Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Шановний голово, члени комісії !



Вашій увазі пропонуються результати магістерської роботи на тему «Інформаційне забезпечення викладання української мови у вищій школі».

Поступове освоєння можливостей інформаційних технологій у загальноосвітній школі зумовлюють якнайширшу потребу в розробці електронних засобів навчального призначення для майбутніх учителів української мови і літератури.

Залучення ілюстрацій, фотографій, відеофрагментів, як показує аналіз опитувань викладачів, забезпечуєбільш глибоке занурення в навчальний матеріал, сприяє його емоційному сприйняттю і творчому осмисленню, підвищує мотиваціюнавчання. Однак з курсів української мови у вищій школіпрактично відсутнє як електронне забезпеченння, так і методичні поради щодо їх ефективного використання. Теоретичне і практичне значення, недостатня розробленість методики використання інформаційних технологій у мовній підготовці визначили вибір теми нашого дослідження.

Об'єктом дослідження є навчально-методичне забезпечення мовно-літературної підготовки у вищій школі, а

предметом -інформаційне забезпечення викладання української мови і літератури у вищому педагогічному навчальному закладі ІІІ- ІV рівнів акредитації.

Мета дослідження:теоретично обґрунтувати структурне наповнення інформаційного забезпечення викладання української мови і літератури і на основі дослідної роботи виявити організаційно-педагогічні умови його використання у вищому педагогічному навчальному закладі ІІІ- ІY рівнів акредитації.

За результатами дослідження встановлено, що

1. Поняття «інформаційне забезпечення» є синонімічним до поняття «засоби інформаційних технологій».

Ресурсна база інформаційних джерел, які сьогодні використовуються у фаховій підготовці, може бути представлена так: стабільні (CD і DVD диски з навчального предмету), і динамічні(електронні навчально-методичні комплекси, інформаційно-довідкові (енциклопедії); Інтернет-джерела предметної спрямованості, засоби контролю (тестові оболонки).

Основними умовами відбору інформаційного забезпеченнядля використання їх студентами вважаємо наявність пізнавальної, розвивальної, практичної цінності.



Серед дидактичних функцій інформаційних технологій визначено:

- створення сприятливих організаційно-методичних умов для навчальної діяльності (реалізація принципу наочності; створення стійкого пізнавального мотиву; єдності навчання і виховання);

- покращення психолого-педагогічних умов навчальної діяльності (створення зацікавленості; забезпечення адекватного емоційного стану);

-реалізацію змісту освіти в нових інформаційних умовах.

2. Опитування, проведене нами серед студентів філологічних факультетів педагогічних університетів, виявило, комп'ютером студенти користуються в основному як друкарською машинкою; недостатній рівень інформаційної культури і власне самих викладачів.

Приходимо до висновку: інформатизація освіти повинна здійснюватися не за принципом: навчально-виховний процес для використання нових інформаційних технологій, а навпаки – педагогічно доцільно інформаційні технології мають створюватися для підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

3. Вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду впровадження інформаційного забезпечення, аналіз позитивного і негативного впливу таких інновацій на мотивацію навчання спонукало нас підготувати електронне навчально-методичне забезпечення.Такий комполекс дає можливість здійснити інформаційну підтримку навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-дослідної діяльності, системи практик для студентів-філологів.



Структуру інтерактивного комплексу складають електронні навчальні практикуми "Сучасна українська літературна мова", "Наукова робота студентів-філологів". Електронні посібники реалізовуються у вигляді локального web-сайту, який за бажанням легко завантажувався в Інтернет у середовищі Macromedia Dreamweaver 4. Текстовий матеріал подано у форматі HTML у вигляді Web-сторінок. Комп′ютерна розробка уможливлює мобільне використання фрагментів різних посібників одночасно, хоча кожний з них є автономним.

Тісний взаємозв′язок між посібниками на основі гіперпосилань, відкритість оболонки для внесення змін у навчальний матеріал, якість пізнавальної інформації, її естетична цінність – усе це сприяє мотивації навчання і формуванню інтересу до виконання завдань пошуково-дослідницької діяльності.

Експертне оцінювання викладачами, вчителями, інформатиками, допомогло вдосконалити систему навігації та контролю, уникнути зайвих гіперпосилань, подавати невеликі порції інформації, розміщені у 2-3 екрани, список термінів із гіперпосиланнями на текст.

Використання комплексу дозволило викладачам і вчителям доповнити процес викладання навчальних дисциплін комп’ютерними технологіями, підвищити власну інформаційну культуру; студентам – отримати додатковий засіб інформації, поліпшити якість навчання, удосконалити уміння самостійного набування знань, здійснення інформаційної, навчальної, дослідницької діяльності, практичні навички оперування комп’ютерними засобами навчання в ході засвоєння філологічних знань.

Такий комплекс уповні може використовуватися не лише для дистанційного навчання, а й як супровід до лекції. Демонстрація окремих фрагментів на великому екрані дозволить лектору диференціювати інформацію, звертаючи увагу аудиторії на найбільш значущі тексти і доповнюючи їх залежно від рівня підготовки й інтересів студентів. У цілому використання інформаційного забезпечення у викладанні української мови і літератури дозволяє оптимізувати працю викладачів, створити резерв навчального часу, підвищити ефективність навчання.

Залишаються й дискусійні моменти: екранний матеріал не може замінити самостійного читання книг, установка техніки в непристосованих для цього аудиторіях забирає основний час лекції. Отже, інформаційне забезпечення складає лише частину необхідного науково-методичного забезпечення навчального процесу.

4. Намивиявлено організаційно-педагогічні умови використання інформаційного забезпечення. Це розширення діапазону організаційних форм навчально-пізнавальної, пошуково-дослідницької діяльності студентів; забезпечення студентів методикою використання навчальних посібників на електронних носіях, вироблення у викладачів готовності бути носіями нових освітніх технологій. Є доцільність створення міжвузівських колективів розробників електронних посібників, створення умов для інформаційного обміну .

Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що визначені завдання реалізовано, мета досягнута. Дане інформаційне забезпечення може бути використане і в системі підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури.

Результати дослідження знайшли відображення у виступі на міжнародній науково-практичній конференції, за матеріалами дослідження опубліковано 2 статті, 1 тези.

Дякую за увагу!

Після виголошення наукової доповіді (етап релаксації) корисно проаналізувати змістовий і композиційний аспекти тексту крізь призму спілкування з аудиторією, сприйняття адресатом, характер концентрації уваги; з'ясувати причини ослаблення уваги слухачів, ефективність прийомів контакту з аудиторією.

Досвідчені лектори виділяють такі мовні недоліки усного наукового мовлення: вживання слова у невластивому йому значенні; нерозрізнення відтінків значень синонімів (знаменитий - відомий – великий - видатний); порушення лексичної або граматичної поєднуваності (відігравати роль, завдяки старанням); змішування паронімів (тема і тематика, діалектний і діалектичний, ефектний і ефективний); плеоназм, тавтологія, надлишковість (значить, так сказать, власне кажучи, розумієте); заповнювачі пауз («ну», «ось», "от", "значить", "так сказати" тощо); вживання штампів і шаблонів, канцеляризмів (на сьогоднішній день); уживання слів іншого стилістичного забарвлення; використання жаргонізмів, діалектних або просторічних слів; неправильний порядок слів, багатослівність; зловживання іноземною термінологією і поняттями, що ускладнюють сприйняття головної думки; складних речень, у яких кількість слів перевищує 14-15 (такі фрази не сприймаються, а зміст губиться за складністю граматичної конструкції).

Отже, є потреба читати доповідь вголос, уявляючи аудиторію. Це дає можливість відчути, що в тексті звучить непереконливо, незрозуміло, де необхідно внести зміни.

Мовленнєва практика свідчить: важливо не лише готувати виступи, а й слухати наукові доповіді. При аудіюванні доповіді необхідно визначити в ній головне за зміною інтонації, темпу, голосу, паузами, які завжди передують висновкам, риторичними і проблемними питаннями; усвідомити зміст почутого, максимально лаконізуючи інформацію, але без втрати головного і цінного в ній; відкидати другорядне, надлишкове та ін.

У наукових джерелах добре описано і особливості культури аудіювання доповіді. Розглянемо деякі з порад. Сприймаючи на слух наукову інформацію, намагаємося:

- визначити в ній головне за зміною інтонації, темпу, голосу, за паузами, які завжди передують висновкам, за риторичними і проблемними запитаннями;

- переробити зміст почутого, максимально лаконізуючи інформацію, але без втрати головного і цінного в ній;

- відкидати неголовне, надлишкове; уникати фраз, що дублюються;

- переконструювати речення.

Отже, підготовка, тренування, впевненість, зміна інтонації, темпу мовлення, тембру голосу, паузи – усе це буде «живим» тільки тоді, коли означена проблема дійсно хвилює вас.

Запитання. Завдання

Виконайте аналіз уривків виступу офіційного опонента з відгуком на дисертацію: як витримано композицію, які мовні засоби використані, чи наявні авторські мовні кліше, з якою метою деякі слова і словосполучення виділені жирним шрифтом.

Високошляхетна голово!


Просмотров 258

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!