Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Загальна характеристика інноваційних процесів



Тема 7: Інноваційні процеси

1. Загальна характеристика інноваційних процесів.

2. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями. Ризики інноваційних проектів.

3. Організаційний прогрес.

4. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.

Загальна характеристика інноваційних процесів

Інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання та комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових, конкурентоздатних товарів та послуг.

Усю сукупність процесів (явищ), що відбуваються на підприємствах, можна умовно поділити на дві групи - традиційні процеси, які характеризують звичайне функціонування народного господарства, його галузей і підприємств, та інноваційні - розвиток останніх на якісно новому рівні.

Інновація— це використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності (виробництві, економічних, правових і соціальних відносинах, науці, культурі, утворенні і т.д.) результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально-економічної діяльності.

Сучасна економічна теорія розрізняєп'ять основних типівінновацій:

· введення нового продукту (товарна інновація);

· введення нового методу виробництва (технологічна інновація);

· створення нового ринку чи товарів послуг (ринкова інновація);

· освоєння нового джерела постачання сировиничи чи напівфабрикатів (маркетингова інновація);

· реорганізація структури керування (управлінська інновація).

Інноваційний процес (ІП) — це послідовний ланцюг подій, у ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології чи структури послуги і поширюється в господарській практиці та суспільній діяльності.

Основа ІП - процес створення й освоєння нових технологій, що вимагає, як правило, фундаментальних досліджень, спрямованих на одержання нових знань про розвиток природи. Модель ІП має циклічний характер, складається з окремих ланок (самостійних процесів) і матеріалізується у функціональні організаційні структури. В узагальненому виді модель ІП можна записати так:

ФД → ПД → РПр → Ос → ПВ → М → Зб,

де ФД - фундаментальні дослідження; ПД - прикладні дослідження; РПр -розробка і проектування; Ос - освоєння; ПВ - промислове виробництво; М - маркетинг; Зб — збут.

За своїм характером інноваційні процеси, новини й нововведення поділяються на взаємозв'язані види (рис. 1):



 

 
 

 


Рис. 1. Види інноваційних процесів

Технічні новини і нововведення проявляються у вигляді нових продуктів (виробів), технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів);

Організаційні нововведення охоплюють нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки та виробництва, форми організації різних типів виробництва й колективної праці тощо);

Економічні нововведення — методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності;

Соціальні нововведення — різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка й підвищення кваліфікації персоналу, передовсім керівного складу всіх рівнів; стимулювання творчої діяльності; створення комфортних умов життя тощо);

Юридичні нововведення — нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств та організацій.

Інноваційна діяльність на підприємстві є складною. В господарський практиці, як правило, виокремлюють два типи підприємств: традиційні та інноваційні. Традиційні спрямовують свою господарську діяльність на використання результатів вже готових інноваційних розробок. Інноваційні підприємства самі створюють ці розробки. Оскільки визначення результатів інноваційної діяльності є складним та складно прогнозованим процесом, для їх розробки створюють так звані венчурні (ризикові) підприємства, діяльність яких спрямована на наукові дослідження, впровадження нововведень та фінансування інноваційних проектів. Діяльність венчурних компаній пов'язана з досить високим ступенем ризику через непередбачуваність результатів.



Перевагою таких підприємств є, з одного боку, вузька спеціалізація, концентрація матеріально-технічних та фінансових ресурсів на обраному напрямі дослідження, а з другого, — можливість швидкої переорієнтації на інші напрями діяльності.

Інноваційне підприємство може існувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо.

Технологічний парк — юридична особа або їх об'єднання, головною метою яких є діяльність щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів, виробничого впровадження наукомістких розробок, високих технологій та конкурентоспроможної на світових ринках продукції.

Технопарк (науково-технологічний парк) можно розглядати як комплекс дослідних інститутів, лабораторій та підприємств, що створюється на заздалегідь підготовлених територіях з метою координації діяльності та співробітництва таких головних ланок, як наука, вища школа, державний сектор виробництва, приватні підприємства, місцеві та регіональні органи управління.

Технополіс — це науково-промисловий комплекс, створений для виробництва нової прогресивної продукції або розроблення нових наукомістких технологій на базі тісних взаємовідносин виробничих підприємств з вищими навчальними закладами і науково-технічними центрами.

Бізнес-інкубатор — це комплекс, який займається наданням інноваційних послуг щодо реалізації інноваційних проектів. Інкубаційний період для фірми триває від 2-3 до 5 років, після чого інноватор може вести діяльність самостійно. Головне призначення бізнес-інкубатора — першочергова підтримка малого інноваційного підприємства.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!