повстяного головного убору з золотими віночком і конусом на завершенні. На шиї була золота гривна з кінцями у вигляді скульптурних зображень скіфів-вершників, на руках — п'ять золотих браслетів. Біля кістяка лежали поножі, меч з руків'ям та піхвами у золотому окутті, точильце у золотій оправі, золота стрічка від нагайки та золота чаша. На піхвах вигравіювано ім'я грецького майстра ІІорнаха. Неподалік від саркофага виявлено чотири золоті пластинки із зображеннями скіфа з торитом та одна — зі сценою побратимства скіфів. Біля західної стінки саркофага лежав жіночий кістяк. На черепі була слектрова діадема, на шиї — гривна з кінцями у вигляді левів та сканне намисто, на руках — по золотому браслету. Поховання супроводжували дві золоті підвіски з зображенням голови статуї Афіни з Парфенона, ство­реної Фідієм, а також дві витончені за виконанням золоті сережки. В ногах стояв нині широко відомий електровий келих із зображенням скіфських воїнів. Біля голови знайдено шість ножів і бронзове дзеркало. У склепі біля східної стіни виявлено поховання "слуги", а в південно-західному кутку — поножі, шолом і кістки коня. Біля західної стіни знай­дено два наконечники списів, а також срібний лутерій з трьома срібними келихами і чашею. Біля входу до склепу стояли бронзовий казан, гідрІя, тарілка та амфора.

Зі склепу Куль-Обинського кургану походять також велика золота при­краса у формі оленя з монограмою грецького майстра (ПАЇ), бронзова з золотим плануванням гривна зі скульптурними зображеннями лев'ячих голів на кінцях.

Мелітопольський курган був досліджений в 1954 р. О. І. Тереножкіним. Під курганним насипом висотою 6 м відкрито дві пограбовані катакомби: центральну — з чоловічим і бічну — з жіночим похованням. Через вхідну яму був пробитий грабіжницький хід; у ньому виявлено кістки чоловіка і жінки, наконечники стріл, сокиру та фрагменти залізного панцира. У центральній гробниці були розкидані кістки чоловіка, наконечники стріл, уламки золотих прикрас. У підлозі знайдено схованку, де лежали пояс, прикрашений 50 золотими бляхами із зображенням сидячої богині та скіфа перед нею, горит зі стрілами, оздоблений золотим окуттям, на якому зображено сцени з міфу про Ахіллеса, і пояс із бронзових пластин.

Бічна гробниця була пограбована частково. Тут знайдено зруйнований кістяк жінки на дерев'яному помості. Від її вбрання залишилися частина кайми від головного убору, складена із золотих бляшок, пронизок і намис­тин, стрічка із золотих блях та рештки шкіряного взуття, обшитого золо­тими бляшками. Поряд з похованою стояли три зотлілі дерев'яні скриньки з великою кількістю фаянсових і скляних намистин. У земляній основі поховальної камери, перекопаній грабіжниками, виявлено близько 4 тисяч золотих прикрас (налобний віночок, сережки, каблучка, підвіски, а також намистини, ґудзики, кришка від червонофігурної лекани, ручка срібного кіліка, ніжки від бронзової посудини). За кількістю золотих прикрас це одна з найбагатших могил у скіфських курганах IV ст. до н.е. У коридорі підземелля на дерев'яному помості лежав кістяк молодої жінки — "служниці". Поряд знайдено бронзові сережки з золотим плаку­ванням, намисто, залізні браслети, пару глиняних пряселець та червонола-кову чашечку. Біля похованої стояли бронзовий казан з кістками барана, амфора та ярмо від колісниці, а вздовж обох стін коридора — 10 амфор. На захід від вхідної ями було поховано двоє коней. Біля одного з них знайдено вуздечку з бронзовими прикрасами і залишки сідла, біля іншого, крім цього, був бронзовий грудний набір. У вхідній ямі відкрито залізні колісні шини, окуття маточин, скоби і великі гвіздки від колісниці.

Курган Гайманова Могила поблизу с. Балки Запорізької області був досліджений у 1969-1970 рр. В. І. Бідзілею. Висота насипі становила 8 м, по колу він був обкладений кам'яною кртидою. У насипі виявлено залиш­ки тризни (кістки тварин, уламки амфор, вуздечок) та бронзові оздоби поховального кортежу (навершя, вуздечкові набори, пронизки та бляхи). Під курганним насипом відкрито чотири могили — центральну і три бічні. Всі поховання виявилися пограбованими. У центральній гробниці знайдено останки чоловіка та уламки деяких речей. Поряд виявлено могили двох коней із золотими вуздечковими прикрасами. В одній з бічних могил виявлено дитяче поховання. Серед поховальних речей тут були фрагменти срібної з позолотою гривни, золота сережка, бронзове навершя шпильки та пастове намисто. Поряд було розташоване жіноче поховання, біля входу до якого лежав кістяк слуги. У гробниці зі­брано 800 золотих бляшок від вбрання жінки. Тут же знайдено уламки кістяної пластинки Із зображенням змієногої богині та сцени боротьби скіфів з чудовиськом.

До іншої (північної) бічної гробниці вели дві вхідні ями глибиною бли­зько 8 м, на дні яких лежали залишки розібраних колісниць. У самій гроб­ниці знайдено сліди трьох поховань. Біля одного з поховань виявлено схо­ванку, до якої було поставлено три срібні посудини, два ритони з золотими оздобами, дві дерев'яні чаші, окуті золотими пластинками, і срібну з позо­лотою чашу. На широкому фризі цієї чаші зображено бесіду вельможних скіфів. Біля ніг небіжчиків лежали кістяк коня з бронзовим вуздечковим набо­ром та останки двох рабів. У стіні могили відкрито нішу, в якій знайдено два бронзові казани, сітулу, залізну жаровню, чотири амфори та бронзову тацю, кілік, ойнохою, цідилок, ажурний черпак і залізні кліщі. Перед нішею лежав кістяк воїна-"охоронця". У третій бічній могилі виявлено зруйноване жіноче поховання. Тут знай­дено уламки залізних мечів і наконечники до списів, рештки бронзового пояса, залізні шила, кістяний гребінь із зображенням собак, частини вере­тена, пастові підвіски, золоті пронизки і підвіски, нашивні бляхи, окуття дерев'яного посуду та ін.

Курган Товста Могила на околиці м. Орджонікідзе Дніпропетровської області був досліджений у 1971 р. Б. М. Мозолевським. Насип кургану мав висоту 8,6 м. Він був оточений ровом, заповненим уламками амфор та кіст­ками тварин. Тут відкрито викладений уламками амфор майданчик для тризни. Під насипом було дві могили — центральна і бічна. На схід від центральної гробниці знайдено дві могили з кістяками шести коней. Збе­реглися залишки вуздечок, прикрашених золотими та срібними наборами, і бронзовий нагрудник. Поряд відкрито три поховання "конюхів", одне з яких супроводжували золота гривна, залізний браслет, сагайдак і два ножі.

До центрального підземелля вела глибока (8,5 м) вхідна яма (2x4 м). Біля входу лежав кістяк слуги. Центральна гробниця виявилася пограбова­ною. Тут разом із зруйнованим чоловічим кістяком виявлено уламки заліз­ного панцира, бронзовий пояс і булаву, залишки бронзових поножів і сріб­них посудин, а також понад 600 золотих прикрас (нашивки). У дромосі знай­дено бронзові світильник і лугерій, велику амфору, три сагайдачних набо­ри, золоті оздоби нагайки, меч з обкладеним золотом руків'ям і піхвами та унікальну золоту пектораль із зображеннями сцен зі скіфського побуту.

У бічній могилі (вона не була пограбована) лежали кістяки жінки й ди­тини. Біля входів до цієї гробниці знайдено рештки дерев'яних колісниць, а над вхідною ямою — бронзові прикраси поховального кортежу (шість ажурних наверш, кілька вуздечкових наборів, бубонці, пронизки, бляхи). Вбрання жінки було розшите золотими бляхами, головний убір оздоблений золотими пластинками. На небіжчиці були також масивна гривна, пара сережок, підвіски, три браслети, перев'язі з намиста і 11 перснів. Поряд стояв срібний кубок, чорнолакова миска, скляні посудини тощо. Вбрання дитини також було оздоблене золотими бляшками. Серед супровідних речей знайдено золоті сережки, гривну, перстень, обручку, браслет, мініатюрну електрову чашу, кілік та ритон із золотим наконечником. Крім жіночого і дитячого поховань у склепі та в окремій поховальній камері виявлено кістяки чотирьох слуг. У невеликій господарській ніші знайдено бронзовий казан і сковорідку та кістки тварин від жертовної їжі.

Великий Рижапівськип курган (Звенигородський район Черкаської облас­ті). Його висота — 9м, діаметр насипу в основі — 35 м. У 1884 р. розкопки на кургані розпочав Ю. Талько-Гринцевич. У1887 р. роботи були продовжені Г. Осовським. Тоді було досліджено катакомбну могилу, яка містила багате поховання молодої жінки — представниці соціальної верхівки скіфів. Було виявлено майже 500 золотих і срібних предметів. Серед них — золоті аплікації святкового одягу, біжутерія та срібний, бронзовий і керамічний грецький посуд. На особливу увагу заслуговують золоті колти і срібне гор­ня зі сценою боротьби, перлина грецьких майстрів, та два персні, виготовлені з золотих монет-статерів Пантікапею, датованих 330-315 рр. до н.е.

У 1995-1998 рр. дослідженнями цього кургану займалась українсько-польська археологічна експедиція під керівництвом С. Скорого і Я, Хохо-ювського. Як показали матеріали розкопок, підземна могильна камера (кургану була заінсценізована з одної сторони як житлова хата, а з другої — вигляді кочовища. Глиняні стіни могили були вкриті білою тканиною, а основа — викладена ликом та ситцем. У "житловій частині" знаходилася модель печі, вирізаної посеред поховальної камери у лесовій основі грунту. Всередині змодельованої печі стояло два величезні бронзові казани, а біля них— підставка для тліючого жару, ніби для розпалювання вогнища.

Тіло небіжчика, одягнене у червоні штани і білий кафтан, підперезаний поясом, було покладено в куті могильної камери на підставці з дубових дощок. Покійний мав на собі масивний золотий нашийник з кінцівками у формі фігурок левів. З лівого боку (під рукою) був кинджал з рукояткою, окутою в золото, і сагайдак з луком та стрілами. Два додаткові сагайдаки зі стрілами повішені на гаках, вбитих у стіну над головою і ногами покій­ного. Біля ніг прикріплено на залізних гаках до стіни камери також спис і п'ять рогатин з залізними вістрями. Навпроти останків, у другому куті могильної камери, розміщено п'ять рівно зрізаних пенькІв-стІльців, на яких виявлено грецький чорнолаковий посуд. Біля стіни камери стояли дві амфори, в одній з яких був рйтон, кухоль для пиття вина, окутий сріблом і золотом з золотим закінченням у формі голови лева. Дві інші амфори, а також бронзові кубок і миска були покладені біля входу до могильної камери.

В місці інсценізованого вогнища з казанами були таця з м'ясом та ціле кінське стегно. В казанах були кістки від ягняти і кінське стегно. Тут покладе­но також бронзове відерце з двома срібними посудинами — кубком та горням усередині. Останній посуд прикрашено сценами розривання оленя та бика грифонами. На землі, в основі поховальної камери, лежав святковий одяг жінки, що складався з покриття на голову та велону. Він символізував присутність (Дружини покійного. Центральне захоронення супроводжувалось похован­ням чоловіка-"зброєносця" та коня у вхідній камері. Над замкнутою могилою, у бічній частині кургану, пізніше було поховано дружину у головному уборі та сукні, розшитих золотими бляшками, з поясом, також оздобленим золотими шіатівками-розетками.

Великий Рижанівський курган датується дослідниками-скіфологами III ст. до н.е., тобто періодом, коли скіфів починають витісняти сармати, що просунулись у степи Північного Причорномор'я з-за Дону та Волги.

Опис скіфських курганів дає можливість визначити соціальну структуру скіфського суспільства V-IV ст. до н.е.: на нижньому щаблі були раби і збіднілі кочовики, потім ішли прості скотарі, степова аристократія, багачі і, нарешті, роди скіфських царів. Знайдені в курганах зразки ювелірного виробництва i торевтики вказують на тісні зв'язки скіфів з античною дав­ньогрецькою культурою Причорномор'я.

 

Лекція 3

Тема: „Економіка та побут скіфів”

План

1. Основні галузі економіки

2.Виробництво та промисли.

3.Побут.

 

Основна література

Алексеев А.Ю. Скифская хроника (Скифы в VII-IV вв. до н.э.: историко-археологический очерк). – СПб., 1992. .

Брашинский И.Б. В поисках скифских сокровищ. – Л., 1979.

Высотская Т.Н. Неаполь – столица государства поздних скифов. – К., 1979.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!