Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму



Фармацевтичний ФАКУЛЬТЕТ

 


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Одеський національний медичний університет

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково-педагогічної роботи

проф. Бажора Ю. І.

/підпис, прізвище, ініціали/

"____" _______________ 201__ р.

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

з ____________біологічної хімії_________________________________________

(назва навчальної програми)

Для спеціальності 7.12020101 Фармація________________________­­­­­­_________­­­­­­­­­­___________

(шифр, назва спеціальності)

Факультет, форма навчання _______фармацевтичний, денна форма навчання_______________

Кафедра ______медичної хімії_________________________________________________________

Нормативні дані:

Структура навчальної дисципліни Рік нав чання Семестр Кількість годин / кредитів Види контролю
Всього Аудиторних СРС
Лекцій Практич них занять
Модуль 1 Основи біологічної хімії Розділів – 4. Змістових модулів – 10. ІІІ V, VІ 216 / 7,2 підсумковий мо­дуль­­ний
Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму. Змістових модулів -2 ІІІ V 36 / 1,2 поточний
Розділ 2. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція. Змістових модулів -3 ІІІ V 60 / 2,0 поточний
Розділ 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Змістових модулів - 2 ІІІ 48 / 1,6 поточний
Розділ 4. Біохімія тканин та фізіологічних функцій. Змістових модулів - 3 ІІІ 72 / 2,4 поточний

 

Робочу програму склали: на основі Типової програми по біологічної хімії для студентів вищого фармацевтичного навчального закладу та фармацевтичних факультетів вищих медичних закладів України (2011), проф. Мардашко О.О., доцент Степанов Г.Ф.

Програму обговорено на засіданні " 11_" червня 2014 р. Протокол № _11_.

 

Завідувач кафедри_проф. Мардашко О.О.___________________________

(підпис, вчене звання, прізвище, ініціали)

 

Програму ухвалено на засіданні предметної циклової методичної комісії з медико-біологічних дисциплін

"____" ________________ 201_ р. Протокол № ___.

 

Голова предметної циклової комісії ______________________________ проф. Протченко П.З.



 

Програму перезатверджено на засіданні Центральної Координаційно-методичної Ради університету ”___” _________________ 201__ р. , Протокол № ___

 


1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1. Програма складена для спеціальностей: 7.12020101 – “Фармація”

 

1.2. Програма складена у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців та відповідно до вимог Наказу МОЗ України від 22.03.2004 р. № 148 ”Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти на 2004-2005 роки”, Наказу МОЗ україни від 12.10.2004 р. № 492 ”Про внесення змін та доповнень до Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”, Наказу МОЗ України від 07.12.2009 р. № 930 ”Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня ”спеціаліст” кваліфікації ”провізор” у ВНЗ ІV рівня акредитації за спеціальністю ”фармація” та Наказу МОЗ України від 08.07.2010 р. № 542 Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня ”спеціаліст” кваліфікації ”провізор” у ВНЗ ІV рівня акредитації за спеціальністю ”фармація” з метою запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України”.

 

1.3. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 5 років, , кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з біологічної хімії для зазначеної спеціальності. Вивчення біологічної хімії здійснюється протягом V-VІ семестрів 3-го року навчання.

1.4. Особливості вивчення та значення дисципліни в системі підготовки фармацевтів-провізорів.

Навчальна дисципліна “Біологічна хімія”:



а).базується на вивченні студентами дисциплін та інтегрується з цими дисциплінами:

- Медична біологія, паразитологія і генетика;

- Органічна хімія;

- Біофізика;

- Анатомія люлини;

- Нормальна фізіологія.

б). закладає основи вивчення студентами наступних дисциплін:

- Патологічна фізіологія ;

- Фармакологія;

- Мікробіологія;

в). надає можливість студентам формування на основі одержаних знань - вмінь і навичок:

- налізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини;

- інтерпретувати особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі лабораторних досліджень;

- аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі;

- інтерпретувати особливості будови та перетвореньв організмі біоорганічних сполук як основи їх фармакологічної дії в якості лікарських засобів;

- інтерпретувати біохімічні механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції;

- пояснювати основні механізми біохімічної дії та принципи спрямованого застосування різних класів фармакологічних засобів;

- пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму людини;

- аналізувати функціонування ферментативних процесів, що відбуваються в мембранах і органелах для інтеграції обміну речовин в індивідуальних клітинах;

- класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини;

- інтерпретувати значення біохімічних процесів обміну речовин та його регуляції в забезпеченні функціонування органів, систем та цілісного організму людини.

а також дає можливість правильно обирати різноманітні варіанти діагностики та лікування.

 

1.4. Загальні відомості про структуру програми:

Програма складається з одного модульного контролю, чотирьох розділів та десяти змістовних модулів.

 

2. ЗМІСТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ.

2.1. Модуль 1. (Основи біологічної хімії.)

РОЗДІЛ 1. “Загальні закономірності метаболізму”

Змістовий модуль 1.“Введення в біохімію. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму ”

Змістовий модуль 2. “Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот. Молекулярні основи біоенергетики ”

 

РОЗДІЛ 2. “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція”

Змістовий модуль 3. “Метаболізм вуглеводів та його регуляція”

Змістовий модуль 4. “Метаболізм ліпідів та його регуляція ”

Змістовий модуль 5. “Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну”

 

РОЗДІЛ 3. “Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій”

Змістовий модуль 6. “Основи молекулярної біології та генетики”

Змістовий модуль 7. “Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені. Біохімія гормональної регуляції ”

 

РОЗДІЛ 4. Біохімія тканин та фізіологічних функцій”

Змістовий модуль 8. “Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування”

Змістовий модуль 9. “Біохімія та патобіохімія крові”

Змістовий модуль 10. “Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин”

 

3. МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ:

Метою викладання біологічної хімії в системі підготовки сучасного фармацевта-провізора у медичному вузі є формування системних знань про структури біомолекул та молекулярної організації клітинних структур, загальних закономірностей ферментативного каталізу та біохімічної дінаміки перетворення основних класів біомолекул (амінокислот, вуглеводів, ліпідів, нуклеотидів, порфіринів тощо), молекулярної біології та генетики інформаційних макромолекул (білків та нуклеїнових кислот), тобто молекулярних механізмів спадковості та реалізації генетичної інформації, гормональної регуляції метаболізму та біологічних функцій клітин, біохімії спеціальних фізіологічних функцій.

3.1. Кінцеві цілі дисципліни:

ü Інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі біоорганічних сполук як основи їх фармакологічної дії в якості лікарських засобів.

ü Інтерпретувати біохімічні механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції.

ü Пояснювати основні механізми біохімічної дії та принципи спрямованого застосування різних класів фармакологічних засобів.

ü Пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму людини.

ü Аналізувати функціонування ферментативних процесів, що відбуваються в мембранах і органелах для інтеграції обміну речовин в індивідуальних клітинах.

ü Класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини.

ü Інтерпретувати значення біохімічних процесів обміну речовин та його регуляції в забезпеченні функціонування органів, систем та цілісного організму людини

ü Уміти здійснювати та оцінювати клініко-біохімічні аналізи крові, сечі, шлункового соку та інших біологічних рідин і тканинних біоптатів: бути ознайомленими та мати практичні навички роботи з лабораторним устаткуванням, в тому числі сучасними біохімічними аналізаторами для клінічної діагностики.

ü Розуміти механізми виникнення деяких молекулярних хвороб, принципи їх біохімічної діагностики та лікування

ü Засвоїти основні методи біологічноії хімії та можливост їх використання у практичній медицині для оцінки здоров’я людини.

ü Розуміти основні шляхи ферментативного перетворення ліків.

3.2. Структурований навчальний план з дисципліни:

 

Структура навчальної дисципліни: Кількість годин, з них:   СРС   Рік навчання   Вид контролю
Всього годин/кред Аудиторних:
Лекцій Практ. занять
Модуль 1 Основи біологічної хімії Розділів – 4. Змістових модулів – 10. 216 / 7,2 3-й підсумковий мо­дуль­­ний
Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму. Змістових модулів -2 36 / 1,2 3-й поточний
Розділ 2. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція. Змістових модулів -3 60 / 2,0 3-й поточний
Розділ 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Змістових модулів – 2 . 48 / 1,6 3-й поточний
Розділ 4. Біохімія тканин та фізіологічних функцій. Змістових модулів - 3 72 / 2,4 3-й поточний

 

 

3.3. МОДУЛЬ 1 “Основи біологічної хімії”

 

РОЗДІЛ 1. “Загальні закономірності метаболізму”

Змістовий модуль 1.“Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму ”

Конкретні цілі змістового модулю 1

- Знати біохімічні компоненти клітини (біомолекули), їх біохімічні функції.

- Мати уявлення про обмін речовин (метаболізм). Структура та функції біологічних мембран.

- Вміти використовувати на практиці методи виділення та дослідження будови субклітинних структур.

.- Оволодіти методами диференційного центрифугування

- Знати клітинну організацію та взаємозв’язок дії ферментів;

- Інтерпретувати особливості дії окремих форм ферментів і їх значення в тканинному метаболізмі.

- Визначати роль ізоферментних спектрів у метаболізмі і їх значення у ензимодіагностиці

- Основи ензимодіагностики та ензимотерапії

- Робити висновки про ферментні системи, що ушкоджуються при найбільш розповсюджених ферментопатіях.

 

Змістовий модуль 2. “Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот. Молекулярні основи біоенергетики ”

Конкретні цілі змістового модулю 2

- Інтерпретувати особливості метаболічних перетворень білків, жирів та вуглеводів.

- Розуміти роль ЦТК у підтримці фізіологічних функцій організму.

- Мати уявлення про механізми молекулярних порушень біоенергетики при деяких захворюваннях.

 

РОЗДІЛ 2. “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція”

Змістовий модуль 3. “Метаболізм вуглеводів та його регуляція”

Конкретні цілі змістового модулю 3

- оцінити значення вуглеводів як харчових продуктів.

- усвідомити необхідність зменшеного вживання легко засвоювальних вуглеводів в харчуванні, як у биту, так і в медичних цілях.

- інтерпретувати основні напрямки біохімічних перетворень вуглеводів в тканинах організму

- визначити вміст глюкози у крові методом Хагедорна-Йенсена та інтерпретувати отримані результати.

 

Змістовий модуль 4. “Метаболізм ліпідів та його регуляція ”

Конкретні цілі змістового модулю 4

- оцінити значення ліпідів як харчових продуктів.

- оцінити роль жовчних кислот у перетравлюванні ліпідів..

- Інтерпретувати основні напрямки біохімічних перетворень ліпідів в тканинах організму.

- Пояснювати механізми виникнення атеросклерозу, гіперліпідемій та ожиріння при порушенні обміну ліпідів.

 

Змістовий модуль 5. “Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну”

Конкретні цілі змістового модулю 5

- Оцінити роль амонійних солей в нирках для підтримання кислотно-основної рівноваги і постійністі іонного складу організму.

- Робити висновки про варіанти перетворень в організмі α-амінокислот при декарбоксилуванні та дезамінуванні.

- Пояснювати механізм утворення біогенних амінів та їх вплив на фізіологічні функції організму.

- Пояснювати основні біохімічні механізми синтезу сечовини для оцінки стану організму.

 

РОЗДІЛ 3. “Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій”

Змістовий модуль 6. “Основи молекулярної біології та генетики”

Конкретні цілі змістового модулю 6

- Пояснювати механізм утворення сечової кислоти при подагрі та синдромі Лнша-Ніхана.

- Мати уявлення про нуклеїнові кислоти, як носії генетичної інформації.

- Інтерпретувати ефекти фізіологічно активних сполук на механізми синтезу білка

- Оцінювати вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції.

- Пояснювати механізми дії антибіотиків – інгібіторів трансляції, їх біомедичне застосування

- Інтерпретувати молекулярні мутації, як первинне джерело генетичних відозмін.

Змістовий модуль 7. “Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені. Біохімія гормональної регуляції ”

Конкретні цілі змістового модулю 7

- Розуміти рольгормонів у системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини

- Пояснювати молекулярно-клітинні механизми дії білково-пептідних гормонів

- Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії стероідних та тіреоідних гормонів

- Оцінити роль нестачі інсуліну у розвитку цукрового діабету

- Інтерпретувати механізми розвитку патолоічних станів, пов’язаних з недостатністю або гіперпродукцією гормонів.

 

РОЗДІЛ 4. Біохімія тканин та фізіологічних функцій”

Змістовий модуль 8. “Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування”

Конкретні цілі змістового модулю 8

- Оцінити значення поживних речовин у харчуванні людини.

- визначити роль водорозчинних вітамінів у харчуванні юлдинни.

- інтерпретувати нестачу водорозчинних вітамінів у харочову раціоні людини

- визначити роль жиророзчинних вітамінів у харчуванні юлдинни.

- оцінювати патологічні стани при нестачі вітамінів у харчовому раціоні людини.

 

Змістовий модуль 9. “Біохімія та патобіохімія крові”

Конкретні цілі змістового модулю 9

- оцінювати основні біохімічні показники складу крові у здорових людей та при ряді захворювань

- знати роль вітчизняних вчених у створенні кровозамісників, консервованої крові та окремих її компонентів.

- кількісно визначати загальний білок плазми крові, окремі фракції білків та знати їх біохімічну характеристику та біологічне значення для організму

- оцінбвати механізми регуляції кислотно-основного стану за участю окремих органів та типи порушень та механізми компенсації кислотно-основного стану

- знати механізми участі гемоглобіну у транспортуванні кисню та вуглекислого газу

- знати молекулярні механізми згортальної і антизгортальної систем крові, роль печінки в цьому процесі

- оцінювати молекулярну структуру коагулянтів і антикоагулянтів, механізми гемофілій різного ґенезу

 

Змістовий модуль 10. “Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин”

Конкретні цілі змістового модулю 10

- знати основні біохімічні функції печінки, її роль в обміні білків, вуглеводів, ліпідів

- засвоїти основні етапи розщеплення гемоглобіну в організмі з утворенням жовчних пігментів

- вміти провести кількісне та якісне визначення білірубіну у сироватці та дати йому медико-біологічну оцінку

- Інтерпретувати механізми біотрансформації ксенобіотіків та ендогенних токсинів

- Проводити диференційну діагностику жовтяниць

- Засвоїти особливості метаболізму у. м’язової, нервової та сполучної тканинах

- досконало вивчити механізми м’язового скорочення та джерела енергії для нього, особливості

передачі нервового імпульсу та формування процесів збудження та гальмування

3.3.1. Тематичний план лекцій, їх зміст та обсяг у годинах:

 

№/№ Найменування теми лекції та її зміст Лекційні заняття
Обсяг у годинах Семестр
1. Біохімія як наука: біомолекули; метаболічні шляхи. Ферменти: будова, властивості, класифікація та номенклатура Кінетика та регуляція ферментативних реакцій. Регуляторні ферменти. Кофактори та коферменти. Медична ензимологія. V
2. Біоенергетика: загальні шляхи катаболізму вуглеводів, ліпідів, амінокислот. Цикл трикарбонових кислот. V
3. Біологічне окислення та окисне фосфорилювання. Ланцюг електронного транспорту в мітохондріях V
4. Метаболізм вуглеводів: гліколіз, глікогеноліз, окислювальне декарбоксилювання пірувату, взаємоперетворення моносахаридів, метаболізм фруктози, галактози. V
5. Метаболізм вуглеводів Біосинтез глікогену, Пентозофосфатний шлях, глюконеогенез. Ензимопатії вуглеводного обмін (глікогенози). Цукровий діабет V
6. Метаболізм ліпідів. Катаболізм триацилгліцеролів: окислення жирних кислот та гліцерину; кетогенез. V
7. Метаболізм ліпідів. Ліпогенез. Обмін холестерину. Регуляція та патологія ліпідного обміну: ожиріння, атеросклероз. V
8. Метаболізм амінокислот. Загальні шляхи перетворення амінокислот (дезамінування, трансамінування, декарбоксилювання). V
9. Метаболізм амінокислот Обмін аміаку: біосинтез сечовини та його порушення. Спеціалізовані шляхи перетворення амінокислот; спадкові ензимопатії амінокислотного обміну. V
10. Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. V
11. Біосинтез нуклеїнових кислот: реплікація ДНК; транскрипція РНК. Біосинтез білків в рибосомах. Регуляція біосинтезу білка
12. Біохімічні та молекулярно-біологічні механізми дії гормонів; ієрархія гормонів. Гормони білково-пептидної природи.
13. Гормони та біорегулятори – похідні амінокислот; гормони та фізіологічно активні сполуки ліпідного походження. Тканинні гормони
14. Біохімія харчування людини. Вітаміни та мікроелементи як компоненти харчування людини. Водорозчинні вітаміни
15. Жиророзчинні вітаміни, біоантиоксиданти. Екзогенні та ендогенні гіпо- та авітамінози, гіпервітамінози
16. Хімічний склад та функції крові. Транспорт газів кров׳ю.
17. Біохімія та патобіохімія гемоглобінів Біосинтез порфіринів, катаболізм гема. Обмін жовчних пігментів.
18. Біохімія згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем. Порушення коагуляційного гомеостазу
19. Біохімія нервової, м’язової та сполучної тканини
20. Єдинство обміну речовин
РАЗОМ  

 

 

3.3.2. Тематичний план практичних (семінарських, лабораторних) занять.

 

Тема Лекції Практичні заняття СРС Індивіду­альна ро­бота
РОЗДІЛ 1 “Загальні закономірності метаболізму.”
Змістовий модуль 1 “ Введення в біохімію. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму ”
Тема 1. Загальна характеристика, властивості ферментів. Білкова природа ферментів. Активний, аллостеричний центри ферментів. Регуляція активності ферментів. Активатори та інгібітори ферментів. Визначення структури ферментів біуретовою реакцією, реакцією Фоля  
Тема 2. Міжнародна класифікація і номенклатура ферментів. Проферменти. Активація проферментів, роль в метаболізмі. Виявлення активности пепсину формолтитруванням гідролізатів.  
Тема 3. Основні теорії біокаталізу. Кінетика каталізу. Методи якісного та кількісного визначення ферментів. Внутриклітинна локалізація ферментів. Використання ферментів у клініці (основи медичної езимології). Ензимодіагностика, ензимотерапія. Ензимопатії. Демонстрація ензимограм. 1.Спостереження кінетики дії ліпази на жир молока. 2.Вплив жовчі на активність ліпази.  
Всього за змістовий модуль 1  
Змістовий модуль 2 “ Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот. Молекулярні основи біоенергетики ”
Тема 4. Специфічні та загальні шляхи катаболізму. Цикл трикарбонових кислот (ЦТК). Послідовність реакцій та характеристика ферментів. Біологічне значення ЦТК. Біоенергетика ЦТК. Анаплеротичні та амфіболічні реакції циклу три­­­карбонових кислот. 1. Виявлення дегідрогенази молока. 2. Виявлення сукцинатдегідрогенази в м'язах.    
Тема 5. Молекулярні механізми тканинного дихання. Будова мітохондрій. Дихальні ферменти. Ланцюг переносу електронів. 1.Відкриття оксидази (тирозинази) в картоплі. 2. Відкриття пероксидази в витяжці з хрону.    
Тема 6. Мітохондрії. Окислювальне фосфорилювання в дихальному ланцюгу. Макроергічні сполуки. Перекисне та мікросомальне окислення. 1. Відкриття каталази в крові. 2. Кількісне визначення каталази крові (каталазне число) по Баху та Зубковій.  
Всього за змістовий модуль 2  
Тема 7. “Загальні закономірності метаболізму.” Рубіжний контроль засвоєння розділу 1 ”Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму. Основні закономірності обміну речовин та молекулярні основи біоенергетики ”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1”      
Разом за розділ 1  
РОЗДІЛ 2 “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.”
Змістовий модуль 3 “ Метаболізм вуглеводів та його регуляція ”
Тема 8. Внутрішньоклітинний катаболізм глюкози. Гліколіз: реакції,. Порівняння гліколізу та спиртового бродіння. 1.Відтворення “in vitro” процесу гліколізу, визначення кінцевих продуктів. 2.Проба на спиртове бродіння.    
Тема 9. Глікогеноліз, регуляція. Відмінності від гліколізу. Етапи аеробного окислення глюкози: окислювальне декарбоксилювання пірувату. Біоенергетика процесу. 1. Визначення вмісту пірувата в сироватці крові. 2.  
Тема 10. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози: схема,біологічне значення, особливості функціонування в різних тканинах. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози: спадкові ензимопатії їх обміну. 1. Виявлення фруктози реакцією Селіванова 2.  
Тема 11. Біосинтез глюкози: фізіологічне значення, реакції, регуляторні ферменти. Субстрати глюконеогенезу. Глюкозогалактозний та глюкозоаланіновий цикли. Регуляція обміну глюкози. Глюкоземія: нормальний стан та його порушення. Біосинтез глікогену. Регуляція обміну вуглеводів. Глікогенози. Цукровий діабет. 1. Виявлення вмісту глюкози у крові методом Хагедорна-Йенсона. 2. Виявлення глікогену в печінці.    
Всього за змістовий модуль 3  
Змістовий модуль 4 “ Метаболізм ліпідів та його регуляція ”
Тема 12. Роль ліпідів в структурі і функціях біологічних мембран. Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу. Тканинний, внутрішньоклітинний обмін ліпідів. Окислення вищих жирних кислот та гліцерину. Біоенергетика окислення ВЖК. 1.Спостереження впливу жовчі на емульгування жиру. 2.Спостереження дії панкреатичної ліпази на жир молока з жовчу і без неї.    
Тема 13. Біосинтез гліцерину, ВЖК та гліцеридів. Утворення фосфоліпідів 1. Визначення загальних ліпідів в сироватці крові за методом Банга.    
Тема 14. Будова, біологічна роль і обмін холестерину. Біосинтез холестерину. Порушення ліпідного обміну. Ліпопротеїни, структура та функції. Обмін ацетооцтової кислоти. Кетонові тіла. 1.Якісні реакції на ацетон (йодоформенна, нітропрусидна). 2.Кількісне визначення ацетону в сечі за методом Рудого. 3. Якісна реакція на присутність холестерину в мозку.    
Всього за змістовий модуль 4  
Змістовий модуль 5 “ Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну ”
Тема 15. Дезамінування амінокислот. Механізм непрямого дезамінування L-амінокислот. Декарбоксилювання амінокислот:ферменти, фізіологічне значення. Окислення біогенних амінів. Трансамінування. Біохімічне значення, механізми дії амінотрансфераз. Діагностичне значення визначення амінотрансфераз в сироватці крові. 1. Кількісне визначення азоту амонійних солей в сечі методом Моделя. 2. Виявлення аланінамінотрансферази (АлАТ) в нормальній та патологічній сироватці крові.    
Тема 16. Обмін аміаку в організмі людини. Сечовина. Шляхи утворення аміаку. Токсичність аміаку та механізми його знешкодження. Транспортні форми аміаку (глутамін та аспарагін). Біосинтез сечовини: ферментні реакції, генетичні аномалії. 1. Кількісне визначення сечовини в сечі.    
Тема 17. Шляхи метаболізму безазотистого скелета амінокислот в організмі людини. Глікогенні та кетогенні амінокислоти. Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот. Глутатіон, його роль в обміні органічних пероксидів. Обмін аргініну, біологічна роль оксиду азоту, NO-синтаза.
  1. Визначення креатиніну в сечі.
 
Тема 18. Особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами: участь коферментних форм вітаміну В12 в метаболізмі амінокислот. Шляхи метаболізму циклічних амінокислот. Спадкові ензимопатії обміну циклічних та ациклічних амінокислот. 1. Реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга)  
Всього за змістовий модуль 5  
Тема 19Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція ”.. Рубіжний контроль засвоєння розділу 2 ” Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1”    
Разом за розділ 2  
РОЗДІЛ 3. “Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій”.
Змістовий модуль 6 “ Основи молекулярної біології ”
Тема 20. Тканинний обмін нуклеотидів: процеси розщеплення пуринових та пірімідонових нуклеотидів. Порушення пуринового обміну (подагра). 1. Кількісне визначення сечової кислоти в сечі.  
Тема 21. Біосинтез пуринових та піримідинових нуклеотидів. Регуляція біосинтезу Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів: інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.  
Тема 22. Біосинтез нуклеїнових кислот. Молекулярні механізми реплікації ДНК. Етапи синтезу дочірніх ланцюгів молекул ДНК. Молекулярні механізми транскрипції. Етапи та ферменти синтезу РНК. Процесінг - посттранскрипційна модифікація РНК. Антибіотики-інгібітори транскрипції.  
Тема 23. Біосинтез білків в рибосомах. Генетичний код: триплетна структура коду, його властивості. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції.  
Всього за змістовий модуль 6  
Змістовий модуль 7 “ Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені. Біохімія гормональної регуляції ”
Тема 24. Загальне поняття про гормони. Класифікація, механізми дії гормонів на клітини-мішені. Гормони гипоталамуса, гіпофіза. 1. Дослідження природи гормонів за допомогою біуретової реакції.  
Тема 25. Гормони щитовидної та паращитовидної залоз. Структура та синтез тиреоїдніх гормонів. Патологія щитовидної залози. 1. Визначення йоду в щитовидній залозі.  
Тема 26. Стероїдні гормони. Гормони кори наднирників та статевих залоз. Їх будова та біохімічні механізми дії. 1. Рефрактометричне визначення білка в сироватці крові.  
Тема 27. Гормони підшлункової залози та мозкової речовини наднирників. Регуляція фосфорно-кальцієвого обміну. Хімічна будова та механізм дії. 1. Визначення рівня цукру в крові тварин після ведення гормонів. 2. Визначення цукру в сечі реактивом Фелінга. 0,5  
Тема 28. Тканинні гормони, їх будова, біологічна роль. Гормони травного тракту. 0,5  
Всього за змістовий модуль 7  
Тема 29. “Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій”. Рубіжний контроль засвоєння розділу 3 Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1”    
Разом за розділ 3  
РОЗДІЛ 4. “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”.
Змістовий модуль 8 “ Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування ”
Тема 30. Перетравлювання вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеопротеїнів у шлунково-кишковому тракті. Ферменти, біохімічні механізми. Хімічний склад шлункового та кишкового соку, спадкові ензимопатії. 1. Визначення всіх форм кислотності шлункового соку  
Тема 31. Біохімічна характеристика та класифікація вітамінів. Водорозчинні вітаміни В1, В2, В6, РР. Коферментна роль, гіповітаміноз. 1. Якісні реакції на вітаміни В1, В2, В6, РР  
Тема 32. Водорозчинні вітаміни С, біотин, фолієва кислота, В12, пантотенова кислота. Будова, біологічна роль, гіповітаміноз. 1. Кількісне визначення вітаміну С у продуктах за методом Тильманса.  
Тема 33. Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни группи А, Д, Е, К. Будова, біороль. Гіпо- та гіпервітамінози. 1. Якісні реакції на жиророзчинні вітаміни А, Д, Е, К (вікасол).  
Всього за змістовий модуль 8  
Змістовий модуль 9 “ Біохімія та патобіохімія крові ”
Тема 34. Біохімічна характеристика і функції крові. Біохімічний склад плазми крові. Характеристика білкових фракцій крові. Характеристика небілкових речовин плазми крові. Залишковий азот крові, його компоненти. Діагностичне значення визначення залишкового азоту крові. Дихальна функція крові. Гемоглобін, будова, синтез в організмі. Роль у транспортуванні кисню та вуглекислого газу. Розпад гемоглобіну. 1.Кількісне визначення білків крові біуретовим та рефрактометричним методами. 2.Фракціонування білків сироватки крові методом висолювання. 3. Визначення визначення вмісту гемоглобіну у крові.    
Тема 35. Біохімічні функції печінки, ії роль в обміні вуглеводів, ліпідів, білків. Роль печінки в обьіні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць, спадкові (ферментні) жовтяниці. Детоксикаційна фунуция печінки: біотарнсформфція ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Типи реакцій біотрансформацій чужорідних хімічних сполук. Реакція мікросомального окислення, індуктори та інгібітори мікросомальних монооксидаз. Реакції кон’югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення. 1. Визначення загального, приямого та непрямого білірубіну у сироватці крові.    
Тема 36. Біохімія згортальної та фібринолітичної систем крові. Функціональна та біохімічна характеристика системи гомеостазу в організмі людини: коагуляційний та судинно-тромбоцитарний гемостаз. Згортальна система крові, характеристика окремих компонентів (факторів згортання). Механізми коагуляції. Анти-згортаоьна система крові, антикоагулянти. Роль вітаміну К в реакціях коагуляції. Спадкові порушення системи згортання крові. 1.Визначення кількості фібриногену в плазмі крові. 2. Визначення протромбінового часу. 3. Визначення рекальцифікації плазми.    
Всього за змістовий модуль 9  
Змістовий модуль 10 “ Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин ”
Тема 37. Біохімія м'язів. Особливості хімічного складу та обміну речовин в м’язах. Молекулярні механізми м’язового скорочення. Біоенергетика м’язової тканини: джерела АТФ у м’язах. 1.Визначення рівня креатиніну та креатину в крові та сечі. 2.Виявлення лактатдегідрогенази в м’язах.  
Тема 38. Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової системи. Біохімічний склад головного мозку. Енергетичний обмін головного мозоку людини, значення аеробного окислення глюкози. Нейромедіатори: ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін. Молекулярні основи біоелектричних процесів на мембранах нейронів.  
Тема 39. Роль нирок в регуляції електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок. Патобіохімія нирок. Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов патологічних процесів, нефролітіазіс. Клініко-діагностичне значення аналізу складу сечі. 1.Якісне визначення білка в сечі (нагрівання та осадження кислотами). 2.Якісне визначення в сечі білірубіну, уробіліну, індикану, жовчних кислот, ацетону, крові.  
Всього за змістовий модуль 10  
Тема 40 “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”.. Рубіжний контроль засвоєння розділу 4 “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1”    
Разом за розділ 4  
Разом за навчальну дисципліну  

3.3.3. Тематичний план самостійної роботи студентів, її зміст та обсяг у годинах:

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З МОДУЛЮ 1

  /   Тема практичного заняття Зміст навчального матеріалу, який винесено на СРС Обсягу годинах Форма контролю
  1.   Біохімія як наука предмет та завдання. Основні етапи розвитку біохімії як науки. Видатні вчені-біохіміки України: О. В. Палладій, І. Я. Горбачевський, В. О. Беліцер Д. Л. Фредман. Є. Ф. Шамрай Значення біохімії у вирішенні проолем й виникнення жит­тя на Землі: персдбюлогічний та біологічний етапи Клінічна біохімія, визначення. основні розділи (ензимо-патологія, ензимодіагностика, ензимотерапія та ін.). зв'язок з клінічними дисциплінами.   Підсумкове заняття Екзамен.
  2.   Білки та пептиди. Сучасні методи дослідження будови та структурної організації білків. Методі визначення вмісту білків та амінокислот в біо­логічних об'єктах: їх застосування в клінічній біохімії. Будова та біологічне значення складних білків; сучасні уявлення про механізми утворення складних білків на. етапах посттрансляційної модифікації пептидних молекул.   ---//---
  3.   Нуклеїнови кислоти. Нуклеотиди Історичні етапи розвитку біохімії нуклеїнових кислот та молекулекулярної біології; загальнобіологічме та світоглядне значення відкриття - Дж. Уотсона та Фр. Кріка. Стан розвитку молекулярної біології та біотехнології в Україні   ---//---
  4.   Ферменти: Структура, властивості..   Значення ферментів як каталізаторів, що визначають швидкість та спрямованість обміну речовин в живих організмах. Виникнення ферментів на перших ступенях розвитку життя. Молекули РНК як первинні біокаталізатори   ---//---
  5.   Ферменти: Каталізу, кінетика, регуляція. Кінетика ферментативного каталізу; вплив конкурентних та неконкурентних інгібіторів на кінетичні константи ферментативних реакцій (Км, Vmax.,). Застосування Інгі- біторів ферментів як лікарських засобів; механізми дії інгібіторів ацетилхолінестерази, сульфаніламідних препаратів Ізоферменти бюмедичне значення; роль визначення ізо­ферментів в ензимодіагностиці уражень печінки та міо­карда (клініко-діагностичне значення ізоферментів лак­татдегідрогенази та креатинфосфокінази)   ---//---
  6.   Метаболізм загальні закономірності. Механізми різних типів реакцій біологічного окислення, їх біохімічне значення та компартменталізація (в мітохондріях. ендоплазматичному ретикулумі)   ---//---
  7.   Біоенергетичні процеси. Молекулярні механізми синтезу АТФ в мітохондріях: ос­новні положення хеміоосмотичної теорії. Роль порушен­ня протонного потенціалу мітохондрій в роз'єднанні ди­хання та окисного фосфорилювання і виникненні тканин­ної (клітинної) гіпоксії; механізми порушення тканинно­го дихання в умовах гіпертиреозу. Перекисне окислення ліпідів як реакція діоксигеназного типу. Механізми вільнорадикальних реакцій ліпоперок-сидації; чинники, що їх ініціюють. Значення активації перекисного окислення ліпідів у патології клітини. Біоантиоксиданти та ферментна антиоксидантна система орга­нізму (глутатіон-пероксидаза, глутатіонредуктаза, супероксиддисмутаза)   ---//---
  8.   Єдність обміну речовини. Метаболічна карта обміну речовин в організмі людини і тварин, взаємозв'язки між обміном моносахаридів, жир-них кислот, гліцерину та амінокислот. Біохімічні механізми та основні клініко-діагностичні прояви ензимопотій вуглеводного, ліпідного та амінокислотного метаболізму: спадкові порушення обміну галактози та фруктози, глікогену, сфінголіпідів, циклічних та розгалужених амінокислот, порфіринів.   ---//---
  9.   Регуляція обміну глюкози.     Цукровий діабет як хвороба порушень обміну глюкози. амінокислот га ліпідів. Регуляція нормального рівня глюкоземії в організмі людини, порушення толерантності до глюкози. Молекулярні механізми дії інсуліну; клінічна застосування препаратів інсуліну     ---//---
  10.   Транспортні форми ліпідів. Атеросклероз та ожиріння як хвороби, спричинені порушеннями транспорту та депонування ліпідів. Спадкові ліпопротеїнемії, їх клініко-біохімічна діагностика   ---//---
    Молекулярні механізми реплікації ДНК.     Сучасні уявлення про структуру геному еукаріотів. І е-ном людини, значення його дослідження для вирішення фундаментальних біомедичних проблем боротьби з най­важливішими хворобами сучасності, збільшення тривалості життя людини   ---//---
    Молекулярні механізми транскрипції. Біохімічні механізми дії протиінфекційних та проти-пухлинних антибіотиків - інгібіторів транскрипції та Трансляції   ---//---
13.   Генні технології. Технологія рекомбїнантних ДНК; значення біотехнологічних методів для створення лікарських та діагностич­них засобів (ферментів, імуноглобулінів. гормональних препаратів, антибіотиків та ін.) ---//---
  14.   Гормони та біорегулятори. Будова метаботропних та іонотропних рецепторів гор­монів й інших біологічно активних сполук. Рецепторні тирозинкінази. їх значення для реалізації клітинних ефектів інсуліну, факторів росту, онкогенів.   ---//---
  15.   Біохімія та патохімія крові. Сучасні уявлення про молекулярно-генетичні та біохі­мічні механізми розвитку імунних реакцій. Значення по­рушень синтезу імуноглобулінів у розвитку первинного та вторинного імунодефіциту. Застосування препаратів імуноглобулінів, цитокінів та інтерферонів у клінічній практиці.   ---//---
  16.   Біохімія функцій печінки. Поняття про біохімію чужорідних сполук — "ксенобіо-хімію": механізми біотрансформацїї ксенобіотиків в орга­нізмі людини; ферменти сімейства цитохрому Р-450: індуктори та інгібітори ферментів мікросомального окис­лення   ---//---
  17.   Біохімічний склад та особливості метаболізму тканини зуба.   Біохімічні механізми розвитку основних стоматологічних захворювань (карієсу, парадонтозу та ін.). Діагностич­не значення біо-хімічного аналізу слини   ---//---
  18.   Біохімія м’язової, сполучної та нервової тканини Біохімічні та молекулярно-біологічні механізми розвит­ку захворювань м'язів (міопатій). нервової системи та го­ловного мозку. Застосування в лікарській практиці пре­паратів. то впливають на обмін нейромедіаторів   ---//---
  ВСЬОГО  
             

3.3.4. Індивідуальна самостійна робота (ІСРС) – може виконуватися лише добре встигаючими студентами, за дозволом викладача. Бали за цю роботу нараховуються студентові лише при умові успішного її виконання та захисту.

Кількість балів, які нараховуються за різні види індивідуальних завдань залежить від їх обсягу та значимості, визначаються типовою та робочою програмами дисципліни і додаються до суми балів, набраних студентами за поточну навчальну діяльність за певний модуль.

 

Індивідуальні завдання:

- участь та доповідь в студентській науковій конференції

- участь в предметній олімпіаді з біохімії доповідь настудентському науковому гуртку

- підготовка мультимедійних слайдів та оформлення тестів

- переклади наукових статей з іноземних мов

- реферативна робота зпевної теми

 

4. Методика проведення поточного та рубіжного контролю:

 

4.1.Форми поточного контролю Модулю.

4.1.1.Оцінювання поточної навчальної діяльності (поточний контроль) здійснюється на основі щоденного контролю теоретичних знань, практичних навичок відповідно конкретним цілям з кожної теми.

Рубіжний контроль здійснюється після кожного розділу на основі контролю теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.

При оцінюванні навчальної діяльності студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, коротким творчим завданням, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, максимально наближених до реальних тощо.

4.1.2.Критерії оцінки знань студентів за поточну та рубіжну навчальну діяльність

Модуль 1.( Основи біологічної та біоорганічної хімії):

- „відмінно” (5/3) балів одержує студент, який вільно володіє матеріалом білетної програми, підтримує дискусію з питань викладених у білеті, вміє написати основні біохімічні реакції, що відбуваються в організмі, визначити головні біохімічні показники в біоогічних об’єктах і дати їм медичну (медико-біологічну) оцінку.

- „добре” (4/2) балів одержує студент, який вільно володіє матеріалом білетної програми, вміє написати основні біохімічні реакції, визначити головні біохімічні показники в біологічних об’ектах і дати їм медико-біологічну оцінку, але допускає деякі несуттеві погрішності (неточності) у відповідях на запитання.

- „задовільно” (3/1) балів одержує студент, який орієнтується у всіх запитаннях білетної програми і обов’язково засвоїв питання кваліфікаційного мінімуму, який вміє визначити основні біохімічні показники в біологічних об’ектах і дати ім медико-біологічну оцінку.

- „незадовільно” – (2/0) балів одержує студент, який має суттєві прогалини у знаннях програмного матеріалу, допускає принципові помилки при поясненн закономі рностей обмі ну речовин у людини не володіє потрібними практичними навичками. Оці нка «незадові льно

виставляється студентам, які не придатні продовжити навчання у медичному вузі та

виконувати свої професійні обовязки без додаткового засвоєння біологічної та біоорганічної хімії.

Нарахування балів за поточну навчальну діяльність:

№ модуля Кількість тем, які оцінюються у модулі Бали, які нараховуються студентам Мінімальна кількість балів
„5” „4” „3” „2”
Модуль – іспит № 1

5 Методичне забезпечення дисципліни надаєтьсяу вигляді:

5.1. Текстів лекцій;

5.2. Методичних розробок для викладачів з навчальних занять;

5.3. Методичних вказівок для студентів з навчальних занять;

5.4.Методичних рекомендацій для студентів з самостійної поза­ауди­тор­ної ро­­боти - є основною навчально-методичною документацію, що забезпечує реа­лізацію робочої програми з дисципліни.

5.5. Перелік навчального обладнання, технічних засобів навчання (вка­за­ти найменування та кількість обладнання, таблиць, макро- та мік­ро­препаратів, компакт-дисків, відео- та аудіокасет тощо).

 

ПЕРЕЛІК ДИДАКТИЧНИХ МЕТОДИЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

№№ п.п. Перелік технічних та дидактичних засобів навчання (ДЗН) Кількість Номери тем, де використовуються Примітки
I. Модуль 1 (Основи біологічної та біоорганічної хімії)
1. Кодоскоп всі теми  
2. Слайдопроектор всі теми  
3. Набір слайдів всі теми  
4. Набір кодограм всі теми  
5. Набір аудикасет з лекційним матеріалом. всі теми  
6. Граф-логичні структури всі теми  

 

5.6. Засоби контролю знань студентів:

 

5.6.1. Тести для визначення поточного і рубіжного контролю знань.

 

5.6.2. Збірник ситуаційних задач.

 

6. Методика організації та проведення підсумкового модульного контролю.

6.1. Форми проведення підсумкового модульного контролю (Основи біологічної хімії).

Студент допускається до модульного контролю за умови відвідування всіх занять, отримання позитивної оцінки з рубіжного контролю та виконання навчальної програми і якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше балів, ніж мінімальний показник (кількість балів, що відповідає оцінці „3” помножену на кількість тем в модулі).

6.1.1.Оцінка за модуль Основи біологічної хімії

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок поточного контролю, рубіжного контролю та підсумкової оцінки, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою навчальної дисципліни.

6.1.2.Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю – 200, у тому числі:

- за поточну навчальну діяльність – 120 балів;

- за підсумковий модульний контроль – 80 балів:

Оцінка з дисципліни, одержана студентом, ранжується за шкалою ECTS (додаток 1).

6.2. Методика проведення підсумкового модульного контролю та критерії оцінки знань студентів під час підсумкового модульного контролю.

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення всіх тем модуля в модульну сесію. Студент допускається до модульного контролю за умови відвідування ним всіх занять, отримання позитивної оцінки з рубіжного контролю і виконання навчальної програми, якщо за поточну на­вчальну діяльність він набрав не менше балів, ніж мінімальний показник (кі­лькість балів, що відповідає оцінці „3”, помножену на кількість оцінюваних тем у мо­дулі). Підсумковий модульний контроль проводиться у вигляді усоного опитування на 4 запитання у білеті. На підготовку до усної відповіді студенту надається до 40 хвилин.

 

 

6.3. Перелік питань, що виносяться на підсумковий модульний контроль

Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму.

Змістовий модуль 1Введення в біохімію. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!