Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






III. оголошення теми й мети уроку. IV. Бесіда з позакласного читання



IV. Бесіда з позакласного читання

1. З'ясування за допомогою анкет (або бібліотечних формулярів)

читацьких інтересів школярів. Коментування вчителем

Слово вчителя

Учитель. Нерідко можна почути: «Нічого не можу із собою зробити: у мене такий характер!» Коли Ольга Леонардівна, дружина Чехова, написала йому, що в нього поступливий, м'який характер, Антон Павлович відповів: «Повинен сказати тобі, що від природи характер у мене різкий, я запальний та ін., але я звик стримувати

себе, бо розпускати себе порядній людині не годиться.» Є чехівська школа в літе­ратурі. Є й інша чехівська школа — шко­ла морального виховання. Обидві вони дуже важливі для нас. І про це йтиметься сьогодні на уроці.

3. Заслуховування учнівського повідомлення про А. П. Чехова, демонстрування ілюстративних матеріалів

Багато листів А. П. Чехова доступні широкому загалу. І вони цікаві не менш, ніж його твори, адже допомагають кра­ще зрозуміти особистість талановитого письменника, близької до ідеалу інтелі­гентної людини.

«Виховані люди,— писав А. П. Чехов,— на мою думку, повинні відповідати таким вимогам:

1) вони поважають людську особистість, а тому завжди поблажли­ві, м'які, ввічливі, поступливі.

2) вони співчутливі не до одних тільки жебраків та кішок. Вони вболівають і за те, чого не побачиш звичайним оком. Так, на­приклад, якщо Петро знає, що батько й мати сивіють із нудьги й ночі не сплять через те, що вони рідко бачать Петра (а якщо й бачать, то п'яним), то він поспішить до них і покине горілку.

3) вони поважають чужу власність, а тому й сплачують борги.

4) вони щиросердні й бояться брехні, як вогню. Не обманюють на­віть у дрібницях. Брехня образлива для слухача.

5) вони не принижують себе, щоб викликати в іншої людини спів­чуття.

6) вони не марнославні. Навіть Крилов сказав, що порожню боч­ку більше чути, ніж повну. та ін.

Щоб бути вихованим і не стояти нижче за рівень середовища, до якого потрапив, недостатньо прочитати тільки Піквіка та завчити монолог із Фауста. Тут потрібні безперервні денна й нічна праця, вічне читання, штудіювання, воля. Тут дорога кожна година.»

Слово вчителя

Прокоментуйте такі висловлювання Чехова: «Мета моя — вби­ти відразу двох зайців: правдиво змалювати життя й, до речі, пока­зати, наскільки це життя відхиляється від норми. Норма мені не­відома, як невідома нікому з нас. Усі ми знаємо, що таке безчесний вчинок, але що таке честь — ми не знаємо»; «У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».



5. Евристична бесіда за оповіданням А. Чехова «Скрипка Ротшильда»

♦ Які почуття викликало у вас оповідання А. Чехова «Скрипка Ротшильда»?

♦ Над чим змусив замислитись образ головного героя твору Якова Бронзи?

♦ Які проблеми порушує автор у творі? Чи є вони актуальними у наш час?

Спостереження над текстом художнього твору

♦ Знайдіть у творі деталі, що дають уявлення про зовнішній ви­гляд головного героя («Пітніло й багровіло обличчя», «обличчя у нього було багрове і мокре від поту», «суворо й насмішкувато глянув», «надів окуляри» та ін.)

♦ Ким був Яків Бронза? Опишіть його помешкання, спосіб жит­тя, родину.

♦ Чому жителі містечка дали головному героєві таке прізвисько?

♦ Як Бронза ставився до своєї роботи, чим захоплювався, крім неї?

♦ Яку фразу, що виражала сенс життя й головний клопіт героя, він часто повторював? («Аякі ж це збитки!»)

♦ Як герой ставився до своєї дружини, як сприйняв її смерть?

♦ Якою змальована героїня твору Марфа Іванівна? Знайдіть дета­лі портрета, визначте за ним риси її характеру. («Обличчя бліде, боязке й нещасне», «згорблена і худа, і гостроноса, з відкритим ротом, схожа в профіль на птаха, якому хочеться пити», «з бо­язким, дбайливим виразом», «нещасне Марфине обличчя» та ін.)

♦ П'ятдесят два роки життя Марфи разом із чоловіком автор опи­сує одним реченням. Про що це свідчить?

♦ Чому Марфа, помираючи, «була рада»?

♦ Над чим замислюється герой наприкінці твору, що змінює його душу? Поясніть назву твору.

Робота в парах

♦ Складіть уявний діалог Якова-трунаря і Якова-творця, музи­канта.

8. Аналітичне коментування



♦ Прокоментуйте вислів античного філософа Сенеки: «Жит­тя людське цінується не за його тривалістю, а за змістом. Важливо не те, чи довго, а чи правильно ти прожив». Як ці

слова перегукуються з головною думкою оповідання А. Чехова «Скрипка Ротшильда»?

♦ Назвіть «літературних братів» Якова Бронзи. (Гобсек, Скрудж та ін.)

9. Проміжний підсумок

Учитель (або учні). Кожна людина замислюється над сенсом життя й розв'язує це питання по-своєму. Герой із жахом усвідомлює, що його життя минуло марно, що за підрахунками збитків та «при­бутків» він не відчув ані кохання, ані радості батьківства, ані дружби, ані поваги чи співчуття. разом із автором він із гіркотою думає: «Чому на цьому світі так улаштовано, що життя, яке дається людини єди­ний раз, минає без користі?» І прилучає до цих роздумів нас, читачів.

10. Повідомлення учня про історію написання оповідання А. Чехова «Людина у футлярі»

11. Евристична бесіда за оповіданням А. Чехова «Людина у футлярі»

♦ Яке враження справило на вас оповідання Чехова «Людина у футлярі»?

♦ Про що цей твір? Як ви зрозуміли назву твору?

♦ Хто є головним героєм оповідання? Які почуття він у вас викли­кає?

♦ Хто є героєм-оповідачем?

♦ Знайдіть опис зовнішності Бєлікова та прокоментуйте його. Ви­значте, який художній прийом використовує при цьому автор. («...Завжди, навіть у дуже хорошу погоду, виходив у калошах та з парасолькою й обов'язково в теплому пальті на ваті. І пара­солька у нього була в чохлі, і годинник у чохлі... і ніж у нього був у чохольчику; і обличчя, здавалося, теж було в чохлі, бо він увесь час ховав його в піднятий комір... Одним словом, у цієї людини було постійне й нездоланне прагнення. створити собі, так би мовити, футляр, який би усамітнив його, захистив би від зо­внішніх впливів. і давні мови, які він викладав, були для нього, по суті, ті ж калоші й парасолька, за допомогою яких він хо­вався від дійсності». Образ Бєлікова має гротескно-алегоричні риси. Він уособлює собою закостеніння, омертвіння індивіду­альності, майже повне зникнення людських почуттів.)


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!