Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Цивільних обов’язків. Захист цивільних прав



Завдання

57.Після смерті Ткачука відкрилася спадщина (квартира у м. Харкові), на яку могли претендувати як спадкоємці за законом першої черги його дружина, дві доньки, які проживали разом із спадкодавцем, та син, який мешкав в іншій державі. Через три місяці після смерті чоловіка дружина звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Одна донька відмовилися від прийняття спадщини на користь матері. Від другої доньки та сина ніяких заяв до нотаріальної контори не надходило протягом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК).

Які існують способи здійснення суб’єктивних цивільних прав? За допомогою яких дій і в який строк може відбуватися здійснення цивільних прав у спадкових правовідносинах при прийнятті спадщини?

58.Мішкина звернулася до нотаріуса з проханням посвідчити договір, за яким вона передає своїй знайомій Самохіній право на отримання протягом одного року аліментів від її колишнього чоловіка, щоб таким чином розрахуватися за придбаний нею у Самохіної невеличкий меблевий гарнітур.

Що має відповісти нотаріус?

59.Березіна уклала договір купівлі-продажу своєї трикімнатної квартири, що знаходилася у домі, розташованому в центрі м. Харкова. Через деякий час прокурор Дзержинської районної прокуратури м. Харкова звернувся до міського суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Як з’ясувалося, Березіна мала чотирьох неповнолітніх дітей, яких вона при поданні документів на приватизацію не вказала як таких, що мешкають з нею в квартирі, а зазначила, що вони проживають у її матері в селищі поблизу м. Харкова. Після того як Березіна в результаті приватизації стала єдиним власником квартири вона продала її Кривко.

Як повинна бути вирішена справа? Які основні засади здійснення суб’єктивних цивільних прав?

60.Лук’яненко, що проживав із сім’єю в невеличкому будинку, успадкованому від батьків, вирішив поліпшити свої житлові умови шляхом будівництва нового будинку на земельній ділянці, де був розташований старий будинок. У зв’язку з цим він звернувся до районної ради за погодженням проекту нового будинку, однак в дозволі на будівництво йому було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до запропонованого на затвердження проекту новий будинок буде перекривати природне освітлення сусіднього будинку. Лук’яненко, вважаючи, що його права як власника земельної ділянки порушені, звернувся із скаргою до суду.



Яке рішення повинен винести суд?

61.Фонд державного майна України (далі – ФДМУ) – наймодавець уклав договір найму (оренди) споруди з товариством з обмеженою відповідальністю “Спортивний медико-відновлювальний центр” (далі – ТОВ) – наймачем, відповідно до умов якого останній зобов’язався своєчасно здійснювати поточний і капітальний ремонт споруди. Через три роки ФДМУ звернувся до господарського суду з вимогою розірвати договір найму (оренди) на підставі ст. 783 ЦК, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору і протягом більш ніж двох років не здійснив не тільки капітального, але навіть і поточного ремонту. Перевірка технічного стану споруди показала, що експлуатаційна якість її незадовільна (деякі конструкцій та приміщень потребують невідкладного ремонту, покрівля має значні пошкодження). Від-повідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що, по-перше, договором найму (оренди) не конкретизовано періодичність проведення ремонту; по-друге, позивач (наймодавець) відповідно до ст. 776 ЦК повинен сам здійснювати капітальний ремонт переданого у найм майна. Однак, не дивлячись на це, ТОВ вже уклало договір з іншою юридичною особою на проведення ремонтних робіт. Позивач з доводами наймача не погодився, посилаючись на недотримання останнім умов договору, які повністю відповідають вимогам п.2 ст.18 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”.



Яким чином повинні виконуватися цивільні обов’язки? Вирішить справу.

62.Круглова уклала договір побутового підряду на ремонт свого холодильника з приватним підприємцем Петровим. У договорі було зазначено, що ремонт буде здійснено протягом одного місяця. За згодою сторін у договір був внесений пункт, відповідно з яким усі спори між контрагентами мають вирішуватися лише шляхом переговорів без звернення до суду. Після того, як пройшло три місяці з моменту укладення договору, а холодильник не був відремонтований, Круглова звернулася з письмовою претензією до Петрова, проте відповіді не отримала.

Чи втратила Круглова право на судовий захист? Які способи захисту порушеного права можуть бути застосовані Кругловою?

63.Лавриненко уклав у простій письмовій формі договір купівлі-продажу комп’ютера з акціонерним товариством “Дніпро” (далі – АТ) із розстроченням оплати на один рік. Через три місяці він продав комп’ютер Кравченко та звільнився з роботи. Тоді АТ звернулося до нотаріуса з проханням вчинити виконавчий напис на договорі купівлі-продажу у кредит для стягнення заборгованості з Лавриненка у безспірному порядку. Нотаріус відмовив у вчиненні виконавчого напису і АТ звернулося до суду за захистом свого права.

Як повинна бути вирішена справа?

64.Букрєєва з м. Полтави приїхала у м. Харків провідати рідного брата Коваленка. Однак зустрічі родичів не відбулося. У квартирі брата тепер проживав незнайомий чоловік, який нічого їй не пояснив. Сусіди розповіли, що Коваленко не проживає у цій квартирі більше року, а майже три місяці там мешкає Савченко, який, щоб потрапити у квартиру, позламував замки вхідних дверей. Букрєєва звернулася до районної прокуратури м. Харкова з вимогою вжити заходів до притягнення Савченка до відповідальності за самовільне заняття квартири її брата. Опитаний прокурором під час попередньої перевірки Савченко засвідчив, що квартиру він купив у Коваленка, але той, отримавши гроші, не залишив ключів від неї. Тому він як новий власник застосував відповідні засоби, щоб забезпечити можливість користуватися своєю квартирою. Наведені аргументи є, з його точки зору, підставою вважати свої дії правомірними.

Як буде вирішена ця справа? Які існують способи захисту цивільних прав?

65.Куліш у своєму гаражі, що знаходився на земельній ділянці, що належить йому на праві приватної власності, відкрив авторемонтну майстерню. У зв’язку з великою кількістю замовлень він вирішив перебудувати гараж, значно збільшивши його площу. Орган місцевого самоврядування, до якого звернувся Куліш за узгодженням проекту, відмовив йому у видачі дозволу на будівництво, бо на діяльність Куліша надійшли скарги сусідів по вулиці, в яких зазначалося, що підприємницька діяльність останнього спричиняє їм значні незручності, а саме – постійний шум, загазованість, підвищену небезпеку. Куліш, вважаючи, що як власник земельної ділянки і гаража він має право на свій розсуд використовувати це майно, розпочав перебудову гаража. Сусіди ж перед в’їздом у гараж Куліша вирили величезну яму, чим позбавили його можливості користуватися цим приміщенням і здійснювати підприємницьку діяльність. Куліш звернувся до суду за захистом свого майнового права.

Як слід вирішити справу?

Т е м а 13. Цивільно-правова відповідальність

Завдання

66.Мосін попросив водія таксі відвезти його у м. Дергачі. Водій, посилаючись на серцевий напад, вийшов з машини до аптеки за медикаментами, залишивши ключ в замку запалювання. Скориставшись тим, що машина залишена без нагляду, Мосін сів за кермо, рушив з місця і скоїв наїзд на машину Гарківця, що стояла на узбіччі. Внаслідок наїзду таксомоторному парку та Гарківцю було заподіяно матеріальні збитки. Гарківець звернувся з позовом про стягнення з таксомоторного парку і Мосіна 6700 грн (вартість ремонту автомобіля). Міський суд Київського району м. Харкова стягнув з Мосіна на користь Гарківця 6700 грн, звільнивши таксомоторний парк від матеріальної відповідальності. Не погодившись із рішенням суду, посилаючись на те, що шкоду повинен відшкодовувати власник джерела підвищеної небезпеки, Мосін оскаржив рішення суду.

Як слід вирішити цю справу? Який вид відповідальності тут має місце?

67.За договором перевезення залізниця була зобов’язана доставити товариству з обмеженою відповідальністю “Одяг” (далі – ТОВ) три контейнери трикотажних виробів на суму 4000 грн. Через аварію частина вантажу вартістю 2000 грн стала непридатною до використання. Решта трикотажних виробів забруднилася, внаслідок чого вартість трикотажу склала 1000 грн. Залізниця претензію ТОВ задовольнила у сумі 3000 грн, а в частині стягнення неодержаного прибутку в сумі 2000 грн відхилила. У зв’язку з цим ТОВ, посилаючись на ст. 22 ЦК України та п.110 Статуту залізниць України, просило господарський суд стягнути з залізниці 2000 грн.

Чи підлягає позов ТОВ задоволенню? Визначте, в якому розмірі несе відповідальність залізниця за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.

68.Харківське відділення акціонерної страхової компанії “Оранта” звернулося до суду з позовом до батьків Сашка (16 років) і Сергія (13 років) про відшкодування збитків. Позивач посилався на те, що внаслідок дій цих дітей, які розпалили вогонь у будівельному вагончику і спричинили пожежу, було пошкоджено і знищено майно осіб, які мешкають поруч. За договорами страхування потерпілим було виплачено у сукупності 20000 грн. У зв’язку з цим позивач просив зазначену суму стягнути з відповідачів. Рішенням суду з батьків Сашка та Сергія на користь позивача була стягнена солідарно зазначена сума позову.

Чи правильне рішення прийняв суд?

69.Орендодавець – Харківське представництво Фонду державного майна України звернулося до суду з вимогами до орендаря ТОВ “Світанок” про відшкодування збитків, які були завдані пожежею в орендованому складському приміщенні. До складу збитків було віднесено: суму, на яку зменшилася вартість складського приміщення; орендну плату за час проведення необхідного ремонту приміщення; вартість ремонту згідно із кошторисом; суму страхового відшкодування, яку отримав би орендодавець, якщо б орендар застрахував складське приміщення на користь орендодавця відповідно до умов договору.

Суд встановив наявність вини ТОВ “Світанок” у пожежі в складському приміщенні.

Які збитки підлягають відшкодуванню?

70.Між товариством з обмеженою відповідальністю “Меблева фабрика “Мрія” (далі – ТОВ) та акціонерним товариством “Готель “Будапешт” (далі – АТ) 3 січня 2004 р. було укладено договір поставки партії меблів загальною вартістю 300 тис. грн. За прострочення виконання зобов’язання сторони передбачили в договорі відповідальність у формі неустойки в розмірі 0,5% суми боргу за кожен день прострочення. Згідно з умовами договору меблі були поставлені трьома рівними партіями, кожна на суму 100 тис. грн відповідно 1, 15, та 25 лютого 2005 р. У той же час покупець (АТ) повинен був сплатити вартість кожної партії протягом п’яти днів з моменту отримання меблів. Однак зобов’язання було виконано ним лише частково – 3 лютого на рахунок ТОВ надійшло 100 тис. грн, 18 лютого – 100 тис. грн, решту суму боргу АТ не сплатив.

4 березня 2006 р. ТОВ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з АТ в сумі 118 500 грн, а саме: 100 тис. грн основного боргу, 18 500 грн пені. Позивач також вимагав відшкодування інфляційних збитків. Відповідач проти позову в частині стягнення пені заперечував, посилаючись на те, що не зміг своєчасно розрахуватися з боржником внаслідок значного зменшення кількості клієнтів, відсутності запланованих дотацій з місцевого бюджету, скрутного фінансового становища. Тому він вважав, що прострочення сталося не з його вини. Крім того, відповідач просив суд у стягненні пені відмовити, оскільки позивач пропустив встановлений ст. 258 ЦК строк позовної давності.

Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

71.Банк “Південно-західний” (далі – банк) та товариство з обмеженою відповідальністю “Тувілея” (далі – ТОВ) уклали договір 22 березня 2004 р. про надання ТОВ кредиту в сумі 42 000 грн строком на шість місяців за умови сплати 37% річних за користування кредитом. За прострочення повернення кредиту та відсотків за його користування встановлювалася пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення. Незважаючи на те, що згідно з умовами договору кредитні ресурси повинні бути надані ТОВ у день його укладення, сума кредиту була перерахована позичальнику лише 10 квітня. При цьому банк послався на відсутність вільних кредитних коштів внаслідок неповернення кредитів іншими боржниками. Тоді ТОВ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з банку збитків в сумі 150 000 грн, оскільки внаслідок несвоєчасного надання коштів вимушено було сплатити 12 000 грн пені іншим кредиторам та взяти в іншому банку кредит під підвищений відсоток. Крім того, ТОВ просило стягнути кошти за заподіяну моральну шкоду.

Банк просив суд зменшити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, наполовину, врахувавши при цьому його складне фінансове становище і заперечував проти компенсації моральної шкоди, мотивуючи це тим, що, по-перше, юридична особа не може страждати і тому їй моральної шкоди не може бути завдано. По-друге, із договірних зобов’язань не випливає обов’язок компенсації моральної шкоди. Це можливо лише у недоговірних зобов’язаннях.

Чи підлягає позов задоволенню?

72.На прийомі громадян суддя отримав позовні заяви від сім’ї Волкових та від пенсіонера Гаврилова, де було зазначено наступне. Сім’я Волкових придбала в магазині кольоровий телевізор вартістю 1 800 грн. За місяць телевізор перестав працювати через технологічний брак кінескопа, що було встановлено експертизою. Волков звернувся до торговельної організації з вимогою про заміну телевізора, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що телевізор є товаром відомого виробника і його заміна може проводитися лише в спеціалізованих організаціях, які мають офіційний статус розповсюджувача продукції цього виробника, і тому створили спеціальний обмінний фонд для таких випадків. Всупереч вимогам, по закінченні трьох місяців Волков отримав від продавця тільки суму, необхідну для ремонту телевізора, причому протягом цього часу сім’я Волкових, в якій виховується двоє неповнолітніх дітей, була взагалі позбавлена можливості дивитися телевізор, а діти – отримувати необхідні знання з освітніх програм.

В іншій заяві йшлося про те, що пенсіонер Гаврилов придбав телевізор чорно-білого зображення вартістю 600 грн, кінескоп якого виявився несправним, і при майже тотожних обставинах та строках, які з сім’єю Волкових, всупереч його вимогам відремонтувати або замінити кінескоп йому так само виплатили вартість необхідного ремонту. В своїй позовній заяві Гаврилов зазначав, що він є літньою хворою людиною і мешкає поза межами населеного пункту, де придбавав телевізор, що кожен черговий приїзд до продавця в надії позасудового вирішення питання був пов’язаний для нього із значними труднощами. Судом також встановлено, що телебачення фактично є для Гаврилова чи не єдиним засобом спілкування з зовнішнім світом, а несправний телевізор це унеможливлює.

Розглянувши вказані справи в один день, суд постановив рішення про стягнення з відповідача на користь Волкова та його сім’ї 300 грн моральної шкоди, на користь Гаврилова – 800 грн.

Дайте своє бачення законності та обґрунтованості рішення суду.

Т е м а 14. Строки та терміни у цивільному праві.

Позовна давність

Завдання

Липня Гончарова у магазині “Доміно” купила зимові чоботи. Через кілька днів до неї прийшла подруга і переконала її в тому, що чобітки такого фасону вже виходять з моди і їй краще придбати іншу модель. 26 липня Гончарова прийшла до магазину і попросила обміняти придбані чобітки на інші. Однак продавець відмовився це зробити, посилаючись на пропуск Гончаровою встановленого Законом України “Про захист прав споживачів” 14-денного строку. Гончарова наполягала на своїх вимогах, стверджуючи, що, по-перше, з 18 по 24 липня вона хворіла (підтверджено листком про непрацездатність), по-друге, 24 і 25 липня магазин був закритий у зв’язку з вихідними днями. Крім того, на її думку, щодо пропуск строку в даному випадку не можна говорити, бо обчислення строку має починатися з часу настання зимового сезону.

Як слід вирішити спір? Чи зміниться рішення задачі, якщо Гончарова звернулася б до магазину 27 липня?

74.Товариство з обмеженою відповідальністю “Арсенал” (далі – ТОВ) через недопоставку йому за договором 10 електромоторів у першому кварталі 2005 р. звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з постачальника неустойки та відшкодування збитків. Господарський суд, зазначивши, що позов було заявлено у червні 2006 р., у позові відмовив у зв’язку з пропуском строку позовної давності. ТОВ оскаржило рішення суду, посилаючись на те, що по-перше, воно неодноразово вимагало від постачальника (у квітні 2005 р. і лютому 2006 р.) добровільної сплати неустойки і збитків, і 10 березня 2006 р. відповідач обіцяв до 1 травня їх сплатити. По-друге, строк позовної давності за вимогою по відшкодуванню збитків не сплив. По-третє, господарський суд не має права за власною ініціативою застосовувати позовну давність.

Чи правомірні доводи позивача? З якого моменту починається перебіг позовної давності?

75.Сім’я Захарченків, яка складалася з чотирьох осіб (батько, мати, 15-річний син Антон і 12-річна донька Олена) приватизувала трикімнатну квартиру в м. Харкові в квітні 2004 р. У травні цього ж року вони продали її і придбали чотирьох-кімнатну квартиру, право власності на яку оформили в рівних частинах на батька і матір. По досягненні повноліття у вересні 2006 р. Антон звернувся до суду з позовом до батьків про визнання за ним частки в чотирьох-кімнатній квартирі. У позові Антону було відмовлено через пропуск позовної давності.

Чи правильне рішення суд? Дайте роз’яснення.

76.Гавриленко у січні 2004 р. виїхав у тривалу експедицію до Анголи. У лютому цього ж року з його квартири були викрадені різні речі, в тому числі відеокамера. Про крадіжку він дізнався лише у червні 2004 р., коли повернувся додому. На цей час ні речі, ні злочинці знайдені не були. У лютому 2007 р. у комісійному магазині він побачив свою відеокамеру, здану на комісію Онищенком, який помер наприкінці березня 2007 р. У серпні 2007 р. Гавриленко звернувся до суду з позовом до жінки померлого про витребування відеокамери, яку та встигла забрати з магазину. Однак у задоволені позову було відмовлено, оскільки за заявою відповідачки про застосування позовної давності, суд дійшов висновку, що позовна давність була пропущена. У скарзі до апеляційного суду позивач наголошував на тому, що суд неправильно обчислив строк позовної давності, визначивши початок його перебігу від дня крадіжки речей. На думку позивача, цей строк слід обчислювати від дня, коли знайдено відеокамеру і стало можливим визначити відповідача.

Як має бути вирішена ця справа?

77.Леоненко 15 серпня 2007 р. звернувся до суду з позовом про захист його честі та гідності й стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн з видавництва “Блискавка”, яке видало у січні 2004 р. новий тираж роману “Балагур”, в якому виведений образ Леоненка як зрадника. У позовній заяві він послався на рішення від 16.11.2000 р., яким було реабілітоване його чесне ім’я, а факти, наведені в романі, визнані такими, що не відповідають дійсності. Суд у позові відмовив у зв’язку з пропуском позовної давності.

Зробіть висновок по справі.

78.Ковальов домовився з бригадою підрядників про виконання ремонту в його трикімнатній квартирі. Договір містив, зокрема, пункт, згідно з яким позов до підрядників у разі порушення умов договору може бути заявлено протягом п’яти років від часу прийняття замовником роботи.

Чи допущено порушення правових норм, що регулюють позовну давність? Чи зміниться рішення, якщо в договорі передбачено дворічний строк позовної давності?

79.За договором позики 1 січня 2004 р. Коваленко (позичальник) отримав від Романова (позикодавця) грошеву суму, еквівалентну 1000 доларів США без визначення строку повернення. Через місяць (1 лютого) позикодавець письмово зажадав повернення грошей, але їх не отримав, а 10 лютого того ж року Коваленко відбув у довгострокове відрядження. Переказом через систему “Вестерн-Юніон” 1 квітня 2004 р. він повернув позикодавцю ½ частку позики, а решту обіцяв сплатити не пізніше 1 травня 2004 р. Після повернення із відрядження у грудні 2005 р. Коваленко було включено до складу обмеженого військового контингенту Збройних сил України під егідою ООН і відправлено до Косово, звідки він повернувся у лютому 2006 р. У серпні 2007 р. Романов звернувся до суду з позовом про сплату залишку боргу. Суд позов не задовольнив у зв’язку із пропуском позовної давності. У скарзі на рішення суду позикодавець зазначив, що строк позовної давності ним не пропущено, а суд припустився помилки.

Чи є підстави для задоволення скарги?

80.15 липня 2004 р. ТОВ “Торговельна компанія “Гейзер” (далі – ТОВ “Гейзер”) поставила ТОВ “Експорт-ЛТД” дві партії електричних водонагрівачів власного виробництва на суму 5200 грн. Договір передбачав проведення оплати покупцем не пізніше 30 днів з дня передачі товару. Взяті на себе зобов’язання ТОВ “Експорт-ЛТД” своєчасно не виконало і неодноразово зверталося до кредитора з проханням про відстрочення боргу, але відповіді не отримувало. Повернути водонагрівачі ТОВ “Експорт-ЛТД” вже не мало можливості, тому що вони були реалізовані покупцям. 10 вересня 2007 р. боржник перерахував суму боргу на поточний рахунок покупця. 20 вересня на роботу в ТОВ “Експорт-ЛТД” був прийнятий юрисконсульт, який пояснив директору, що платіж проведено після спливу позовної давності й є можливість повернути його через суд як безпідставно сплачений (ст. 1213 ЦК). 26 вересня 2007 р. ТОВ “Експорт-ЛТД” подало позов до господарського суду про повернення вказаної суми, посилаючись на те, що у момент здійснення оплати йому не було відомо про сплив позовної давності.

Яке рішення має постановити суд?

Т е м а 15. Особисті немайнові права фізичної особи

Та їх захист

Завдання

81.У журналі “Полум’я війни” була опублікована стаття про період репресій 30-х років, в якій зазначалося, що колишній член комуністичної партії Гопанчук збирав інформацію, яка потім була підставою для фабрикації незаконних вироків. До редакції газети звернувся син Гопанчука з вимогою опублікувати спростування цих відомостей тому що, на його думку, батько був скоріше жертвою, ніж катом. В 1939 р. Гопанчук був заарештований та звинувачений у змові по підготовці вибуху Кремля, а потім розстріляний. Після закінчення війни Гопанчук був реабілітований. Редакція журналу відмовилася спростувати інформацію на тій підставі, що син Гопанчука не надав доказів того, що опублікована інформація не відповідає дійсності. У той же час автор статті мав докази цієї інформації. Гопанчук був реабілітований у зв’язку з непричетністю до інкримінованої йому дії, а не за відсутністю тих фактів, що зафіксовані в публікації. Син Гопанчука звернувся з позовом до суду.

Яке рішення повинен винести суд?

82. Москаленко, який мешкав неподалік від Акціонерного товариства “Хімпром” (далі – АТ), що виготовляло пральні засоби, звернувся до санітарно-епідеміологічної станції з заявою про проведення аналізу повітря поблизу його житла. Проведене дослідження встановило багатократне перевищення змісту шкідливих хімічних речовин в повітрі поблизу будинку Москаленка, що могло викликати серцево-судинні захворювання, головний біль, підвищення артеріального тиску. Москаленко звернувся з позовом до суду з вимогою про закриття АТ та відшкодування заподіяної йому шкоди. Представник АТ проти цього заперечував, виходячи з того, що АТ є єдиним у регіоні товариством, що виготовляє засоби побутової хімії, тому його закриття неможливе. Що стосується забруднення довкілля, то представник АТ вказав, що вже розпочато реконструкцію АТ, заміну його обладнання на екологічно безпечне. На підставі цього представник АТ просив у позові відмовити.

Як повинно вирішити справу?

83.У журналі “Господарочка” було надруковано рекламну об’яву товариства з обмеженою відповідальністю “Дари природи” (далі – ТОВ) про лікувальні властивості крему для обличчя “Лілея”, який виготовлявся зі смолитропічних дерев. Як вказувалося в об’яві, при застосуванні крему відсутні побічні ефекти та протипоказання. Комарова, прочитавши об’яву, придбала крем в магазині ТОВ, однак після його застосування в неї виникло подразнення шкіри обличчя, яке призвело до необхідності тривалого лікування в дерматологічній лікарні. За висновком проведеного спеціальною комісією обстеження, було встановлено, що подразнення шкіри обличчя виникло внаслідок застосування крему, який є несумісним з іншими видами косметичних засобів. До того ж, шкідливий вплив зазначеного крему збільшився ще й тому, що строк його придатності вже минув. Комарова звернулася до суду з позовом до редакції журналу з вимогою спростування інформації про лікувальні властивості крему та відсутність його побічних ефектів і про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок поширення цієї інформації; а також до АТ з вимогою про відшкодування шкоди за продаж товару неналежної якості та про відсутність повної інформації про продукцію АТ, зокрема крему “Лілея”.

Яке рішення повинен прийняти суд?


Просмотров 431

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!