Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Страхування фінансових ризиків



Страхування фінансових ризиків розглядається у вузькому та широкому розумінні. З першої точки зору воно тлумачиться відносно лише кредитних ри­зиків, а широке розуміння охоплює також усі види страхового за­хисту тих ризиків, які виявляються в будь-якій сфері фінан­сових відносин або безпосередньо спричинюють фінансові втрати. З часом друга точка стала панівною, і за класифікацією ризиків, визначеній Першою директи­вою ЄЕС від 24 липня 1973 р., до групи фінансово-кредитних ризи­ків віднесено як ризики, що виявляються у зв’язку із наданням креди­тів, так і ризики, які призводять до інших фінансових збитків. До страхування фінансових ризиків у широкому розумінні належать:

· страхування недоотримання прибутку (доходів);

· страхування на випадок зниження обумовленого рівня рентабельності;

· страхування ризику засновника;

· страхування біржових ризиків тощо.

Найпоширенішим з видів страхування фінансових ризиків є страхування від втрат прибутку (доходу). На відміну від багатьох інших видів страхування, де об’єктом захисту є майно, в страхуванні від втрат прибутку об’єктом є втрата очікуваної користі господарюючого суб’єкта. Причини, що визначають втрату (недоотримання) прибутку, обу­мовлюються багатьма факторами, які умовно можна розподілити на:

· порушення процесів виробництва при настанні аварій, стихійних лих та інших катастрофічних подій або його зупинка;

· зміна ринкової кон’юнктури, порушення контрактів з боку постачальників або споживачів продукції (послуг).

Страхування від втрат прибутку є страхуванням комплементарним для кількох видів страхування. В страховому полісі вказуються як ризики стихійних лих, так і неприродного характеру, наприклад, кошти

· витрачені на оп­лату так званих постійних потреб, обумовлених необхідністю постійно підтримувати життєдіяльність господарського суб’єкта навіть протягом виниклої перерви виробничого процесу;

· пов’я­зані із процесом його повернення до попередньо визначеної вироб­ничої програми в умовах, які склалися після страхового випадку – оре­нда додаткових виробничих площ, машин, механізмів, оплата праці за роботу в позаурочний час та інші заходи;

· прибуток, втрачений через настання страхового випадку у кооперанта страхувальника. Це призведе до таких самих негативних наслідків, як і вимушена перерва виробни­чого процесу через пошкодження майна. Таке страхування називається Contіngency Busіness Іnterruptіon (від випадкового переривання біз­несу).



Воно може передбачати різні композиції ризиків у формі "від усіх ризиків", FLEX (стандартне об’єднання найпоширеніших ризиків: Fіre – вогню, Lіghtіng – удару блискавки, Explosіon – вибуху), MLOP (Machіnery Loss of Profіt Іnsurance – страхування від втрати прибутку через аварію машин) та ALOP (Advance Loss of Profіts – страхування втрат прибутку, спричинених перенесенням насамперед строків початку виробничого процесу, пов’я­заного із модернізацією чи реконструкцією виробничого об’єкта). Таке об’єднання дає можливість отримати більший за обсягом страховий захист за прийнятну ціну, адже втрачена користь завжди є значно більшою, ніж матеріальний збиток, нанесений майну підприємства. Додатковою користю при страхуванні від втрати прибутку є часткове використання в ньому принципу "нове за старе", коли страхова сума об’єкта береться на рівні йо­го відновлюваної вартості.

Страхова сума при проведенні даного страхування обчислюється на основі суми запланованого прибутку та обсягу постійних витрат, які передбачаються у господарському році – брутто-прибутку. Вагомим елементом умовно-постійних витрат є видатки на оп­лату праці, насамперед виробничого персоналу, які за суттю є змінними, але їх неможливо уникнути при простоях виробництва з будь-яких причин. Брутто-прибуток можна розрахувати спрощеним методом – віднявши від величини виробничого обороту суму витрат на сировину, матеріали та енергоносії, проте зазвичай страховик вимагає його обчислення за спеціальною методи­кою, причому розрахунки мають бути підтверджені аудитором. Мають бути враховані сезон­ність виробництва та збуту, частка страхувальника на ринку, тенденції розвитку підприємства та галузі, показники діяльності по­передніх років.

Особливість страхування від втрат прибутку – обсяг збитку залежить не стільки від розміру шкоди, нанесеній майну, скільки від тривалості перерви у господарській діяльності страхувальника. Фактор часу характеризується специфічним параметром, який застосовується лише при страхуванні від втрат прибутку – терміном відшкодування – розрахунковим періодом діяльності під­приємства, протягом якого нагромаджуються негативні результати від перерви виробництва. Тривалість цього періоду визначається страхуваль­ником і має відповідати максимальній тривалості часу, необхідного йому для досягнення обсягу виробничого обороту, який мав місце до настання страхового випадку. Слід врахувати не лише передбачуваний проміжок часу, а й інші чинники: конструкцію застрахованих об’єктів, вид госпо­дарської діяльності, складність виробничої технології, наявність та до­ступ до фінансових ресурсів, необхідних для відновлення діяльності тощо. Саме цей термін є періодом, в ме­жах якого страховик несе відповідальність за втрату прибутку. Якщо термін відшкодування береться меншим за 12 місяців, страховики застосовують фракційні таблиці: для коротших термінів страхова сума встановлюється відносно вищою, ніж для триваліших. Місце терміну відшкодування в розрахунках прибутку-брутто, який належить від­шкодувати, наведене в [40].



Страхові тарифи при страхуванні від втрат прибутку розра­ховують згідно з вимогами загальної методики з урахуванням особливостей даного страху­вання. Зокрема, ризик втрати прибутку завжди є похідним від ризику настання майнових збитків як базового ризику, проте між ними немає кількісної за­лежності. Тому страховий тариф враховує ймовірності настання як базового ризику (пошкодження, або знищення майнових засобів), так і ризику сповільнення або зупинення виробничого процесу.

Страхове відшкодування передбачає компенсацію страхувальникові втрачених регулярних надходжень грошових коштів, необхідних для фінансування господарського процесу, збереження фінансового стану страхувальника на такому рівні, який був би досягнутий при ненастанні страхового випадку. Страхове відшкодування, отримане при страхуванні у "новій вартості", дає змогу вчасно відновити виробничий процес в тому числі з урахуванням відновлення обладнання.

 

Поряд з розглянутими, до майнового страхування ставляться також інші види страхування, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном:

· страхування космічної техніки;

· страхування готівки на час перевезення;

· страхування депозитів;

· страхування на випадок поганої погоди (як різновид страхування комерційних ризиків);

· страхування морських бурових платформ;

· страхування політичних ризиків (як різновид страхування інвестицій);

· страхування фрахту (як різновид страхування судновласників).

 

Контрольні питання:

1. Назвіть суб'єкти договору майнового страхування.

2. Що покладено в основу класифікації об'єктів майнового страхування?

3. Як визначити страхову суму, страховий платіж та страхове відшкодування при страхуванні майна підприємств виробничої і невиробничої сфери?

4. Як визначити страхову суму, страховий платіж та страхове відшкодування при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур?

5. Як визначити страхову суму, страховий платіж та страхове відшкодування при страхуванні сільськогосподарських тварин?

6. У чому відмінність між поняттями "страхова оцінка" і "страхова сума"?

7. У чому відмінність між поняттями "страхове відшкодування" і "шкода у разі настання страхового випадку"?

8. За якими ознаками класифікуються фінансові ризики?

9. Що виступає об'єктом страхування при страхуванні кредитних ризиків?

10.Що виступає об'єктом страхування при страхуванні фінансових ризиків?

11.Що таке ризик непогашення кредиту, як йому запобігти?

12.Що таке хеджування?

13.Для чого використовують валютні застереження при укладанні договору страхування валютних ризиків?

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!