Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Розвиваюча та виховна функція навчання. Методика її реалізації в процесі вивчення дисципліни



§ Навчання– цілеспрямований спеціально організований процес взаємодії вчителя та учнів з метою формування знань та засвоєння умінь, навичок

Головне призначення навчання - здобуття школярами знань, умінь, навичок.

Розвиваючий характер навчання передбачає удосконалення розумових здібностей, які дозволяють людині здійснювати пізнавальну діяльність, що передбачає: 1) самостійність мислення, швидкість і міцність засвоєння знань, винахідливість при розв'язанні нестандартних завдань, критичність, гнучкість розумових операцій, перенос прийомів розумової діяльності, доведення вміння робити зіставлення, висувати гіпотези; 2) розвиток мовлення, збагачення та ускладнення словесного запасу, глибше розуміння змісту знань, опанування художніх образів, виразових засобів мови, логічність; 3) розвиток уяви, фантазії, спостережливості; 4) розвиток пам'яті.

Розвиваюча функція навчання - особлива для розуміння розвитку учня має психолого-педагогічний зміст. Розумовий розвиток учнів краще забезпечується при застосуванні проблемно-наукової групи методів: кмітливість (спритність їх думки набагато посилюється, коли дітей змалку привчають не тільки завчати матеріал, але й розмірковувати над ним, коли на підлітковій стадії (11-13р.) цілеспрямовано формується у них абстрактне мислення.

У процесі викладання української мови і літератури, зарубіжної літератури розвивати в учнів загальну культуру і моральні якості. У процесі вивчення Іноземної мови учні прилучають до здобутків світової культури. При вивченні математики в них формується логічне мислення, старанність, двоїстість мислення при розв'язуванні складних задач і рівнянь.

Саме розвиток визначає кінцевий результат навчально-виховного процесу.

Виховна функція - невіддільна від освітньої, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві

Виховання дітей у сім "і. Проблема сімейного виховання в творах Макаренка "Книга для батьків", "Лекції про виховання", Сухомлинського "Батьківська педагогіка", Стельмакович "Родинна педагогіка ".

Виховання– цілеспрямований спеціально організований процес взаємодії вихователя та вихованців з метою формування позитивних якостей та властивостей особистості.

Сімейне виховання - це вид педагогічної діяльності, яка здійснюється батьками чи особами, які їх заміняють, розвивається разом з розвитком суспільства, відбиває його успіхи, труднощі та суперечності.



принципи: цілеспрямованість; зв'язок виховання з життям; виховання в праці; самодіяльність дітей в поєднанні з керівництвом дорослих; єдність вимог і повага до особистості вихованця; врахування індивідуальних та вікових особливостей.

Своєрідність сімейного виховання зумовлюється тим, що саме в сім'ї з раннього віку починається формування людини, розвиваються розумові, фізичні здібності, моральні, естетичні якості дітей, виробляється їхнє ставлення до людей, до навколишньої дійсності, закладаються основи світогляду, формується любов до праці.

Загальні умови сімейного виховання: - гуманістична спрямованість цілей сімейного виховання; - спільна трудова діяльність батьків і дітей, - розумка організація життя і діяльності; - створення сприятливих умов в сім'ї і стосунків; -батьківський авторитет; - єдність вимог школи, сім'ї і громадськості.

А.С. Макаренко "Книга для батьків" називає основні педагогічні помилки: батьківська невимогливість і вседозволеність, нескінченні заборони, байдужість до інтересів підлітків, пригнічення його волі, черствість до оточуючих.

Необхідним засобом виховання у сім'ї є особистий приклад батьків, батьківський авторитет. А.С. Макаренко наводить приклади негативного батьківського авторитету. Чуйне ставлення до дитини - найважливіша риса педагогічного такту батьків.

Щоб виховання єдиної дитини було повноцінним слід проектувати взаємини в сімї так щоб малюк не помічав зайвої уваги до себе і не звикав що все найкраще має не одмінно призначатися тільки йому Лише тоді можна мати шанс уникнути розвитку такої негативної якості як егоїзм та заглушити ще в зародку елементи споживацької психо логії Але це рідко кому вдається зробити в однодітній сімї навіть якщо батьки й не позбавлені педагогічного хисту й спостережливості



Взаємини у великій родині стали для А Макаренка прототипом організаційної структури відносин у колонії ім М Горького та комуні ім Ф Е Дзержинського. Видатний педагог наполегливо рекомендував у кожній сімї задовольняти потреби перш за все батьків і робити це відкрито.Діти мають бачити живий приклад сімейного щастя сприяти його зміцненню і ділити разом з батьками

В.О. Сухомлинський "Батьківська педагогіка". 1. Педагогічний всеобуч батьків - підвищення їх педагогічної культури. Спільна робота школи і сім'ї в формуванні особистості дитини. Тематика різних видів і форм педагогічної освіти розроблюється з урахуванням віку дітей. 2. "Як виховати справжню людину" -обстоював загальнолюдські моральні цінності (моральне виховання). "Ставлення до батьків, рідних, близьких". "Виховання високих моральних якостей і норм поведінки". "Дружба, любов". "Ставлення до краси в природі і суспільстві"

 

49. Педагогічні вимоги до навчальних планів, програм, посібників відповідно до концепції середньої загальноосвітньої школи. Навчальний план - це державний нормативний документ, який визначає підсумоване навчальне навантаження учнів і його розподіл за станами і класами.

Основні компоненти: 1) базовий (адаптований змістом освіти про природу і суспільство); 2) шкільний (задовольняє пізнавальні інтереси учнів). Має два напрями: поглиблене вивчення предмету (гуртки, факультативи); компенсаційна корегуюча робота з дітьми з відхиленнями; 3) національний компонент.

Навчальний план затверджує Міністерство освіти. Він містить по кожному класу загальну кількість уроків на тиждень, поділено відповідно до кожного предмета. Ним керується адміністрація школи під час складання розкладу уроків, який має тижневу послідовність у розподілі педагогічного навантаження між вчителями.

Навчальна програма - державний документ, в якому розкривається зміст освіти з кожного предмета І у кожному класі І визначається системою наукових знань і практичних умінь та навичок, якими необхідно опанувати учням, і дається кількість годин на вивчення кожної теми. Існує два типи побудови програми: - концентричний (матеріал даного ступеня навчання в більш ускладненому вигляді у наступних ступенях навчання); -лінійний (полягає в тому, що матеріал кожного ступеня навчання є логічним продовженням того, що вивчили на попередніх ступенях).

Підручник (засіб навчання)- це книга, яка викладає основний зміст навчального предмету відповідно до програми. Вимоги до підручника: змістовність матеріалу; науковість; посильність; стислість; чіткість. Функції: виховна; освітня пізнавального характеру; освітня розвиваючого характеру. Типи підручників залежать від методу викладання: інформаційні; проблемний виклад матеріалу; програмовий (ретельний відбір матеріалу, розташування його блоками); комплексний тип.

Вимоги до відбору методів освіти:

1) змістовність-спр-ть освіти на реалізацію мети, всеб. розвитку особ-ті;

2) Науковість-висока практична значимість змісту;

3) Посильність;

4) Стислість;

5) Чіткість викладу;

6)Наочність;

50. Патріотичне та громадське виховання школярів. Його зміст, форми і методи. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності.Концепція склад зі вступу, 8 частин та додатків.

У вступній частині і 1 обгрунтована актуальність громадянського виховання особистості в сучасному укр. суспільстві.

2 – відображена суть громадянського виховання: “Громад в-ня – процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною”. “Громадянськість – це реальна можливість втілення в життя сукупності соціальних, політичних і гром прав особистості, її інтеграція в культурні й соціальні структури суспільства.”

3 –йдеться про підходи та принципи в-ня громадянина: “необхідною умовою виховання громадянина є системний підхід. Принципи: гуманізація та демократизація виховного процесу, само активність та саморегуляція, компетентність і міждисциплінарна інтегрованість, наступність і безперервність, культуровідповідність, інтеркультурність.”

4 – “Мета громад виховання – сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала. Завдання – забезпечення прав людини, формування нац свідомості, утвердження гуманістичної моралі, формування соц активності, розвиток критичного мислення, уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, формування толерантного ставлення до інших культур і традицій.”

5 – зміст гром в-ня. Він включає патріотизм, нац самосвідомість громадян, культуру міжетнічних відносин планетарну свідомість, правосвідомість, політ культуру. Дбайливе ставлення до природи, моральність особистості, формування культури поведінки, розвиток мотивації до праці.

6 – Фоми громад в-ня: активні методи – ситуаційно-рольові ігри, соціограми, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони “мозкові атаки”, метод аналізу соц ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації.

Традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари.

7 – інститути, що забезпечують гром в-ня: учбові заклади, бібліотеки, ЗМІ, сім’я, церква.

8 – основні шляхи реалізації концепції: дослідницькі програми та плани, підвищення кваліфікації педагогів, експериментальні центри, коригування змісту освіти, розробка нових методик. Програм, підручників, всеобуч батьків, контакти з між нар організаціями.

9 – додаток: понятійний апарат.

Учасники гром в-ня: батьки, зв’язки з підприємствами (екскурсії, спонсори), служби у справах неповнолітніх (правопорушення), церва – пед установа(від народження до смерті).

В умовах суверенної української держави важливим є формування ідейної свідомості, цінності, необхідних почуттів.

Патріотизм - це почуття любові до Вітчизни, це ведуча моральна якість, яку слід розглядати, як найвищий прояв ідейності і політичної свідомості людини.

Мета: формування патріотичних почуттів, вироблення високого ідеалу, служіння народові, готовність захищати батьківщину, оволодіння військово-технічними знаннями, фізичне вдосконалення, вивчення бойових традицій, історії українського народу, його збройних сил.

Форми:

- виховання любові до свого краю, дому (знайомство з природою на уроках природознавства, екскурсії); - вивчення державних символів своєї країни; -знайомство з національною культурою, традиціями; - укріплення почуття інтернаціоналізму (вивчення іноземних мов, особливостей життя народів інших країн).

Згідно з національною програмою, патріотичне виховання населення...

І. Громадянське виховання: створення сприятливих умов для повноцінного функціонування української мови; формувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки (гімн, прапор, герб); посилити участь учнівської і студентської молоді у русі "Моя земля - земля моїх батьків", посилення національної спрямованості телепередач і радіопередач; сприяти розвитку дитячих та молодіжних громадських організацій, заборона втручання політичних партій у навчально-виховний процес; підвищувати культуру міжетнічного спілкування; сприяти міжнародному обміну студентами.

II. Військово-патріотичне виховання: розповсюджувати найкращий досвід військово-патріотичного виховання допризовної молоді; поширювати наукову та краєзнавчу роботу; створення музеїв бойової слави; догляд за меморіальними центрами та могилами загиблих воїнів; методичні рекомендації щодо організації військово-патріотичного виховання; проводити акцію "Пам'ять"; святкові проводи молоді в армію, створювати військово-патріотичні клуби.

ІІІ. Родинно-сімейне виховання. IV. Трудове, екологічне, формування здорового способу життя.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!