Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Територіальне поєднання природних ресурсів, ресурсозбереження та охорона навколишнього середовища



 

 

За сучасних умов розвиток господарства України залежить від розміщення природних ресурсів, а ефективність його окремих галузей - від територіального, поєднання природних ресурсів. Територіальне поєднання природних ресур­сів - це джерела ресурсів різних видів, які розміщені на певній цілісній території і характеризуються спі­льним використанням у межах єдиного ТВК (земля, вода, ліс, мінерально-сировинні ресурси), а також при­родні умови (рельєф, клімат тощо).

Максимальне використання природних ресурсів, в їх територіальному поєднанні, дозволяє отримати найбільший господар­ський ефект, а також успішно вирішувати питання раціонального природокори­стування і охорони природного середовища.

Розвиток промисловості вимагає вести пошук нових родовищ палива й руд, що зумовлено зменшенням їх видобутку (вичерпанням) у давно освоєних районах. Тому нині актуальною є концепціяресурсозбереження, яка полягає в забезпеченні зростання корисних результатів виробництва при стабільності матеріальних витрат. Розв'язання регіона­льних екологічних проблем і ефективного природо­користування та ресурсозбереження вимагають приведення обсягів видо­бутку і використання природних ресурсів до оптимальних. Важливим є завдання впровадження ресурсозберігаючих, мало- та безвідходних технологій.

Ресурсозбереження - це здійснення комплексу заходів у галузях економіки, які мають забезпечувати зменшення витрат природної сировини шляхом упровадження досягнень НТП, скорочення втрат сировини під час видобутку, зберігання, транспортування та використання.

Комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресур­сів дає змогу збільшити кількість промислової сировини. Наприклад, в гірничодобувних галузях існуючий рівень виробництва можна забезпечити при знижен­ні об'єму видобування гірничої маси на 20-25% за рахунок виробництва 80% будівельних матеріалів із відходів. При цьому за­гальна собівартість продукції знижується на 10-15%, покращується екологічна ситуація.

У кольоровій металургії при комплексному використанні сировини одержують майже 40 видів металів високої чистоти та багато іншої проду­кції. Проблема - шлаки кольорових металів. Напри­клад, на 1 т міді припадає 10-30 т шлаків, а на 1 т нікелю - 150 т шлаків (на 1 т. чорних металів до 1,0 т).

Актуальним є комплексне використання відходів електроене­ргетики. Так, електростанція потужністю 2-2,5 млн. кВт, яка споживає вугілля зольністю 20%, щороку видає 100 млн. м3 золи, для складування якої потрібна площа 150 га. Золу й шлаки додають до асфальтобетону, використовують для виробництва цегли, цементу, наповнювачів.



Важливим напрямом ресурсозбереження є впровадження ресурсозберігаючих технологій тому, що зниження матеріало- й енергомісткості виробництва дає змогу мінімізувати використання первинної природної сировини.

Вторинні ресурси поділяються на вторинні матеріальні та енерге­тичні. Вторинні мінеральні ресурси – це відходи виробництв і споживання (у тому числі побутові). Вторинне ви­користання речовин або ресурсів (відходи) – утилізаця. До цієї категорії відносять ті відходи, які можуть бути зібрані. Тільки після їх формування, первинної переробки та оцінки за придатністю до використання вторинні ресурси перетворюються на вто­ринну сировину.

Вичерпання високорентабельних родовищ руд металів і проблема охорони навколишнього середовища зумовили проблему – використання вторинних ресурсів, завдяки чому зменшують­ся витрати енергії на їх вилучення й переробку, промислові викиди в атмосферу та гідросферу. Наприклад, тонна металу, виплавлена з лому, у 20 разів дешевше, ніж із руди. При цьому викиди в атмосферу зменшуються на 86%, у гідросферу - на 76%, а кількість відходів - на 97%. Повна утилізація й переробка відходів чорної металургії можуть дати економію, рівнозначну вартості залізної руди, що видобувається в Україні.

До вторинних енергетичних ресурсів належать газоподібні, рідкі або тверді суміші - відходи технологічних процесів з високою температурою (вода, пара, вентиляційне повітря).

В Україні щороку утворюється 2 млрд. т відходів, 2/3 із яких - розкривні, шахтні та інші гірські породи. Переробка сільськогос­подарської сировини дає до 450 млн. т відходів.

Зростання населення й масштабів виробництва спричинило виникнення регіональних екологі­чних проблем.



Головними причинами екологічної напруги стали:

- широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сирови­ни (Кривий Ріг, Донбас, Львівсько-Волинський басейн, Прикарпаття);

- спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення і цвітіння;

- катастрофа на Чорнобильській АЕС;

- необгрунтоване осушення заболочених і перезволожених терито­рій на Поліссі;

- надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих;

- відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів на Поліссі й Карпатах;

- масова зрошувальна меліорація у Причорномор'ї, яка призвела до процесів засолення, зменшення родючості грунтів і висна­ження водних ресурсів.

Проблемаохорони повітряного ба­сейнуодна з найважливіших. Основними джерелами забруднення повітря є транспорт, енергетичні й хімічні підприємства. Вони викидають в атмосферу оксиди вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пил, радіонукліди. Особливо загострилася проблема охорони атмосфери в промислових районах.

Охорона водних ресурсів є винятково важливою. Джерела забру­днення вод неочищеними стоками – промислові та комунальні підприємства, сільське господарство. Основні забруднювачі водойм - мінеральні добрива й пестициди. Збільшення споживання води зумовлює її дефіцит, а тому проблема чистої прісної води є однією з найгостріших.

Охо­рона земельних ресурсів. Важливу роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства відіграє рекультивація відпрацьованих кар'єрів і золовідвалів.

Охорона надр. Розв'язання цієї проблеми полягає в раціональному використанню надр, зменшенні втрат цінних компонентів при видобутку й переробці, комплексному використанні сировини, застосовуванні ефективних технологій видобутку й переробки.

Охорона рослинного світу, особливо лісів. Найважливішим завданням є регулювання лісокористування та підтриман­ня продуктивності лісів. Для збереження видів унікальної природи створюються національні парки (Карпатський, Шацький та ін.).

Проблемаохорони тваринного світу зумовлена зниженням запа­сів цінних видів риби, хутрових звірів, диких тварин.

Загострення цих проблем вимагає міцного зв'язку між НТП і реалізацією заходів, спрямованих на мінімізацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище.

 

 

4 БЛОК ЗАВДАНЬ для самостійної роботи

 

&2? Теми рефератів (доповідей)

 

1. Проблеми й перспективи забезпечення України власними природними ресурсами.

2. Донбас, Придніпров'я та Приазов'я – зони екологічної кризи в Україні.

 

 

Завдання для самоконтролю знань

 

1. Що розуміють під природними ресурсами?

а) елементи природного середовища, які беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві і невиробничій діяльності;

б) елементи природного середовища, які не беруть безпосередньої участі в суспільному виробництві.

в) елементи природного середовища, які впливають на діяльність людини у матеріальному виробництві і невиробничий сфері.

2. Природно-ресурсний потенціал території – це:

а) кількісні та якісні параметри природних умов і ресурсів;

б) здатність природного комплексу або його компонентів задовольняти потреби суспільства в сировині, енергії, здійсненні різних видів господарської діяльності.

в) елементи природного середовища, які беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві і невиробничій діяльності.

3. Потенціал природних-ресурсів – це:

а) кількісні та якісні параметри природних умов і ресурсів;

б) здатність природного комплексу або його компонентів задовольняти потреби суспільства в сировині, енергії, здійсненні різних видів господарської діяльності.

в) міжвидові співвідношення природних ресурсів.

г) вірного визначення немає.

4. До балансових відносяться запаси ресурсів:

а) з малими запасами, низьким вмістом цінного компоненту, складними умовами експлуатації;

б) які відповідають промисловим вимогам за якістю сировини та гірнотехничними умовами експлуатації;

в) які вивчені і розвідані, готові для експлуатації;

г) вірного визначення немає.

5. До промислових запасів корисних копалин відносять:

а) запаси корисних копалин, які розвідані, вивчені і оцінені попередньо разом з прогнозованими;

б) вивчені і розвідані запаси, які готові для експлуатації;

в) вірного визначення немає.

6. До геологічних запасів корисних копалин відносять:

а) запаси корисних копалин, які розвідані, вивчені і оцінені попередньо разом з прогнозованими;

б) вивчені і розвідані запаси, які готові для експлуатації;

в) запаси корисних ко­палин за категоріями А,В,С12;

г) вірного визначення немає.

7. Бонітування земель це:

а) грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення;

б) якісна оцінка земель за їх природною родючістю;

в) розподіл земель за їх господарським призначенням;

в) вірного визначення немає.

8. Земельні ресурси це:

а) землі, які використовуються або можуть бути використані у господарстві;

б) землі сільськогосподарського призначення;

в) поверхневий шар земної поверхні у межах країни, основною якістю якого є родючість;

г) вірного визначення немає.

9. Рентна (диференційна) економічна оцінка природних ресурсів – це:

а) грошова оцінка природних ресурсів на підставі суспільних затрат на їх господарське освоєння;

б) вартісний вираз довгострокового ефекту від їх експлуатації;

в) обчислення різної величини прибутку, який отримується під час експлуатації природних ресурсів різної якості та місцезнаходження.

10. Затратна економічна оцінка природних ресурсів – це:

а) грошова оцінка природних ресурсів на підставі суспільних затрат на їх господарське освоєння;

б) вартісний вираз довгострокового ефекту від їх експлуатації;

в) обчислення різної величини прибутку, який одержується під час експлуатації природних ресурсів різної якості та місцезнаходження.

11. Україна не задовольняє повністю свої потреби у таких мінеральних ресурсах:

а) марганцеві руди;

б) нафта;

в) природний газ;

г) алюмінієві руди;

д) залізні руди;

е) мідні руди;

ж) скляні піски;

з) графіт.

12. У Європі Україна посідає 1 місце за запасами:

а) марганцевої руди;

б) природного газу;

в) калійної солі;

г) залізної руди;

д) самородної сірки;

е) кам’яного вугілля.

13. У Європі Україна посідає 2 місце за:

а) запасами калійної солі;

б) запасами залізної руди;

в) кам’яної солі;

г) запасами нафти;

д) кам’яного вугілля;

е) площею орних земель;

ж) графіту.

14. Ресурсозабезпеченість – це:

а) співвідношення між величиною запасів та розмірами використання ресурсів;

б) обсяг відомих запасів даного виду ресурсів;

в) масштаби проведення геологорозвідувальних робіт;

г) вірного визначення немає.

15. Визначте родовища, де видобувається калійно-магнієва сіль в Україні:

а) Слов'янськ;

б) Артемівськ;

в) Стебник;

г) Солотвина;

д) Калуш;

е) Лисичанськ.

16. Кам'яне вугілля в Україні видобувається в таких вугільних басейнах:

а) Прикарпатському;

б) Донецькому;

в) Придніпровському;

г) Львівсько-Волинському;

д) Причорноморсько-Кримському.

17. Основні типи грунтів Степової природної зони України:

а) чорноземні;

б) дерново-підзолисті;

в) каштанові;

г) сірі лісові;

д) бурі лісові.

18. Україна повністю задовольняє свої потреби у власних мінеральних ресурсах:

а) марганцеві руди;

б) нафта;

в) вугілля;

г) залізні руди;

д) графіт;

е) мідні руди.

19. Визначити родовища залізних руд в Україні, де їх видобувають:

а) Бєлозерське;

б) Кременчуцьке;

в) Артемівське;

г) Криворізьке;

д) Нікопольське.

д) Керчинське;

е) Нікопольське.

20. Основним регіоном України, де видобувається нафта, є:

а) Донбас;

б) Передкарпаття;

в) Причорноморсько-Кримський;

г) Дніпровсько-Донецький;

д) Поділля.

21. Основні типи грунтів Поліської природної зони України:

а) дерново-підзолисті;

б) каштанові;

в) чорноземні;

г) болотні;

д) бурі лісові.

22. Основний нафтогазоносний район України знаходиться:

а) у Передкарпатті;

б) у Причорномор'ї;

в) на Лівобережжі;

г) на Поділлі.

23. Основні родовища газу зосереджені в нафтогазоносному районі:

а) Дніпровсько-Донецькому;

б) Причорноморсько-Кримському;

в) Передкапатському.

24. Основні ресурси нафти і природного газу знаходяться у такій групі регіонів:

а) Подільському, Донбасі, Передкарпатському

б) Поліському, Причорноморсько-Кримському, Подільському

в) Дніпровсько-Донецькому, Причорноморсько-Кримському, Передкапатському

25. Найбільші запаси залізних руд зосереджено в:

1) Придніпров’ї 2) Придніпров’ї 3) Карпатах
  Карпатах   Криму   Криму
  Донбасі   Білозерні   Приазов’ї

26. Основні запаси кухонної солі зосереджено в таких регіонах:

1) Полісся 2) Полісся 3) Донбас
  Карпати   Крим   Крим
  Донбас   Поділля   Закарпаття

27. Найбільш багаті на ресурси цементної сировини такі області:

1) Донецька 2) Дніпропетровська 3) Житомирська
  АР Крим   Миколаївська   Одеська
  Харківська   Рівненська   Черкаська

28. Качанівське, Прилуцьке родовища нафти знаходяться у таких областях:

1) Полтавська 2) Львівська 3) Сумська
  Харківська   Івано-Франківська   Чернігівська

29. Зачепилівське, Радченківське родовища нафти знаходяться у таких областях:

1) Полтавська 2) Львівська 3) Сумська
  Харківська   Івано-Франківська   Чернігівська

30. Бориславське, Долинське родовища нафти знаходяться у таких областях:

1) Полтавська 2) Львівська 3) Сумська
  Харківська   Івано-Франківська   Чернігівська

31. Дашавське, Калуське родовища природного газу знаходяться у таких областях:

1) Полтавська 2) Сумська 3) Івано-Франківська
  Харківська   Дніпропетровська   Львівська

32. Кегичівське, Перещепкінське родовища природного газу знаходяться у таких областях:

1) Харківська 2) Сумська 3) Івано-Франківська
  Дніпропетровська   Полтавська   Львівська

33. Західнохрестищенське, Диканьське родовища природного газу знаходяться у таких областях:

1) Сумська 2) Харківська 3) Івано-Франківська
  Дніпропетровська   Полтавська   Львівська

34. У межах якого регіону знаходяться Олександрійське та Звенигородське родовища бурого вугілля?

1) Львівсько-Волинського басейну 2) Дніпровського басейну 3) Донбасу

35. Найбагатіші за вмістом заліза руди видобуваються в межах такого родовища:

а) Бєлозерського;

б) Керченського;

в) Кременчуцького;

г) Криворізького;

д) Нікопольського.

36. Ресурси сировини для виробництва магнію є в таких регіонах:

1) Донбасі 2) Поділлі 3) Передкарпатті 4) Ресурсів в Україні немає
  Карпатах   Приазов’ї   Криму  

37. Ресурси сировини для виробництва алюмінію є в таких регіонах України:

1) Донбасі 2) Поділлі 3) Закарпатті 4) Ресурсів в Україні немає
  Криму   Передкарпатті   Приазов’ї  
  Карпатах   Поліссі   Придніпров’ї  

38. Родовища калійної солі знаходяться у межах такого регіону:

а) Полісся;

б) Передкарпаття;

в) Придніпров’я;

г) Придністров’я.

39. Ресурси для виробництва сірчаної кислоти знаходяться у межах такого регіону:

а) Полісся;

б) Причорномор’я;

в) Придніпров’я;

г) Передкарпаття.

40. Основні родовища марганцевих руд зосереджені у такому районі:

а) Нікопольському;

б) Великотокмацькому;

в) Донецькому;

г) По бузькому.

41. Основні запаси і видобуток нікелевих руд зосереджено у:

а) Приазов¢ї;

б) Поділлі;

в) Побужжі;

г) Придніпров’ї.

42. Основні запаси і видобуток ртутних руд зосереджено у родовищі:

а) Високопільському;

б) Микитівському;

в) Інгулецькому;

г) Бєлозерському.

43. Основні родовища і видобуток самородної сірки зосереджено у родовищах:

а) Солотвиньському;

б) Роздольському;

в) Новояворівському;

г) Криму.

 

 

&Література

 

1. Минеральные ресурсы Украины. Современные проблемы и факторы развития минерально-сырьевых комплексов. – К.: Госкомгеология, 1993.

2. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. – Львів: Світ, 2003.

3. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є.П. Качана - К.: Вища школа, 2009. - с.100-124.

4. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник / За ред. В.В. Ковалевського - К.: Либідь, 2010. - с. 63-75.

 

 


Тема 7


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!