Для студентів музикознавців та композиторів

1. Музична культура стародавнього світу (Месопотамія, Єгипет, Палестина, Індія, Китай, Японія, стародавня Європа).

2. Музична культура античності.

3. Музичне мистецтво у античній міфології (міфи про магічне, естетичне та етичне значення музики).

4. Музична естетика піфагореїзма, Платона, Арістотеля. Знання про музичний етос та ситему стародавніх ладів.

5. Елінистичний період античної історії. Боротьба «гармоників» та «каноників».

6. Релігійні та світські традиції у музичній культурі Середньовіччя.

7. Багатоголосся доби Середньовіччя. Співочі школи західної Європи (мистецтво школи собору Паризької Богоматері).

8. Мистецтво трубадурів, труверів та міннезінгерів.

9. Музична культура Відродження. Відомі художні напрямки та традиції.

10. Світські традиції у духовній музиці Відродження.

11. Мадрігал як відома форма вокального співу музичного Відродження.

12. Інструментальна музика Ренесансу (національні школи та традиції).

13. Нідерландська школа поліфонії (етапи розвитку та традиції).

14. Етапи розвитку музичної культури бароко (течії, напрямки, риси стилю).

15. Італійська скрипкова школа доби бароко (творчість А. Корелі, Д. Тартіні,А. Вівальді).

16. Французька клавісинна школа бароко (творчість Ф. Куперена, Ж.Ф. Рамо та ін.).

17. Національні школи органного мистецтва (італійська та німецька).

18. Виникнення, формування та шляхи розвитку музичного театру доби бароко (національні традиції, течії та школи).

19. Музичний театр К. Монтеверді. Етапи розвитку (drama per musika).

20. «Орфей» К. Монтеверді та його значення в історії розвитку західноєвропейського театру XVII-XIX ст.

21. «Дідона та Еней» Г. Пьорселла та її значення у становленні англійського музичного театру.

22. Музичний театр Франції доби Відродження та бароко (огляд творчості Ж.Б. Люллі та Ж. Ф. Рамо).

23. Музична спадщина італійських майстрів Д. Каччіні, К. Монтеверді, Дж.Перголезі.

24. Становлення та шляхи розвитку музичних традицій італійської opera-seria епохи бароко.

25. Музична спадщина А. Скарлатті.

26. Творча постать Г. Ф. Генделя. Релігійно-громадянські ідеї у його творчості. Жанр ораторії та його головні риси.

27. Ораторії «Месія» та «Самсон» як зразки ораторіального жанру у творчості Г. Ф. Генделя (ідея, тема, релігійні джерела, музичний стиль).

28. Інструментальна творчість Г. Ф. Генделя («Музика на воді», «Музика для феєрверку», Concerto grosso).

29. Творча постать Й.-С. Баха та його значення у історії світової музичної культури.

30. Інструментальна музика Й.-С. Баха (сольна, концертна, ансамблева).

31. Жанри клавірної музики у творчості Й.-С. Баха («Хроматична фантазія та фуга», ДТК, «Музичне приношення», «Мистецтво фугі» та ін).

32. Органна музика Й.-С. Баха (прелюдії та фугі, фантазії, токати, хоральні обробки).

33. Концертний жанр у творчості Й.-С. Баха (Бранденбурзькі концерти, клавірні концерти та ін. твори).

34. Вокально-симфонічна та хорова творчість Й.-С. Баха та її значення в історії світової музики (огляд жанрів).

35. Культові традиції у вокально-хоровій творчості Й.-С. Баха (Висока меса h-moll, пассіони, кантати, мотети та духовні пісні).

36. Висока меса h-moll Й.-С. Баха.Особливості музичної мови.

37. «Страсті за Матфеєм» («Matheus Рassion») Й.-С. Баха як примірник барокових музичних традицій Німеччини (зв’язок з Г. Щютцем та І. Маттесоном).

38. Трактування біблійних мотивів та образів у «Страстях за Матфеєм» («Matheus Рassion») Й.-С. Баха. Особливості музичного вирішення та стилю.

До іспиту студенту необхідно скласти список вивченої за перший семестр наукової літератури

МУЗИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ІСПИТОВОЇ ВІКТОРИНИ І СЕМЕСТРА

папка вікторин № 1 –

1. Стилізація первісної музики (колектив японських тайко; композиція «Lion»).

2. Палестина. Пісня пісень Соломона

3. Палестина. 23 Псалом

4. Палестина. Кол Нідре

5. Єгипет.Плач Ізіди (арабський варіант)

6. Єгипетська арфа

7. Музика Індії. Рага

8. Індія. Сучасна пісня (збереження традицій) Dekha Hai

9. Китай. Сучасна обробка народної пісні

10. Японія. Імпровізація на сякухаті

11. Японія. Народна пісня «Сакура»

12. Музика Японії. Світська п’єса етенраку

13. М. Теодоракіс «Сіртакі»

14. Грецький танець «Маленький чоловік»

15. Музика американських індейців «Асумаріто»

16. Європа. Сучасна оранжировка пісні вікінгів

17. Європа. «Кельтська» арфа. «Краса півночі»

папка вікторин № 2 –

1. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Юбіляция

2. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Гімн

3. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Секвенція «Victimae paschali laudes»/

4. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Секвенція «Lauda Sione»

5. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Секвенція «Stabat mater»

6. Два ранні органуми (ІХ століття)

7.Органум в кварту

8. Органум у квінту

9. Перотін. Органум квадрупль

10.Перотін. Органум

11. Леонін. Органум триплум

12. Органум школи святого Марциаля

13. Зразок ранньої багатоголосої меси (монахи-бенедіктанци) - Gloria

14. Зразок ранньої багатоголосої меси - Sanctus

15. Літній канон

16. Мотет «Суниця свіжа» (ХІІІ століття)

17. Мотет-гокет «Пісня про соколину охоту» (ХІІ століття)

18.Пісня трубадурів «Озброєна людина»

19. Німецький міннезанг.Походна пісня

20. Пісня трубадурів «Мила дама»

21.Сучасна пісня на середньовічний текст вагантів «Я скромною дівчиною була»

22. Сучасна аранжировка середньовічного танцю «Maria Virgine»

23. Нігріно / В. Вавілов. Ричеркар

24. Палестрина. Чарівні квіти

25. Джезуальдо ді Віноза. Мадригал «Salve Regina»

26. Франческо да Мілано / В. Вавілов. Канцона

27. У. Бьорд. Битва

28. А. Банк’єри. Мадригальна комедія «Передкарнавальне свято перед вечерею у четвер» («Festina nella sera del giovedi grasso avanti cena»). Пліткарка тітка Бернадіна

29.А. Банк’єри. Мадригальна комедія «Передкарнавальне свято перед вечерею у четвер» («Festina nella sera del giovedi grasso avanti cena»). Контрапункт тварин та розуму

30. Палестрина. Мотет «Ave Maria»

31. Й. Окегем. Фрагмент з меси «Мімі»

32. Палестрина. Меса. «Kyrie eleison»

33. Ж. Депре. Світська композиція «Тисяча жалощів»

34. К. Жанекен «Спів птахів»

35. Й. Окегем. Гімн студентів

36. Застоллна пісня «В таверні»

37. Італійський танець сальтарела

папка вікторин № 3 –

1. Ж. Ф. Рамо. Сарабанда.
2. Ж. Ф. Рамо.Увертюра до опери «Зарастро».
3. Ж. Б. Люллі «Dies irae».
4. Ф. Куперен. Сюїта d - moll. Прелюдія.
5. Ф. Куперен. Сюїта d - moll. Алеманда.
6. Ф. Куперен. Сюїта d - moll.Сарабанда.
7. Ф. Куперен. Сюїта d - moll. Канарі.
8. Ф. Куперен. Сюїта d - moll. Куранта.
9. Ф. Куперен. Сюїта d - moll. Пастурель.
10. Ф. Куперен. Сюїта d - moll. Гавот.
11. Ф. Куперен. Сюїта d - moll. Чакона.
12. Д. Тартіні.Фрагмент з сонати для скрипки g - moll «Диявольські трелі».
13. А. Кореллі. Соната для скрипки d – moll. 1 частина.
14. А. Кореллі. Соната для скрипки d – moll. 2 частина.
15. А. Кореллі. Соната для скрипки d – moll. 3 частина.
16. А. Кореллі. Соната для скрипки d – moll. 4 частина.
17. А. Кореллі Concerto grosso op.6 № 3. 1 частина.
18. А. Кореллі Concerto grosso op.6 № 3. 2 частина.
19. А. Кореллі Concerto grosso op.6 № 3. 3 частина.
20. К. Монтеверді. Мадригал «Et e pur dunque vero».
21. К. Монтеверді. Мадригал «La mia turca».
22. К. Монтеверді. Мадригал «Si dolce e'l tormento»
23. К. Монтеверді. Опера «Dal mio Parnasso», 1-а дія, арія Музи
24. К. Монтеверді. Опера «Аріадна». Плач Аріадни.
25. К. Монтеверді. Пролог з опери «Орфей».
26. Дж. Перголезі. Фрагмент з кантати «Stabat Mater».
27. Дж. Перголезі. Опера «Служниця-паночка», 1 лія, арія Умберто.
28. А. Вівальді. Концерт для мандоліни C – dur
29. А. Вівальді. Концерт для скрипки з органом №.4 a - moll op.4, 1 частина.
30. А. Вівальді. Концерт для скрипки з органом №.4 a - moll op.4, 2 частина.
31. А. Вівальді. Концерт для скрипки з органом №.4 a - moll op.4, 3 частина.
32. А. Вівальді. «Пори року», «Зима», 1 частина.
33. А. Вівальді. «Пори року», «Зима», 2 частина.
34. А. Вівальді. «Пори року», «Зима», 3 частина.
35. А. Вівальді. «Пори року», «Весна», 1 частина.
36. А. Вівальді. «Пори року», «Весна», 2 частина.
37. А. Вівальді. «Пори року», «Весна», 3 частина.
38. А. Вівальді. «Пори року», «Літо», 1 частина.
39. А. Вівальді. «Пори року», «Літо», 2 частина.
40. А. Вівальді. «Пори року», «Літо», 3 частина.
41. А. Вівальді. «Пори року», «Осінь», 1 частина.
42. А. Вівальді. «Пори року», «Осінь», 2 частина.
43. А. Вівальді. «Пори року», «Осінь», 3 частина.
44. Г. Пьорселл. Опера «Дідона та Еней», увертюра.
45. Г. Пьорселл. Опера «Дідона та Еней», 3 дія, танець відьм.
46. Г. Пьорселл. Опера «Дідона та Еней», 3 дія, речитатив Дідони, Белінди та Енея.
47. Г. Пьорселл. Опера «Дідона та Еней», 3 дія, хор народу.
48. Г. Пьорселл. Опера «Дідона та Еней», 3 дія, прощальна пасакалія Дідони.
49. Г. Пьорселл. Опера «Дідона та Еней», 3 дія, завершальний хор народу.
50. Г. Пьорселл. Опера «Королева фей», 1 дія, сцена 7, п’яний поет та феї.

папка вікторин № 4 –

Й.-С. БахАрія з оркестрової сюїти № 3 BWV 1068

«Жарт» з оркестрової сюїти b-moll № 2 BWV 1067.

Сольна скрипкова Партіта № 2 d-moll BWV 1004, Чакона.

Хроматична фантазія та фуга d-moll BWV 903,

ДТК том 1 BWV 846–869 – прелюдії та фуги C-dur, c-moll, cis-moll,d-moll,b-moll,

ДТК том 2 BWV 870–893 – прелюдії та фуги c-moll, fis-moll,

Органна токата та фуга d-moll BWV 538

«Страсті за Матфеєм» BWV 244 цілком (знати зміст за номерами).

Висока меса h-moll BWV 232 цілком (знати зміст за номерами).

Кантата BWV 21 «В моєму серці був великий жаль» цілком (знати зміст за

номерами).

Г. Ф. Гендель Ораторії «Самсон» та «Месія» (знати зміст за номерами).

ІІ СЕМЕСТР

ЗРАЗКИ ПОУРОЧНИХ ТЕСТІВ

ТЕСТ: «Вокально-симфонічна та оперна спадщина В. А. Моцарта»

1. Кантатою Моцарта не є

а) «Радість каменярів»

б) «Фіделіо»

в) «Борг першої заповіді»

2. Серед кантат і ораторій Моцарта немає твору з назвою:

а) «Звільнена Ветулія»

б) «Давід, що кається»

в) «Ave verum corpus»

3. У знаменитому Реквіємі Моцарта

а) 10

б) 14

в) 20 частин

4. У творчій спадщині Моцарта в жанрі меси написано:

а) 17-19

б) 24

в) 2 твори

5. «Коронаційна» меса Моцарта написана в:

а) 1756 року

б) 1791 року

в) 1771 року

6. Роботу над моцартівським Реквіємом завершив:

а) Франц Ксавер Зюсмайер

б) Франц Вальзег-Шуппах

в) Емануель Шиканедер

7. Жанрового позначення «опера-серенада» не має моцартівська опера:

а) «Цар-пастух»

б) «Сон Сципіона»

в) «Апполон та Гіацинт»

8. Електра - персонаж з моцартівської опери:

а) «Обдурений чоловік»

б) «Ідоменей»

в) «Луций Сулла»

9. Для виконання дитячими голосами не передбачалася опера:

а) «Баст’єн і Баст’єна»

б) «Тамос, король Єгипту»

в) «Апполон та Гіацинт»

10. У кантаті «Давід, що кається» 5 з 10-ти номерів:

а) хори

б) арії

в) речитативи

11. Один і той же музичний матеріал використаний Моцартом в:

а) «Маленькій масонській кантаті» та пісні для голосу і ф-но «Фіалка»

б) «Реквіємі» і мотеті «Exsultate, jubilate»

в) кантаті «Давід, що кається» та месі с- moll

12. Не має двохдієвої композиції опера Моцарта :

а) «Чарівна флейта»

б) «весілля Фигаро»

в) «Луций Сулла»

ТЕСТ: «Життя та творчість В. А. Моцарта на сторінках праць

Германа Аберта, Георгія Чичерина та Альфреда Ейнштейна»

1. Попередником Моцарта в створенні опер buffa Герман Аберт називає:

а) Алесандро Скарлатті

б) Генрі Пьорселла

в) Джованні Паізіелло

2. У жанрі дослідницького етюда про Моцарта написана робота

а) Георгія Чичерина

б) Альфреда Ейнштейна

в) Германа Аберта

3. У вигляді проблемних нарисів, в перехресті яких з'являється масштабний портрет і епохи, і об'єкту дослідження, з відмовою від традиційного принципу від біографічного типу монографії написана книга:

а) Георгія Чичерина

б) Альфреда Ейнштейна

в) Германа Аберта

4. Велика монографія з декількох частин і книг про Моцарта належить перу:

а) Георгія Чичерина

б) Альфреда Ейнштейна

в) Германа Аберта

5. Під поняттям «космізма» музики Моцарта Г. Чичерин передбачає:

а) всеосяжність буття, відбитого в музичних звуках

б) двоїстість почуттів, що викликаються музикою композитора

в) використання тематики майбутнього в творчості Моцарта

6. Глава «Моцарт і '"вічно жіночне"» міститься в книзі

а) Георгія Чичерина

б) Альфреда Ейнштейна

в) Германа Аберта

7. Розбір деяких творів в оперному жанрі («Ідоменей», «Титус») запропонований в

книзі:

а) Георгія Чичерина

б) Альфреда Ейнштейна

в) Германа Аберта

8. Роботи про Моцарта Аберта, Чичеріна та Ейнштейна написані в 70-80 роки ХХ століття :

а) так

б) ні

в) не знаю

9. Серед музикантів, чия творчість безпосередньо стикається з музикою Моцарта, Чичерін не називає:

а) Людвіга Бетховена

б) Ріхарда Вагнера

в) Альфреда Шнітке

10. Надзвичайно розгорнуту та деталізовану характеристику Цариці Ночі, персонажа опери «Чарівна флейта», надає у своїй книзі

а) Георгій Чичерін

б) Альфред Ейнштейн

в) Герман Аберт