Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






III. Оголошення теми й мети уроку. IV. Актуалізація опорних знань



IV. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда

♦ Що зумовило духовний переворот в умонастроях людей напри­кінці ХІХ — на початку ХХ століття?

♦ Чиї ідеї цього часу були найбільш поширеними? У чому їх суть?

♦ Назвіть характерні ознаки декадансу.

♦ Що таке модернізм? Схарактеризуйте його загальні риси.

♦ Які течії належали до модернізму?

♦ Схарактеризуйте символізм.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

Слово вчителя

Поль Верлен народився в місті Мец у сім'ї військового інжене­ра. Дев'ять років він навчався у школі Ландрі, яку закінчив із ди­пломом бакалавра словесності. У Парижі, куди родина переїхала після відставки батька, юнак записався до університету на юридич­ний факультет. Але облишив навчання, адже професія адвоката його не цікавила. У 1864 році він вступив на службу до страхового товариства, потім до мерії та до міської ратуші.

Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен при­єднується до парнасців.

2. Виступи учнів із повідомленням про літературну групу

французьких поетів «Парнас»

Слово вчителя

Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галант­ні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.

Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артю- ром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув'язнення. У в'язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального па­діння.

Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші по­етичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.

Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралель­но», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п'єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних ви­ступів. У 1896 році поета не стало.

На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнас­цями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали­вайка, вона є «.яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіо­нізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити мит­тєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню сим­волічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідно­стей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).



4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»

5. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?

♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскіль­ки вони, на його думку, сумісні з поезією?

♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порів­нює? Знайдіть це у тексті.

♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?

♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокомен­туйте їх.

Слово вчителя

Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним мані­фестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. По­няття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів ло­гіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верле- ном,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох роз­ділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».

Серед дев'яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).



7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»

8. обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Який настрій навіює ця поезія?

♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?

♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві»,

відбилися у творі?

Слово вчителя

За удаваною простотою вірша простежується велика майстер­ність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що ви­кликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі­терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повто­рення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка: «Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»

У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.

10. Аналітичне коментування

Учитель. Порівняйте переклади вірша «Так тихо серце пла­че» різними авторами.

СПІВ БЕЗ СЛІВ

Гаряче серце плаче, Ці сльози без причини

Мов дощ у місті йде. У мене на душі.

У серці сум неначе, Невже усе хвилинне?

Тому так гірко плаче. Цей смуток без причини.

Приємно так дощить На серці дивно так —

Над дахом, над землею. Ні гніву, ні любові.

І на душі в цю мить Чого ж мені, однак,

У мене теж дощить! На серці тяжко так?

Переклад М. Терещенка

* *

Із серця рветься плач, Лягає без причин

Як дощ іллється з неба. Туга на серці туга.

Від зради чи невдач, З відчаю хоч кричи!

Відкіль цей тужний плач? Від муки дітись ніде,

О, хлюпотіння зливи Рве серце марний жаль.

По крівлях, по землі! Любові й зненавиди

На серце нещасливе Нема, а дітись ніде!

Спливають співи зливи. Переклад М. Лукаша

* * *

В серці і сльози, і біль — Сльози і біль без причин

Небо над городом плаче. В серці, якому байдуже.

Що це за туга? Тут ані зради, ні провин:

Відкіль цей невгамовний біль? Тут моя туга причин.

Мжиці занурені звуки Чи не найбільше це горе —

І на землі, й по дахах! Навіть не знати, чому

В серце, що в'яне зі скуки, В серце несміле і хворе

Ллються зажурені звуки. Люто закралося горе?

Переклад М. Драй-Хмари

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Учитель. Вставте пропущені слова у висловлювання М. Горь- кого про П. Верлена та прокоментуйте його: «У його завше мелан­холійних віршах, що......... глибокою тугою, достотно......................................................... во­лання відчаю, біль чутливої та ніжної душі, яка несамовито бажає

світла, бажає чистоти, шукає Бога — та не знаходить: хоче ........................

людей — та не в змозі». (Слова для довідки: а) стають, бачиться, знати; б) тріпочуть, знаходилося, замовчувати; в) хвилюють, літа­ло, покинути; г) бринять, чулося, любити.)

VII. Домашнє завдання

Знати біографію письменника. Характеризувати його твор­чість, аналізувати його вірші; записати основні ознаки поезії П. Верлена.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення: • Поезія П. Верлена справила на мене.

Урок № 53

Тема. Артюр Рембо. Художній світ поезії. Асоціативно- чуттєва картина Всесвіту у віршах «Відчуття», «Го- лосівки». Розкодування змісту у вірші «П'яний кора­бель»

Мета: ознайомити із життям і творчістю поета; допомогти усвідомити особливості його художнього світу; розви­вати навички аналізування ліричних творів, їх цілі­сного сприйняття; виховувати естетичні смаки, любов до поезії.

Оснащення: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до творчості. Тип уроку: комбінований.

Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси.

Пабло Неруда

 

I. організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. «.Я люблю всіх поетів, всіх парнасців, тому що поет — це парнасець, закоханий в ідеальну красу. Я буду парнас­цем. Я присягаюся. завше обожнювати двох богинь: Музу й Сво­боду»,— писав Артюр Рембо про себе. А Пабло Неруда сказав про нього: «Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси» (звернення до епіграфа уроку). Чи зможемо ми відчути цю «найшаленішу красу» віршів А. Рембо — з'ясуємо сьогодні на уроці.

НІ. оголошення теми й мети уроку

М. Актуалізація опорних знань

Бесіда

♦ Розповісти про П. Верлена та його творчість, проаналізувати вивчені поезії.

♦ Визначити основні ознаки поезії Верлена. (Змалювання «пейза­жів душі», імпресіоністичність, символічність, сугестивність (навіювання), живописність, музичність; провідні мотиви: печаль, розчарування, туга самотності та ін.)

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. міні-лекція вчителя з елементами бесіди

Послухайте, як розповіла про юнацькі роки Артюра Рембо ви­датна українська поетеса Ліна Костенко у вірші «Хлопчик при­йшов із Шарлевілю»:

Хлопчик прийшов із Шарлевілю. Не доводьте дійсність до пародії,

О Парижу, це малий Рембо. Вам нічого, але ж він поет!

Не доводь його до божевілля, Серед вас, чужих і бородатих,

Постарайся вберегти або Може, йому снився Лангедок.

Хоч принаймні пожалій, Я насмілюсь тільки нагадати,

щоб вижив. Що йому ж сімнадцятий годок!

Грубіян? Пробач, переросте. Сни у нього ще не чорно-білі,

Він не може звикнуть Серце ще обурене на цвіль!

до принижень, Хлопчик прийшов із Шарлевілю.

Може, він скажений через те. Мученик вернувся в Шарлевіль. Він нестерпний? Дами і добродії! Етику порушив, етикет?

Французький митець був близький видатній українській поетесі за духом, за поетичним світобаченням, тому вона дещо ідеалізувала його життя й постать у реальності. Адже не тільки він страж­дав від світу, а й світ від його бунтівливо­го, нестримного характеру, його витівок.

Артюрові Рембо судилося коротке, але яскраве життя, а в поетичній творчо­сті воно було надзвичайно малим — усьо­го 3-5 років. Слава прийшла до нього пі­сля смерті.

Народився Рембо в 1854 році в містеч­ку Шарлевілі в родині кадрового офіцера, який дуже мало приділяв уваги родині. Мати була суворою й не розуміла пори­вань сина.

Юнак блискуче начався в коледжі, уражаючи викладачів своїм поетичним талантом.

У 15 років він уже був автором надрукованих віршів. Наприкінці серпня 1870 року Артюр тікає до Парижа, щоб «особисто» допомог­ти поваленню імперії, але його повертають додому. Хлопець тікає ще кілька разів, навіть потрапить у лави озброєних захисників Паризь­кої комуни. Пише натхненні комунарські вірші, розробляє свою тео­рію «поета-ясновидця», яку ілюструє такими блискучими поезіями, як «П'яний корабель» та «Голосівки». Зустрічається з П. Верленом, і вони разом два роки мандрують Бельгією та Англією. Під час су­перечки Верлен прострілює руку Рембо й потрапляє до в'язниці. Ро­зірвавши стосунки з другом, Рембо завершив і видав свій останній твір — «Сезон у пеклі». У цій книзі-сповіді, сповненій гірких жалів і нарікань на самого себе, поет прощається з бунтарством, з «осяян­нями» і художньою творчістю. Збірку відзначає тонкий ліризм, рит­мічна організація прозового тексту, фрагментарність будови.

З 1874 року Рембо блукав світом, мандрував Європою. Потім виїхав до Африки й став торговельним агентом, відмовившись на­завжди від поетичної творчості. «Я спробував винайти нові квіти, нові зорі, нові види плоті, нові мови. Я повірив, що володію над­природною могутністю. І що ж!.. Я! Я, що вважав себе магом або ангелом, вільний від будь-якої моралі, я знову кинутий на землю з необхідністю шукати роботу, обіймати грубу дійсність!» — писав поет. Тяжко захворівши, він повертається на батьківщину й іде з життя в 1891 році в марсельській лікарні.

Перший період творчості А. Рембо був позначений впливом лі­рики Ф. Війона, В. Гюго, Ш. Бодлера та поетів-«парнасців» і пов'я­заний із романтизмом.

Другий період, символістський, ознаменувався створенням і втіленням у практику «теорії ясновидіння». Згідно з нею ми­тець, який прагне охопити у своїй творчості універсальне світове буття, мав розвинути в собі здатність до «ясновидіння» шляхом надзвичайного загострення почуттів та розвинення духовного зору. Для цього, на думку Рембо, прийнятні будь-які засоби, навіть заборонені. «Митець. сам шукає, сам виснажує себе всі­лякою отрутою, проте всмоктує їх квінтесенцію. Він стає най­більш хворим з усіх, найбільш злочинним, найбільш ученим з усіх учених! Адже він досяг невідомого!.. І нехай він згорить під час злету від нечуваних і несказанних речей: прийдуть нові трудівники, вони почнуть від тих горизонтів, де знесилено впав попередник!»

♦ Яким ви уявили собі А. Рембо з цієї розповіді? Змалюйте його психологічний портрет.

2. Виразне читання вірша А. рембо «Відчуття» (у перекладі Г. Кочура)

ВІДЧУТТЯ

В блакитні вечори стежками йтиму я; Колотиме стерня, траву почну топтати: Відчує свіжість піль тоді нога моя, Я вітру голову дозволю овівати. Отож мовчу собі, сповільнюю ходу. В душі безмежної любові лиш припливи; Все далі й далі. Мов бродяга той піду, З Природою, немов із жінкою, щасливий.

3. обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

♦ Які відчуття описані в поезії?

♦ Яким є настрій цього твору?

♦ Опишіть краєвиди, які ви уявили за поетичним змалюванням митця.

♦ Якими почуттями охоплений ліричний герой?

♦ Поясніть останній рядок вірша. Чому слово «Природа» вжито з великої літери?

♦ Прочитайте цей самий вірш, який має назву «Настрій», у пере­кладі М. Терещенка.

НАСТРІЙ

У літній синій вечір я по стежці росяній іду, Зриваю житні колоски, мну буйні, соковиті трави; Замріяний спішу у даль, прискорюю свою ходу, А вітерець на голові розвіяв кучері русяві. Несила мовити мені, не можу думать більше я, У серце увійшла любов, якій немає меж і краю. Немов бродяга, далі йду,— з природою душа моя Злилась навік,— щасливий я, немовби жінку обіймаю. Порівняйте переклади, висловіть свою думку.

4. Виразне читання поезії «Голосівки»

5. обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

♦ У чому своєрідність вірша, його несподіваність?

♦ Які асоціації викликають у поета голосні звуки?

♦ Які художні засоби виразності використано у творі?

6. Проміжні підсумки

Учитель. У віршах А. Рембо «Відчуття» та «Голосівки» пода­на асоціативно-чуттєва картина Всесвіту.

«Я винайшов колір голосних!.. Я погодив форму і плин кожної приголосної та тішив себе надією за допомогою інстинктивних рит­мів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізно буде доступне всім почуттям»,— говорив А. Рембо.

Як і більшість віршів поета, «Голосівки» мають безліч тракту­вань. Одне з них, наприклад, пропонує розглядати вірш як сим­волічну картину людського буття: від темряви (чорний колір а) до світла (білий колір е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір о). Важливу роль у «Голосівках» відіграє принцип контрасту: чорне-біле, смерть-життя, потворне-прекрасне, скороминуче-вічне. Недаремно Рембо використовує форму сонета, у самій будові якого за­кладено контраст теза-антитеза та їх синтез. Усе це свідчить про сим­волістський пошук «відповідностей» між різними началами життя.

Інше трактування співзвучне фразеологізмові «від альфи до омеги» (від початку до кінця).

♦ А яким є ваше бачення? (Відповіді учнів.)

7. Виразне читання вірша а. рембо «П'яний корабель»

8. обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

♦ Як ви вважаєте, що символізують корабель, море та інші образи

поезії?

9. Проміжні підсумки

Учитель. У центрі твору — символічний образ корабля- людини, що ототожнюється із самим поетом. Корабель стрімко не­сеться безмежним морем без керма й вітрил назустріч невідомому, можливо, власній загибелі. На його шляху виникають дивовижні морські пейзажі, і читачеві важко збагнути, реальні вони чи є тіль­ки витвором буйної фантазії поета.

Поява цього твору визначила формування нової поетичної систе­ми, яку характеризують посилення метафоричності, поява «зашиф­рованих» образів, що допомагають читачеві «уявити невимовне».

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Учитель. Складіть кольорову гаму вірша А. Рембо «Голосів- ки». Розпишіть його за відчуттями (колір, рух, звук, душевний стан та ін.).

VII. Домашнє завдання

Для всіх: розповідати про А. Рембо, характеризувати його твор­чість, аналізувати його поезії.

індивідуальне: підготувати повідомлення про французьку по­езію символістів «Від П. Верлена до А. Рембо».

VIII. підбиття підсумків уроку

інтерактивна вправа «мікрофон»

Продовжте речення: • Мене вразило.

Урок № 54-55

тема. (рм) Аналітичне дослідження віршів Поля Верлена та Артюра Рембо

мета: поглибити знання учнів про поезію символізму; розви­вати зв'язне мовлення, уміння визначати, зіставляти літературні явища, проводити аналогії, висловлювати свої думки, описувати відчуття та враження; вихову­вати любов до поетичного слова, естетичні смаки. оснащення: портрети письменників, видання їх творів у різних перекладах, ілюстрації до них. тип уроку: розвиток мовлення.

Я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. Помилкою було б говорити: я думаю. Слід радше сказати: мене думає... Я є хтось інший. Тим гірше шматкові дерева, як він розуміє, що він — скрипка...

А. Рембо

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. «Я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. По­милкою було б говорити: я думаю. Слід радше сказати: мене ду­має. Я є хтось інший. Тим гірше шматкові дерева, як він розуміє, що він — скрипка.» — писав про себе Артюр Рембо (звернення до епіграфа уроку). Через експерименти, часто небезпечні, страждан­ня, муки творчості він став таки «скрипкою», щоправда, зовсім ненадовго. В унісон із ним творив і його старший товариш Поль Верлен. Справжня слава прийшла до них уже після смерті, і тися­чі прихильників,— як поетів, так і читачів,— подивувалися нови­зні й таємничій, багатозначній красі поетичного слова. Спробуймо й ми зануритися у цей неповторний світ поезії символістів.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!