Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Правила забору і посіву матеріалу



Для дослідження беруть кров хворого, Кал (останні рідю'ші порції — 3:5 г), сечу, блювотиння і промивні води шлунк» {50-100 мд першоїігшрції, коли шлунок промиїалін б&з; заст^еуван-ня ршишу "ПерТийнганату хапккчїг сод»), •ва.йишкІІІ'М. Матері ал>елйї аабйрйтиіде) призначйЛй^ет^т^овдоИїІІі^вшйНй, ЙЬсі» ви роблять Нещільні диф^)евціілшіс«редавиіца;- Ііс^ут-еуЯьфІ-т агар, середовища Ендо, Плоскірєва І середовища збагачення. Можна також використати жовчний і звичайний м'ясо-пептон-ний бульйон.

При обстеженні осіб на носійство сальмонел забирати ма­теріал ректальними тампонами недоцільно. Випорожнення необхідно брати після дефекації, спровокованої прийомом сольо­вого послаблюючого (25-30 г магнію сульфату або 10-15 г глау­берової солі);

» серологічним - частіше використовують РИГА з групо­вим сальмонельозним діагностикумом і РА (Відаля) з парними сироватками крові, які беруть наприкінці 1-го тижня і через 7-Ю днів. Вдруге кров забирають, як правило, після стаціонарного лікування, тобто в КІЗі. Мінімальний діагностичний титр - 1:160. Переконливішим є зростання титру антитіл у динаміці хвороби.


М.А- Андрейчин. О.Л. Івахів Ш\

Частота позитивних результатів досягає 75 % І більше. З метою експрес-діагностики в останні роки застосовують імунофлуорес-центний метод, реакцію коаглютинації, реакцію О-агрегатгемаглю-

тинації.

Догляд і лікування хворих.Хворих, залежно від клінічних та епідеміологічних показань, лікують вдома чи в стаціонарі. По­казання для госпіталізації хворого такі ж, як при шигельозі.

Треба якомога раніше, ще до госпіталізації, промити шлунок перевареною водою за допомогою зонда чи простіше - дати ви­пити воду хворому, а потім спровокувати блювання. Це запобі­жить подальшому всмоктуванню токсинів зі шлунка, звільнить його від збудника. Зволікання з цією маніпуляцією навіть на декілька годин сприятиме погіршанню стану хворого. Промиван­ня проводять до появи чистих промивних вод, використовуючи не менше як 5-7 л рідини. У тяжких випадках шлунок промива­ють у лежачому положенні хворого (мал. 32).

Застереження!Якщо у хворого внаслідок зневоднений
виник шок, його потрібно вивести з цього стану (внутрішньо*
венним введенням сольових розчинів), і лише після цього пщ**
нивають шлунок. З

Після промивання необхідно ввести всереди­ну будь-який ентеросор-бент. Застосовувати мож­на вуглецеві сорбенти, (карбосфер, СВГС, СКН)^ по 15-20 г 3 рази на день,• поліфепан - по 1 столовій! ложці (в 1 склянці води)л смекту - по 1-2 пакети* (в 1 склянці води)або лард П - по 1 столовій



Мал. 32. Промивання шлунка хворому в лежа- ЛОЖЦІ (в 1 СКЛЯНЦІ ВОДИ
чому положенні. . тричі на день. Ентерї


1 £. і

сорбційну терапію продовжують 3-5 днів, залежно від тяжкості перебігу хвороби. Слід пам'ятати, що ентеросорбенти застосову­ють за 1,5 год до чи після прийому їжі та медикаментів,

При незначній дегідратації застосовують регідратаційні роз­чини, які вводять через рот. Хворому дають пити розведений на воді глюкосол, регідрон чи цитроглюкосолан. Крім них, можна застосовувати ще й теплий неміцний чай, відвар сушених яблук, родзинок, напар звіробою, м'яти, меліси.

У разі вираженого зневоднення для регідратації хворому потрібно 2-3 л розчину. Рекомендують пити розчини по 100-200 мл кожні 10-15 хв, при блюванні їх можна вводити через зонд після промивання шлунка.

При виражених інтоксикації та зневодненні, тяжкому стані хворого дезінтоксикацію проводять шляхом внутрішньовенного введення полііонних розчинів квартасіль, трисіль, лактасіль, ацесіль. При відсутності їх допускається введення розчину Рінгера-Лок-кз, 0,85 % натрію хлориду чи 5 % глюкози.

Застереження!Розчини реополіглюкіну, свіжозаморо-женої плазми, альбуміну можна вводити лише при незначному зневодненні чи після відновлення об'єму циркулюючої крові сольовими розчинами.

У випадках тяжкого перебігу сальмонельозу з розвитком септичного шоку призначають глюкокортикоїди (преднізолон 60-90 мг, гідрокортизон 125-250 мг).

Для відновлення нормальної мікрофлори кишок, яка пору­шується практично в усіх хворих, доцільно призначати бактерійні біологічні препарати: біфі-форм по 1-2 капсули 2 рази на день, бак-тисубтил по 1-2 капсули 3 рази на день, біоспорин по 1 дозі 2 рази на день або біфідумбактерин по 5 доз 2-3 рази на день. Курс лікування триває 1-2 тиж.



Хворі з тяжким І середньотяжкнм перебігом сальмонельозу в гострий період повинні дотримуватися ліжкового режиму. Вони потребують ретельного догляду. Важкохворим необхідно декілька Разів протягом дня підмивати сідниці, промежину теплою водою



М А. Андрейчнн, О.Л. Івахів


Сальмонельоз



 


з милом. У разі ознобу їх треба зігрівати, обклавши теплнми грілками, гоїти теплим чаєм.

Важливе значення в лікуванні має раціональне харчування. У гострому періоді хвороби призначають дієту № 4, яка полягає в обмеженні жирів і вуглеводів до нижньої фізіологічної межі на тлі звичайної кількості білка. Забороняються продукти і страви, що здатні хімічно чи фізично подразнювати слизову оболонку шлунка і кишок, посилюють у них процеси бродіння і гниття. Усі страви варять чи готують на пару, перетирають, їжу вживають малими порціями 6 разів за день. При затиханні проявів хвороби пацієнта переводять на дієту № 13, а ще через 1-2 дні - на дієту № 2. Вони більш різноманітні та калорійні, проте також не містять продуктів і страв, що мають грубу рослинну клітковину, молоко, прянощі. За 1-2 дні до виписування зі стаціонару хворому при­значають фізіологічне повноцінну їжу (дієта № 15). Реконвалес-центу не рекомендують вживати свіже молоко, жирні та гострі страви, а також будь-які алкогольні напої протягом місяця.

Для покращання травлення при розширенні дієти хворим призначають ферментні препарати (ензистал, фестал, мезим-фор-те або сомілазу) по 1-2 драже 3 рази на день перед їдою чи під час їди протягом 5-10 днів.

Призначати антибактерійні препарати при сальмонельозі не лише не доцільно, але й шкідливо, так як вони збільшують три­валість проносу, посилюють дисбактеріоз кишок, затримують звільнення організму від збудника. Показані вони лише при домі­нуючих ознаках дистального коліту, розвитку ускладнень чи за­гостренні супровідних захворювань бактерійної етіології, особам з ослабленим імунітетом, а також при тифоподібній і септичній формах. Перевагу слід віддавати левоміцетину, ампіциліну, гента- , міцину, цефалоспоринам III покоління, ципрофлоксацину та іншим -| фторхінолонам. Нові препарати варто застосовувати лише як антибіотики резерву, щоб запобігти поширенню стійких до них штамів.

Поточну дезінфекцію здійснюють так само, як при інших кишкових ІнфекцІях;


Виписати зі стаціонару можна після повного клінічного оду­жання, не чекаючи результатів контрольного бактеріологічного дослідження. Посіви калу і сечі роблять після закінчення етіо-тропної терапії. Працівникам харчових підприємств І особам, які прирівняні до них, роблять дворазове (з перервою 1-2 дні) дослі­дження випорожнень і одноразове - жовчі. Якщо висіяли саль­монели, спостереження {і при потребі - лікування) здійснюють амбулаторне.

Реконвалесцентів після одужання допускають до роботи. Бактеріоносіїв, які працюють на харчових підприємствах, до ро­боти за фахом не допускають, їх лікують.

Профілактичні заходи.В Україні здійснюється держав­ний санітарний нагляд за харчовими підприємствами. Він перед­бачає систематичний контроль виготовлення, зберігання, транс­портування і реалізації продуктів. Важливо досягти максималь­ної автоматизації і механізації технологічних процесів, не допустити стикання сирої і готової продукції на всіх етапах ви­робництва, забезпечити якісну термічну обробку, використання холодильних камер для зберігання продуктів, які швидко псу­ються. Категорично заборонено надходження качачих І гусячих яєць у торгову мережу і використання їх на підприємствах гро­мадського харчування. Ветеринарна служба має забезпечити су­ворий санітарний контроль забою худоби і птиці.

В епідемічному осередку виявляють і знешкоджують джере­ло збудника, бактеріологічне досліджують харчові продукти, об­стежують осіб, які їх приготували чи спожили. Після госпіталі­зації хворого роблять заключну дезінфекцію, якщо ж він залишив­ся вдома - поточну. За осередком спостерігають протягом 1 тиж.

Питання для самоконтролю

1- Який збудник спричинює сальмонельоз, його мікробіологічна характе­ристика.

2. Джерело збудника при сальмонельозі.

3. Механізм передачі збудника.

4. Основні клінічні форми сальмонельозу, їх прояви.



М.Д Андрейчин. О.Л. Івахів


Харчові токеикоінфекції



 


5. Діагностичні критерії сальмонельозу.

6. Правила забору й відправки матеріалу для бактеріологічного дослі­
дження.

7. Особливості медичного догляду за хворими.

8. Принципи медикаментозного лікування хворих на сальмонельоз.

9. Особливості харчування хворих.

 

10. Умови виписування хворих зі стаціонару.

11. Протиепідемічна робота в осередку сальмонельозу.

т


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!