Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Охарактеризуйте види і типи занять із виховання звукової культури мовлення в дошкільному навчальному закладі



До державних іспитів з дошкільної лінгводидактики

( теорії та методики розвитку рідної мови дітей)

Охарактеризуйте методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей дошкільного віку.

Звукова культура мовлення - складова загальної мовленнєвої куль­тури людини. Становлення звукової культури мовлення відбувається в період раннього і дошкільного віку.

«Звукова культура мовлення» - це фонетична правильність мовлення ( тобто сприймання і розрізнення фонем на слух, артикуляція звуків; звуковимова) і сформовані загальні мовленнєві навички (дикція, темп і ритм мовлення, тембр, сила голосу, наголос, дихання, орфоепічна правильність мов­лення).

У вихованні звукової культури мовлення використовують різно­манітні прийоми та методи навчання. До прийомів навчання відноситься: артикуляція звуків, імітація правильної звуковимови, зразок мовлення вихователя, відображене та сумісне мовлення («Зро­би так, як я», «Скажи так, як я», «Повтори за мною», «Давай скажемо разом»), доручення, ігрові прийоми.

Методами виховання звукової культури мовлення є дидактичні ігри, вправи, рухливі ігри, розповіді зі звуконаслідуванням, оповідання, вірші, чистомовки, швидкомовки, лічилки, розглядання картинок, настільно- дру­ковані ігри.

Основними методами виховання звукової культури мовлення є ди­дактичні ігри та вправи, в процесі яких удосконалюються всі компо­ненти звукової культури мовлення. Щоб навчити дітей правильно і чітко вимовляти звуки, пропонують такі ігри: «Вимов так, як я», «Ор­кестр», «Назви і відгадай», «Крамниця», «Комар», «Покатаймося на конику», «Жуки», «Літаки» і т.п.

Розвитку фонематичного слуху сприятимуть ігри: «Тиша», «Теле­фон», «Зіпсований телефон», «Тиха і голосна музика», « Що як зву­чить? ». Для розвитку мовленнєвого дихання пропонують ігри: «Сніжинка», «Летять сніжинки», «Листочки», «Вітерець», «У лісі», «Вітряк», «У кого далі полетять пелюстки?», «Дмухай сильніше». Для вироблення інто­наційної виразності мовлення (сили голосу, темпу, логічних наголосів, інтонації, ритму) ефективними є такі ігри: «Мавпочки», «Хто що по­чув?», «Тихо - голосно».
З метою формування у дітей уміння виконувати звуковий аналіз слів, закріплювати знання про слово і речення, доцільно проводити такі ігри: «Добери різні слова», «Підкажи слово», «Чи подібно звучать слова?», «Слова забули своє місце», «Упіймай м'яч», «Живі слова», «Як Мишко вчився говорити?», «Що написав нам Петруш­ка?», «Ведмедик дізнається», «Що таке наголос?», «Як звати друзів?



Передумови виховання звукової культури мовлення дітей дошкільного віку

«Звукова культура мовлення» - це фонетична правильність мовлення (тобто сприймання і розрізнення фонем на слух, артикуляція звуків; звуковимова) і сформовані загальні мовленнєві навички (дикція, темп і ритм мовлення, тембр, сила голосу, наголос, дихання, орфоепічна правильність мов­лення).

Передумовами виховання звукової культури мовлення дітей дошкільного віку є:

– розвиток на різних етапах дитинства слухового і мовно-рухового аналізаторів;

– розвиток фонематичного слуху;

– гігієна нервової системи, охорона органів слуху, мовлення, носоглотки;

– правильне мовленнєве оточення;

– змістовність життя дітей в дошкільному навчальному закладі та сім’ї;

– наявність дидактичного матеріалу;

– активна мовленнєва практика дітей;

– спільна робота дитячого садка і сім’ї у вихованні звукової культури мовлення дітей.

Охарактеризуйте види і типи занять із виховання звукової культури мовлення в дошкільному навчальному закладі

«Звукова культура мовлення» - це фонетична правильність мовлення ( тобто сприймання і розрізнення фонем на слух, артикуляція звуків; звуковимова) і сформовані загальні мовленнєві навички (дикція, темп і ритм мовлення, тембр, сила голосу, наголос, дихання, орфоепічна правильність мов­лення).

У дошкільних навчальних закладах з розділу «Виховання звукової культури мовлення» проводять такі типи занять: фронтальні(з усією групою), групові (з підгрупами), індивідуально-групові (4-8 дітей) та індивідуальні(1~4 дітей).
За характером заняття поділяються на комплексні, тематичні, підсум­кові та контрольні.

Комплексне заняттяз розвитку мовлення складається з трьох) цілком самостійних час­тин: зв'язне мовлення (планується на кожному комплексному занятті), словник (або грамати­ка), звукова культура мовлення (або словник плануються двічі на місяць у складі комплек­сних занять). Залежно від рівня розвитку дітей, вихователь може сам визначити, з якої частини розпо­чинати заняття. Виховання звукової культури є переважно третьою частиною заняття. Комплексне мовленнєве заняття планується один раз на тиждень. На таких заняттях зазвичай об'єднують не більше 15 дітей.



Тематичні заняттядають змогу поглиблено пра­цювати над певним розділом мовленнєвої роботи ("Словникова робота", "Виховання звукової культури мовлення" та "Формування граматичної правильнос­ті мовлення"). На такому занятті насамперед закрі­плюють матеріал, який діти вивчали на комплексних заняттях, а вже потім пропонують для спостережен­ня й засвоєння нові мовні форми та явища. Тематич­ні заняття можна проводити з усією групою.

Зауважимо: заняття з розвитку мовлення те­матично мають узгоджуватися з тією загальною темою, над якою працює група в конкретний період. В основу мовленнєвих занять доцільно покласти роботу з літературними текстами, які забезпечують особливий емоційно-естетичний настрій заняття, сприяють набуттю дітьми життє­вої компетентності.

Контрольні заняття планують і про­водять в усіх дошкільних групах. Їх кількість, мету і зміст визначає вихователь. Починаючи із середньої групи, доцільно відводити на кожну перевірку мов­леннєвих навичок і вмінь дітей по два заняття на півріччя.

На заняттях реалізуються такі завдання виховання звукової культури мовлення дітей:

• розвиток артикуляційного апарату (м'язів мовленнєвого апа­рату);

• ознайомлення дітей з будовою мовленнєвого апарату;

• розвиток мовленнєвого дихання;

• розвиток фонематичного слуху;

• оволодіння правильною вимовою усіх звуків рідної мови;

• удосконалення дикції:

• розвиток інтонаційної виразності мовлення (інтонація, теми, тембр, сила голосу, мелодика, наголоси тощо);

• робота над усвідомленням дітьми звукового складу рідної мови. Усі завдання звукової культури здійснюються в єдності і забезпечу­ють формування у дітей фонетичної компетенції.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!