Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Відображення поверхні проектними горизонталями



 

Метод виконання вертикального планування проектними горизонталями більш придатний для розробки проектів територій компактної конфігурації. Його суть полягає в тому, що проектний рельєф відображається тими ж способами, що і існуючий. План, виконаний в проектних горизонталях, як правило, відображає результат роботи з проектування рельєфу, основаної на розрахунково-аналітичних методах, і дає наглядне і чітке уявлення про проектний рельєф території. Щільність проектних горизонталей на плані повинна бути оптимальною - забезпечувати рішення конкретних інженерних питань і, в той же час, не затьмарювати іншу графічну інформацію. Досягти цього можна встановленням доцільного перерізу горизонталей - 0,10 або 0,20 м відповідно особливостям рельєфу і характеру планувальних робіт. В даному проекті найбільш придатно прийняти переріз рельєфу горизонталями через 0,20 м.

 

Основні властивості горизонталей:

· усі точки, що розташовані на одній горизонталі, мають однакову відмітку, що дорівнює значенню горизонталі;

· ознакою незмінності уклону в якомусь напрямку є рівні відстані між горизонталями;

· кути, сформовані горизонталями та направлені вістрям в бік більш низьких відміток, відображає гребінь (рис. 3, а), а в бік більш високих - занижене місце, лоток (рис. 3, б);

· розриви горизонталей біля елементів плану, пересічення однойменних горизонталей відображає вертикальну стіну заввишки відповідно з різницю відміток горизонталей, що перетинаються (рис. 3, в,г);

· замкнуті горизонталі, концентрично розташовані одна в одній, означають пагорб (рис. 3, д), або улоговину (рис. 3, е);

 

Рис.3. Відображення форм рельєфу проектними горизонталями

 

· горизонталі, що відображають площину, паралельні і розміщені на рівних відстанях одна від одної, при криволінійній поверхні - горизонталі не паралельні (рис. 3, и), або паралельні, проте мають змінне закладення (рис. 3, к).

 

Проектування проектних горизонталей на перегоні вулиці

 



Перш за все, для засвоєння методу проектних горизонталей необхідно вміти вирішувати найпростішу задачу – градуювання прямої, знаходження місць проектних горизонталей в плані по лінії з відомими відмітками на її кінцях (по осі вулиці, на ділянках проїзду тощо).

Задано відрізок прямої довжиною L з відомими відмітками на його кінцях На і Нb.

Розв’язання. У прикладі на рис. 4 L = 96,8 м, На = 35,68, Нb = 36,84. Уклон по лінії АВ Місцеположення найближчої до точки А горизонталі з відміткою 35,80 (при перерізі рельєфу Dh = 0,20 м): м. Місця усіх подальших горизонталей відстоять одне від одного: м.

Рис.4. Градуювання лінії

 

Практичні поради

· У випадках, коли градуювання лінії виконується при значному перепаді висот, при послідовному відкладанні вимірювачем відстаней між суміжними горизонталями може наростати систематична помилка. При цьому встановлене місце кінцевої горизонталі входить у протиріччя з відміткою кінця лінії. Для запобігання цього досить спочатку знайти місця якихось проміжних горизонталей, задаючись відповідним ним значенням Dh. Подалі при відомих місцях визначених горизонталей неважко поділити знайдені відрізки і виконати повністю градуювання лінії при Dh горизонталей рівному 0,20 м.

· Для запобігання помилок в усіх випадках при визначенні місць горизонталей доцільно м’яким олівцем помітити їх значення ( при їх великий щільності – лише метрові горизонталі). В процесі побудови горизонталей помітки затираються.



Оскільки проїжджа частина вулиці в перерізі двоскатна, проектні горизонталі на її поверхні мають стрілоподібний вигляд. “Стрілки” направлені в бік уклону, а їх гострота залежить від співвідношення значень поздовжнього та поперечних уклонів.

В межах ділянки виконують побудову однієї горизонталі (на рис. 5 – 37.00); інші горизонталі проводять паралельно вже побудованій через точки, знайдені при градуюванні осі. Відстань відхилення горизонталі від перпендикуляра до лінії бортового каменя обчислюється за формулою:

де В - ширина ділянки, м; іпозд , іпоп - поперечний і поздовжній уклони.

Відстань від місця горизонталі в лотку проїжджої частини вулиці до її виходу на бортовий камінь в напрямку уклону (l2 на рис.5) при уклоні лотка lпозд і висоті бортового каменю hб :

Рис. 5. Побудова проектних горизонталей на перегоні вулиці

 

Практичні поради

· Якщо на проїжджій частині вулиці побудовані декілька суміжних горизонталей, неважко графічним методом знайти місця виходу горизонталей на борт і без розрахунків. При відстані між горизонталями Dh=0,20 і висоті бортового каменю 0,15 м місце виходу горизонталі на борт знаходиться нижче на відстані ¾ відрізку між суміжними горизонталями в лотку (див. рис. 5). Зазначимо, що при висоті бортового каменю 0,10 м місце виходу горизонталі на борт знаходиться посередині цього відрізку.

· В усіх випадках перерізання поверхні якоюсь вертикальною перешкодою (бортовий камінь, підпірна стінка) місце горизонталей на новому рівні можна знайти, проставивши в місцях виходу горизонталей до перешкоди нові відмітки, які дорівнюють відміткам горизонталей плюс-мінус висота перешкоди (37,15 та 36,35 на мал. 5 ). Між знайденими відмітками неважко знайти місця горизонталей.



· Помилки, що часто виникають при проектуванні полягають у відкладанні ¾ відрізків в протилежний бік, або в наданні побудованій горизонталі відмітки суміжної з нею. Запобігти ним можливо додаванням висоти борту в місцях двох суміжних горизонталей в лотку – між двома винайденими відмітками легко знайти для однієї горизонталі місце на борту та її відмітку. Сусідні горизонталі можуть біти пронумеровані автоматично.

Місце виходу горизонталі на червону лінію визначається аналогічно виходу до лотка вулиці:

Наведений розрахунковий спосіб побудови горизонталей на перегонах вулиць придатний лише за умови незмінності значень поздовжнього і поперечних уклонів на елементах її профілю.

 

Вертикальне планування перехресть вулиць

 

Спряженість в межах перехрещення двох найчастіше дахоподібних поверхонь проїжджих частин вулиць потребує перетворення хоча б однієї з них до форми, яка відрізняється від типової.

При вертикальному плануванні перехресть важливо виконати дві найважливіші вимоги – забезпечити зручність транспортного та пішохідного руху (плавність зміни уклонів та неперевищення їх припустимих меж) і сприяти водовідведенню поверхневих вод.

Конкретна реалізація цих вимог досягається виконанням таких умов:

· при перехрещенні вулиць різних категорій поперечний профіль головної в межах перехрестя лишається незмінним, а другорядної - змінюється від двоскатного до односкатного відповідно напрямку і значенню поздовжнього уклону головної, тобто виконується спряженість в лоток головної вулиці;

· при перехрещені рівнозначних вулиць найчастіше поперечні профілі обох вулиць змінюються на односкатні. При цьому в центрі перехрестя утворюється односкатна поверхня (спряженість у вісь);

· вулицю, по якій прокладено полотно трамваю, слід розглядати як головну;

· слід, по можливості, уникати прокладання поперечних водопропускних лотків через головну вулицю;

· не можна допускати утворення безстокових місць на перехрестях, які не обладнані закритою дощовою каналізацією.

При переході від двоскатного профілю до односкатного проїжджа частина з уклоном , направленим від осі до лотків, поступово перетворюється в односкатну з поперечним уклоном в напрямку поздовжнього уклону пересічної вулиці (на перехрестях) або до центру кривої (на віражі).При цьому протилежні лотки, які при симетричному профілі знаходяться на одному рівні, поступово підіймаються один над одним на висоту, обумовлену значенням поперечного уклону односкатної поверхні.

Утворення поверхні в межах розмостки можливе двома шляхами: поступовим зміщенням гребня проїжджої частини в бік верхового лотка або поступовим зменшенням поперечного уклону верхової половини проїжджої частини від типового в бік лотка до направленого в протилежну сторону.

Приблизну довжину ділянки розмостки можна встановити за наведеними нижче формулами:

При поздовжніх уклонах 20‰ і більше довжина розмостки

при поздовжніх уклонах менше 20‰

,

де В - ширина проїжджої частини вулиці, м; , іпоп - поперечний уклон односкатної проїжджої частини; іпозд - поздовжній уклон осі проїжджої частини.

Послідовність процесу проектування поверхні на ділянці розмостки наведена на рис. 6. На 1-му етапі від відмітки на осі вулиці (35,85) виконується градуювання осі з уклоном іпозд , відкладається відстань lp , та з використанням наведених раніше формул виконується побудова крайових горизонталей в межах двоскатного та односкатного профілів (відповідно горизонталей: 38,60 та 37,00).

На другому етапі виконується побудова проектних горизонталей на низовій половині та, залежно від обраного способу, прокладається лінія зміщення осі або помічаються місця горизонталей на верховому лотку. Робота на третьому етапі зрозуміла з рисунку.

 
 

Рис. 6. Послідовність побудови проектних горизонталей в межах розмостки проїжджої частини вулиці: а – зміщенням гребеня проїжджої частини

до верхової сторони; б – зміною поперечного уклону верхової половини проїжджої частини

Принципи побудови проектних горизонталей на перехресті розглянемо на прикладі, коли вулиці прокладені по схилу під кутом до напрямку найбільшого скату (перехрестя на косогорі).

Випадок, коли одна з вулиць головна

Поверхня обох напрямків головної вулиці від точки перехрещення осей вирішується незалежно від наявності перехрестя: проектуються проектні горизонталі на проїжджій частині за формулами, наведеними в попередньому розділі. Для обох частин другорядної вулиці відміткою спряження є проектна відмітка точки перетину її осі з лотком головної (32,09 на рис. 8). Її значення знаходиться інтерполяцією між проектними горизонталями головної вулиці, або (при прямокутному перехресті) аналітичним шляхом – від проектної відмітки осі перехрестя з урахуванням відстані та поперечного уклону.

Від відмітки спряження 32,09 відповідно поздовжнім уклонам другорядної вулиці провадиться градуювання осей, за межами довжини розмостки виконується побудова найближчих “типових” горизонталей (33,00 та 31,20 на рис. 9). Шляхом з`єднання кінців горизонталей головної вулиці з однойменними найближчими точками на осях другорядної – прокреслюються горизонталі в місцях спряження (32,20 та 32,00). Далі тим чи іншим розглянутим вище способом виконується розмостка обох напрямків проїжджої частини другорядної вулиці (рис.10). В наведеному прикладі розмостка лівої частини другорядної вулиці виконана зміною поперечного уклону, правої – зміщенням гребеня проїжджої частини.

Вертикальне планування тротуарних частин на перехрестях провадиться відповідно висотному положенню поверхні проїжджої частини - висотні відмітки з боку транспортних смуг чітко визначаються шляхом додавання до відміток лотка висоти бортового каменю. Планування їх поверхні відбувається по-різному в залежності від сполучення напрямків поздовжніх уклонів (рис.10,11).

Якщо напрямок уклонів тротуару не змінюється після його закруглення, у міру наближення до перехрестя з вищої частини поперечний уклон тротуару поступово зменшується з переходом його на протилежний напрямок . Внаслідок цього тротуар поступово в низовій частині здобуває поверхню, що відповідає типовій для низової частини. Однак при крутому рельєфі уклон біля кута червоних ліній може виявитись настільки значним, що виникне потреба в підпірних стінках, укосах для з’єднання з поверхнею кварталу і сходів на пішохідній частині тротуарних смуг.

 

 

 

 

 
 

Іноді на широких тротуарних смугах можна обійтись без сходів, якщо наблизити пішохідну доріжку в бік бортових каменів, де поздовжній уклон зменшується.

Якщо поздовжні уклони тротуару з обох сторін спрямовані до його заокруглення, характер схилу поверхні в межах заокруглення в цілому відповідає типовій поверхні тротуарів на перегонах. В міру віддалення від перехрестя здійснюється лише плавне наближення поперечного уклону, що склався біля закруглення, до його типового значення (з позицій графічного відтворення - плавна зміна нахилу горизонталей до типового).

При напрямках уклонів тротуарів від заокруглення, для подальшого надання тротуарам типової поверхні в межах завороту створюється гребінь, направлений від кута червоних ліній до борту, який може бути нахиленим. Тим самим безпосередньо біля перехрестя тротуарні смуги отримують поверхню, близьку до типової.



Рис. 9. Вертикальне планування перехрестя нерівнозначних вулиць (3-й етап. Градуювання осей другорядної вулиці, визначення довжини розмостки, побудова крайових горизонталей другорядної вулиці)

 
 

Рис. 10. Вертикальне планування перехрестя нерівнозначних вулиць (4-й етап. Побудова горизонталей в межах розмостки, визначення місць виходу горизонталей на бортовий камінь, побудова крайових горизонталей на тротуарах)

Рис. 11. Вертикальне планування перехрестя нерівнозначних вулиць

(5-й етап. Побудова горизонталей на тротуарах
)

Випадок, коли вулиці однозначні

Уникнути утворення поперечних лотків можливо при формуванні поверхні перехрестя як односкатної з уклоном в напрямку схилу косогору. Таким чином поверхні проїжджих частин усіх чотирьох відрізків вулиць повинні розмащуватись в односкатні.

Послідовність проектування наведена на рис.12…14. Відміткою спряження є місце пересічення осей вулиць (34,27 на рис.12). Від її проектної відмітки провадиться градуювання осей усіх чотирьох напрямків. З`єднанням лініями місць близько розташованих однойменних відміток визначається характер поверхні центральної частини перехрестя та односкатних поперечних профілів вулиць в місці їх з`єднання (рис.13). Подальша робота нічим не відрізняється від розглянутої в попередньому випадку.

Наведені приклади проектування поверхні перехрестя в умовах косогору можуть бути застосовані і при інших топографічних умовах – перехрестя вулиці в тальвезі (при відсутності дощової каналізації вулиця в тальвезі розглядається як головна), вулиці на гребні, вулиці на пагорбі.

 

 
 

Рис. 12. Вертикальне планування перехрестя рівнозначних вулиць

(1-й етап. Градуювання осей усіх 4-х напрямків від відмітки спряження 34.27)

 
 

Рис. 13. Вертикальне планування перехрестя рівнозначних вулиць

(2-й етап. Побудова поверхні центральної частини перехрестя, побудова горизонталей за межами розмостки)

 


Рис. 14. Вертикальне планування перехрестя рівнозначних вулиць (3-й етап. Побудова поверхні в місцях розмостки та на тротуарах)


Просмотров 1353

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!