Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Ранжирований ряд господарств по собівартості зернових



Курсова робота

з статистики на тему:

« Статистичне вивчення собівартості виробництва зерна »

 

 

Виконавець : студент групи 21-ЕК

денної форми навчання

Лановий В.В.

Керівник: Кравцова А.М.

 

 

Вінниця 2012

Вінницький національний аграрний університет

 

 

Кафедра ____________________________________________________________________

Дисципліна ________________________________________________________________

Спеціальність ______________________________________________________________

Курс___________________ Група _________________ Семестр __________________

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу)

 

студента____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

Тема курсового проекту (роботи) __________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Строк здачі студентом закінченого проекту (роботи)______________________

Вихідні дані до проекту (роботи) ___________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань) ___________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перелік графічного матеріалу _____________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________
Зміст



Вступ
1. Огляд літератури
2. Статистичний аналіз собівартості виробництва зерна.
2.1. Аналіз факторів, які впливають на собівартість виробництва зерна методом аналітичного групування.  
2.2. Кореляційний аналіз собівартості зернових.
2.3. Динаміка собівартості зернових
2.4. Індексний аналіз
3. Прогнозування рівнів собівартості зернових
Висновки
Список використаної літератури
Додатки  
   
   
   
   
   
   
   
   
   

 

 


Вступ

 

Галузь сільського господарства є однією з найважливіших і провідних галузей народного господарства як України так і світу. Саме в аграрному секторі виробляються продукти харчування для населення країни, сировина для переробної промисловості, забезпечуються інші потреби суспільства. Зважаючи на те, що сільське господарство має таке важливе значення у народному господарстві України, статистика сільського господарства займає досить вагоме місце серед інших галузевих статистик.

Статистика сільського господарства - одна з основних галузевих статистик, яка розробляє зміст і методи обчислення та аналізу статистичних показників, що характеризують стан і розвиток сільського господарства. Об’єктом її вивчення є сільське господарство, як галузь матеріального виробництва, в якій праця людини спрямована на вирощування рослин і тварин, а також використання життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції.

Реформування економічних відносин в агропромисловому комплексі України, удосконалення його господарського механізму на основі переходу до ринкових відносин спрямовані насамперед на підвищення ефективності виробництва.



Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується співвідношенням результатів з витратами і виробничими ресурсами. Рівень економічної ефективності виробництва виражають через вихід валової і чистої продукції на одиницю сукупних затрат живої і уречевленої праці у трудовому або вартісному виразі. Однак, оскільки сукупні затрати праці в сільськогосподарських підприємствах не обліковуються, то замість них використовується показник собівартості продукції.

Собівартість продукції – це частина суспільних витрат виробництва і обігу, що виражає втрати підприємства у грошовому виразі на оплату праці і спожиті засоби виробництва.

Отже метою даного курсового проекту є статистичне вивчення собівартості виробництва зерна, застосування результативного і факторного групування для вивчення впливу факторів на результат, тісноти зв’язку між цими факторами і результативною ознакою; вивчення зміни собівартості виробництва зерна у динаміці, індексний аналіз та прогнозування рівнів собівартості.

Методи які застосовуватимуться, це аналітичне групування, кореляційний аналіз, аналіз рядів динаміки, індексний аналіз та прогнозування.

Актуальність теми. Як відомо зерно є одним з головних продуктів споживання населення, а зниження собівартості продукції (в т. ч. і зерно) призведе до більшої покупної здатності на продукцію, а отже й буде вигода як виробникам так і кінцевим споживачам.

Об’єктом дослідження виступає сукупність господарств для групування та кореляційного аналізу, та конкретне господарство для аналізу рядів динаміки, індексного аналізу, прогнозування.
Розділ 1.

Огляд літератури

 

Собівартість - один з найважливіших економічних показників ефективності виробництва, в якому відображаються основні сторони діяльності сільськогосподарських підприємств. Собівартість обчислюють для правильного встановлення рівня цін на продукцію, організації виробничо-фінансової діяльності на принципах господарського розрахунку, раціонального розміщен-ня виробництва продукції і обґрунтованої спеціалізації сільськогосподарських підприємств, а також для визначення фінансових результатів підприємств і рівня їх доходності [3, 345].

Для виробництва сільськогосподарської продукції потрібні затрати живої і уречевленої праці в основних та оборотних засобах. Загальні затрати праці на виробництво продукції становлять витрати виробництва. Вони включають вартість засобів витрачених засобів виробництва (насіння, кормів, добрив, палива та амортизацію основних засобів), нову вартість, створену додатковою працею (чистий доход). Вартість витрачених засобів виробництва і новостворена вартість становлять собівартість продукції. Отже, собівартість, як економічна категорія виражає витрати у грошовому виразі на спожиті засоби виробництва і заробітну плату з відрахуванням на соціальне забезпечення з розрахунку на одиницю продукції [16, 279].

Величину собівартості одиниці конкретного виду продукції визначають діленням загальної суми витрат на кількість всієї виготовленої продукції. Собівартість показує скільки коштує господарству виробництво одиниці продукції в грошовому виразі [14, 273].

Основним показником собівартості в сільському господарстві є собівартість одиниці кожного виду продукції або групи однорідних продуктів. Розрізняють планову собівартість, яку обчислюють за нормативами при складанні планів соціально-економічного розвитку і фактичну, яку визначають на основі фактичних витрат на виробництво [2, 52].

Господарства зацікавлені в отриманні продукції з низькою собівартістю, оскільки від рівня повної собівартості і цін реалізації безпосередньо залежить прибуток. Господарства отримують прибуток від реалізації даного виду продукції, якщо ціна реалізації перевищує рівень повної реалізації продукції. Крім фактичної собівартості сільськогосподарські підприємства при складанні виробничо-фінансового плану встановлюють рівень планової і очікуваної собівартості [11, 343].

Крім того, розраховують виробничу і повну (комерційну) собівартість продукції. Виробнича собівартість складається з витрат, пов’язаних з виробництвом продукції. Повна собівартість, крім виробничих витрат, включає витрати на зберігання, транспортування і реалізацію продукції.

Собівартість продукції обчислюють на основі калькуляції у виробничих підрозділах (бригадах, фермах), сільськогосподарських підприємствах в цілому, типових групах підприємств, зонах, галузі, а також за категоріями господарств.

Для оперативного контролю за розміром і ефективністю виробничих витрат протягом року можна також визначити собівартість виконання окремих видів робіт (оранки, сівби, міжрядного обробітку, збирання) або групи робіт (тракторних робіт). Обчислюють також витрати на обробіток 1 га посівної площі окремих культур і утримання однієї голови худоби.

Розрізнять також галузеву, зональну та індивідуальну собівартість. Галузеву і зональну собівартість вимірюють за середніми витратами на виробництво одиниці продукції в межах галузі або певної зони. Вони є основною складовою частиною галузевих і зональних планових цін. Індивідуальна собівартість включає витрати на виробництво конкретного виду продукції в кожному сільськогосподарському підприємстві і становить одну із найважливіших категорій розрахунку. Від рівня індивідуальної собівартості залежить рентабельність виробництва, розмір прибутку.

Основні завдання статистики собівартості продукції такі:

1. вдосконалення методики визначення виробничих витрат і собівартості;

2. аналіз структури і динаміка виробничих витрат;

3. встановлення впливу окремих факторів на собівартість продукції;

4. виявлення внутрішньогосподарських резервів економії виробничих ресурсів.

Поряд з аналізом рівня і динаміки собівартості продукції значну увагу приділяють вивченню окремих складових її частин. Під елементами витрат розуміють однорідні витрати за економічним змістом.

Елементами витрат є жива праця і речові витрати засобів виробництва (насіння і садивний матеріал, корми, добрива, паливо). Живу працю включають у собівартість продукції у розмірі фактичної оплати з відрахуваннями на соціальне забезпечення, предмети праці власного виробництва – за фактичною собівартістю їх виробництва, куплені предмети праці – по фактичних цінах надходження їх у господарств [11, 293].

Витрати на виробництво продукції включають затрати суспільної праці (уречевленої і живої) і витрати матеріальних ресурсів. Розмір їх визначається суспільно необхідними умовами виробництва. Господарська практика має справу з конкретними умовами виробництва продукції окремих підприємств, які відрізняються від середніх умов виробництва продукції даного виду. Ці особливості виробництва продукції відображаються в індивідуальних витратах виробництва, тобто витратах виробництва окремих підприємств [10, 186].

Витрати виробництва групують за статтями витрат.

Групування витрат за статтями показує їх цільове призначення. Статті витрат бувають однорідні і комплексні. Однорідні статті включають витрати одного виду, наприклад, прямі витрати на оплату праці, вартість насіння, вартість добрив. Комплексні статті включають витрати кількох видів. Наприклад, загальновиробничі і загальногосподарські витрати об’єднують амортизаційні відрахування відповідних основних засобів, витрати на утримання автомобільного транспорту, який обслуговує сферу управління окремою галуззю чи господарством в цілому, оплату праці (з нарахуваннями) адміністративно-управлінських працівників загальновиробничого або загальногосподарського призначення.

При групуванні витрат за статтями однакові за економічним змістом витрати входять до складу кількох статей. Наприклад, оплата праці є складовою витрат по таких статтях: автотранспорт, поточний ремонт, загальновиробничі і загальногосподарські витрати [1, 147].

При плануванні і обліку виробничі витрати у рослинництві групують за такими статтями:

1. матеріальні витрати, серед яких окремо виділяють насіння і садивний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, паливо, будівельні матеріали, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети, роботи і послуги, енергію;

2. витрати на заробітну плату;

3. відрахування на соціальне страхування;

4. відрахування на обов’язкове медичне страхування;

5. амортизація основних фондів;

6. інші витрати;

7. витрати на організацію виробництва і управління.

Групування витрат за елементами і статтями використовують для виявлення причин відхилення фактичної собівартості від планової (нормативної) в окремих сільськогосподарських підприємствах та їх виробничих підрозділах [3, 346].

За характером участі у виробництві витрати поділяють на основні і накладні. Основні витрати безпосередньо пов’язані з процесом виробництва, накладні – з його управлінням і обслуговуванням.

За порядком віднесення на продукцію розрізняють прямі і непрямі витрати. Прямі витрати безпосередньо відносять на вироблену продукцію (наприклад, витрати на насіння, кормів для тварин, заробітна плата працівників тощо). Непрямі витрати включають у собівартість продукції пропорційно сумі оплати праці, амортизації та витратам на поточні ремонти техніки тощо.

Залежно від кількості продукції, що виробляється, витрати поділяються на змінні, які змінюються залежно від обсягу виробництва (насіння, фураж, оплата праці) і умовно-постійні, загальна сума яких не залежить від обсягу виробленої продукції (освітлення, опалення) [2, 192].

При обчисленні собівартості сільськогосподарської продукції визначають витрати, пов’язані з використанням основних фондів у частині амортизації; продукцію власного виробництва (насіння, фураж) за собівартістю, куплену продукцію (за фактичними цінами придбання), витрати живої праці (за фактичною її оплатою) [5, 321].

Витрати виробництва знаходяться в визначеному співвідношенні з собівартістю продукції, яка є найважливішою їх частиною. Це співвідношення змінюється по видах сільськогосподарської продукції, по роках, а також по економічних районах і групах господарств в зв’язку з різницею в структурі витрат виробництва.

Перевищення витрат виробництва над собівартістю при даному співвідношенні праці на себе і праці на суспільство буде вище там, де вища питома вага живої праці, нижча норма рентабельності елементів речових витрат, які надходять зі сторони, відносно вища питома вага тих елементів витрат, які створюються у себе і включається до собівартості без суспільної дооцінки [13, 433].

Ефективність витрат, а відповідно і величина витрат виробництва і собівартості одиниці продукції змінюються внаслідок різниці природних і економічних умов, в яких здійснюється сільськогосподарське виробництво їх різного рівня організації виробництва.

В зв’язку з цим розрізняють:

1. середні галузеві витрати виробництва і відповідно середньогалузеву собівартість;

2. середні витрати і середню собівартість в даних типових умовах;

3. індивідуальні витрати і собівартість продукції в окремому господарстві.

Основним джерелом статистичних даних про витрати виробництва і собівартість сільськогосподарської продукції є матеріали звітності (місячної, квартальної і річної). В бухгалтерському обліку формуються записи про трудові, матеріальні і фінансові витрати на виробництво, здійснюється оперативний контроль за виконанням норм витрат.

Дані про виробничі витрати наводяться у річних звітах господарств. За допомогою їх забезпечується розрахунок показників, потрібних для аналізу рівня, структури і динаміки собівартості продукції, а також вивчення факторів, які формують рівень собівартості. Наявність річних зведених звітів по районах, трестах, областях і країні в цілому дає змогу мати необхідні відомості для вивчення умов формування собівартості в територіальному розрізі за категоріями господарств.
Розділ 2.

Статистичний аналіз собівартості виробництва зерна

 

2.1.

Аналіз факторів, які впливають на собівартість виробництва зерна методом аналітичного групування

 

Результатом статистичного спостереження дістають дані, які характеризують кожну одиницю сукупності. Проте ці первинні матеріали не можна використовувати для всебічної характеристики досліджуваних явищ, оскільки їх потрібно систематизувати, обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називається зведенням і групуванням статистичних матеріалів.

Статистичне зведення – це систематизація, обробка і підрахунок групових і загальних підсумків даних статистичного спостереження. Воно включає групування даних, розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підрахунок даних про кількість одиниць сукупності, одержання абсолютних статистичних показників, а також розрахунок середніх і відносних величин, табличне і графічне оформлення результатів.

Основним методом зведення є групування. Статистичне групування – це розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на типи, групи і підгрупи за будь-якою істотною ознакою. Тобто, суть методу статистичних групувань полягає в тому, що складне масове явище розглядається не як єдине нероздільне ціле, а у ньому виділяються окремі групи одиниць із статистичними показниками, які дають кількісну характеристику якісно своєрідній частині одиниць усієї сукупності. Тобто, кожна з одержаних груп об’єднує однорідні одиниці сукупності. Групи встановлюють на підставі аналізу суті досліджуваного явища. У результаті внутрішньо групових підрахунків одержують характеристику у вигляді системи статистичних показників.

За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючими ознаками на групи для того, щоб глибше проаналізувати. Групування є не тільки першим етапом статистичного аналізу, а й основою для застосування інших методів аналізу.

Залежно від розв’язуваних завдань групування поділяють на типологічні, структурні і аналітичні.

Типологічні групування використовують для виділення соціально-економічних типів з різноякісних одиниць, щоб показати відмінність або подібність різних явищ.

Структурне групування – це групування, яке характеризує розподіл одиниць однотипних (однорідних) сукупностей за будь-якими ознаками. тобто, групування, яке дозволяє вивчити склад однорідної у якісному відношенні сукупності за певними ознаками. якщо структурне групування здійснюється в територіальному розрізі, його називають територіальним.

Аналітичними називають групування, за допомогою яких визначають взаємозв’язок між окремими ознаками одиниць статистичної сукупності. Взаємозв’язані ознаки поділяють на факторні і результативні.

Факторною називається ознака, що впливає на іншу ознаку і зумовлює її зміни. Результативною називається ознака, яка змінюється під впливом факторної ознаки.

При вивченні залежності методом аналітичних групувань застосовують результативні і факторні групування. Результативним називається групування в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.

Результативні групування дають змогу оцінити загальний вплив комплексу факторів на результативну ознаку. Для всебічного вивчення взаємозв’язку ознак за виділеними групами потрібно розглянути істотні показники, які стосуються формування результату.

У нашому випадку результативною ознакою виступає собівартість зерна у виражена в гривнях.

Методика розрахунку результативної та факторної ознак наведена в додатках.

Побудуємо ранжирований ряд господарств по собівартості 1 ц зернових в таблиці 1.

Таблиця 1

Ранжирований ряд господарств по собівартості зернових

шифр Собівартість 1 ц зернових, грн. шифр Собівартість 1 ц зернових, грн.
2,43 8,24
3,17 8,26
3,74 9,93
4,06 10,33
4,08 10,37
4,33 11,33
4,48 11,66
5,34 11,70
6,31 12,10
6,49 12,27
6,69 13,21
6,79 14,14
7,61 16,38
7,69 17,33
8,24 18,39

 


Ранжирований ряд господарств по собівартості зернових зобразимо графічно за допомогою Огіви Гальтона

Рис. 1

 

Графік показує, як змінюється результативна ознака (в нашому випадку собівартість зернових), на основі нього ми визначаємо чи можна групувати господарства по рівних інтервалах.

В нашому випадку видно що собівартість змінюється не рівномірно, тобто стрибкоподібно.

Визначимо кількість груп по наступній формулі

де N – кількість господарств (30), n = 5

Визначимо шаг інтервалу по кожній групі

Побудуємо інтервальний ряд розподілу при даному шагу інтервалу (табл. 2)

Таблиця 2


Просмотров 311

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!