Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Поняття панорамного методу, його види



Панорамний метод — прийом фотографування довгих об'єктів частинами шляхом переміщення фотоапарата паралельно об'єкту. Такий метод називають лінійною панорамою. Якщо об'єкт високий, застосовують метод вертикальної панорами. Панорамну зйомку можна виконати з однієї точки, повертаючи фотоапарат навкруги. Такий прийом називають круговою панорамою. Окремі знімки склею­ють у спільних точках. Одержана панорама може складатися з трьох і більше фотознімків. Довгі об'єкти можна фотографувати звичай­ним способом за допомогою ширококутної оптики (МИР-1, "Зодіак" та ін.). Для панорамної зйомки потрібні спеціальні фотокамери ("Го­ризонт", ФТ-1, ФТ-2).

73.Поняття вимірювального методу.

Суть вимірювального методу полягає у фотографуванні об'єкта (слідів, документів, знарядь злому) разом з розташованим поруч мас­штабом (масштабною лінійкою), що дає змогу за одержаним знімком визначити справжні розміри об'єкта порівнянням його з одиницею масштабу. Цей метод називають також масштабним, а процес — мас­штабною зйомкою. Для здійснення масштабної зйомки необхідно так розмістити фотоапарат, щоб його оптична вісь була перпендику­лярна до площини розташування об'єкта.

74.Поняття і суть репродукційного методу.

Суть репродукційного методузйомки полягає у застосуванні фото­графічних засобів та прийомів для репродукції плоских об'єктів, пе­реважно документів. У цьому разі застосовують звичайний фотоапа­рат, штатив, подовжувальні кільця, тросик або спеціальні пристрої типу "Ель", "Беларусь" та ін. Репродукцію штрихового документа можна виконати без фото­апарата контактним (якщо текст розміщений тільки з одного боку) або рефлексним методом із використанням висококонтрастного фо­топаперу. Для цього на документ слід покласти аркуш фотопаперу, притиснути його прозорим склом і здійснити експонування (засвічу­вання); потім проявити папір і одержати негатив. З негативу контакт­ним методом друкують позитиви. Нині цей метод практично не зас­тосовують, бо за допомогою сучасної ксерокопіювальної техніки можна швидко і якісно отримувати копії будь-яких документів, у тому числі й кольорові.



75.Поняття і суть пізнавального(сигнал етичного) методу.Суть сигналетичного методу полягає у фотографуванні живих осіб і трупів з дотриманням певних правил. Сигналетичну зйомку інколи називають пізнавальною. Живу людину фотографують з від­стані 1 м по черзі у фас і правий профіль; для друкування використо­вують знімки обличчя в масштабі 1/7 натуральної величини. Під час пізнавальної зйомки трупа разом зі знімком у анфас виготовляють знімки у правий і лівий профіль.

76. Види судово-оперативної зйомки, що використовуються при провадженні слідчих дій

Судово-оперативна фотографія являє собою сукупність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відобразити об'єкти у тому вигляді та стані, у якому вони спостерігаються на момент фотозйомки. Фотозйомка виступає додатковим засобом фіксації у процесі здійснення слідчої дії. Судово-оперативна фотографія як спосіб фіксації під час розслідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем і планів. Об'єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати. Судово-оперативну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого. Слідчий, як правило, використовує загальновідомі, гласні методи й способи криміналістичної техніки згідно з нормами кримінально-процесуального закону. Орган дізнання застосовує як криміналістичну, так і спеціальну техніку.



Судово-оперативна фотозйомка поділяється на: орієнтуючу, оглядову, вузлову, детальну.

До методів судово-оперативної фотографії належать панорамний, вимірювальний, широкомасштабний, сигналетичний, репродукційний, макроскопічний і стереоскопічний.

77. Поняття і суть орієнтуючої зйомки.

Орієнтуюча зйомка своїм завданням має фіксацію певного об'єкта або місця події разом із оточуючими його предметами, будівлями, місцевістю, тобто орієнтуючий знімок повинен містити зображення власне місця події на фоні оточуючих предметів чи місцевості.

Місце події слід фотографувати на фоні предметів, що можуть слугувати орієнтирами. Аби знімки були дійсно орієнтуючими, необхідно правильно вибрати напрямок і точку зйомки. Орієнтуюча зйомка провадиться звичайним або панорамним методом. Звичайна зйомка виконується ширококутовим або звичайним об'єктивом зі значної відстані.

У більшості випадків орієнтуючий знімок важко зробити на один кадр із невеличкої відстані. Для того щоб охопити місце події і прилеглу територію, використовують кругову або лінійну панораму.

78. Поняття і суть оглядової зйомки.

Оглядова зйомка застосовується для фіксації загального вигляду місця події без оточуючих предметів. Аби зафіксувати взаємне розташування найважливіших об'єктів, відобразити їх специфіку, зйомку провадять із різних боків. Важливою вимогою щодо оглядових знімків є повнота зображення місця, події.

Оглядовий знімок повинен бути зроблений із такої позиції, з якої можна було б із упевненістю розпізнати взаємне положення важливих об'єктів обстановки. Та частина простору, яка не може бути відтворена на зображенні з однієї позиції, є «сліпою зоною». Кожний поодинокий знімок має такі зони.

Особливістю оглядової зйомки є можливість фіксації тих самих предметів у кількох ракурсах. Якщо місце події має складну будову, вдаються до виготовлення кількох знімків, які доповнюють один одного, — оглядової серії. Така серія дозволяє скласти з отриманих знімків зображення деякого розгорнутого простору таким чином, що зображення на одному знімку є продовженням зображення на іншому. Оглядова серія може відноситися також до різних ізольованих один від одного об'єктів. У тісних приміщеннях зйомку проводять панорамним методом або з використанням ширококутних об'єктивів.

79. Поняття і суть вузлової зйомки.

Вузлова зйомка — це зйомка частин (вузлів) об'єкта. Вузол — це частина місця події, де виявлені сліди злочину. При такій зйомці великим планом фотографуються певні ділянки місця події, що мають важливе значення, та об'єкти, з якими були пов'язані дії злочинця. Так, у при­міщенні, де вчинена крадіжка, це можуть бути зламані двері, пошкоджене вікно, розкриті сховища та ін. На місці вбивства об'єктом вузлової зйомки може бути труп зі слідами ушкоджень. Вузлову зйомку рекомендується виконувати масштабним способом. Наявність лінійного масштабу на фотозйомці дозволить визначити, наприклад, елементи ходи, відстань між слідами, знаряддя злому, а також розташування в загалі.

Кількість вузлів на місці події визначається слідчим і залежить від особливостей злочину та специфіки об'єктів на місці події.

80. Поняття і суть детальної зйомки.

Детальна зйомка — це зйомка окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події, її завжди провадять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою. Детальній зйомці піддаються насамперед предмети і сліди, які не можуть бути вилучені з місця події, швидко змінюють свої властивості або мають небезпеку їх ушкодження. При виборі ракурсу зйомки виходять із завдань — виявлення найбільш важливих, типових особливостей, що стосуються форми, розмірів, взаємного розташування частин, структури, а також розкриття криміналістичного значення предмета чи сліду. Мікрооб’єкти та мікрочастинки фотографують, використовуючи великомасштабний або мікроскопічний метод. Якщо об’єкт знаходиться у важкодоступному місці використовують телеоб’єктиви.

81. Поняття макрофотозйомки і в яких цілях вона використовується.Макрофотографією називається зйомка дрібних об’єктів (кулі, штрихи букви, цифри, сліди підчистки, вставки, дописки у тексті). Вона здійснюється фотоапаратом із застосуванням видовжуючих кілець. Можливе збільшення – до 5 разів. Макрофотозйомка межує з детальною, адже, наприклад, куля або відбиток сліда папілярного узору – це деталь, як і вміст нігтьового ложа або волокон. Тому розмежовуються ці види зйомки тільки за ступенем збільшення.

82. Поняття кінозйомки та відеозапису. Вирішенню яких задач вони сприяють.

Кінозйомка та відеозапис – процеси фіксації динамічних властивостей об’єктів, подій, явищ, слідчих дій за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, а відеозапис – на магнітних носіях. Кіноплівка повинна бути відповідним чином оброблена і тільки після цього можна переглядати результати зйомки. Відеозапис же дозволяє безпосередньо після зйомки або вже під час неї спостерігати й контролювати процес фіксації.

Кінозйомка та відеозапис найчастіше застосовуються під час провадження слідчого експерименту, обшуку, огляду місця події, допиту та очної ставки, огляду трупа, пред’явлення для впізнання та перевірки показань на місці.

На даний час відеозапис знаходить широке застосування у судово-слідчій діяльності. Кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість використання кінозйомки і відеозапису при проведенні різних слідчих дій (ст. 852 КПК). Відеодокументи — це завжди носій певної інформації, джерело доказів за кримінальною справою.

83. Поняття і значення судово-дослідницької фотографії.

Судово-дослідницька фотографія як розділ криміналістичної техніки досліджує методи та засоби природничих і технічних наук і на цій основі розробляє нові засоби й методики або пристосовує вже розроблені для дослідження матеріальних джерел доказової інформації. Судово-дослідницька фотографія як практична галузь – це сукупність засобів криміналістичної техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових доказів з метою одержання доказової інформації, яку важко одержати шляхом звичайної фотозйомки.

Судово-дослідницька фотографія – це система спеціальних методів, прийомів і засобів, що застосовуються для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження з використанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабовидимих або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Судово-дослідницьку фотографію іноді називають експертною, через те що її методи і засоби застосовують експерти під час своїх досліджень. Об'єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються під час експертизи. Така фотографія здійснюється за особливих умов освітлення, проведенням зйомки в невидимих променях, зйомкою люмінесценції, посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографії тощо.


Просмотров 405

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!