Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Quot;Пісня про Роланда"



Всю масу "шансон де жест" важко класифікувати. Найбільш правильна класифікація дана не вченим, а трувером (трубадуром) 13 століття. Він розділяє їх на три типи:

1. "Жесту короля". Центральна фігура - король Франції, найчастіше Карл Великий. У ньому превалюють гарні риси, він не допускав міжусобних воєн. Вся Німеччина входила в державу Карла. Саме при Карлі Великому починається епічна творчість народною мовою. Державною мовою була латинь. Сам Карл поступово перетворюється в епічного короля, замість нього починають діяти пери. Найвідоміший пер - племінник Карла Роланд.

2. "Жесту васала". Зазвичай про лицаря, що вірно служить країні. Найчастіше - Гільйом Оранжський. Король тут слабкий, іноді навіть підлий. Негативна фігура короля - Людовік, позитивна - Карл. "Коронування Людовіка", "Німська віза".

3. "Жесту зрадника" - сумні, немає сильного короля або васала. Оповідають про бешкетування феодалів, яких не може приборкати король.

В історії культури різних народів важливе місце посідають старовинні

літературні пам'ятки, де йдеться про події сивої давнини. Створювані

невідомими поетами, ці шедеври народного мистецтва існували в усній

формі, передавались від покоління до покоління, а згодом їх записували,

по-своєму витлумачуючи й доповнюючи, теж здебільшого невідомі автори. До

таких пам'яток належать героїчні епічні поеми, які виникали ще за

первіснообщинного ладу і жили в античному, ранньофеодальному й

пізньофеодальному суспільствах. Серед видатних творів пізнього

середньовіччя - російські билини, героїчні пісні балканських народів,

вірменська поема «Давид Сасунський», французька «Пісня про Роланда»,

іспанська «Пісня про мого Сіда» і німецька «Пісня про Нібелунгів».

"Пісня про Роланда" оповідає про битву в Ронсевальській ущелині. Реальність: в 1078 році 36-літній Карл іде в служіння до одного з арабських халіфів. Нічого героїчного в цьому немає. Війська витоптали посіви басків, коли йшли туди й назад. Ті вистежили й розбили військо Карла. Але народний переказ все міняє. Карл іде на Іспанію, щоб звільнити її від мусульманського ярма. Він її нібито звільняє, незвільненою залишається тільки Сарагоса. Карл уже епічний король, ідеалізується. Основний конфлікт - інші події: протистояння персонажів графа Роланда і його вітчим Ганелона. Зіткнення принципу служіння своєму сюзеренові й принципу феодальної вольниці. Карл ніяк не може взяти Сарагосу. Приходять відтіля посли, хочуть його обдурити. Надсилають незвичайні подарунки. Перед Карлом проблема відповідного посольства. Першим викликається Роланд, але Карл не хоче його загибелі. Роланд пропонує свого вітчима, думаючи, що тому це буде приємно. Ганелон думає, що Роланд жадає його смерті. Образ Ганелона двоїстий. Негідники звичайно негарні, а Ганелон прекрасний, ним милуються, араби захоплюються його сміливістю. Намагається домовитися з Марсілієм підставити ар'єргард на чолі з Роландом під удар. Карл дає Роланду чарівний ріг Оліфант. Араби нападають на Роланда. Але він занадто честолюбний, не хоче сурмити. У Роланда є друг Олів'є. Епічний паралелізм/варіювання. Всі події дробляться - паралель або варіант. Олів'є розумний, розуміє, що треба сурмити. Два монархи, що викликають повагу - Карл і мусульманський емір Баліган. Араби виглядають гідно. Карл і Баліган (паралелізм) - битва двох релігій. Спускається архангел Гавриїл, сонце зупиняється на небі. У Ганелона паралель - Марсілій, він хитрий. Всі події теж мають варіанти: посольства, подарунки. Зав'язка, розв'язка й кульмінація теж дробляться на варіанти. Підлеглі Карла не всі погоджуються з помстою. Зрозуміло, що незабаром почнуться феодальні війни. Карл звертається до божого суду. Смерть Роланда – не один момент. Перед смертю він віддає рукавичку ангелові, потім розбиває меч (меч Роланда Дюрандаль, шматочок одягу діви Марії, волосся святого Василя), лягає вістрям до ворогів. Меч Карла Джойос – "радісна сокира". У цьому творі немає жінок. Учені вважають, що дві наречені - це пізня вставка. Наявний гіперболізм в описах.



"Пісня про Нібелунгів"

Патріотичний пафос зовсім далекий від німецького героїчного епосу. По-перше, Німеччина дуже зручно розташована - у центрі Європи, не боролася із загарбниками. Ідея державності не превалює. По-друге, як основа використовуються події не дуже віддаленої давнини як у Франції й Іспанії. У германському епосі фабулою стає дуже далека подія. Німецький героїчний епос звертається до творів, де панує стихія родової свідомості. Історія бургундів - це історія королів. Історія виявляється в долі особистості. Німецький героїчний епос виникає тоді, коли на території Франції вже виникли лицарські романи. Тому Німеччина знала й героїчний епос, і лицарську куртуазну літературу, що впливає на стилістику. Зміст дуже древній, а герої в лицарських традиціях.



"Пісня про Нібелунгів" не єдиний твір німецького героїчного епосу – це відома поема "Кудруна" або "Гудруна" і цикл поем, присвячених Дитріху Бернському. Відкрито німецький епос дуже пізно – "Пісня про Нібелунгів" 1757 року у Швейцарії, "Кудруна" в 19 столітті.

"Пісня про Нібелунгів" створювалася пізніше інших героїчних епосів. У німецькому героїчному епосі з'являється поглиблений психологізм образів, причому усвідомлений.

Суперечка: чи це поєднання коротких пісень, чи цільна поема. Перші називають 20 пісень, але ця теорія не витримує критики, тому що чітко простежується еволюція/розвиток образів. Такій єдності твору служить і тема героїчного патріотизму.

Автор поеми невідомий. Поема досить об'ємна - 2 частини й 39 пісень (авантюр). Дійшов до нас пам'ятник в 33 рукописах й 3 редакціях (А, В і С). А – найбільш стисла, С - найширша, В - основний варіант. 1963 рік - питання Браккерта, що вважає, що всі ці рукописи мають право вважатися канонічними, тому що епос був усний. Поділ уважає ненауковим.

Поема ділиться на дві частини, які яскраво відрізняються стилістикою, змістом й характеристикою образів. 1 частина - загибель Зиґфріда й сватання до Брунгільди. 2 частина - помста Крімхільди. В автора важке завдання: він вирішив поєднати в одне різні джерела: древні архаїчні короткі епізодичні пісні й казання. Пісня 5 століття про сватання до Брунгільди й про смерть Зиґфріда. Автор намагається з'єднати це з історичними фактами - загибеллю Бургундської держави на Рейні від рук Атілли. Загибель пов'язує ще з тим, що Атілла помирає на весільному бенкеті з Ільдіхо, а не Гудрун. Складне завдання - привести твір до єдності. Це забезпечується розробкою характерів - вони однакові, але розвиваються. Друге - трактування подій, що не міняється. Третє - тема долі, трагічного героїзму. Особлива віршована строфа. Нібелунгова строфа - складається з 4-х довгих віршів, об'єднаних парними римами. Кожен вірш розпадається на 2 піввірші, з яких перший має 4, а друге - 3 наголоси. Останній вірш строфи має по 4 наголоси в обох піввіршах. У перекладі нібелунгова строфа не існує. Найкращий перекладач - Корнєєв, пішов не по кількості наголошених складів, а по кількості слів.

Автор погано знає, хто такі нібелунги, сам вигадує мотивування.

Перша авантюра вводить нас у курс справи, перед нами експозиція.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!