Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Критерії визначення бідності та шляхи його подолання



Головною проблемою всього суспільства на планеті земля являється саме проблема з бідністю. Бідність суспільства значить не можливість при доставити своїм громадянам найпростіші і доступні умови проживання в даному суспільстві. Величезні масштаби бідності в розвиваючих країнах представляють серйозну проблему як національного але й світового розвитку суспільства. Розрізняють тільки такі основні рівні бідності населення:

· Національний рівень бідності населення – це певна часточка населення, яка живе нижче національного мінімуму бідності в суспільстві. Національна бідність населення розуміється неможливість покрити вартість прожиткового мінімуму.

· Міжнародний рівень доходу населення – це дохід який є менше ніж 2 дол. В день за даними ППС. ППС переконані виділяють ще один міжнародний рівень бідності населення де забезпечення споживання є меншим ніж 1 дол. в день. В цей рівень вже можна назвати виживання індивіда.

При вивченні соціальної ситуації в суспільстві особливо важливо проаналізувати такі параметри:

· Величину і структуру доходів (витрат) громадян суспільства;

· Основний дефіцит витрат (доходів);

· Статистику роздрібної торгівлі по суспільству, регіоні, по певних групах товарів чи послуг;

· Співвідношення темпів доходів, до темпу зростання роздрібних цін на товари і послуги.

· Забезпеченість матеріальному чи фінансовому стану сімей.

· Основний стан здоров’я індивідів;

· Рівень освіти індивідів;

· Втрата соціальних зв’язків, тобто розпад сім’ї, вимушені міграції.

· Недостача для населення екологічного благополуччя;

Аналізуючи соціальну ситуацію в суспільстві то необхідно звернути важливу увагу на витривалі тенденції, що і характеризують порушення пропорційні соціальному відтворенні. До них відносять як зростання не відповідності між обсягом і основною структурою потреб суспільства та виробництва життєво важливих благ; спад народжуваності і збільшення смертності громадян суспільства; не сприятливі зрушення в соціальній структурі країни, що призводить до безробіття. Тому найважливішими і ефективнішими шляхами подолання бідності вважається саме економічне зростання. Тому, що саме воно призводить до збільшення валового національного доходу суспільства за якого формується основний фонд споживання населенням. Цілком можливе збереження масштабу бідності в незмінному тлі великого економічного зростання країни. Це пов’язано з швидким збільшенням населення суспільства і тим, що економічне зростання в суспільстві не покриває всіх галузей, а тільки вузьку групу галузей з недостатнім попитом на робочу силу.



В боротьбі з бідністю важливу роль відіграє і державна допомога бідним верств населення але збільшення державної допомоги і призведе до зниження гостроти проблем із бідністю але не до повноцінного вирішення цієї проблеми. З досвіду розвинених суспільств чітко видно, що зростання державної допомоги бідним можливе зростання застійної бідності, тобто тієї частки мас населення яка втратила віру, що зможе знайти роботу і буде психологічно схилятися тільки на державну допомогу. Для того щоб такого не сталося адресні виплати державної допомоги бідним верств населення повинні супроводжуватися таким комплексом соціально-економічними організаціями, які націлені долучати таких верств населення до трудової діяльності, тобто професійна підготовка по спеціальності і пошуку робочих місць таким особам.

Головною проблемою гостроти бідності в суспільстві є те, що багато таких суспільств не мають достатніх можливостей для вирішення проблем бідності. Тому для того щоб слаборозвинені суспільства змогли ліквідувати великі масштаби бідності в своїй країні їм не обхідна міжнародна підтримка, а саме з суспільств які вже подолали цю ланку бідності.



В сучасному 21 столітті проблема бідності слаборозвинених суспільств все більшу увагу приділяють з боку міжнародної громадськості ( розвинутих суспільств). Так у 2000р. в Нью-Йорку була прийнята декларація тисячоліття, в неї входять 189 суспільства світу. Головною метою цієї декларації тисячоліття є подолання абсолютної бідності та голоду в суспільстві. Декларація складалася з таких 8 цілей:

· Ціль 1. Подолання бідності та голоду;

· Ціль 2. Забезпеченням загальної початкової освіти всіх суспільств світу;

· Ціль 3. Забезпечення гендерної рівності в суспільства світу;

· Ціль 4. Скорочення дитячої смертності в суспільствах;

· Ціль 5. Підвищення якості охорони материнства;

· Ціль 6. Боротьба з невиліковними хвороби;

· Ціль 7. Забезпечення сталого розвитку довкілля світу;

· Ціль 8. Створення глобальних партнерств у цілях розвитку.

Отже, за допомогою цих програм у всіх суспільств появилася можливість подолати таку проблему як бідність.

 

 


Просмотров 447

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!