Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток



Ветеринарно-санітарна експертиза - наукова дисципліна, яка вивчає санітарно-гігієнічні дослідження харчових продуктів і сировини тваринного походження і визначає правила їх ветеринарно-санітарної оцінки.

Головна задача – не допустити випуск харчових продуктів, які могли бути причиною розповсюдження інфекції та захворювань людей. Зв’язок з іншими дисциплінами – базується на знаннях епізоотології, мікробіології, вірусології, паразитології, зоології, терапії, клінічної діагностики, терапії, акушерства, хірургії, токсикології, неорганічної та органічної хімії, біохімії, нормальної та патологічної анатомії с/г тварин.

Становлення ветеринарно-санітарної експертизи як науки відбувалося протягом тривалого часу. Вже на світанку людства виникла потреба та необхідність визначати доброякісність продуктів для їх використання в їжу. Ці емпіричні начала поступово збагачувалися віковою практикою, і вже в період первіснообщинного, а потім і рабовласницького ладу вони набули ознак професійності (повідомлення Квінта Горація, 60 р. до н.е.; Авіценни, 900 р.)

На початку ХХ ст. значний вклад у розвиток вітчизняної зробили професори М.І.Романович, Н.Н. Андрєєв, які брали участь у підготовці “Правил ветеринарно0санітарного дослідження забійних тварин і бракування м’ясної продукції” (1924). Велика заслуга у розвитку ветсанекспертизи належить професору В.Ю. Фольферцю, який зробив і впровадив методи післязабійного дослідження туш, механічного зняття шкур. Засновниками технології мікробіології молока та молочних продуктів були професори С.А. Корольов і А.Ф. Войткевич. Великий внесок у розвиток молочної справи зробили професор Г.С. Ініхов, Я.С. Зайковський, А.С. Войткевич, А.А. Попов, З.Х. Дилаян,С.А. Корольов, М.К. Оксамитний, В.М. Карташова та ін.

В 1924 році вперше були введені “Правила ветеринарно-санітарного огляду забійних тварин і бракування м’ясної продукції”. У 1937 р. на м’ясокомбінатах І-ІV категорій були організовані відділи виробничо-ветеринарного контролю (ВВВК), а на більш дрібних комбінатах – ветеринарна служба. Водночас з розвитком м’ясної промисловості та організацією ветеринарного контролю за випуском м’яса та м’ясопродуктів удосконалювалась і система підготовки ветеринарних лікарів. На факультетах ветеринарної медицини були організовані кафедри ветеринарно-санітарної експертизи з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва (Національного аграрного університету, Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Білоцерківського державного аграрного університету, Харківського зооветеринарного інституту, Одеського с/г інституту, Дніпропетровського державного аграрного університету, Державній агроекологічній академії (м. Житомир) тощо. 25 червня 1992 р. постановою Верховної Ради України вперше затверджено і введено в дію Закон України “Про ветеринарну медицину”, яким визначено загальні правові організаційні та фінансові основи вет. медицини. Він регламентує діяльність у галузі ветеринарної медицини та зокрема у ветеринарно-санітарній експертизі згідно з міжнародними вимогами встановлює необхідні ветеринарно-санітарні вимоги і основи ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. Крім того з питань ветеринарно-санітарної експертизи, державного – ветеринарного контролю і нагляду за діяльністю суб’єктів господарювання ухвалено ще нормативно-правові акти: “Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини”, “Ветеринарно-санітарні правила для ринків”, “Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку”, “Положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продуктів тваринного походження”, “Правила передзабійного ветеринарного-огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів”, Ветеринарно-санітарні вимоги до особистих підсобних господарств населення – виробників сирого товарного молока”, “Ветеринарно-санітарні вимоги до особистих підсобних господарств населення – виробників сирого товарного молока”, “Ветеринарно-санітарні вимоги до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих підсобних господарствах населення”, ““Ветеринарно-санітарні вимоги щодо заготівлі і переробки воскосировини”, “Положення про проведення державного контролю та нагляду за якістю ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини, які зареєстровані в Україні”, “Правила ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимоги щодо їх реалізації”.





У 1993 р. Україну прийнято до міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) – робочого органу в Європі. Оперативна інформація про епізоотичний стан у 133 країнах сьогодні отримується регулярно, що дозволяє своєчасно вживати необхідних заходів з охорони території нашої держави від занесення небезпечних хвороб тварин.


Просмотров 704

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!