Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Молекули складаються з атомів



Атом складається з ядра, яке має позитивний заряд електрики і один або декілька негативних електричних зарядів (електрони).

Електричний струм – це направлений рух електронів у провіднику під дією зовнішніх електричних сил. До провідників електричного струму відносять всі метали, розчини кислот, лугів, солей та вугілля.

Ізолятори називають речовини в яких не можливо викликати направлений рух електронів до них відносяться: Гума, пластмаса, фарфор, слюда, сухе дерево, скло…

Напівпровідники – це речовини, які займають проміжне місце і мають односторонню провідність, до них відносяться: кремній, графіт, селен, германій.

Електричний ланцюг та одиниці вимірювання електрики.

Електричним ланцюгомназивають – замкнутий контур, який складається з провідників, споживачів та джерел струму. Існує внутрішній електричний ланцюг - акумулятор (АКБ), тобто джерело струму і зовнішній електричний ланцюг – провідник, споживач.

Причина, яка викликає рух електронів ЕРС.

Напруга – це частина ЕРС, яка витрачається на подолання в зовнішньому ланцюгу.

Опір – це протидія напрузі. Опір провідника залежить від його довжини, площі поперечного перерізу, матеріалу та температури провідника. Чим більша довжина і менший поперечній переріз, тим більший опір провідника і навпаки. Мідні провідники мають менший опір ніж алюміневі, а алюміневі менші ніж у стальних. Металеві провідники при підвищенні температури, опір збільшується, а електроліт і вугілля зменшується.

Залежність між величиною струму опору і напруги визначається законом Ома. Закон Ома: величина струму прямо пропорційна напрузі і обернено пропорційна опору.Тобто, чим більший струмв ланцюгу, тим більша напруга і менший опір.

U =I×R

I=Ампер

U=Вольт

R=Ом

Способи з’єднання джерел струму та споживачів.

Зєднання джерел струму у споживачі може бути: послідовне чи паралельне.

Малюнок № 22, 23

При послідовному з’єднанні джерел струму позитивний плюс одного з’єднують з негативним другого. При цьому напруга в батареї буде рівна сумі окремих джерел струму. Наприклад: при послідовному з’єднанні шести двохвольтових акумуляторів, загальна напруга буде становити 12 Вольт.

Магнетизм – це властивість речовини притягувати до себе залізні стальні предмети. Існують такі магніти: постійні, електромагніти, штучні та природні.

Природним магнітом є магнітний залізняк. Штучним та постійним магнітомє намагнічений кусок сталі.



Різнойменні полюса притягуються, а однойменні відштовхуються.

Простір в якому діють магнітні сили називається – магнітним полем.

Лінії дії магнітних сил називають – магнітними силовими лініями.Прийнято вважати, що вони мають напрямок від північного полюсу до південного.

Навколо провідника в якому проходить електричний струм утворюється магнітне поле. При цьому напрямок силових ліній визначається правилом Свердлика: якщо свердлик вкручувати по напрямку струму, то напрямок обертання рукоятки буде показувати напрямок магнітних ліній.

Провідник намотаний у вигляді котушки називається – соленоїд.

Електромагніт – це соленоїд, в середині якого розміщено серцевину з пластин м’якої сталі.

Малюнок № 24

Магніти та електромагніти використовують в таких приладах електрообладнаннях автомобіля: постійний магніт використовується в амперметрі, а електромагніт – в генераторі та стартері.

Тема:Джерела електричної енергії.

Малюнок № Z

1. Акумуляторна батарея. Акумуляторна батарея призначена:

а) Для живлення електричним струмом стартера під час пуску двигуна;

б) Для живлення всіх приладів електрообладнання автомобіля при вимкненому генераторі, тобто коли двигун не розвиває обертів потрібних для роботи генератора.

Акумуляторна батарея складається: з шести свинцево-кислотних двохвольтових акумуляторів, з’єднаних між собою послідовно, що забезпечує робочу напругу в електричному колі автомобіля – 12 Вольт. Бак акумуляторної батареї виготовляється з кислототривкої пластмаси або ебоніту. Він поділений перегородками, на шість відділень. На дні кожного відділення є ребра, на які спираються пластини акумулятора.

Кожен двохвольтовий акумулятор складається з пів – блоків позитивних та негативних пластин, ізольованих одна від одної сепараторами. Сепаратори, які виготовляють з пористих пластин (міпора або міпласт). Пластини відливають у вигляді решіток із свинцю з додаванням восьми процентів сурки для механічної стійкості.



Пів-блоки позитивних і негативних пластин складають у блок так, що позитивні пластини розташовуються між негативними, тому негативних на одну більше.

В решітку пластин запресовують активну масу, приготовлену на водяному розчині сірчаної кислоти з оксидів свинцевого сурику (Pl O ) та свинцевого глету (Pl O).

Сепаратори – встановлюються між позитивними та негативними пластинами та щоб їх ребристий бік був повернений до поверхні позитивних пластин, забезпечуючи тим самим краще надходження до них електроліту.

Зверху пластини покривають пластмасовими запобіжним щитком.

Складені акумуляторні батареї поміщають в бак і закривають кришкою, кришка має по краях два отвори для виходу полюсних штирів, а також отвори для заливання електроліту, а закриваються вони різьбовою пробкою. В пробці є вентиляційний отвір, що сполучає порожнину акумулятора з атмосферою. Зазор між кришкою та стінкою бака заповнюють бітомною мастикою (смолою). Акумулятори між собою з’єднують свинцевими перемичками.

2. Електроліт. В акумулятори заливають електроліт, який складається хімічно чистої сірчаної кислоти H SO та дистильованої води.

Електроліт готують в кислототривкій посудині (свинцевій або пластмасовій), вливаючи кислоту у воду. Заливати воду в кислоту не можна, оскільки процес сполучення відбуватиметься на поверхні, спричиняючи розбризкування кислоти, що може призвести до опіків тіла та зіпсування одягу.

Під час приготування електроліту потрібно: захисні окуляри, гумові рукавиці та фартух. В разі потрапляння кислоти на шкіру, потрібно: ватою зняти кислоту, промити вражене місце струменем води, а потім 10% розчином соди або нашатирем. В разі потрапляння електроліту на шкіру, потрібно: промити вражене місце великою кількістю води.

3. Принцип дії акумуляторної батареї.Під час пропускання через батарею постійного струму (при зарядженні АКБ), в акумуляторах відбувається перетворення електричної енергії на хімічну, що виражається в зміні складу активної маси та збільшені густини електроліту. При розрядженні відбувається зворотній хімічний процес (хімічна енергія перетворюється в електричну).

4. Основні електротехнічні показники Акумуляторної батареї:

а) Густина електроліту – це ступінь зарядженості акумуляторної батареї, яка збільшується при зарядженні і зменшується при розрядженні.

б) Ємністю акумуляторної батареї називається – кількість електрики, яку може віддати повністю заряджений у разі розрядженні струмом двадцяти годинного режиму, за температури електроліту 30% Цельсія, та початкової густини 1,285 грам/1 см , до напруги 1,7 Вольт.

Ємність виражається в Ампер годинах і залежить від кількості і розміру пластин, а також від температури електроліту.

Густина електроліту:

а) взимку 1,25 при заливанні електроліту 1,27;

б) літом 1,23 при заливанні електроліту 1,25.

Маркування акумулятора:

1. автомобілі ЗАЗ та Москвич – 6Ст55ЕР;

2. автомобіль ВАЗ 2105 – 6Ст55П;

3. автомобіль ГАЗ 24 (Волга) – 6Ст60ЕМ.

6 – кількість акумуляторів

Ст – стартерного типу

55 (60) – номінальна ємність батареї

Е (П) – матеріал бака, ебоніт або пластмас

Р (М) – матеріал сепаратора, міпора (Р) або міпласт (М)

Тема: Генератор

Генератор – це основне джерело електричної енергії в автомобілях, воно слугує для живлення всіх споживачів і зарядження акумулятора при середній та великій частоті обертання колінвала двигуна. На сучасних автомобілях установлюють трифазні генератори змінного струму з випрямлячами на кремнієвих діодах.

Генератор складається із статора і ротора.

Статор виготовляють у вигляді кільця з окремих сталевих пластин, ізольованих одна від одної лаком. На його внутрішніх поверхнях є обмотка, яку розподілено на три фази, розташовані під кутом 120 градусів одна відносно одної. Кожна фаза утворена з шести котушок. Котушки першої фази з’єднані між собою послідовно, а групи котушок – зіркою, тобто одні кінці трьох груп з’єднані між собою, а інші – приводяться в коло.

Ротор – складається з вала, обмоток збудження і шести пар полюсів, що створюють магнітне поле. На валу ротора встановлено два контактних кільця, через які в обмотку збудження попадає електричний струм. По контактних кільцях ковзають щітки, ротор обертаються в шарикових підшипника, встановлених у кришках статора. В середині задньої кришки генератора вміщено випрямний блок, що складається з шести кремнієвих діодів.Генератор кріпиться до двигуна за допомогою шийного кронштейна та верхньої натяжної планки, з лівого або правого боку. На автомобілях ЗАЗ, генератор установлено в розточці не прямого апарата вентилятора й закріплюється в ньому трьома болтами.

Принцип дії. Після вимикання запалювання, струм акумуляторної батареї надходить в точку збудження, встановленому на роторі генератора. Його магнітний потік перетинає витки обмоток стартера, і в них індукує струм, який потім випрямляється і подається в зовнішнє коло. Коли напруга, яку виробляє генератор, переміщуватиме напругу акумулятора, струм від генератора піде на зарядження батареї та живлення інших споживачів системи електрообладнання. В обмотку збудження генератора струм надходить від генератора, а не від акумулятора.

Тема: Система запалювання.

Система запалювання призначена для перетворення струму низької напруги в струм низької напруги і підвищення його до свічок для запалення робочої суміші у відповідності до порядку роботи циліндрів двигуна.

Робоча суміш в циліндрах двигуна запалюється електричною іскрою, яка виникає між електродами свічки. В зв’язку з тим, що повітряний проміжок між електродами свічки має великий опір електричному струму, потрібно утворити велику напругу струму (20-30 тис. Вольт), щоб викликати іскровий розряд. Крім того іскрові розряди у циліндрах повинні з’явитись при певному положенні поршня в циліндрах і в певній послідовності.

Система запалення складається:

1. Джерело струму;

2. Котушка запалення;

3. Переривник розподільник;

4. Конденсатор;

5. Свічки запалення;

6. Замок запалення;

7. Провід низької та високої напруги.

Котушка запалення– призначена для перетворення струму напругою 12 Вольт в струм високої напруги 20-30 тис. Вольт. Вона складається: з серцевини, на яку намотана первинна і вторинна обмотки ізолятора, карболітової кришки, контактів та корпуса. Зовні на корпусі котушки встановлено додатковий опір, який включено послідовно з первинною обмоткою для зменшення нагрівання котушки при роботі двигуна на малих обертах.

Конденсатор – призначений для запобігання підгоряння контактів переривника і для збільшення напруги у вторинній обмотці котушки. Він складається з двох обгорток, які являють собою паперову стрічку, на яку напилено тонкі пари алюмінію на обидві сторони. Одна обгортка через корпус конденсатор з’єднанні з масою, а друга приєднана до рухомого контакту переривника.

Переривник – розподільник – складається з об’єднаних в загальному корпусі переривника струму низької напруги і розподільника струму високого струму.

Малюнок № 25

Переривник– призначений для переривання струму низької напруги. Він складається з чавунного корпусу, в середині якого розміщено привідний вал, який з’єднаний через відцентровий регулятор з кулачком нерухомого і рухомого опорного диска. Зовні корпусу встановлено вакуумний регулятор випередження запалення та конденсатор. На рухомому диску встановлено нерухомий контакт, з’єднаний з масою, та рухомий контакт ізольований від маси. Рухомий контакт за допомогою пружини прижимається до нерухомого. Коли вал переривника обертається, кулачок своїми виступами торкає рухомий контакт, який відтискається і перериває коло струму низької напруги. Зазор між контактами переривника у розімкненому стані становить 0,35-0,45 мм. Кількість виступів на кулачку відповідає кількості циліндрів.

Розподільник – для розподілення струму високої напруги. Він складається: із ротора з розносною пластиною, карболітової кришки з вихідними гніздами, центрального вхідного гнізда та замкнутого резистора. В середині ротора є зріз, за допомогою якого він кріпиться в певному положенні на кулачку і обертається разом з ним. В центральне гніздо кришки встановлюють провід високої напруги, яки іде від котушки. Від бічних гнізд до свічок запалення приєднуються проводами високої напруги, в порядку роботи циліндрів двигуна, у порядку обертання ротора.

Випереджене запалення може автоматично змінюватись, в залежності від частоти обертання колінвала, за допомогою відцентрового регулятора. Коли час обертання колінвала підвищується, кулачок повертається на деякий кут і забезпечує більш раннє розмикання контактів переривника, тобто збільшує випередження запалення. При зменшенні частоти обертання колінвала і навпаки. Випереджене запалювання також може змінюватись автоматично, в залежності від ступеня відкривання дросельної заслінки. Це здійснюється за допомогою вакуумного регулятора, порожнину якого з’єднано якого з’єднано з дросельним простором карбюратора. Коли заслінка карбюратора закривається, діафрагма карбюратора обертається так, що рухомий диск повертає контакти в бік збільшення випередження запалення. Коли заслінка відкривається – навпаки. Крім того також є ручне регулювання випередження запалення, що здійснюється залежно від октанового числа палева, за допомогою октан-коректора. Для збільшення випередження запалення корпус переривника потрібно повернути проти напрямку обертання ротора.

Свічка запалення– призначена для створення іскрового розряду в колі високої напруги з метою запалення робочої суміші в циліндрах двигуна.

Малюнок № 26

Теплова границя теплоздібності свічки 400-900 градусів Цельсія. В залежності від типу свічки, зазор між електродами повинна становити 0,6-0,9 мм.

Маркування свічок: автомобіль ГАЗ-53 – А11У, ЗИЛ-130 – А11Б,

ГАЗ-51 – М12У.

А – діаметр різьби свічки 14 мм;

М – діаметр різьби свічки 18 мм;

У – матеріал езолятора ураніт;

Б – матеріал езолятора боркурунт;

11, 12, 15 – довжина езолятора.

ТЕМА: Стартер, звуковий сигнал.

Стартер – призначений для запуску двигуна. Він складається: із обмоток якоря та статора. Вони виготовленні з товстого провідника прямокутного перерізу, тому що при запуску двигуна, стартер споживає до 600 Ампер. Для кращої провідності використовують мідно-графітові щітки. Дві мінусові щітки приєднані до маси дві полюсові до обмотки збудження. Всі щітки притискаються до колектора пружин щіткотримачів. Якір складається з вала, напресованої на вал серцевини з обмоткою та колектора. Вал обертається у двох втулках, запресованих в кришку стартера. Передня кришка кріпиться до корпуса щеплення і в цій кришці на валу привода стартера, який вмикає муфту вільного ходу (бендікс).

Муфта вільного ходу – призначена для передачі крутного моменту від шестерні стартера до маховика та від’єднанні шестерні віл маховика після запуску двигуна.

Стартер вмикається поворотом ключа праворуч до упору. Оскільки під час пуску, особливо холодного, двигуна, стартер споживає великий струм 600 Ампер, то тривалість вмикання не повинна перевищувати 15-20 секунд, а повторні вмикання можна робити лише через 30 секунд.

Звуковий сигнал – призначений для привертання уваги інших учасників дорожнього руху.

Малюнок № 27

1. Мембрана;

2. Резонансний диск;

3. Електромагніт ;

4. Корпус.

Утворення звуку відбувається за рахунок коливань мембрани, яка виконує до 100 коливань за одну секунду.

Тема: Контрольно-вимірювальні прилади.

Контрольно-вимірювальні прилади – призначені для інформування водія про стан систем і механізму автомобіля. До них належать: амперметр, покажчик температури охолоджуючої рідини, покажчик рівня палева, аварійні сигнальні лампочки, спідометр та тахометр.

Амперметр – показує силу розрядного й зарядного струму. Через нього проходить струм до всіх споживачів крім стартера і звукового сигналу. Він складається: із корпусу, постійного магніту, якоря, стрілки та шкали. Принцип дії. Під час проходження струму утворюється магнітне поле під дією якого намагнічений якір зі стрілкою повертається в той чи інший бік показуючи заряджання або розряджання.

Покажчик температури охолоджуючої рідини. Його датчик встановлено в головці блока циліндра. Датчик являє собою біметалеву пластинку, виготовлену з двох стрічок різних металів, яка вигинається при нагріванні, а при охолодженні вирівнюється. Якщо стрілка покажчика розташована в червоній зоні, то це свідчить про перевищення температури.

Покажчик тиску масла – призначений для контролю за тиском в системі мащення. Його датчик сполучений з головною масляною магістраллю. Побудований аналогічно покажчику температури, за винятком того, що датчик має реостат. Принцип дії. Коли тиск масла збільшується, діафрагма прогинається і переміщує рухомий контакт реостата (ковзанок). При цьому змінюється опір реостата, що спричиняє переміщення стрілки. Контрольна лампочка тиску засвітлюється в разі спадання тиску масла 0,04 мПа.

Покажчик рівня палеваскладається з реостатного датчика закріпленого на верхні стінці бака. Принцип дії. Залежно від рівня палева, змінюється положення поплавка зв’язаного з рухомим клапаном реостата. При цьому змінюється опір реостата і переміщується стрілка. Із збільшенням рівня палева в баці опір зростає, а із зменшенням спадає.

Тема: Система освітлення

До системи освітлення належать: фари, покажчик поворотів. підфарники, габаритні ліхтарі, задній ліхтар, плафон освітлення кабіни, лампи освітлення щитка приладів, контрольні лампи, перемикачі світла, запобіжники, сигнали гальма, підкапотна лампа, протитуманні ліхтарі.

Фара – складається з корпусу, герметичного елементу, лампи – встановленому в патроні.

Оптичний елемент – складається з стального відбивача, покритого тонким шаром алюмінію, який утворює дзеркальну поверхню.

Двохниткова лампа – прижимається до відбивача пружини, контактами патрона. Конструкція патрона зроблена так, що при встановленні лампи нитка дальнього світла потрапляє точно в фокус відбивача без регулювання. При цьому нитка ближнього світла зміщена відносно фокуса вверх і вліво – це створює напрямок світлового потоку правління і нижче, що забезпечує освітленість перед автомобілем біля узбіччя, зменшує засліплення водіїв зустрічних автомобілів.

Передні габаритні ліхтарі – призначені для позначення габариту автомобіля, а також вони замінюють фари на освітлених дорогах і можуть використовуватись як показники на поворотах. Вони складаються: корпусу, ободу з прокладкою, розсіювача, патрона та ниткової лампи.

Задній ліхтар – складається з корпусу, ободка з прокладкою, розсіювача червоного кольору, лінзи – виготовленої зі скла, патронів та двох ламп. Вонипозначають: габарити автомобіля, а також сигналізують про поворот і гальмування автомобіля. Крім того, ще лівий задній ліхтар освітлює через лінзу номерний знак.

Габаритні ліхтарі – призначені для позначення габариту автомобіля, також вони замінюють фари на освітлених дорогах і можуть використовуватись як показники при поворотах. Вони складаються: з корпусу, ободка з прокладкою, розсіювача, патрона та ниткової лампи.

Лампа освітлення щитка приладів вмикається автоматично за допомогою центрального перемикача світла.

Підкапотна лампа – встановлена на передній стінці кабіни під капотом.

Центральний перемикач світла – розміщений на щитку приладів. Принцип дії: коли кнопка перемикача втоплена до відказу, то всі світлові прилади вимкнені. При витяганні кнопки на перше положення, то вмикаються: передні габаритні ліхтарі, задні ліхтарі, ліхтар освітлення номерного знака та лампа освітлення щитка приладів. при цьому яскравість освітлення змінюється поворотом центрального перемикача світла. При витягуванні кнопки в друге положення, вмикаються: замість передніх габаритних ліхтарів вмикаються фари ближнього або дальнього світла, та всі ті прилади, які й при першому положенні.

Ножний перемикач світла – призначений для перемикання дальнього світла на ближній і навпаки. При включені дальнього світла загоряється сигнальна лампа.

Запобіжники – призначені для запобігання згоряння ізоляції проводів, а також запобігають згорянню споживачів, у випадку короткого замикання у колі чи прояві великого струму. Запобіжники бувають: одноразові, плавкі та багаторазові (кнопкові або біметалеві).

При збільшенні сили струму в колі, в кнопковому запобіжнику біметалева пластина нагрівається, під дією цього вигинається і розмикає контакти. Після перевірки систем потрібно нажати на кнопку запобіжника для того, щоб знову замкнути контакти.

Тема:Технічне обслуговування електрообладнання

Основні несправності системи запалення:

1. Занадто пізнє або раннє запалювання;

2. Перебої запалювання в одному або кількох циліндрах.

Пізнє запалювання характеризується втратою потужності і перегрівання двигуна. Раннє– характеризується втратою потужності і стуканням в двигуні.

Перебої в одному циліндрі спричиняється несправністю свічки, псуванням ізоляції дроту високої напруги, приєднаного до свічки, або поганим контактом в наконечнику свічки.

Перебої в кількох циліндрахможуть спричинитись псуванням ізоляції центрального дроту високої напруги, несправністю конденсатора, обгорянню контактів переривника, несправному зазору між контактами переривника або тріщинами кришки розподільника.

Щоб знайти несправну свічку потрібно:

1. Запустити двигун і почерзі від’єднувати від свічок провода високої напруги. Якщо перебої в двигуні будуть збільшуватись, то ця свічка справна, а якщо робота двигуна не зміниться, то ця свічка не справна;

2. Крім того не справна свічка буде трохи холодніша.

Повне припинення запалюванняможе бути спричиненим несправністю в колі низької чи високої напруги.

Основні несправності генератора:

1. Забруднення або запилення контактних кілець;

2. Спрацювання щіток;

3. Обрив або коротке замикання в обмотках ротора чи статора;

Стан генератора визначається за допомогою амперметра або контрольної лампи.

Основні несправності акумуляторної батареї:

1. Підвищене саморозряжання;

2. Коротке замикання коротке замикання різнойменних пластин;

3. Сульфітація пластин;

4. Корозія решіток позитивних пластин;

5. Окиснення полюсних штирів і наконечників;

6. Тріщини в баку і кришці акумулятора.

Термін дії акумуляторної батареї при правильній експлуатації становить 4 роки або 75 тис. км пробігу.

Причини підвищеного саморозряжання:

а) Забруднення поверхні батареї;

б) Застосування звичайної не дистильованої води, що містить луги та солі;

в) Потрапляння в середину акумуляторної батареї частинок металу та інших речовин.

До ознак короткого замикання в середині акумуляторів належить: кипіння електроліту та різке зниження напруги, що спричиняється посипанням активної маси.

Сульфітація пластин – це утворення на пластинах великих кристалів свинцю у вигляді білого нальоту. При цьому збільшується опір акумулятора.

Основні причини сульфітації:

1. Розряджання батареї нижче 1,7 Вольт на одну банку;

2. Оголення пластин в наслідок зниження рівня електроліту;

3. Тривале зберігання батареї без під заряджання;

4. Велика густина електроліту;

5. Тривале користування стартером під час пуску двигуна.

Основні несправності стартера:

1. Послаблення кріплення підвідних дротів;

2. Спрацювання чи забруднення щіток;

3. Окиснення контактів;

4. Обрив або замикання в обмотці;

5. Спрацювання деталей муфти вільного ходу та зубців шестерень.

Несправності звукового сигналу:

1. Окиснення контактів;

2. Не правильне регулювання;

3. Замикання чи обрив в обмотці електромагніта.

Несправності приладів освітлення:

1. Неповне розжарення лампи;

2. Порушення контакту між лампочкою та патроном;

3. Обрив проводів або замикання їх на масу;

4. Перегоряння запобіжника;

5. Перегоряння нитки розжарення.

ТРАНСМІСІЯ

Трансмісія – призначена для передачі крутного моменту від двигуна до ведучих коліс.

Крутний момент залежить від передаточного числа трансмісії, яке дорівнює відношенню кутової швидкості колінвала до кутової швидкості ведучих коліс.

Види трансмісій:

1. Механічні;

2. Гідравлічні;

3. Електричні;

4. Комбіновані.

Автомобілі поділяються на:

Малюнок № 28

а) задньопривідні, з колісною формулою 4х2;

б) передньопривідні, з колісною формулою 4х2;

в) повнопрохідний, з колісною формулою 4х4;

г) автомобілі з високою прохідністю 6х4.

Тема: Щеплення

Щеплення – призначене для короткочасного роз’єднання двигуна і трансмісії, а також для плавного рушання з місця і перемикання передач.

Малюнок № 29

Принцип дії щеплення. При натисканні на педаль щеплення, муфта переміщується вліво, при цьому вона натискає на нижній кінець важеля. Верхній кінець важеля, з’єднаний з прижимним диском, почне переміщуватись вправо, стискаючи пружини. При цьому ведучий диск роз’єднуються і обертаються незалежно один від одного. Таким чином відбувається короткочасне роз’єднання двигуна і трансмісії. При відпускання педалі щеплення, муфта відходить вправо і пружини притискають прижимний диск, з’єднуючи ведучий і ведений диски. При відпусканні педалі щеплення, вал обертається разом із валом коробки передач. Для зменшення зусилля натискання на педаль щеплення в приводі щеплення застосовують підсилювач.

Коробка перемикання передач – призначена для перемикання передач, шляхом зчеплення шестерень різного діаметра, та дає змогу працювати двигуну при зупиненому автомобілі.

Види коробок передач:

1. Механічна;

2. Гідравлічна;

3. Електрична;

4. Комбінована.

В залежності від кількості передач вперед, коробки передач бувають: 2-ох, 3-ох, 4-ох, 5-ох, 6-ох ступінчасті і так далі.

Коробка передач характеризується передаточним числом. Передаточним числомназивається відношення кількості зубців веденої шестерні до кількості зубців ведучої шестерні. Якщо в передачі (задній) декілька пар шестерень, то передаточне число визначається як добуток передаточних чисел кожних пар чисел.

Найвища передача називається прямою, в ній ведучий і ведений вал з’єднується між собою жорстко, тобто кількість обертів колінвала дорівнює кількості обертів карданного вала.

Малюнок № 30

Тема: Роздавальна коробка

На автомобілях підвищеної прохідності застосовують роздавальну коробку, яка призначена для передачі крутного моменту на інші ведучі мости і може виконуватись з додатковою знижувальною передачею.

Роздавальна коробка встановлюється біля коробки передач і з’єднується з нею коротким карданним валом.

Малюнок № 31

Принцип дії. Ведена шестерня 5 може переміщуватись по шліцах вала 6 заднього моста і входити в зачеплення 3 або 10. При переміщені її вправо вмикається знижувальна передача, а при переміщені вліво – пряма передача. Зубчаста муфта 7 дає змогу вмикати або вимикати передній міст. Знижувальна передача дає змогу збільшити силу тяги на ведучих колесах автомобіля.

Тема: Карданна передача

Карданна передача– призначена для передавання крутного моменту від коробки передач до ведучого моста під змінним кутом.

Види карданних передач:

1. З карданним шарніром не однакових кутових швидкостей, задній ведучий міст;

2. З шарнірами однакових кутових швидкостей, передній привід.

Карданна шарнірна передача однакових кутових швидкостей бувають:

а) Кульові;

б) Кулачкові.

Малюнок № 32

Тема: Ведучі мости. Головна передача. Диференціал

Залежно від схем трансмісій мости бувають:

1. Ведучими;

2. Веденими;

3. Керованими;

4. Підтримувальними.

Ведучий міст складається: з головної передачі та диференціала. Головна передача – призначена для збільшення та зміни його напрямку під прямим кутом.

В залежності від кількості шестерень головні передачі бувають:

а) Одинарні;

б) Подвійні.

Одинарна головна передача складається: з однієї пари конічних шестерень.

Подвійна головна передача складається: з однієї пари конічних шестерень та однієї пари циліндричних шестерень.

Малюнок № 33

Одинарні прості передачі застосовують на автомобілях малої вантажопідйомності.

В цих передачах ведучу конічну шестерню з’єднано з карданною передачею, а ведену з коробкою диференціалу. І через механізм диференціалу з піввісями коліс.

Гепоїдні передачі порівняно з простими мають деякі переваги, через те, що вони розташовані нижче від осі веденої шестерні це дає змогу знизити днище кузова автомобіля і підвищує стійкість автомобіля.

Подвійну передачу застосовують на автомобілях великої вантажопідйомності.

Диференціал – дає можливість ведучим колесам рухатись із різною швидкістю, це запобігає колесам великого зношення при поворотах автомобіля або при наїзді одного колеса на пагорб чи канал.

Будова диференціала:

1. Дві півосьові шестерні;

2. Сателіти;

3. Хрестовина.

Сателіти встановленніна хрестовину, яка в свою чергу обертається разом із ведучою шестерною головної передачі.

Принцип дії диференціалу. Під час руху автомобіля по прямій рівній дорозі праве й ліве ведучі колеса зустрічають однаковий опір і обертаються із однаковою швидкістю, при цьому сателіти навколо своєї осі не обертаються. Коли умови руху змінюються, на повороті, одна піввісь починає повертатись повільніше за іншу, при цьому сателіти обертаються навколо своєї осі і в результаті цього одне колесо прискорює своє обертання і проходить більший шлях по дузі більшого радіуса. Для підвищення прохідності автомобіля по бездоріжжю застосовують диференціал із примусовим блокуванням або диференціал із самоблокуванням ГАЗ-66.

Тема: Технічне обслуговування трансмісії

Основні несправності трансмісії:

1. Пробуксовування;

2. Не повне вимикання щеплення;

3. Шум в щепленні під час руху автомобіля;

4. Заїдання педалі щеплення;

5. Підтікання рідини в з’єднаннях привода щеплення;

6. Ривки під час рушання з місця.

Пробуксовуванняможе бути через:

а) Обмеження вільного ходу педалі щеплення може бути в наслідок не правильного регулювання вільного ходу. При цьому крутний момент від двигуна передається не повністю погіршується розгін автомобіля, а в разі великого пробуксовування автомобіль залишиться на місці;

б) Замаслення фрикційних накладок веденого диска.

Вільний хід педалі щеплення має бути:

ВАЗ: 23-25 мм

ЗАЗ: 26-38 мм

Москвич: 35-38 мм

ГАЗ-24: 12-28 мм

Неповне вимикання щеплення супроводжується шумом зубців шестерень в коробці. Воно відбувається через: збільшення вільного ходу педалі щеплення або потрапляння повітря в гідропривід.

Для усунення цієї несправності потрібно: відрегулювати вільний хід педалі, і якщо він буде провалюватись то потрібно викачати повітря з гідроприводу.

Ривки під час рушанняможуть бути через:

1. Спрацювання веденого диску;

2. Задирок на поверхні диска.

Заїдання педалі може бути через: поломку відтяжної пружини педалі.

Основні несправності коробки передач:

1. Шум в коробці під час руху автомобіля;

2. Утруднене перемикання коробки передач;

3. Самовільне вимикання передач;

4. Підтікання масла.

Шум під час руху автомобіля може бути через:

а) Відсутність масла в картері;

б) Спрацювання зубців шестерень коробки передач;

в) Спрацювання підшипників валів.

Утруднення перемикання передач може бути через:

1. Застосування масла із підвищеною в’язкістю;

2. Поломка синхронізаторів;

3. Неповне вимикання щеплення;

4. Заїдання важеля перемикання;

5. Заїдання або деформування вилок перемикання передач.

Самовільне вимикання передач може бути через:

а) Спрацювання фіксаторів;

б) Спрацювання кілець синхронізаторів.

Основні несправності карданної передачі:

1. Послаблене кріплення карданних шарнірів або проміжної опори;

2. Спрацювання шліців, хрестовин чи підшипників;

3. Прогин вала.

Основні несправності заднього моста:

1. Постійний шум і сильне нагрівання під час руху автомобіля;

2. Шум на поворотах;

3. Підтікання масла.

Постійний шум і сильне нагрівання заднього моста може бути через:

а) Нестача масла у картері;

б) Спрацювання або не правильне зачеплення зубців шестерень головної передачі;

в) Спрацювання підшипників.

Шум на поворотах може бути через:

а) Заклинення сателітів на осі диференціала;

б) Заїдання півосьових шестерень в коробці диференціала.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!