Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Дайте наукове обґрунтування ролі екскурсії у пізнанні дітьми природи. Назвіть види екскурсій та розкрийте особливості методичного керівництва їх проведенням



Екскурсія є формою навчально – виховної роботи, що допомагає організації спостереження і вивченню різноманітних предметів і явищ у природніх умовах

Особлива цінність екскурсії полягає в тому, що на екскурсії діти знайомляться з явищами природи і їх природніми взаємозв’язками: рослини і тварини, середовище їх існування. Екскурсії є дуже цінною формою організації роботи в природі, сприяє зміцненню здоров’я дітей, розширенню словникового запасу, розвитку мови і т д. На екскурсії діти одержують систематизовані уявлення про явища природи, вони проводяться тоді коли найбільш замітні зміни в природі.

Екскурсії вимагають чіткої організації проведення спостереження.

За тематикою екскурсії бувають:

· Екскурсії у природу –ліс, парк, ботанічний сад, сквер, водойма, луки.

· Екскурсія на сільськогосподарський об’єкт –мета – ознайомлення з тваринами, рослинами, працею.

· Структура проведення екскурсії.

1.Встановити зв'язок з попереднім досвідом дітей – зумовлене потребою викликати інтерес, пов’язати нові знання з набутими раніше, нагадати про правила поведінки.

2.Повідомляти мету екскурсії необхідний для подання спрямування основної частини екскурсії колективного спостереження.

3.Колективне спостереження мета якого нагромаджувати чуттєве враження, виділяти зв’язки і залежності у природі.

4.Збір природного матеріалу

5.Дидактична гра спрямована на закріплення в ігровій формі одержаних на екскурсії знань

6.Підведення підсумків спрямованих на сільськогосподарський об’єкт.

Екскурсія проводиться починаючи з середньої групи. Природознавчі екскурсії проводяться у певній системі, організовувати їх треба на одні і ті самі об’єкти в різні пори року, на сільськогосподарські епізодично.

Плануючи екскурсії вихователь точно визначає тему і мету екскурсії. Конкретизує програмовий зміст екскурсії, слід звертати увагу на те, що кількість об’єктів має бути 2-3 у сер. гр., 4-5 у ст. гр. Під час визначення місця екскурсії слід враховувати фізичні можливості дітей, пору року, стан погоди. За кілка днів до екскурсії вихователь проводить бесіду, щоб викликати інтерес до екскурсії.



У колективному спостереженні вирішуються програмні завдання. Вихователь помагає дітям відзначити і усвідомити характерні ознаки предметів і явищ їх взаємозв’язки.

Важливим є використання різноманітних форм ознайомлення дітей з природою. Прийомами є запитання, а також збір природного матеріалу. Після розгляду зібраного матеріалу проводять дидактичні ігри Н-д «Відгадай від якого дерева цей листок» .Враження одержані розширюють і закріплюють на інших заняттях.

Структура спостереження. Процес спостереження умовно поділяють на чотири етапи, кожний з яких служить досягненню загальної мети спостереження.

І етап – підготовчий. Мета його - викликати у дітей інтерес до об’єкта спостереження. Для цього використовується коротка бесіда, в якій з’ясовується, що діти вже знають про об’єкт спостереження, що дізнаються нового. Інколи для підготовки до сприймання об’єкта доцільно показати ілюстрацію або подивитися діафільм. Така робота з дітьми проводиться за день-два до початку спостереження.

ІІ етап – початок спостереження. На цьому етапі важливо підтримати у дітей інтерес до об’єкта спостереження, зосередити їх увагу. З цією метою в групах молодшого дошкільного віку використовують сюрпризність появи об’єкта, несподіваність. Наприклад, в гості до дітей завітав Буратіно, він приніс велике яйце. Раптом з нього почувся писк. Вихователь знімає верхню частину шкаралупи, і діти бачать маленьке курчатко.



На цьому етапі вихователь ставить перед дітьми мету спостереження: «Зараз ми розглянемо його, і ви дізнаєтеся багато цікавого». У групах старшого дошкільного віку найчастіше використовують загадку, яка вимагає певного розумового напруження і сприяє утриманню увагу дітей.

ІІІ етап –основний, най триваліший за часом. На початок спостереження 1-2 хв слід надати дітям для мовчазного сприймання, щоб сформувався цілісний образ. Слово вихователя може бути націлене на сприймання естетичного вигляду об’єкта: « Подивіться, який він гарненький». Подальший розгляд об’єкта включає аналіз його особливостей та пристосування до навколишнього середовища, спільні ознаки з іншими об’єктами, взаємозв’язки з ними, з людиною тощо. В результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися точні уявлення про об’єкти природи.

Мета його – підведення підсумків, закріплення тих нових знань, яких набули діти в процесі спостереження. В ході цього етапу важливо оцінити пізнавальну активність дітей.

Схема спостереження за об’єктами. Спостереження за будь-якими об’єктами природи не повинно бути стихійним, невпорядкованим. Після прийняття дітьми завдання, вихователь має керуватися певним планом, щоб домогтися більшої ефективності спостереження, комплексного виконання завдань ознайомлення дошкільників з природою.

Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися такою схемою:

1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.

2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.

3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.

Наприклад, спостереження за перистими хмарами. «Подивіться, які сьогодні ніжні хмарки на голубому небі. Ви вже бачили коли-небудь такі? Хто знає, як вони називаються? До чого вони подібні? Чому їх назвали перистими? Чому люди милуються їх красою. Чи випадає з таких хмар дощ або сніг. Ці хмарки, пояснює вихователь, знаходяться дуже високо на небі. Хто з вас літав на літаку, той, напевно, знає, що на висоті дуже холодно і хмарки ці складаються з дрібнесеньких крижинок. Ви правильно помітили, що з таких хмарок не випадає сніг чи дощ. Люди милуються прозорим голубим небом з легкими, ніби пір’їни,

хмарками, і художники малюють їх на шпалерах і тканинах».

Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно дотримуватися такої схеми:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини.

2. Вимоги рослини до умов життя.

3. Значення рослини для природи і життя людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

Розглянемо використання цієї схеми на прикладі спостереження за рослиною мати-й-мачухи у старшій групі.

Зупинивши дітей біля рослини, що цвіте, вихователь пропонує їм уважно роздивитися рослину і пригадати, як вона називається. Далі вихователь розповідає, що називають її мати-й-мачуха, і запитує чим вона подобається дітям. Вислухавши відповіді дітей, вихователь розповідає, що квітка схожа на маленьке сонечко, яке наче тягнеться до великого Сонця. А на яку знайомому вам рослину вона схожа? ( на кульбабу). А як можна відрізнити рослини одну від одної? Обстежуючи рослину за допомогою дотикового, зорового, нюхового аналізаторів діти разом з вихователем відзначають, що стебло у мати-й-мачухи покрите маленькими лусочками, листків немає. У кульбаби стебло гладеньке, є

листки. Чому ж мати-й-мачуха так рано розцвітає, може, хтось із вас знає? Це тому, що вона має таємниці. Хочете про них дізнатися? Таємничим голосом вихователь розповідає, що ще з минулого літа мати-й-мачуха запасає поживні речовини в своїх товстих кореневищах, неначе у комірках, а тому рано навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою розцвітає.

Є мати-й-мачуха й інша таємниця, - продовжує вихователь. Чому вона називається мати-й-мачухою? Ось послухайте. Мине весна, і квітки відцвітуть. На початку літа виростуть листки. Знизу вони вкриті ніжним білим пухом. Доторкнешся – листочок теплий, лагідний, як мамині руки. А зверху листки гладенькі, холодні - це мачуха. Листками і квітками мати-й-мачухи лікуються від кашлю.

А зараз давайте подивитися, хто прилітає до квітів. Що бджілки шукають на квітках? Вони збирають з квітів мати-й-мачухи солодкий нектар і пилок? Ось яка корисна ця рослина – і природу прикрашає, і перших комашок годує, і людей лікує. Тому люди люблять мати-й-мачуху і ніжно називають її квітки золотистими вогниками. А може, ви десь бачили цю рослину? Як ви до неї ставилися?

Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від

способу життя.

2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живиться, як захищається, які сезонні

зміни).

3. Значення тварини в природі і житті людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

 


Просмотров 468

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!