Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Динаміка собівартості зернових



 

Процес розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини, які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ і використати їх у цифрах. Динамічний ряд є основою аналізу і прогнозування соціально – економічного розвитку.

Обов’язковими елементами рядів динаміки є моменти або періоди часу, до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, що характеризують розмір явища. Рівні ряду динаміки виражають абсолютними, відносними і середніми величинами.

Під час аналізу динаміки суспільно-економічних явищ визначають економічний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. Рівні, який порівнюють, називається поточним, а рівень, за яким порівнюють, - базисним.

Абсолютний приріст (А) визначають як різницю між поточним (уі) і попереднім (уі1), або початковим (у0) рівнем ряду динаміки. Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з початковим, який є постійною базю порівняння, то такий абсолютний приріст буде базовим.

Базисні і ланцюгові абсолютні прирости взаємопов’язані, сума абсолютних ланцюгових приростів дорівнює відповідному базованому приросту, тобто загальному приросту за відповідний період.

Темп приросту (К) – це відношення поточного рівня ряду динаміки (уі) до попереднього (уі –1), або початкового рівня (у0). Цей показник виражають в процентах або у вигляді коефіцієнта.

Між базовими і ланцюговими темпами росту є певний взаємозв’язок. Добуток послідовних ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання за відповідний період, і, навпаки, частка ділення наступного базисного темпу росту на попередній дорівнює відповідному ланцюговому темпу росту.

Темп приросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Його обчислюють, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100:



Абсолютне значення 1 % приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період. Цей показник можна обчислити простіше. Оскільки базовий рівень завжди беруть за 100%, то абсолютне значення 1% приросту буде в 100 разів менше за базисний рівень. Слід враховувати, що обчислення абсолютного значення 1% приросту доцільне лише для ланцюгових абсолютних приростів і темпів приросту. Для базових темпів приросту цей показник завжди буде однаковим, оскільки початковий рівень, порівняно з яким обчислюють темп приросту, залишається не змінним. Рівні динаміки формулюються як під впливом постійно діючих факторів, пов’язаних з інтенсифікацією виробництва, так і під впливом випадкових змін причин окремих періодів.

Покажемо вихідні та розрахункові дані ряду динаміки в таблиці 10.

Таблиця 10

Динаміка собівартості зернових культур

Роки     Собівартість зернових культур, грн. Абсолютний приріст, грн Коефіцієнт росту Темп росту, % Темп приросту, % Абсолютне значення 1 % собівартості, грн.
базис­ний ланцю-говий базис­ний ланцю-говий базис­ний ланцю-говий базис­ний ланцю-говий
- - - - -
-3,00 -3,00 0,89 0,89 89,29 89,29 -10,71 -10,71 0,28
-4,00 -1,00 0,86 0,96 85,71 96,00 -14,29 -4,00 0,25
5,00 9,00 1,18 1,38 117,86 137,50 17,86 37,50 0,24
13,00 8,00 1,46 1,24 146,43 124,24 46,43 24,24 0,33
9,00 -4,00 1,32 0,90 132,14 90,24 32,14 -9,76 0,41
18,00 9,00 1,64 1,24 164,29 124,32 64,29 24,32 0,37
24,00 6,00 1,86 1,13 185,71 113,04 85,71 13,04 0,46
11,00 -13,00 1,39 0,75 139,29 75,00 39,29 -25,00 0,52
17,00 6,00 1,61 1,15 160,71 115,38 60,71 15,38 0,39
32,00 15,00 2,14 1,33 214,29 133,33 114,29 33,33 0,45
Всього - - - - - - - - -

 



Як видно з графіка собівартість 1 ц зернових збільшується, що негативно впливає на розвиток галузі.

Закономірності розвитку в рядах динаміки визначають абстрагуванням від випадкових змін досліджуваних ознак. Для цього статистика використовує такі способи: укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способом найменших квадратів.

Найпростішим способом виявлення основної тенденції розвитку є укрупнення періодів.

Суть його в тому, що один інтервальний ряд динаміки змінюється іншим інтервальним рядом з більшим періодом. Об’єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну суму тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак.

Різновидом укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваю чи період на одну дату. Спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал часу і обчислюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню.

Спосіб укрупнення періодів та ковзної середньої покажемо в таблиці 11.

Таблиця 11

Укрупнення періодів та ковзна середня

Рік Собівартість зернових культур, грн. Період Сума за три роки Середня собівартість за три роки Період Сума за три роки Середня ковзна
           
99-01 98,00 32,67 99-01 98,00 32,67
      00-02 111,00 37,00
      01-03 124,00 41,33
02-04 135,00 45,00 02-04 135,00 45,00
      03-05 137,00 45,67
      04-06 136,00 45,33
05-07 144,00 48,00 05-07 144,00 48,00
           

 
 

Дані таблиці зобразимо графічно (рис. 6).

Рис. 6. Вирівнювання ряду динаміки методом укрупнення періодів

Одним з способом виявлення закономірностей розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту.

При цьому способі вирівнювання розрахункові рівні обчислюють за формулою: уt = y0 + At; де уt – вирівняні рівні, y0 – початковий рівень ряду; А – середній абсолютний приріст; t - порядковий номер дати t = 0,1,2…, A = 39,09, y0= 28

Таблиця 12

Вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту

Рік Порядковий номер Фактична собівартість Вирівняна собівартість Відхилення
28,00 0,00
31,20 6,20
34,40 10,40
37,60 4,60
40,80 -0,20
44,00 7,00
47,20 1,20
50,40 -1,60
53,60 14,60
56,80 11,80
60,00 0,00


На графіку вирівняні по середньому абсолютному приросту рівні розміщують по прямій лінії, яка здійснює початковий і кінцевий фактичні рівні ряду.

Рис. 7. Вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту

При вирівнюванні ряду динаміки по середньому коефіцієнту зростання розрахункові рівні визначають за формулою: yt=y0+At

Так як середній коефіцієнт собівартості 1 ц зернових в нашому випадку дорівнює 1,08 і початковий рівень ряду динаміки рівний 28 грн., то рівняння, по якому будемо проводити вирівнювання набуває такого вигляду: yt=28+1,08t

Фактичні та вирівняні по середньому коефіцієнту зростання рівні ряду динаміки приведені в таблиці 13.

Таблиця 13

Вирівнювання динамічного ряду по середньому коефіцієнту зростання

Рік Порядковий номер року Собівартість зернових культур, грн. Вирівняний ряд по середньому коефіцієнту зростання Відхи-лення
  t yi yt = y0t yi - yt
28,00 0,00
30,22 -5,22
32,61 -8,61
35,19 -2,19
37,98 3,02
40,99 -3,99
44,23 1,77
47,74 4,26
51,52 -12,52
55,60 -10,60
60,00 0,00


Вирівняні та фактичні рівня ряду динаміки зобразимо на рисунку 8.

Рис. 8. Вирівнювання ряду динаміки за середнім коефіцієнтом росту.

Проведемо вирівнювання по прямій лінії, рівняння якої має вигляд:

уt = a0 +a1t, де уt – вирівняні рівні ряду динаміки;

a0 – вирівняний рівень врожайності картоплі за умови, що t = 0, тобто в році, який передує початку досліджуваного періоду;

a1 – середній щорічний приріст (зниження) собівартості;

t – порядковий номер року.

Невідомі параметри a0 та a1 знаходимо способом найменших квадратів, розв’язуючи систему нормальних рівнянь:

де – у фактичні рівні ряду динаміки;

n – кількість років у періоді, що вивчається.

Уt = 39,09 + 2,98t

Підставляючи в дане рівняння значення t, отримаємо вирівняний (теоретичний) динамічний ряд собівартості зернових:

Вирівняні значення рівнів ряду динаміки наведемо в таблиці 14

Таблиця 14

Вирівнювання ряду динаміки способом найменших квадратів

Роки Собівартість зернових культур, грн. Відхилення від року Розрахункові величини для визначення параметрів рівняння Приріст розрахований рівнянням прямої Відхилення фактичного приросту від розрахункового за рівнянням прямої
y t t^2 yt
-5 -140 -192,47 220,47 48607,02
-4 -100 -153,38 178,38 31819,42
-3 -72 -114,29 138,29 19124,12
-2 -66 -75,2 108,2 11707,24
-1 -41 -36,11 77,11 5945,95
1369,00
42,07 3,93 15,44
81,16 -29,16 850,31
120,25 -81,25 6601,56
159,34 -114,34 13073,64
198,43 -138,43 19162,86
Всього 29,8 400,2 158276,58

Даний спосіб вирівнювання покажемо графічно на рисунку 9.


Проаналізувавши всі методи вирівнювання ми можемо сказати, що останній є найбільш точним, оскільки він враховує зміни в середині ряду, а не просто з’єднує початковий та кінцеві рівні. Також доволі точно показує зміни в ряді метод вирівнювання з використанням ковзної середньої.

Рис. 9. Вирівнювання ряду динаміки за рівнянням прямої

 

В загальному показники ряду динаміки зростають, тобто собівартість 1 ц зернових постійно росте. Даний ріст є шкідливим для галузі, тому, що підніматимуться ціни на продукцію.

Важливим завданням статистики є кількісна характеристика і аналіз стійкості сільськогосподарського виробництва. Чим менш коливання рівнів ряду, тим стійкіше розвивається певне явище. Варіацію рівнів, зумовлену випадковими індивідуальними причинами окремих періодів, характеризує відхилення рівнів ряду від вирівнюваних значень.

Індексний аналіз

 

Щоб докладно висвітлити характер розвитку соціально-економіч­них явищ і проаналізувати його, статистика використовує систему індексів.

За ступенем охоплення досліджуваного явища індекси поділяють на індивідуальні, групові і загальні. Індивідуальні індекси виражають співвідношення величин якого-небудь окремого явища складної сукупності. Ці індекси є звичайними відносними величинами - коефіцієнтами зростання (зниження). Прикладом індивідуального індексу може бути відношення собівартості 1 ц. зернових у звітному році до відповідного рівня базисного року.

Загальні (зведені) індекси характеризують зміни складного еконо­мічного явища, що включає окремі елементи, які не можна безпосередньо підсумувати

Індивідуальний індекс собівартості продукції визначають за формулою

,

де z1 i z0 - рівень собівартості одиниці продукції у звітному і базисному періодах.

Загальний індекс виробничих витрат обчислюють за такою формулою

,

де q1 і q0 — обсяг виробленої продукції кожного виду у звітному і базисному періодах.

Оскільки обсяг виробничих витрат залежить від кількості виробленої продукції і собівартості одиниці продукції, то цей загальний індекс можна розкласти на такі індекси:

обсягу продукції

собівартості продукції

.

Приріст (зниження) виробничих затрат визначають як різницю між витратами у звітному і базисному періодах:

,

у тому числі за рахунок зміни обсягу виробленої продукції

,

і зміни собівартості одиниці продукції

.

Аналіз виробничих витрат і факторів, що впливають на їх обсяг розглянемо на прикладі таблиці 15.

Таблиця 15

Вихідні та розрахункові дані для обчислення індексів витрат виробництва і собівартості картоплі.

Культура Виробництво Затрати на виробництво 1 ц продукції, ц Індивідуальні індекси собівартості, Затрати всього
Базисний (q0) Звітний (q1) Базисний (z0) Звітний (z1) (z1:z0* 100) Умовний (z0q1) Базисний (z0q0) Звітний (z1q1)
Пшениця озима 7,7 90,91 83160,0 75999,0 75600,0
Кукурудза 9,3 116,25 14400,0 20000,0 16740,0
Пшениця яра 4,8 4,7 97,92 243840,0 224640,0 238760,0
Жито 9,2 97,83 14076,0 11960,0 13770,0
Разом - - - - - 355476,0 332599,0 344870,0

Підставивши підсумкові дані таблиці 14 у наведені вище формули обчислимо загальний індекс і абсолютний приріст виробничих витрат:

грн.

В тому числі за рахунок:

а) зміни обсягу продукції

грн.

б) зміни собівартості продукції

грн.

Обчисленні індивідуальні індекси показують, що фактична собівартість 1ц. зернових порівняно з базисним рівнем по всіх культурах зросла в середньому на 2 %.

В цілому по всій групі фактичні витрати виробництва порівняно з базисним рівнем збільшились на 12271,00 грн. При цьому за рахунок збільшення обсягу виробництва на 22877,00 грн. (або 7%), та за рахунок зменшення собівартості продукції на 10606,00 грн. (або 3%).
3. Прогнозування рівнів собівартості зернових.

Для того, щоб визначити можливу собівартість в господарстві, що ми аналізували, скористаємося розрахунком середньої прогресивної. За допомогою даного способу можна узагальнити характеристику не всій сукупності, а лише на тій частині господарств, яка представлена кращими значеннями результативного показника, що ми аналізуємо. Це дасть нам можливість визначити рівні собівартості в майбутньому за умови, якщо комплекс причин, який впливають на неї, найближчим часом не зміниться.

Виконаємо перспективні розрахунки собівартості зернових на 2007, 2008 та 2009 роки. Для цього в рівняння абсолютного приросту та в рівняння способу вирівнювання за середнім коефіцієнтом росту підставимо значення t для 2007-2009 років.

Дані занесемо в таблицю 15.

Таблиця 15

Прогнозування собівартості зернових

Роки Собівартість зернових культур, грн. Порядковий номер року Прогнозування по середньому абсолютному приросту Прогнозування за коефіцієнтом росту
t уt=y0+ A*t
28,00 24,18
31,20 27,16
34,40 30,15
37,60 33,13
40,80 36,11
44,00 39,09
47,20 42,07
50,40 45,05
53,60 48,04
56,80 51,02
60,00 54,00
Прогноз
- 63,20 56,98
- 66,40 59,96
- 69,60 62,95

Для наочності зобразимо фактичні рівні собівартості за досліджуваний період та рівні прогнозу. (рис. 12)


Рис. 12. Фактичні рівні і прогноз собівартості

 

Провівши прогнозування ми можемо сказати, що рівень собівартості при незмінних факторах, що на неї впливають, буде зростати. Це є негативним показником для господарства та галузі взагалі. Підвищення собівартості призводить до збільшення цін на сировину, а отже й на кінцеві продукти споживання.

Єдиний позитивний випадок, при підняті собівартості може бути тоді, коли піднімається рівень якості продукції, пропорційна, а може й вище рівня підняття собівартості.

 


Висновки

У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Успішність ведення сільського господарства більшою частиною визначається факторами, які не залежать від волі людини, тому воно є найбільш ризиковим видом діяльності.

В даному курсовому проекті розглядався показник собівартості зернових на прикладі 30-ти господарств. Цей показниками розглядали за допомогою групування, кореляційного аналізу, рядів динаміки, індексного аналізу та проведення прогнозування.

Під час проведення групування виявилося, що вплив на результативний показник має наступний фактор сума витрат на 1 га зернових. Також простежується залежність, але слабша відносно прямих затрат праці на 1 ц зернових (пряма залежність), всі показники по групах в даних факторах змінюються при зміні результативного показника, окрім останньої, показники якої відрізняються.

В подальшому, при факторному групуванні було досліджено залежність між собівартістю та сумою витрат на 1 га. була виявлена пряма залежність, тобто підтвердились дані результативного групування.

При проведені кореляційного аналізу було досліджено ті ж показники, що й в факторному групуванні, було виявлено, що щільність зв’язку надто тісна, про це свідчить кореляційне поле та розрахований коефіцієнт кореляції, який рівний 0,94. Коефіцієнт детермінації – 87,83%, свідчить про велику залежність собівартості від суми затрат на 1 га. це є очевидним, оскільки собівартість складається з різного роду витрат.

При вивченні рядів динаміки собівартості зернових було виявлено, що середній абсолютний приріст собівартості за 1997 – 2007 рр. становить 3,20 грн., середній коефіцієнт росту – 1,084, та середнє значення ряду динаміки – 37,09 грн.

При виконанні вирівнювання рядів динаміки різними способами, а саме методом укрупнення періодів, ковзною середньої, за середнім абсолютним приростом, за середнім коефіцієнтом росту та за рівнянням прямої, було вияснено, що собівартість збільшується. Про це свідчать всі методи. Деякі показують більш стрімке зростання, інші - помаліше, але все ж зростання. Підвищення собівартості взагалі не вигідне для розвитку галузі і господарства зокрема, тому, що потім підвищуватимуться ціни на сировину, а отже й на кінцеву продукцію споживання. Єдиний випадок при якому підвищення собівартості є ефективним, це коли підвищується й якість продукції.

При проведені індексного аналізу було розраховано основні індекси, що використовуються в статистиці для вивчення собівартості. Обчислені індекси показують, що фактична собівартість 1 ц зернових, порівняно з базисним рівнем в досліджуваному господарстві зросла в середньому на 4 %. В цілому по всій групі культур фактичні витрати виробництва порівняно з базисним рівнем збільшились на 12271,00 грн. за рахунок збільшення обсягу виробництва на 22877,00 грн. (або 7%), та за зменшення собівартості продукції на -10606,00 грн. (або 3%).

Було проведено прогнозування зміни собівартості зернових, після чого ми можемо сказати, що рівень собівартості, при незмінних факторах, що на неї впливають, буде зростати.
Список використаної літератури:

1. Бідий А.І., Степаненко Н.В., Хромова Т.Ф. Сільськогосподарська статистика з основами загальної теорії статистики. - Москва,: Финансы и статистика, 1984.

2. Горкавий В.К. Статистика.- Київ.: Урожай, 1994.

3. Зінченко А.П. Статистика. – Москва.: Финансы и статистика, 1982.

4. Зінченко А.П. Практикум по загальній теорії статистики. – Москва.: финансы и статистика, 1981.

5. Малий А.Г. Теорія статистики. – Москва.: Финансы и статистика 1984.

6. Мертенс В.П. Економіка сільського господарства. – Київ.: Урожай, 1995.

7. Ряузов Н.Н. Загальна теорія статистики та практикум по статистиці. – Москва.: Финансы и статистика, 1981.

8. Сергєєв С.С. Загальна теорія статистики. – Москва.: Финансы и статистика, 1981.

9. Філімонов В.С., Гуртовник Є.А. Практикум по статистиці. – Москва. :финанасы и статистика, 1991

 

 

ДОДАТКИ

 

 

Додаток 1

Вихідні данні для проведення аналітичного групування та кореляційного аналізу

Шифр підприємства Затрати -всього, тис. грн.. Прямі витрати праці, тис. люд.-год. Оплата праці, тис. грн.. Внесено мінеральних добрив, кг д. р. Валовий збір зернових культур, ц Площа під зерновими, га
61,9
40,19
38,5
43,83
34,34
37,2
52,54
27,06
33,69
33,43
27,19
34,21
2X0 41,62
36,16
22,12
33,3
24,2
50,85
42,79
30,44
23,16
32,39
38,11
40,32
49,16
56,31
43,96


Додаток 2

Розраховані результативна та факторна ознаки

Шифр підприємства Собівартість 1 ц (грн.) Урожайність (ц/га) Прямі затрати праці на 1 ц (люд./год.) Сума витрат на 1 га (грн.)
13,21 28,30 2,24 373,93
11,70 24,24 3,74 283,46
8,26 27,36 1,16 225,95
14,14 23,18 2,19 327,81
6,79 28,55 1,85 193,77
8,24 24,56 2,24 202,36
6,31 30,54 1,51 192,64
17,33 22,93 1,86 397,38
2,43 32,76 0,97 79,77
5,34 31,16 0,78 166,41
10,33 22,63 3,95 233,84
4,33 30,12 0,95 130,50
7,69 26,70 1,72 205,34
10,37 26,11 1,41 270,79
11,33 22,80 1,71 258,41
4,48 26,63 1,21 119,38
18,39 36,40 0,59 669,39
4,08 28,56 0,58 116,38
3,74 30,28 1,95 113,35
12,10 26,29 2,69 318,22
8,24 24,93 1,68 205,38
7,61 30,65 1,05 233,06
6,69 26,68 1,31 178,47
4,06 28,60 1,32 116,06
3,17 32,10 0,56 101,65
6,49 30,66 0,97 198,90
12,27 24,07 2,68 295,40
11,66 26,56 1,34 309,52
16,38 24,22 2,79 396,57
9,93 26,98 1,07 267,99


Додаток 3

Розрахункова таблицю аналітичного групування

Шифр підприємства Затрати-всього, тис. грн.. Витрати праці, тис. люд.-год. Оплата праці, тис. грн.. Внесено мінеральних добрив, кг д. р. Валовий збір зернових культур. ц Площа під зерновими.
9. 27,06
25. 32,39
19. 24,2
24. 23,16
18. 33,3
12. 27,19
16. 22,12
10. 33,69
Сума по 1 группі 223,11
7. 37,2
26. 38,11
23. 30,44
5. 34,34
22. 42,79
13. 34,21
6.
21.
3. 38,5
Сума по 2 группі 319,59
30. 43,96
11. 33,43
14. 41,62
15. 36,16
28. 49,16
2. 40,19
Сума по 3 группі 244,52
20. 50,85
27. 40,32
1. 61,9
4. 43,83
Сума по 4 группі 196,9
29. 56,31
8. 52,54
17. 31,35
Сума по 5 группі 1658,00 135,00 140,20 5461,00 94,00 3253,00
Всього 8144,00 1486,00 1124,32 73229,00 1008,00 35845,00

 

Додаток 4

Методи розрахунку результативної та факторної ознак

Результативна ознака:

Собівартість 1 ц (грн.) = виробнича собівартість (грн.)/ валовий збір (ц)

Факторні ознаки:

1. Урожайність (ц/га) = валовий збір (ц) / посівна площа (га)

2. Прямі затрати праці на 1 ц (люд./год.) = прямі затрати праці (люд./год.) /валовий збір (ц)

3. Сума витрат на 1 га (грн.) = затрати всього (грн.) / посівна площа (га)

 

Додаток 5

Вихідні дані для розрахунку показників динаміки

Роки Собівартість зернових культур, грн.

Додаток 6

Вихідні дані для проведення індексного аналізу

Вид продукції Виробництво продукції, ц Затрати на виробництво 1 ц продукції, грн.
Базисний Звітний Базисний Звітний
Пшениця озима 7,7 7,0
Кукурудза 8,0 9,3
Пшениця яра 4,8 4,7
Жито 9,2 9,0
Всього х х х х

 

 

Шифр підприємства Затрати-всього, тис. грн.. Витрати праці, тис. люд.-год. Оплата праці, тис. грн.. Внесено мінеральних добрив, кг д. р. Валовий збір зернових культур. ц Площа під зерновими.
1. 61,9
2. 40,19
3. 38,5
4. 43,83
5. 34,34
6.
7. 37,2
8. 52,54
9. 27,06
10. 33,69
11. 33,43
12. 27,19
13. 34,21
14. 2X0 41,62
15. 36,16
16. 22,12
17.
18. 33,3
19. 24,2
20. 50,85
21.
22. 42,79
23. 30,44
24. 23,16
25. 32,39
26. 38,11
27. 40,32
28. 49,16
29. 56,31
30. 43,96

 


Просмотров 247

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!