Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Трудові ресурси й занятость населення



 

Відомості про демографічну ситуацію необхідні для вивчення процесів відтворення трудових ресурсів, визначення їх кількісної та якісної структури.

Трудові ресурси - це населення у працездатному віці від 16 до 55 років для жінок та 60 років для чоловіків. До трудових ресурсів належать також пенсіонери, зайняті в суспільному виробництві, підлітки віком 14-15 років, які працюють. З трудових ресурсів вилучають інвалідів праці чи дитинства працездатного віку, які не зайняті в господарстві, а також незайнятих пенсіонерів працездатного віку (в розвинених країнах вживається поняття «економічно активне населення»).

Кількість трудових ресурсів не завжди пропорційна чисельності населення, а залежить насамперед від його вікової структури. Чим більша в структурі населення частка осіб віком до 16 або понад 60 років, тим менша чисельність трудових ресурсів. Вона може зростати за рахунок додаткового залучення у виробництво людей пенсійного та підліткового віку. Кількість трудових ресурсів можна регулювати й за рахунок зміщення меж працездатного віку. Важливим резервом збільшення трудових ресурсів є поліпшення умов праці, техніки безпеки, охорони здоров'я, що сприяють зниженню смертності та інвалідності осіб у працездатному віці, зменшенню чисельності Збройних сил або скороченню строку служби в армії, позбавлення пільг для передчасного виходу на пенсію тощо. Істотно впливає на кількість трудових ресурсів статевий склад населення. Збільшення чисельності чоловіків веде до зростання трудового потенціалу держави, оскільки вік виходу їх на пенсію 60 років.

В умовах зниження природного приросту трудових ресурсів велике значення має поліпшення їх якісного складу. Прогресивною є структура трудових ресурсів, у якій більше осіб віком до 40 років. В умовах НТП це найважливіший чинник трудозабезпечення галузей економіки. Зрушення у природному прирості населення його статево-віковій структурі є основою для прогнозування чисельності й структури трудових ресурсів. Мета прогнозування - отримання даних про майбутні кількісні та якісні параметри трудового потенціалу.

Трудовий потенціал - це трудові ресурси з ура­хуванням сукупності їхніх кількісних та якісних характеристик, зайнятості й робочих місць.

Кількісно трудовий потенціал визначається демографічними чин­никами (природним приростом, станом здоров'я, рухомістю та ін.), потребами суспільного виробництва в робочій силі й задоволення потреби працездатного населення в робочих місцях.



Якість трудового потенціал - характери­зується показниками якості працездатного населення, трудових ресурсів, сукупного робітника або робочої сили.

Постійне зменшення чисельності населення через від'ємний природний приріст, його механічну рухомість та інтенсивний відтік осіб молодого віку за кордон, зумов­лює деформацію вікової структури працездатних, зменшення приросту трудових ресурсів.

Нерівномірне розміщення трудових ресурсів, зниження абсолютних розмірів їх природного приросту, не ефективність використання робочої сили зумовлює потребу в їх раціональному використанні. Розв'язання цієї проблеми полягає у підвищенні продуктивності праці, – впровадження трудозберігаючих технологій.

У галузях матеріального виробництва на ручних роботах зайнята значна кількість робітників, які за умови підвищен­ня рівня механізації та автоматизації можна вивільнити.

У сільському господарстві актуальною є проблема під­вищення ефективності використання трудових ресурсів. У багатьох районах сільськогосподарські підприємства сезонно потребують додаткової робочої сили, хоча в цій галузі зайнято 22,4% населення зайнятого у господарстві країни. Це пояснюється погіршенням статєво-вікової структура сільського населення, низьким рівнем механізації й електрифікації вироб­ничих процесів, що зумовлює трудомісткість виробництва. Наслідок цього - відтік із сіл трудових ресурсів, насамперед молоді та кваліфікованих працівників.

Структура зайнятості населення за галузями. У галузях матеріального виробництва зайнято майже 74% населення України. Перше місце за кількістю працівників посідали промисловість і будівництво - 24,3%; далі сільське й лісове господарство - 22,5%; освіта, охорона здоро­в'я, культура, мистецтво, наука і наукове обслуговування - 17,3%; транспорт і зв'язок - 6,1%; торгівля, громадське харчування, матеріаль­но-технічне забезпечення, збут, заготівля - 6,9%; житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення - 3,4%. В апараті органів державного, кооперативного та громадського управління, кредитування і держа­вного страхування зайнято понад 3,0%.



Форми зайнятості населення в умовах переходу до ринкової економіки урізноманітнюються. Зростає кількість працюючих у кооперативах, малих підприємствах. Багато займається індивідуальною трудовою діяльністю. У зв'язку з цим загострюються проблеми забез­печення робочою силою суспільного сектора виробництва, особливо будівництва та сільського господарства.

Скорочується чисельність працівників у матеріальному виробниц­тві, водночас збільшуючись у кооперативному, індивідуальному та приватному секторах. Виникли нові сфери зайнятості - кооперативи для виробництва товарів, надання послуг та індивідуальні селянські, фермер­ські господарства, малих і спільних підприємств, спілок орендарів тощо.

В Україні існує проблема безробіття, а тому потрібно шукати додаткові можливості для розширення сфери зайнятості населення. Певні надлишки працездатного населення є, насамперед у малих містах, що посилює можливість зростання безробіття.

Безробітні - це громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають роботи, яка їм підходить, зареєстровані в державній службі зайнятості, шукають роботу та бажаючі приступити до неї.

Формування ринкових відносин призвело збіль­шення чисельності працівників, вивільнених із суспільного виробництва.

За даними Державного комітету статистики України, на початок 2005 р. зареєстровано близько 1 млн. безробітних, найбільше їх у Львівській, Донецькій і Дніпропетровській областях. З метою реалізації права гро­мадян на працю й забезпечення соціального захисту безробітного населення створено обласні, міські та районні центри зайнятості.

Напрями діяльності державної служби зайнятості: аналіз ринку праці; облік громадян, які звертаються з питань працевлаштування, на­дання їм допомоги в пошуках роботи та працевлаштуванні; професійна орієнтація та консультування населення; організація професійної підготовки й перепідготовки різних категорій незайнятого населен­ня; забезпечення у межах компетенції соціального захисту незайнятих громадян; надання підприємствам, установам та організаціям допомоги в доборі кадрів тощо.

Крім галузевих, важливими є регіональні проблеми раціона­льного використання трудових ресурсів, це зумовлено насамперед нерівномірним розміщенням населення на території України.

В галузевій структурі зайнятості населення відбулисяя структурні зрушення. Знизилася чисельність і частка зайнятих у промисловості та будівництві і зросла - у галузях нематеріального виробництва. Невиробнича сфера є основним споживачем робочої сили, що вивільняється з галузей матеріального виробництва.

У промисловості чисельність зайнятих зменшилася майже вдвічі, у будівництві у 2,2 раза. Підвищення зайнятості спостерігається у фінансуванні, страхуванні, пенсійному забезпеченні та апараті органів державного й господарського управління, управління кооперативними та громадськими організаціями.

Розподіл зайнятого населення за формами власності. Більшість населення зайнята на підприємс­твах колективної (39,5%) і державної (36,3%) форм власності. На підприємствах із державної фор­мою власності найбільше населення зайнято, в апараті державного та господарського управління, органах управління кооперативними та громадськими орга­нізаціями (93,9%), в установах охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення (92,7%), освіти, культури, мистецтва, науки та наукового обслуговування (92,6%); найменше - у сільському господарст­ві (7,1%).

На підприємствах із колективною формою власності найбільше зайнятих у будівництві (75,2%), торгівлі, громадському харчуванні, збуті (75,1%), промисловості (67,4%), із приватною формою власності – 24% населення.

Для раціоналізації розміщення виробництва, пропорційного розвитку продуктивних сил регіонів велике значення має баланс трудових ресурсів, який характеризує наявність і склад трудових ресурсів, їх розподіл за видами зайнятості, сферами й галузями господарства та суспільними групами. Баланси трудових ресурсів поділяють на звітні й прогнозні. У звітних балансах відображують фактичний стан трудових ресурсів на певну дату, у прогнозних - їх використання відповідно до завдань соціально- економічного розвитку.

Надлишок трудових ресурсів є в усіх регіонах України (переважає старша вікова група). Вважати працездатне сільське населення резервом робочої сили можна тільки за умови впровадження в сільськогосподарське виробництво досягнень НТП.

Нині сфера індивідуальної та кооперативної трудової діяльності поглинає значну кількість вільної робочої сили.


4 БЛОК ЗАВДАНЬ для самостійної роботи

 

 

&2? Теми рефератів (доповідей)

 

1. Демографічна ситуація в Україні та її вплив на кількісні і якісні показники трудових ресурсів.

2. Проблеми безробіття в Україні, шляхи їх вирішення.

 

Завдання для самоконтролю знань

 

1. Чисельність населення перевищує 1 млн. осіб у таких містах України (5):

а) Запоріжжя;

б) Харків;

в) Одеса;

г) Кривий Ріг;

д) Дніпропетровськ;

е) Київ;

ж) Львів;

з) Донецьк.

2. Сільське населення перевищує міське у таких областях України (3):

а) Вінницька;

б) Луганська;

в) Львівська;

г) Івано-Франківська;

д) Рівненська.

3. Частка міського населення перевищує 70% у таких областях України:

а) Львівська;

б) Харківська;

в) Донецька;

г) Сумська;

д) Кіровоградська;

е) Луганська.

4. Міста – відомі курортні центри України (1):

а) Севастополь, Маріуполь, Кременчук;

б) Одеса, Запоріжжя, Миколаїв;

в) Алушта, Євпаторія, Ялта;

г) Мукачеве, Трускавець, Рівне.

5. Що характеризує демографічну ситуацію в Україні?

а) збільшення приросту населення;

б) скорочення приросту населення;

в) приріст населення майже не змінюється;

г) вірної відповіді немає.

6. До трудових ресурсів в Україні відносять населення у віці:

а) чоловіки -16-60 р.; жінки - 16-55 р.;

б) чоловіки -16-65 р.; жінки -16-60 р.

7. До найбільших міських агломерацій в Україні належать (3):

а) Донецька;

б) Львівська;

в) Дніпропетровська;

г) Луганська;

д) Харківська.

8. Основна частка трудових ресурсів в Україні зайнята у:

а) сфері матеріального виробництва;

б) невиробничій сфері;

в) промисловості;

г) сільському господарстві.

9. Найбільша густота населення в Україні спостерігається у областях (1):

а) де більшу частку населення становлять мешканці сіл;

б) де більшу частку населення становлять мешканці міст;

в) у центральних областях;

г) у південних областях.

10. Низька загальна мобільність сільських жителів характерна для таких областей (1):

а) АР Крим, Миколаївська, Львівська, Кіровоградська, Луганська;

б) Донецька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська;

в) Хмельницька, Рівненська, Волинська, Чернігівська, Вінницька.

11. Найбільшій рівень урбанізації спостерігається у таких областях України (1):

а) Київська, Одеська, Донецька;

б) Київська, АР Крим, Харківська;

в) Дніпропетровська, Донецька, Луганська.

12. Сільське населення переважає у таких областях України:

а) Рівненська, Чернівецька, Хмельницька;

б) Волинська, Вінницька, Львівська;

в) Полтавська, Сумська, Чернігівська.

13. Область України з найбільшою чисельністю населення (1):

а) Донецька;

б) Дніпропетровська;

в) Харківська;

г) Київська;

д) Одеська.

14. У якій з природних зон сільські населенні пункти малі за кількістю населення (1):

а) Степ;

б) Лісостеп;

в) Полісся.

15. Найбільша густота населення спостерігається у таких областях України:

а) Дніпропетровська, Донецька, Луганська;

б) Дніпропетровська, Донецька, Чернігівська;

в) Рівненська, Чернівецька, Хмельницька.

16. Область України з найменшою чисельністю населення (1):

а) Закарпатська;

б) Волинська;

в) Тернопільська;

г) Вінницька.

17. До дуже великих міст в Україні належать (4):

а) Херсон;

б) Кривий Ріг;

в) Луганськ;

г) Львів;

д) Запоріжжя;

е) Маріуполь;

ж) Миколаїв.

 

s Питання для самоконтролю знань

 

1. Чому з 1993 р. загальна чисельність населення України почала зменшуватися?

2. Які фактори вплинули на те, що сільське населення пере­важає в областях на заході України?

3. Чим зумов­лена деформація вікової структури працездатних, зменшення приросту трудових ресурсів?

4. Які зміни і чому відбуваються у структурі зайнятості населення за галузями?

5. Яким чином баланс трудових ресурсів впливає на раціоналізацію розміщення виробництва, пропорційний розвиток продуктивних сил регіонів.

6. Що характеризує баланс трудових ресурсів?

7. У чому полягають основні напрями діяльності державної служби зайнятості?

 

 

&Література

 

1. Доценко А. І. Регіональне розселення: проблеми і перспективи. – К.: Наук. думка, 2004.

2. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є.П. Качана - К.: Вища школа, 2009. - с.70-99.

3. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник / За ред. В.В. Ковалевського - К.: Либідь, 2010. - с.76-82.

 

 

Тема 8


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!