Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Рубки головного користування



Вступ

Місцем проходження моєї практики було ДП «Народицьке лісове господарство», а саме Радчанське лісництво, яке знаходиться на території Житомирської області в Народицькому районі.

Метою проходження практики було узагальнення і вдосконалення знань, практичних умінь та навичок на базі конкретного суб’єкта господарювання, оволодіння професійним досвідом та готовністю в майбутньому до прийнятя самостійних рішень у реалізації господарської діяльності, а також збору необхідних для навчання даних та польового матеріалу.

Завданням виробничої практики, було: закріплення знань та отримання професійних умінь і навичок з навчальних дисциплін; безпосередня практична підготовка до самостійної роботи у відповідних структурних підрозділах підприємств лісової галузі; набуття досвіду організаційної роботи в трудовому колективі; уміння працювати з фактичним матеріалом виробничої діяльності підприємств і використання його для виконання кваліфікованого завдання.

Звіт містить тридцять п’ять сторінок основного тексту та додатки, три таблиці. При написанні звіту використовувалось дев’ять літературних джерел.

 

 

1. Ознайомлення з об’єктом практики. Коротка характеристика природних і економічних умов ведення лісового господарства

1.1. Місце знаходження лісництва

Радчанське лісництво, загальною площею 7383.0 га, входить до складу ДП "Народицьке ЛГ" і розташоване в північно-східній його частині на території Народицького адміністративного району.

Контора лісництва знаходиться в с.Радча Народицького району Житомирської області, на відстані 30 км від контори спецлісгоспу та 30 км від районного центру.

Територія лісництва розділена на 2 майстерські дільниці та 9 обходів

 

1.2. Кліматичні умови

Клімат, як один із факторів лісорослинних умов, відіграє велике значення в житті лісу. Із кліматичних факторів, які впливають на ріст і розвиток деревно-кущової рослинності, є температура повітря і ґрунту, водний баланс по періодах року тощо.

Згідно лісорослинному районуванню територія лісництва відноситься до зони змішаних хвойно-листяних лісів центрального Полісся.

Тривалість вегетаційного періоду 198 днів. Середньорічна температура +6.4°, абсолютний мінімум -33.5°, а максимум +36.5°. Пізні весняні заморозки можливі до 25 травня, а ранні з 20 вересня. Середньорічна кількість опадів 546 мм. За час вегетаційного періоду випадає 70 % опадів.



Середня глибина промерзання грунту 35 см. Постійний сніговий покрив встановлюється з 18 грудня і сходить в лісі 20 березня. Потужність снігового покриву 20 см.

Вітри зимою та весною переважають південно-західних напрямків, літом - південно-східного напрямку, осінню - північно-західного напрямку.

Територія лісництва характеризується рівнинним рельєфом з незначними пагорбами.

Найбільш поширеними грунтами є дерново-підзолисті грунти ( 90%). Торф'яно-підзолисті і торф'яно-глейові грунти розміщені в долинах річок і пониженнях.

Ерозійних процесів не виявлено.

В цілому природно кліматичні умови сприятливі для ведення лісового господарства. Це підтверджує наявність насаджень високих бонітетів: сосни звичайної, дуба черешчатого, клена, берези повислої, вільхи чорної та інших деревних порід.

 

1.3. Організація території. Обсяг та характер виконаних лісовпорядних робіт

Попереднє лісовпорядкування було проведене в 1994 році 2-ою Українською експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання на площі 7361.0 га.

За минулий ревізійний період із складу лісництва було передано 6 га земель до складу селищної ради.

В 2007 році лісові землі площею 1911 га, які знаходились в довгостроковому користуванні, на підставі державних актів відійшли у постійне користування військовому лісництву.

До моменту проведення нинішнього лісовпорядкування та згідно земельного балансу на 01.01.2009 р. загальна площа лісництва складала 7383.0 га.

Лісовпорядкування проведено Київською експедицією Українського державного лісовпорядного проектного виробничого об'єднання Державного комітету лісового господарства України. Роботи виконувались по 1 розряду відповідно до вимог Лісового кодексу України, чинної лісовпорядної інструкції та рішень 1 лісовпорядної наради.



Площа лісництва розділена на 6 планшетів. Квартальна мережа і нумерація кварталів по лісництву залишилось без змін.

Інвентаризація лісового фонду здійснювалась методом окомірно-вимірювальної таксації, із застосуванням ортофотопланів масштабу 1:10000 зальоту 2007 року на площі 7383.0 га.

Для корегування окомірно-визначених запасів на 1 га та визначення відносних повнот використовувались таблиці "Сум площ перерізів та запасів деревостанів при повноті 1.0", розроблених кафедрою лісової таксації УДАУ, затверджених Мінлісгоспом України 15 листопада 1991 року.

У лісництві лісовпорядкуванням закладено 3 пробних площ, в тому числі тренувальних - 3.

 

1.4. Основні положення організації лісового господарства

Виходячи з існуючого поділу лісів на категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені наступні господарські частини:

- захисні ліси з обмеженим режимом користування на рівнині;

- експлуатаційні ліси на рівнині.

При утворенні господарств та господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності, походження та інших особливостей, ще обумовлюють необхідність застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених основними положеннями організації і розвитку лісового господарства області.

Підставою для поділу насаджень однієї переважаючої деревної породи на декілька госпсекцій стали суттєві відмінності в продуктивності, віці стиглості, рельєфі.

Віднесення не вкритих лісовою рослинністю земель до тієї чи іншої господарської секції проводиться по породі, що проектується до лісовідновлення.

Віки стиглості деревостанів відповідають оптимальним вікам рубок в лісах України.

1.5. Типи лісорослинних умов і типи лісу

Переважаючими типами лісорослинних умов в лісництві є вологі і сирі субори (51%), вологі і сирі сугруди (45%), бори (4%).

Волога субір (В3) має добре зволожені (ґрунтові води на глибині 1 – 1,5 м), але не заболочені ґрунти. Процес підзолоутворення виражений тут в найбільш різкій формі.

Деревостани корінної асоціації мають перший ярус із сосни І – ІІ класу бонітету з домішкою берези, другий – з дуба звичайного IV – V бонітету, який досягає трохи більше половини висоти ярусу сосни. В переважній більшості в підліску виступає реліктовий кущ – азалія жовта. В місцях відсутності азалії для трав’янистого вкриття найбільш характерним видом є чорниця; до неї бувають домішані брусниця, вереск, моління, орляк тощо.

Переважаючими типами лісу тут виступають вологий дубово-сосновий субір (В3ДС) та вологий дубово-сосновий субір азалієвий (В3ДСа3). Похідні дерево стани – сосняки, березняки, дубняки. В лісівничому відношенні вологий субір є типом переважної культури сосни звичайної.

Сирий субір (В4) займає понижені місця. Ґрунти торфянисто-глейові глинисто-піщані з шаром торфу до 20 см на водно льодовикових відкладах; ґрунтові води на глибині 0,6 – 1 м.

Корінні насадження із сосни ІІ (ІІІ) бонітету в першому ярусі з домішкою берези та вільхи ІІ – ІІІ бонітету, дуба IV – V бонітету в другому ярусі. В покрові: чорниця, моління, брусниця, в пониженнях – сфагнум і багно. Похідні деревостани – переважно березняки. Насадження вітровальні. Переважаючий тип лісу – сирий дубово-сосновий субір (В4ДС).

Вологий суг руд (С3) – ґрунти дерново-середньо або сильно підзолисті супіщані, рідше – глинисто-піщані з суглинковими прошарками на водно-льодовикових відкладах. При різкій вираженості підзолистого горизонту кореневі системи переважно розташовуються у верхньому гумусовому горизонті, тобто поверхневі.

Корінні насадження із сосни І (Іа) бонітету в першому ярусі, дуба ІІ бонітету в другому, граба, зрідка клена та липи ІІ – ІІІ бонітету в третьому ярусі. В трав’яному покриві переважають чорниця, кислиця, зеленчук жовтий, орляк, костяниця, майник тощо. Переважаючий тип лісу – вологий грабово-дубово-сосновий суг руд (С3ГДС). В умовах лісництва це найбільш продуктивний тип лісу.

Сирий суг рудок (С4) займає понижені місця. Ґрунти торф’янисто-глеєві на глинисто-піщаних водно-льодовикових відкладах; рівень ґрунтових вод 0,6 – 1 м. Корінні дерево стани із сосни ІІ – І бонітету з домішкою берези або осики ІІ (ІІІ) бонітету в першому ярусі, дуба з вільхою чорною ІІІ – ІІ бонітету в другому ярусі та граба ІІІ бонітети в третьому ярусі. Головні типи лісу – сирий грабово-дубово-сосновий суг руд (С4ГДС), сирий грабово-дубово-сосновий суг руд азалієвий (С4ГДа3).

Зустрічаються також по пониженнях сувільшина (С4Вл4), де корінні насадження із вільхи чорної ІІ (І) бонітету з незначною домішкою сосни, осики, дуба.

В лісництві значна кількість малопродуктивних похідних деревостанів. Тому необхідна їх поступова заміна після проведення рубок головного користування лісовими культурами високої продуктивності.

 

1.6. Фауна лісництва

На території лісництва зустрічаються біля 20 видів ссавців і птахів. Найбільш поширеними представниками лісової фауни на території є косулі, дикі кабани, лосі, лисиці, зайці, бобри, борсуки, вовки тощо.

Із пташок ряду горобиних зустрічаються: коник лісовий, ворона, сойка, поповзень звичайний, синиця велика тощо. Водяться також глухарі, рябчики, тетеруки.

В цільову кількість фауни в лісництві збільшується. Для відтворення лісової фауни проводяться певні біотехнічні заходи: заготівля і розвішування віників, вирощування коренеплодів, заготівля сіна, влаштування кормушок та підкормочних площадок, закладання солонців, тощо.

Останнім часом по невеликих річках, що протікають по лісовій території, збільшилась кількість бобрів.

Лісова фауна в даний час не чинить шкоди лісовим масивам, лісовим культурам лісництва, її кількість можна значно збільшити без шкоди лісу.

 

1.7. Шкідники і хвороби лісу

За останнє п’ятиріччя в лісництві не зареєстровано жодного масового спалаху розповсюдження шкідників або захворювань. Цьому сприяє утримання лісових масивів в доброму санітарному стані.

Основними шкідниками, які зустрічаються в лісах лісництва є: соснова та березова п’ядениці, соснові совка і бражник, зелена дубова листовійка, сосновий шовкопряд, звичайний сосновий пильщик тощо. Із захворювань мають місце звичайне шютте сосни, снінене шиття, сосновий вертун, рак-сірянка, соснова губка, борошниста роса дуба.

Заходи боротьби з торфовищами зводяться до своєчасної вирубки уражених дерев і вивезення з лісу зламаних вершин, стовбурів, в першу чергу берези, на якій частіше всього розвиваються гриби. Рубки дерев, уражених трутовиком, не проводять літом, тому що в цей час масово поширюються спори гриба.

В лісництві проводяться наступні лісозахисні роботи:

- біжучі лісопаталогічні обстеження.

- вибірка поражених дерев.

- розселення і огорожа мурашників .

- наземні вишукувальні засоби боротьби.

- ґрунтові розкопки .

- виготовлення та розвішування синичників, шпаківень.

Важливим лісогосподарським засобом у боротьбі з шкідниками і хворобами лісу є правильний підбір порід при створенні лісових культур густота культур, висока агротехніка і звичайно систематичне проведення санітарних рубок, утримання лісів в чистому стані.

 

1.8. Меліорація

Теперішнім лісовпорядкуванням в лісництві площ меліоративного фонду не виявлено. агролісомеліоративних заходів не передбачається.

 

1.9. Охорона лісу

Розподіл площі лісництва за класами пожежної небезпеки наступний:

I клас 4388.0 га чи 59.4 %

II клас 1826.3 га чи 24.7 %

III клас 864.3 га чи 11.8%

IV клас 304.4 га чи 4.1 %

Всього 7383.0 га чи 100.0 %

Середній клас пожежної небезпеки 1.68. Спроектовані обсяги заходів з протипожежного дкування лісів наведені в проектних відомостях.

 

1.1.1. Лісозахист

Санітарний стан лісів лісництва в даний час слід вважати задовільним, про що свідчить невелика кількість шкідників та хвороб лісу.

В минулому ревізійному періоді спостерігались спалахи масового розмноження таких шкідників лісу: хрущ червневий 7.2 га.

З хвороб лісу найбільше поширення мали: трутовик несправжній осиковий 1.7 га.

В залежності від появи і розвитку шкідників та хвороб лісу, зміни санітарного стану насаджень, обсяги лісозахисних заходів ні уточнюватись та корегуватись.

 

1.1.2. Побічні користування

Обсяги побічних користувань на ревізійний період приведені в проектних відомостях

Випас худоби в лісництві не проектується.

З інших видів побічних користувань проектується любительське мисливське полювання членами мисливських товариств.

Збір харчових та лікарських рослин не проектується.

3.8. Підсочка лісу і заготівля другорядних лісових матеріалів

На ревізійний період підсочка сосни в зв'язку з зараженням земель радіонуклідами не проектується, тому таблиця 3.8.1. „Фонд підсочки соснових насаджень" не приводиться.

 

2. Лісогосподарська діяльність

Рубки головного користування

В лісництві ліси віднесенні до І, ІІ, і IV категорії захисності.

Відвід лісосіки підрубку головного користування розпочинається з підбору ділянки, після цього потрібно виїхати на місцевість і намітити ділянку в натурі.

При намічені ділянки в РГК прорубуємо візири шириною 80 см, перед цим проводимо бусольну зйомку. На візирі вирубуємо весь підріст і підлісок, надтісуємо дерева з трьох сторін і клеймуємо. Дерева, які надтесані в сторону ділянки, до ділянки не входять і вирубці не підлягають. Після бусольної зйомки, проводиться перелік дерев. Його проводять три чоловіки: перший – міряє діаметр (мірною вилкою) дерева на висоті грудей (1,3 м ) і визначає сортиментність дерева (ділове, півділове і дров’яне ); другий – заповнює польову перелікову відомість (точкується у вигляді конверта): по породах, сортиментності і ступенях товщини; третій – ставить сокирою засічки за сортиментністю: ділове – І, півділове – ІІ, дров’яне – ІІІ. В кінці вимірюють висоти модельних дерев в трьох ступенях товщини з найбільшою кількістю дерев (вимір проводять мірною вилкою).

По даним цих польових матеріалів складають грошово-матеріальну відомість.

Ділянку в кінці остовблюють і стовпчики підписують. Стовпчики двохскатні з вирізаною щокою (10 см ). На щоці пишуть: квартал (15), виділ (5), вид головного користування (С.Р.), площа лісосіки (2,5 га) і рік виконання робіт (2011).

 

15 – 5 С.Р. – 11 2,5 га

 

Рис.2.1.Зразок підпису щоки

Лісозаготівельні роботи проводяться при наявності лісового квитка і оформлення технологічної карти.

Лісозаготівельні роботи ведуться комплексними малими бригадами під безпосереднім керівництвом майстрів лісу або майстрів лісозаготівлі.

 

До основних елементів процесу лісозаготівлі входять:

- підготовчі роботи (прибирання завислих і сухостійних дерев, розбивка лісосіки на стрічки , підготовка навантажувального майданчика , облаштування трелювальних волоків , встановлення знаків огородження небезпечних зон );

- звалювання дерев проводиться згідно технологічного процесу звальщиком лісу з помічником звальщика лісу бензомоторною пилкою «Stihl-310», “Мотор-Січ-270”, “УралМП-5-Електрон” або «Husqvarna - 360» з звалювальною вилкою;

- обрубування проводиться біля трелювальних волоків сокирою або бензомоторною сучкорізкою з складанням порубочних решток на трелювальні волоки або в купи з майбутнім спалюванням;

- трелювання проводиться трактором “МТЗ-82 при допомозі чокерів за комель (0,9 м) чи вершину (1,2 м);

- навантаження і вивезення проводиться хлистами чи іншими сортиментами ( пиловник 4,0-4,5 м, балансами 1,2 м, технологічною сировиною 1,2-2,0-3,0 м , дровами 1,0м) при допомозі хлистовозів «ЗиЛ-131», «Урал-278»; «МАЗ 543403-220», «КРАЗ 643701» самонавантажувачів «ЗиЛ-131», «МАЗ – 5434», ««Урал-278»;

- очистка проводиться одночасно із заготівельними роботами.

В кінці закінчення лісозаготівельних робіт проводиться огляд лісосіки і складається акт. Огляд лісосіки проводять лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу в присутності керівника робіт – майстра лісу чи майстра лісозаготівлі.

 

Рубки догляду

Рубки проміжного користування проводяться з метою поліпшення санітарного стану лісу.

Завдання рубок догляду – ефективне використання продуктивних сил природи для вирощування високопродуктивних і стійких деревостанів. В насадженнях з природним лісовідновленням рубки догляду також проводяться для прискорення формування якісного лісового насадження.

При рубках догляду всі дерева діляться на 3 групи:

- дерева та кущі ,які на даний момент сприяють росту дерев майбутнього, дерева майбутнього – найкращі дерева, належать до головної групи;

- вони їх не затіняють, стовбур добре очищається від сучків та позитивно впливають на біохімічні процеси;

- дерева та кущі ,які на час рубки негативно впливають на дерева майбутнього – це дерева типу «вовк», які затіняють головні дерева (при проведенні рубок догляду вирубують такі дерева для поліпшення росту дерев майбутнього.

Рубки догляду виконуються комплексними малими бригадами на базі тракторів Т-40 і МТЗ-82. В лісництві є бригада з 5 чоловік і декілька тимчасових бригад по 3-5 чоловік.

Рівень механізації: освітлення – 30 %, прочистки – 45 %, прорідження і прохідної рубки – 90 %.

Встановлено чотири типи рубок догляду:

- освітлення – проводиться догляд за складом і регулювання густоти лісостану, проводиться до 10 років;

- прочистка – проводиться догляд за складом і формою насадження, а також забезпечення рівномірного розміщення головної породи по площі – здійснюється з 11 до 20 років;

- прорідження – це догляд за формою стовбура і крони, основну увагу приділяють покращення якості , структури насадження , продовжується догляд за складом – проводиться з 21 до 30 років у швидкоростучих порід насіннєвого походження і у хвойних і твердолистяних з21 до 40 років;

- прохідна рубка – догляд направлений на збільшення приросту у кращих дерев і підвищення товарності насадження, продовжується догляд за складом, структурою деревостану – проводиться з 31-41 і більше років і закінчується за 1 клас віку до рубок головного користування.

При рубках догляду в лісництві застосовують комбінований метод рубок – видаляються дерева IV-V класу росту за Крафтом і деякі світлолюбові, швидкоростучі дерева I-II класу росту за Крафтом.

За способом рубки догляду поділяють на:

- рівномірний – по всій площі;

- коридорний – окремими стрічками;

- куртинний – в певних загущених місцях.

На рубки догляду також впливають черговість, інтенсивність і повторюваність.

Підчас практики був присутній при відводах лісосік під рубки догляду Відвід подібний до відводу на РГК ,але з певними особливостями для кожної рубки догляду.

При освітлені і прочищені лісничий складає список річної лісосіки і розподіляє на 3-5 років. Помічник лісничого проводить підготовку документації. В натурі проводять бусольну зйомку, прорубують візири і остовблюють ділянку з відповідними підписами (освітлення – Осв., прочистка – Прч.).

7-3 Осв.-08 1,2 га

 

 

Рис.2.2 Зразок підпису щоки рубки догляду, на прикладі освітлення.

Після намічання ділянки в натурі проводиться закладання пробних площ (3-5 % від загальної площі). Вона має прямокутну форму і закладається в характерному (середньому, яке найбільш характеризує площу) місці. На цій площі проводиться показова рубка і визначається маса, що вирубується, в метрах кубічних, яка переводиться пізніше на всю ділянку.

Освітлення і прочистка – прибутків в лісництву не приносить.

При проріджені і прохідній рубці відвід схожий на відвід при освітлені і прочищені, але трохи відрізняється. На щоці пишеться при прорідження – Прж., а при прохідній рубці – Прх., решта підпису зберігається. Ведеться польова перелікова відомість, дерева беруться суцільним переліком з розподіленням їх на категорії придатності (ділові, півділові, дров’яні) та по породах. Після відводу проводиться матеріально-грошова оцінка лісосіки.

Прорідження і прохідна рубка приносять прибуток , але він іде на покриття витрат при освітлені і прочищені.

 

2.2.1.Освітлення

Проводиться у більшості насаджень до 10-річного віку. Мета цього виду рубок – видалити з насадження небажані другорядні породи, які часто заважають росту головних порід, створюючи загрозу витіснення їх з насадження. Освітлення призначається тоді, коли у молодняку з’явиться загроза загущення головної породи другорядними і проводиться у цьому випадку при будь-якому ступені зімкнутості пологу деревостану.

Рубки освітлення мають дуже важливе значення, особливо в дубових насадженнях. Запізнення із освітленням може призвести до відмирання породи, а також до знецінення всього насадження, так, як кажуть, що дуб росте в “кожусі”, але з відкритою “головою”.

Особливо це стосується лісосмуг, закладених із вузьким міжряддям, з малою часткою головної породи (біля 25%) та з великою домішкою чагарників і супутніх порід. В цих випадках інколи корисно повністю розкорчувати окремі види чагарників з урахуванням меліоративного призначення лісосмуги.

Освітлення необхідно проводити не лише у змішаних лісових насадженнях, а й у чистих, незважаючи на те що в 5-10- річному віці на верхні частини крони в більшості деревних рослин потрапляє сонячне світло. Рубку слід проводити у тому випадку, коли насадження відмічається надмірною густотою, з ознакою якої вважається глибоке вростання одна в одну крон сусідніх дерев, а також велику витягнутість стовбурів. В чистих листяних молодняках при освітленні вирубуються порослеві екземпляри, які ростуть швидко і затіняють дерева насіннєвого походження.

При рубках освітлення вирубують до 36% кубомаси від загального запасу деревини, оскільки потрібно вирубати більші рослини. Таким чином, освітлення вважається доглядом за складом у змішаних молодняках і способом ліквідації загущеності у чистих молодняках.

При проведенні освітлення потрібно дотримуватись технологічної карти і техніки безпеки.

Освітлення проводиться різними способами:

ü ручний – сюди входять догляди сапкою або косою. При догляді сапкою навколо саджанця обробляється 20-30 см, при догляді косою прокошуються смуги 20-30 см вздовж рядка;

ü механізований – проводиться при допомозі кущоріза “Секор-3”, при догляді цим агрегатом можна скошувати молоді деревця до 5 см, а також трав’янистий покрив.

При освітленні отримують неліквідну деревину, яку складають у стоси. У деяких випадках неліквідну сировину складають у мікропониження для подальшого перегнивання, або в купи з подальшим спалюванням.

В лісництві освітлення становить площу _____ га .

 

Прочищення

Проводиться після освітлення з метою покращити склад майбутніх насаджень. При цих рубках залишають ті види рослин і в такому співвідношенні, щоб було забезпечено формування найпродуктивнішого та біологічно стійкого насадження. Ці рубки проводяться коли всі деревні рослини ростуть в одному ярусі. Якщо в насадженні не проводилось освітлення, то при прочистці вирішується завдання, які стоять і перед освітленням і перед прочищенням. Одночасно з формуванням бажаного складу деревостану намагаються забезпечити рівномірне розташування дерев головної породи на площі, а також почати кількісне регулювання деревних порід, що складають деревостан. При цьому видаляються незадовільні за формою стовбури і пошкоджені дерева як другорядних, так і головної породи. Все це підвищує якість майбутнього насадження і формує майбутню його структуру.

При прочистці у змішаних насадженнях повинні враховувати форму майбутнього деревостану. Це означає, що потрібно залишати не лише головну породу, а й певну кількість підгінних другорядних порід, які з віком сформують другий ярус.

У чистих деревостанах при прочищеннях густота стояння дерев регулюється вирубуванням відсталих у рості, а також таких, що надто розрослися(дерева типу “вовк”).

В лісництві прочищення становить площу _____ га.

2.2.3.Прорідження

Завдяки цьому виду рубки регулюються взаємовідносини між деревами, відбираються кращі, і створюються для них умови, за яких зміг би сформуватися гінкий, повнодеревний, очищений на достатню висоту стовбур. Прорідження вважають доглядом за формою стовбура і крони, це не означає тільки видалення з насадження дерев, які мають дефекти стовбура, хоча така операція обов’язкова. Головне – забезпечити потрібну густоту стояння дерев, при якій крони займають від третини до чверті довжини стовбура. Зімкнутість крон після прорідження не повинна бути меншою 0,7, бо це буде негативно впливати на хід зростання у висоту і на очищення стовбурів від сучків. При проріджені також звертають увагу на якість стовбура. З різних причин стовбури можуть розвиватись не якісно, з дефектами (відмирання вершини, морозобійні тріщини, механічні пошкодження і інші). При пошкоджені вершини (мороз, тварини, вітер) ріст стовбура в висоту продовжується за рахунок розвитку бокових бруньок або найближчих до вершини бокових гілок, які повільно приймають вертикальне положення при цьому стрункість дерев порушується, стовбури утворюються колінчастими, двійчастими та ін. Підчас вирубки основних порід, зберігають дерева з прямими стовбурами, і вирубують криві, сукуваті і інші дерева.

Підчас прорідження часто вирубують супутні породи. Частину супутніх порід потрібно залишати, для формування другого ярусу. Рубки прорідження повторюються через 5-10 років в залежності від швидкості росту деревних порід. При цьому вирубують 15-25% загального запасу деревини.

При проріджені використовують різні технології. Технологічний процес механізований, але не повністю. Ділянку розбивають на пасіки, намічають трелювальні волоки і навантажувальний майданчик. Звалювання дерев проводять бензомоторною пилою («Мотор-Січ»), інколи використовують агрегат “СМА-1”. Для трелювання використовують трактор “МТЗ-82”або лебідку “ЛТН-1”. На навантажувальному майданчику проводять розкряжування на сортименти і вивозять автомобілем «ЗиЛ-131» або “Зайчиком”. Очистку території проводять разом з рубкою догляду, складаючи порубочні рештки в кучі для подальшого спалювання.

 

2.2.4. Прохідні рубки

Прохідні рубки проводяться з метою збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності насадження. Коли вже сформовано потрібний склад деревостану, забезпечена висока повнодеревність стовбурів кращих дерев і відповідних розмірів крона, його необхідно зріджувати, щоб згодом з’явився так званий грунтово-світловий приріст. При зріджуванні деревостану, у якого ріст у висоту після 40 років уповільнюється, з’являється можливість збільшення обсягу крони, а значить, і поверхні листя, хвої. Це в свою чергу, активізує процес фотосинтезу і покращує освоєння кореневою системою більших об’ємів ґрунту, після чого відмічається помітний їх радіальний приріст.

Прохідні рубки проводяться у деревостанах після 41 року і закінчуються за один клас віку до рубки головного користування. При проведенні прохідних рубок у більш багатих лісорослинних умовах доцільно формувати другий ярус або підлісок. У цьому випадку ґрунт не буде заселятися трав’яною, насамперед, злаковою рослинністю, підлісок позитивно впливатиме на біологічний кругообіг речовин і стан ґрунту.

При прохідних рубках зімкнутість пологу доводять до 0,7. При прохідній рубці використовують різні технології, вони залежать від ширини пасіки: середньопасічна (40-50 м) і широкопасічна (понад 60 м). Технологічний процес механізований повністю. Ділянку розбивають на пасіки, намічають трелювальні волоки і навантажувальний майданчик. Техніка і інструменти використовуються такі, як і при проріджені. Очистку території проводять разом з рубкою догляду, складаючи порубочні рештки в кучі для подальшого спалювання чи на трелювальні волоки.

В лісництві прохідні рубки займають площу _____ га.

У звіті використовую матеріали: план (планчик), польова перелікова відомість, відомість матеріально-грошової оцінки, відомість сортиментної структури лісосіки, карта технологічного процесу розробки лісосіки (для прорідження і прохідної рубки документи оформляються однакові).

2.3. Санітарні рубки

Санітарні рубки – один з найважливіших із цілого ряду оздоровчих заходів, які застосовуються при веденні лісового господарства з метою попередження появи і розповсюдження шкідників лісу і хвороб, що можуть нанести збитки насадженню і заготовленій лісопродукції. Вони проводяться у всіх вікових групах лісових насаджень.

При проведенні санітарних рубок вибирають сухостійні, заселені стовбурними шкідниками дерева, а також ті, що відмирають (якщо крона усохла більше, ніж наполовину). Крім цього, видаляють вітровальні, буреломні і сніголомні дерева, пошкоджені грибними і раковими хворобами, раком-сірянкою, а також ті, що мають нахил 45%.

До санітарно-оздоровчих заходів відносять: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідацію захаращеностей.

При вибірковій санітарній рубці повноту можна знизити (усіх ярусів) до 0,5 у пристигаючих, стиглих і перестійних деревостанів, і до 0,4 у інших. Якщо вибіркова санітарна рубка може призвести до зниження повноти деревостанів нижче встановленої межі, призначається суцільна санітарна рубка. Рішення про проведення суцільної санітарної рубки приймається після обстеження насадження спеціальною комісією, яка і визначає доцільність проведення рубки та складає відповідний акт.

При оформленні вибіркових санітарних рубок проводиться по деревний облік призначених до рубки дерев у межах кожної ділянки. Дерева, які необхідно рубати, клеймуються на рівні кореневої шийки, а також нумеруються, проводиться грошово-матеріальна оцінка. Ділянка під санітарну рубку відводять у рік рубки. Санітарні рубки слід проводити оперативно, щоб не допускати розповсюдження шкідників і хвороб на сусідні ділянки лісу. В осередках кореневої губки рубку слід проводити в осінньо-зимовий період, щоб не допустити природного засівання спор гриба.

У лісах І і ІІ категорії захисності, де правилами заборонено проведення головного користування, санітарні рубки є єдиними рубками після рубок догляду, за допомогою яких стиглі і перестійні ліси підтримуються у здоровому стані, а також здійснюється поступова заміна перестиглих дерев молодими.

Технологія вибіркових санітарних рубок подібна до технологій прохідної рубки. В лісництві вибіркові санітарні рубки проводяться на площі ______ га.

У звіті використовую матеріали: план (планчик), польова перелікова відомість(для вибіркових санітарних рубок), перелік дерев лісосіки, сортиментну структуру лісосіки, відомість матеріально-грошової оцінки, дефектну польову відомість,карта технологічного процесу розробки лісосіки.

 

3. Лісокультурна справа

В лісництві лісокультурна справа проводиться в двох напрямках: лісовідновлення і лісорозведення.

Лісовідновлення – це створення лісових культур на площах, раніше вкритих лісом. Відновлення лісу може бути природним – це коли на площі з’являється самосів і підріст деревних рослин, і штучним – шляхом закладання лісових культур.

Лісорозведення – створення лісових культур на нелісових площах. Лісорозведення проводять переважно на староорних землях, переданих у лісовий фонд під заліснення.

Цього року на території лісництва створили культур на площі _____ га.

Для забезпечення потреб лісництва в садивному матеріалі створені лісові розсадники.

Лісові культури створюються з таких деревних порід: дуб звичайний, сосна звичайна, ясен звичайний, клен гостролистий, ялина європейська. Супутніми породами (природного походження) є береза повисла, осика. Обробіток ґрунту проводиться механізовано трактором МТЗ-82 з плугом ПЛН-3-35 або ПКЛ-70. Підвезення садивного матеріалу проводять гужовим транспортом. Підготовку саджанців проводять вручну (підрізка коріння на 1/3 довжини). Посадка проводиться вручну під меч Колесова. Лісові культури створюють різні за породним складом, густотою, схемою змішування. Приживаємість лісових культур становить 70-80%. Догляд проводять: механізовано – культиватором КЛБ-1,7 чи кущорізом «Секор-3» або вручну – косою чи сапкою (20-30 см). Доповнення при потребі проводиться вручну восени чи наступного року весною.

Перевірки стану лісових проводить інженер по лісовим культурам, лісничий.

У звіті використовую матеріали: проект лісових культур.

4. Охорона і захист лісу від шкідників, хвороб, пожеж і самовільних рубок

Із хвороб лісу найбільш поширені кореневі і стовбурні гнилі, які викликаються кореневою губкою, сосновою губкою, березовою губкою і чагою, молодняки пошкоджуються звичайним і сніжним шютте.

Із шкідників поширені короїди, пагов’юни (зимовий і смолівщик), довгоносик сосновий.

Для боротьби з ними проводиться ряд заходів:

- лісогосподарський;

- хімічний;

- біологічний.

Найбільш розповсюджений є лісогосподарський метод. В місцях їх виникнення проводяться лісогосподарські заходи, які не дозволяють розповсюдження їх на значну площу. Основний захід боротьби – це проведення суцільно- і вибірково-санітарних рубок, а також рубок догляду.

Хімічний і біологічний в даний момент часу розповсюджений дуже погано і застосовується рідко.

В пожежно небезпечний період проводиться наймання тимчасових пожежних сторожів. Вони чергують на пожежних вишках у встановлений період часу, яке залежить від погодних умов і може бути декілька годин чи цілодобово. На пожежних вишках (якщо вони є в наявності) є: телефон, бінокль, годинник, азимутний круг, план насаджень і журнал для запису виявлених пожеж. В конторі лісництва чергування по черзі несуть помічник лісничого, майстри лісу, вона обладнана рацією.

Також в лісництві ведуть деякі інші заходи:

- облаштування місць для відпочинку і куріння;

- проведення роз’яснювальної роботи серед населення;

- облаштування по території водойм і під’їзд до них;

- облаштування мінералізованих смуг.

До лісової охорони в лісництві належать: лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу і майстри лісу. При виявленні самовільних рубок чи інших адміністративних порушень, повідомляють лісничого чи помічника лісничого. Вони в свою чергу повідомляють в лісгосп і складають протокол про адміністративне правопорушення і постанову.

В великих масштабах порушення може перейти у кримінальне порушення і ним займається інженер з захисту лісу з міліцією.

 

5. Побічне користування лісом

Побічне користування в лісництві відсутнє, або представлене в малому стані.

До побічного користування належить:

- сільськогосподарське користування;

- заготівля сіна;

- збір лікарської сировини;

- заготівля живиці;

- збір дикоростучих ягід, плодів і грибів;

- випас худоби;

- бджільництво;

- рибальство;

- мисливство;

- заготівля соку.

Сільськогосподарське користування представлене – незначними площами. На них вирощують зернові культури для утримання коней. В лісництві є декілька голів коней, які використовуються в лісогосподарських цілях і як транспорт.

Заготівля сіна на території лісництва проводиться для власних потреб, тобто для утримання коней.

Заготівля живиці на території лісгоспу не проводиться, бо цей процес став не рентабельним.

Збір лікарської сировини в даний момент часу займає малий об’єм і представлений: цвітом липи, бузини.

Збір дикоростучих ягід, плодів і грибів майже не проводиться оскільки після Чорнобильської катастрофи майже всі землі лісництва забруднені цезієм-137.

Заготівля соку проводиться в незначних обсягах.

Випасається худоба на лісових площах лише місцевого населення.

В лісництві не займаються бджільництвом.

Рибальством в лісництві не займаються.

Мисливством на території лісництва займається УТМР. Полювання на значній території лісництва заборонено (створено заказник для відновлення дикої фауни). Підгодівлю в зимовий час працівники лісництва не проводять. З дикої фауни трапляються такі види: косуля, дикий кабан, дикі качки і гуси, лось, заєць, лисиця, вовк, бобри.

 

6. Бухгалтерський облік

В лісництві на бухгалтера покладена значна кількість обов’язків. До них входить здача звіту про працю і заробітну плату, звіту про рух матеріальних цінностей і лісопродукції, касового звіту і інше. Оформлення наряд-актів займається помічник лісничого.

По щоденниках, які ведуть майстри лісу складаються наряд-акти на виконану роботу і затверджуються у державному підприємстві. По наряд-актах оформляється звіт про заробітну плату і звіт про рух лісопродкції. Після складання і здачі звітів в лісництві аналізується, по них, стан справ. На кожен обхід оформляється рапорт на заготівлю і вивозку лісопродкції, за яким визначається рух лісопродкції по лісництву.

Оскільки територія лісництва знаходиться на землях, які забруднені внаслідок аварії на ЧАЕС, то для визначення норм виробітку залежно від рівня радіоактивного забруднення ґрунту лісових насаджень в кварталах з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення, застосовують відповідні поправочні коефіцієнти.

При прийомі на роботу укладається договір між підприємством і працівником. Для матеріально зобов’язаних працівників оформляється типовий договір про повну матеріальну відповідальність. Матеріально зобов’язаними в лісництві є лісничий, бухгалтер (касир) і майстер лісу. Для тимчасових робітників оформлюється цивільно-правовий договір на певний період часу.

У звіті використовую матеріали: щоденник приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродкції; наряд-акт на виконання робіт; рапорт про рух лісопродукції, виробів переробки та пиломатеріалів; звіт про рух лісопродукції, звіт по оплаті праці та чисельності працівників; звіт про рух майна та матеріальних цінностей; виробничий план на липень 2009 р.; ціни на продукцію, яка йде в переробку; відомість щільності забруднень лісових насаджень цезієм-137.

 

7. Охорона праці

1. До лісосічних робіт при проведенні рубок догляду допускаються чоловіки віком не менш як 18 років, що пройшли медичний огляд, інструктаж на робочому місці і стажування.

2. Робітники повинні проходити інструктажі: вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і поточний.

3. Особи, зайняті керуванням механізованими засобами на рубках догляду (тракторами, ручними машинами), повинні мати посвідчення на право керування ними.

4. Допуск до роботи і закріплення осіб за механізмом чи машиною оформляється наказом керівника підприємства.

5. На кожну ділянку, відведену для рубок догляду за лісом, стосовно до конкретних умов рельєфу місцевості, складу насадження, способу рубки, використовуваних машин, устаткування і форм організації праці складається технологічна карта.

Технологічна карта складається лісничим (помічником лісничого) за участю майстра і затверджується головним лісничим (головним інженером) підприємства.

Проводити лісосічні роботи без технологічної карти чи з відступами від неї не дозволяється.

6. Технологічна карта повинна містити:

- характеристику лісосіки;

- схему лісосіки з чітким зображенням на ній пасік, трелювальних волоків, просік, канатних установок, лісовантажних пунктів, лісовозних вусів, площадок для розміщення устаткування, небезпечних зон;

- технологічні вказівки про черговість розробки пасік, розміщення робітників у них і безпечні способи ведення робіт;

- відмітку про виконання підготовчих робіт.

З затвердженою технологічною картою майстер знайомить робітників, які мають вести роботи на лісосіці, дає розписатися в ній бригадиру і видає йому технологічну схему лісосіки.

7. Виковувати рубки догляду за лісом дозволяється бригадами (ланками) у складі не менш двох чоловік, один із яких призначається старшим.

8. При проведенні проріджувань, прохідних і вибіркових санітарних рубках лісу робітники, майстер й особи, що прибули на лісосіку, повинні бути забезпечені захисними касками.

9. Робітники, зайняті на рубаках догляду за лісом і санітарними рубками, повинні працювати в спецодязі, спецвзутті, рукавицях, що їм видає по встановлених нормах адміністрація підприємства, а також зобов'язані користуватися необхідними засобами індивідуального захисту від шуму і вібрації (вкладиші, навушники, антивібраційні рукавиці) і іншими засобами захисту.

10. Кожна бригада на рубках догляду за лісом повинна бути забезпечена будиночком для відпочинку й обігріву, доброякісною питною водою й аптечкою для надання першої медичної допомоги.

11. Не дозволяється робити валку і трелювання лісу, обрубку сучків і кряжування хлистів на гірських лісосіках при швидкості вітру понад 8,5 м/с, а в рівнинній місцевості — тільки валку лісу при швидкості вітру понад 11 м/с. Лісосічні роботи припиняються під час зливового дощу, при грозі, сильному снігопаді і густому тумані (видимість менш 50 м).

12. Робота мотористів повинна бути організована відповідно до «Положення про режим праці при роботі мотокущорізами», у якому передбачено сумарний час роботи в контакті з вібрацією не більш 2/3 робочої зміни. При цьому тривалість одноразового безупинного впливу вібрації, включаючи мікропаузи, що входять у дану операцію, не повинна перевищувати для ручних машин 30—40 хв. Обід рекомендується встановлювати не менш 60 хв. і дві регламентовані перерви (для активного відпочинку, проведення виробничої гімнастики по спеціальному комплексу і фізіопрофілактичних процедур): 20 хв. через 2 години після початку зміни і 30 хв. через 2 години після обідньої перерви.

13. Машини, устаткування, інструмент, пристосування, що знаходяться в експлуатації, повинні відповідати вимогам технічних умов і інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

14. Ручні інструменти і пристосування повинні відповідати наступним вимогам:

рукоятки валочних вилок, ваг, окорувальних лопаток і інших інструментів повинні бути міцними, гладкими і міцно з'єднаними з металевими частинами;

сокирища повинні виготовлятися гладкими із сухої і міцної деревини, зі стовщенням на кінці й обов'язково розклинені у вушку сокири;

кут насадки повинний бути: для колуна — 88°, для лісорубальних сокир — 86° і для сучкорубних — 84°.

15. При знаходженні місця роботи від місця проживання на відстані 3 км і більш і при відсутності транспорту загального користування доставка робітників на роботу і назад проводиться засобами і за рахунок підприємства, на спеціально обладнаному для цієї мети технічно справному транспорті і відповідно до встановлених правил перевезення людей. Перевезення людей на непризначеному для цих цілей транспорті забороняються.

16. Переправа людей через ріки, озера й інші водяні перешкоди повинна проводитьсь на спеціальних самохідних судах чи обладнаних для цієї мети човнах, поромах з дотриманням установлених правил перевезення.

17. На переправах у човнах з моторним і весловим ходом обов'язково повинен бути присутнім черговий човняр. Човни повинні мати рятувальний леєр і наступний інвентар: рятувальні кола чи кулі Суслова з піднімальною силою не менш 0,14 кН по числу людей, зазначеному у вантажопідйомності човна, один рятувальний шнур Александрова, одне запасне весло, один черпак для відливу води, один ліхтар, один багор і одна жердина з металевим наконечником (для гірських рік).

18. Максимально припустиме число людей при різних осадах човна повинне бути позначено цифрами над ватерлінією.

Гребні і моторні човни дозволяється завантажувати так, щоб висота сухого борта в самій зниженій частині його була не менш 20 см при штилі і тихому вітрі. При наявності хвиль на водяній поверхні норма завантаження човна повинна бути зменшена з таким розрахунком, щоб висота сухого борта була не менш 40 см.

Ватерлінії, що відзначають висоту сухого борта 20 і 40 см, повинні бути нанесені незмивною фарбою. Перевантаження човнів не допускаються.

19. Переправа на ділянках рік із захаращеним руслом, при інтенсивному русі молевої деревини, шуги, льодоході, при швидкості вітру понад 8,5 м/с і густому тумані (видимістю менш 25 м) не дозволяється.

20. Про кожен випадок травмування потерпілий чи очевидець негайно сповіщає майстра чи іншого безпосереднього керівника робіт, який зобов'язаний:

терміново організувати першу допомогу постраждалому і його доставку в медсанчастину (ФАП) чи іншу лікувальну установу, повідомити лісничому чи іншому керівнику про нещасний випадок, що трапився, зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими, якими вони були в момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю працівників, не приведе до аварії).

Керівник підрозділу, де стався нещасний випадок, зобов'язаний негайно повідомити про нещасний випадок керівнику і голові профспілкового комітету підприємства.

21. Усі робітники повинні знати прийоми надання першої долікарської медичної допомоги.

22. Усі робітники зобов'язані виконувати встановлені на підприємстві правила внутрішнього трудового розпорядку. Курити дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цих цілей місцях. У місцях проведення робіт забороняється перебування осіб у нетверезому стані і вживання спиртних напоїв.

23. Особи, винні в порушенні дійсної інструкції, несуть адміністративну і дисциплінарну відповідальність, якщо їхньої дії не спричиняють кримінальної відповідальності.

Невиконання вимог інструкції не може бути виправдано їх незнанням.

Пожежна безпека

24. Трактори й інші машини, що працюють на рубках догляду, повинні мати вогнегасники і протипожежний інвентар.

25. Трактори, що працюють у лісі, повинні бути обладнані іскрогасниками, встановленими на вихлопну трубу.

26. Заправка тракторів і інших машин повинні проводитись механізованими заправочними засобами.

У холодний час року забороняється підігрівати мастила в двигуні і картері ведучих мостів відкритим вогнем. Для цього використовуються спеціальні водомаслогрійки.

27. Заправка автомобілів, тракторів з візками, у кузові яких знаходяться легкозаймисті матеріали, а також автомобілів і автобусів, у кузові яких знаходяться люди, не дозволяється.

28. Під час грози і її наближенні всі зливоналивні операції зі світлими нафтопродуктами, а також заправлення машин повинні бути припинені.

29. При необхідності проведення ремонту машин у польових умовах із застосуванням електрогазозварювання складальні вузли повинні бути попередньо очищені і промиті водою.

Операції, зв'язані з мийкою, очищенням, технічним обслуговуванням і ремонтом машин і устаткування повинні виконуватися при непрацюючому двигуні.

30. При роботі в лісі необхідно дотримуватися загальних правил пожежної безпеки по розведенню багать.

Висновки

1. Ліс – народне багатство, використовується в усіх сферах життя людини, є регулятором клімату, захищає від вітрової і водної ерозії.

2. При створенні біологічно стійких лісових насаджень потрібно:

- висаджувати лісові культури змішаного типу;

- насіння заготовляти з елітних і плюсових дерев та насіннєвих плантацій.

3. Провести механізацію робіт при проміжному користуванні.

4. Потрібно докорінно покращити механізацію головного лісокористування і запроваджувати сучасні технічні засоби, так як існуючі морально і технічно застарілі.

5. Відпуск і реалізацію проводити готової продукції, а не сировини.

6. Покращити контроль за поширенням шкідників і хвороб, зменшити кількість самовільних рубок.

7. Для зменшення кількості лісових пожеж, які виникають внаслідок випалювання трави біля лісу, було б доцільно розширити мінералізовану смугу навколо лісу, а також проводити роз’яснювальні роботи серед населення.

8. Було б доцільно вводити складні способи РГК.

 

 

Список використаної літератури

1. Пояснювальна записка до проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Овруцьке ЛГ».

2. Лісовий кодекс України.

3. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. – Київ: Арістей, 2005.-543 с.

4. Сортиментні таблиці.

5. Правила рубок головного користування в лісах України.

6. Правила рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства та інших рубок.

7. Санітарні правила в лісах.

8. Правила пожежної безпеки в лісах.

9. Положення про державну лісову охорону.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!