Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Характеристика і методи оцінки дисперсних систем



Зміст

Вступ

1. Гідромеханічні процеси

1.1 Характеристика і методи оцінки дисперсних систем

1.2Методи характеристики дисперсних систем

1.3 Характеристика процесу перемішування

1.4 Піноутворення

1.5 Псевдозрідження

1.6 Осадження матеріалів

2. Десперегування

Вступ

Процес- це послідовні закономірні зміни етапу будь-якого тіла або явища, які відбуваються в природі. У курсі "Процеси та апарати харчових виробництв" розглядаються технологічні процеси, які пов'язані з переробкою продуктів природи (сировини) на засоби виробництва і засоби споживання. Технологічні процеси переробки різноманітної сільськогосподарської сировини па харчові продукти здійснюються в апаратах та машинах.

В апаратах відбуваються теплообмінні, масообмінні, фізпко-хімічні, біохімічні н інші процеси, що зумовлюють зміни хімічних чи фізичних властивостей або агрегатного стану оброблюваного продукту. Характерною ознакою апарата є наявність реакційного простору або робочої камери.

У машинах здійснюється механічний вплив на продукт, властивості якого, як правило, при цьому пезміпіоються, а змінюється лише ((юрма, розміри й інші фізичні параметри. Особливістю машин є наявність робочих органів, що рухаються та безпосередньо впливають на продукт.

Таке розділення технологічного обладнання на машини ті апарати умовне, тому що їхній устрій може мати одночасно ті п інші оаіа ки. Тому для спрощення термінології в курсі "Процеси та апарати" умовно прийнято машини відносити до апаратів.

Виділяють три основні класифікації процесів харчових виробництв:

1)за основними закономірностями перебігу та рушійною силою;

2)за способом організації процесу або структурою робочого циклу;

3)за зміною параметрів процесу в часі.

За першою ознакою виділяють 7 груп процесів: гідромеханічні, механічні, теплові, масообмінні (дифузійні), хімічні та біохімічні, мікробіологічні, електрофізичні.

Необхідна умова протікання процесу - наявність рушійної сили. В загальному випадку рушійна сила - це різниця потенціалів у двох точках розглядуваної системи.



Процеси характеризуються загальною залежністю: швидкість процесу прямо пропорційна рушійній силі та обернено пропорційна опору. Не положення може бути представлено у вигляді загального кінетичної о рівняння:

I = Х / R= KX

де I - швидкість процесу; R - опір; К - проводимість (величина, зворої на опору); X - рушійна сила процесу.

До гідромеханічних процесів відносять ті процеси, які відбуваються в рідинних (або газових) системах під зовнішнім впливом. Швидкість цих процесів визначається законами гідро- та аеродинаміки. Рушійною силою гідромеханічних процесів є перепад тиску :

Xr = ? Р.

Гідромеханічні процеси поділяються на процеси утворення неоднорідних рідинних та газових систем (перемішування, диспергування, піноутворення, псевдозрідження, емульгування, гомогенізація) та їх розділення (осадження, фільтрування, центрифугування, мембранні методи, електроосаджування).

Механічні процеси описуються і підпорядковуються законам механіки твердих тіл. Рушійною силою механічних процесів с різниця зусиль у різних точках оброблюваного об'єкту Хм = ?F. Сюди відносять пронеси подрібнювання, пресування, сортування, перемішування сипких матеріалів.

До теплових процесів відносяться процеси, які підпорядковані закоптім теплопереносу (термодинаміки). Рушійною силою цих процесів є різниця температур ХТ = ?t. Теплові процеси, в свою чергу, поділяються на пронеси без зміни агрегатного стану (нагрівання, охолодження); зі зміною агрегатного стану (кипіння, конденсація, випарювання, заморожування, плавлення) та специфічні (стерилізація, пастеризація, варіння, смаження).



Масообмінні процеси характеризуються перенесенням (переходом) одного або декількох компонентів вихідної речовини з однієї фази в іншу. Рушійною силою масообмінних процесів є різниця концентрацій

Хмо = ?С.

Виділяють такі масообмінні процеси: адсорбція, абсорбція, перегонка, екстрагування, кристалізація, сушіння.

Хімічні та біохімічні процеси - це процеси, пов'язані зі зміною хімічного складу і властивостей речовин; швидкість їхнього протікання визначається законами хімічної кінетики.

Мікробіологічні процеси підпорядковуються біологічним законам життєдіяльності мікроорганізмів. Приклади таких процесів - сквашування молока, виготовлення дріжджів тощо.

Електрофізичні процеси здійснюються під впливом електричного струму. Рушійною силою цих процесів є різниця електричних потенціалів

Хсл =?U

У курсі "Процеси та апарати харчових виробництв" вивчаються перші чотири групи процесів. Серед них розглядаються і електрофізичні методи оброблення харчових продуктів. Хімічні, біохімічні та мікробіологічні процеси розглядаються в спеціальних курсах.

Якщо процес характеризується ознаками двох основ (наприклад, масообміну і термодинаміки), то належність до того чи іншого класу визначається його цілеспрямованістю. Наприклад, при сушінні одночасно можуть відбуватися масообмін і теплообмін, однак головна мета процесу полягає в дифузійному видаленні вологи, тому його відносять до класу масообмінних процесів.

За способом організації всі процеси поділяють на періодичні, безперервні та комбіновані.

Періодичні процеси проводяться в апаратах, які працюють у циклічному режимі. Цикл починається із завантаження апарата вихідними речовинами. В апараті ведеться процес перероблення, і через визначений проміжок часу, достатній для закінчення процесу, готовий продукт вивантажується з апарата. Для періодичних процесів характерно те, що всі їхні стадії протікають в одному місці, в різний час; при цьому стан матеріалу, що обробляється, і параметри процесу зміняються за часом.

Безперервні або поточні процеси відбуваються в проточних апаратах, у яких надходження вихідної сировини та вивантаження готової продукції відбувається безперервно. Усі стадії безперервного процесу відбуваються одночасно, але вони роз'єднані в просторі.

Комбіновані процеси - це процеси, які на окремих стадіях відбуваються безперервно, а па інших стадіях - періодично.

Організація виробництва за безперервною схемою має переваги: стабільність якості готового продукту, відсутність витрат часу па завантаження та вивантаження апаратів, компактність обладнання, зниження енергетичних витрат. Крім цього, безперервні процеси легше піддаються автоматичному контролю та управлінню, З цієї причини всі виробництва організуються як безперервно діючі. Періодичні процеси використовуються на малих переробних виробництвах, під час створення нових і модернізованих видів продукції, одержання окремих дослідних партій.

За третьою ознакою - змінами параметрів процесу (температури, швидкості, концентрації, консистенції) в часі всі процеси поділяються на усталені (стаціонарні) та неусталені (нестаціонарні).

В усталених процесах значення кожного з параметрів, що їх характеризують, постійні в часі й залежать лише від положення даної точки системи в просторі. У загальному вигляді це уявляється так:

П=f(х,у,z,)(1.2)

де П - будь-який параметр системи, який є значущий для пронесу; х, у, z - координати системи.

У неусталених процесах параметри, що їх характеризують, залежать не тільки від положення точки системи в просторі, а й в часі:

П=f(х,у,z,)

де -- час процесу.

Більшість періодичних процесів відноситься до неусталених. Як правило, безперервні процеси є стаціонарними, тому що в кожну мить часу в кожній конкретній точці системи параметри процесу залишаються постійними.

Гідромеханічні процеси

Характеристика і методи оцінки дисперсних систем

Дисперсна- це система, яка складається з двох або декількох фаз, кожна з яких має свою поверхню розділення і може бути механічно відокремлена від другої фази. Дисперсна система складається з внутрішної (дисперсної) і зовнішньої фази (дисперсійного середовища), де знаходяться частинки дисперсної фази. Система в якій зовнішньою фазою є рідина, називається рідиною неоднорідною системою, а система з газовим зовнішнім середовищем - газовою рідиною неоднорідною схемою.

Дисперсна система, в якій розмірок частинок внутрішньої фази є однаковими, називається монодисперсійними системами, а якщо розмір частинок різний - полі дисперсійними. На практиці трапляються виняткові полі дисперсійні системи. Більшість дисперсних систем нестійкі, тобто мають тенденцію до укрупнення частинок. Укрупнення крапель або бульбашок шляхом їх злиття називають коалесценцією, а укрупнення твердих частинок в наслідок їх злипання коагуляцією.


Просмотров 936

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!