Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Карбонові нанотрубки: методи отримання та перспективи застосування в медицині



 

 

(Мал.1)

На малюнку показано схематичне зображення та електронна фотографія ендофулеренів, які поміщені у карбонову нанатрубку.

Phys. Rev. Lett. 85, 5384 (2000)

Мал.1

 

 

Гладченко Г.О., Карачевцев М.В., Валеев В.А., Леонтьев В.С. ( 2007 ) Адсорбция и гибридизация природных и синтетических нуклеиновых кислот на одностенных углеродных нанотрубках. Нанорозмірні системи. Будова-властивості-технології. Тези конференції. Київ, 420 с.

Гусев А.И. (2007) Наноматериалы, наноструктуры, нанотехнологии. 2.е изд, испр. ФИЗМАТЛИТ, Москва, 416 с.

Лемеш Н.В., Трипольский А.И. ( 2007 ) Синтез углеродных нанотрубок (УНТ) путём термического осаждения этилена на наночастицы никеля и влияние его условий на физико-химические свойства полученных УНТ. Нанорозмірні системи. Будова-властивості-технології. Тези конференції. Київ, 237 с.

Мовчан Б.А. (2007) Электронно-лучевая нанотехнология и новые материалы в медицине – первые шаги. Вісник фармакології і фармації,12: 5-13.

Москаленко В.Ф., Розенфельд Л.Г., Мовчан Б.О., Чекман І.С. (2008) Нанотехнології, наномедицина, нанофармакологія: стан, перспективи наукових досліджень, впровадження в медичну практику. 1 національний конгрес „Человек и лекарство – Украина”. Київ, 167-168.

Нищенко М.М., Патока В.І., Шевченко М.А., Дубовий А.Г., Анікеєв В.В.(2007) Емісійні властивості вуглецевих наноструктурних матеріалів. Нанорозмірні системи. Будова-властивості-технології. Тези конференції. Київ, 215 с.

Пул Ч.-мл., Оуенс Ф. (2006) Нанотехнологии. 2-е, дополненое издание. Техносфера, Москва, 119-120.

Сергеев Г.Б. (2007) Нанохимия. 2-е издание, исправленое и дополненое. Издательство Московского университета, 211с.

Чекман І.С., Ніцак О.В. (2007) Нанофармакологія: стан та перспективи наукових досліджень. Вісник фармакології та фармації, 11: 7-10.

 

Bai J.B., Hamon A.L., Marraud A. et al. (2002) Chem. Phys. Letters, 365: 184-188.

Banerjee S., Kahn M. G., Wong S. S. (2003) Rational chemical strategies for carbon nanotube functionalization. Chem. Eur. J., 9: 1898-1908.



Cassell A., Franklin N., Chan E. et al. (1999) J. Amer. Chem. Soc., 121: 7975-7976.

Chen G.Z., Fan X., Luget A. et al.(1998) J. Electroanalyt. Chemistry, 446: 1-6.

Dai H., Rinzler A.G., Nicolaev P. et al. (1996) Chem. Phys. Letters, 262: 161-166.

Davis J. J., Green M. L., Hill H. A. et al.(1998) The immobilisation of proteins in carbon nanotubes. Chim. Ada., 272: 261-266.

Dyuzhev G.A. (2002) Plasma Devices and Operations, 10: 63-98.

Ebbesen T.W., Ajayan P.M. (1992) Nature, 358: 220-223.

Fan S., Chapline M., Franklin N. et al. (1999) Science , 283: 512-515.

Feron V.J., Arts J.H., Kuper C.F. et al.(2002) Health risks associated with inhaled nasal toxicants. Crit. Rev. Toxicol., 31(3): 313-347.

Fiorito S., Serafino A., Andreola F. et al. (2006) Effects of fullerenes and single-wall carbon nanotubes on murine and human macrophages. Carbon, 44: 1100-1105.

Gewin V. (2006) Nanotech's big issue. News@Nature , 443(14): 137р.

Grubek-Jaworska H., Nejman P., Czuminska K. et al. (2006) Preliminary results on the pathogenic effects of intratracheal exposure to one-dimensional nanocarbons. Carbon, 44(6): 1057-1063.

Hahm J., Lieber C. (2004) Direct Ultrasensitive Electrical Detection of DNA and DNA Sequence Variations Using Nanowire Nanosensors. Nano Lett., 4: 51-54.

Helland А., Wick Р., Koehler К. et al. (2007) Environ Health Perspect, 115(8): 1125-1131.



Hillebrenner H. (2006) Template synthesized nanotubes for biomedical delivery applications. Nanomedicine, 1: 39-50.

 

Hoshino A., Manabe N., Fujioka K. et al. (2007)Use of fluorescent quantum dot bioconjugates for cellular imaging of immune cells, cell organelle labeling, and nanomedicine: surface modification regulates biological function, including cytotoxicity, 10(3):149-157.

 

Huczko A., Lange A., Calko E. et al.(2001) Physiological testing of carbon nanotubes: are they asbestos-like? Fullerene Sci. Tech., 9(2): 251- 254.

Huczko A., Lange A. (2001) Carbon nanotubes: experimental evidence for a null risk of skin irritation and allergy. Fullerene Sci. Tech., 9(2): 247-250.

Huczko A., Lange H., Bystrzejewski M. et al. (2005) Pulmonary toxicity of 1-D nanocarbon materials. Fuller Nanotub. Car., 13: 141-145.

Iijima S. (1991) Helical microtubules of graphite carbon. Nature, 354: 56-58.

Jia G., Wang H., Yan L. et al. (2005) Cyto-toxicity of carbon nanomaterials: single-wall nanotube, multi-wall nanotube, and fullerene. Environ Sci. Technol., 39(5): 1378-1383.

Jiang K., Schadler L. S., Zhang R. W. et al. (2004) Protein immobilization on carbon nanotubes via a two-step process of diimide -activated amidation. J. Mater. Chem.,14: 37-39.

Jithesh V. (2007) Development of Immunosensors Using Carbon Nanotubes. Biotechnol. Prog., 23: 517-531.

Kr¨atschmer W., Lamb L.D., Fostiropoulos K., et al. (1990) Nature, 347: 354-358.

Lam C.W., James J.T., McCluskey R., et al. (2004) Pulmonary toxicity of single-wall carbon nanotubes in mice 7 and 90 days after intratracheal instillation. Toxicol. Sci., 77(1): 126-134.

Maynard A.D. (2006) Nanotechnology: assessing the risks. Nano Today, 1 (2): 22-23.

Maynard A.D., Baron P.A., Foley M. et al. (2004) Exposure to carbon nanotube material: aerosol release during the handling of unrefined single-walled

carbon nanotube material. J. Toxicol. Environ Health A., 67(1): 87-108.

Mehta M.D. (2004) From biotechnology to nanotechnology: what can we learn from earlier technologies? Bull. Sci. Technol. Soc., 24 (1): 34-39.

Niemann J., Gabriel J. P., Joiner C. S.(2006) Label-Free Detection of DNA Hybridization Using Carbon Nanotube Network Field-Effect Transistors. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A., JIM, 921-926.

Oberdorster G., Oberdorster E., Oberdorster J. (2005) Nanotoxicology: an emerging discipline evolving from studies of ultrafine particles. Environ Health Perspect., 13: 823-839.

Perm A., Murphy G., Barker S. et al. (2005) Combustion-derived ultrafine particles transport organic toxicants to target respiratory cells. Environ Health Perspect, 113: 956-963.

Pompeo F. (2002) Water solubilization of single-walled carbon nanotubes by functionalization with glucosamine. Nano Lett., 2: 369-373.

Pope C.A., Burnett R.T., Thurston G.D. et al. (2004) Cardiovascular mortality and long-term exposure to particulate air pollution: epidemiological evidence of general pathophysiological pathways of disease. Circulation., 109(l): 71-77.

Ryman-Rasmussen J.P., Riviere J.E., Monteiro-Riviere N.A. (2006) Penetration of intact skin by quantum dots with diverse physicochemical properties. Toxicol. Sci., 91: 159-165.

Sato Y., Yokoyama A., Shibata K. et al. (2005) Influence of length on cytotoxicity of multi-walled carbon nanotubes against human acute monocytic leukemia cell line THP-I in vitro and subcutaneous tissue of rats in vivo. Mol. Biosyst., 1(2): 176-182.

Seaton A., Donaldson K. (2005) Nanoscience, nanotoxicology, and the need to think small. Lancet, 365: 923-924.

Tzeng Y., Huang T. S., Chen Y. C. et al. (2004) Hydration properties of carbon nanotubes and their effects on electrical and bio-sensor applications. New Diamond Front. Carbon Technol., 14: 193-201.

Vallhov H., Qin J., Johansson S.M. et al. (2006) The importance of an endotoxin-free environment during the production of nanoparticles used in medical applications. Nano Lett., 6: 1682-1686.

Wang H., Wang J., Deng X. et al. (2004) Biodistribution of carbon single-wall carbon nanotubes in mice. J. Nanosci. Nanotech., 4(8): 1019-1023.

Wang J., Musameh M., Lin Y. (2003) Solubilization of carbon nanotubes by Nafion toward the preparation of amperometric biosensors. Am. Chem. Soc., 125: 2408-2409.

Wang Y., Iqbal Z., Malhotra S. V. (2005) Functionalization of carbon nanotubes with amines and enzymes. Chem. Phys. Lett., 402: 96-101.

Wu Y., Hudson J., Lu Q., et al. (2006) Coating single-walled carbon nanotubes with phospholipids. J. Phys. Chem. B., 10(6): 2475-2478.

Xia T., Kovochich M., Brant J. et al. (2006) Comparison of the abilities of ambient and manufactured nanoparticles to induce cellular toxicity according to an oxidative stress paradigm. Nano Lett., 6: 1794-1807.

Yang K., Zhu L., Xing B. (2006) Adsorption of polycyclic aromatic hydrocarbons by carbon nanomaterials. Environ Sci. Technol., 40(6): 1855-1861.

Yu X., Kim S. N. Papadimitrakopoulos F. et al. (2005) Protein immunosensor using single-wall carbon nanotube forests with electrochemical detection of enzyme labels. Mol. BioSyst.,1: 70-78.

 

Фулерени

4.8. 1. Історичні етапи відкриття

Значна кількість досліджень присвячена вивченню фізичних, хімічних, фізико-хімічних властивостей особливої структури вуглецю – фулеренам [Трефилов В.И., 2001; Кац Е.А., 2008; Jensen A.M. et al., 1996; Guldi R.M. et al., 2000; Nakavbra E., Isobe H., 2003; Satoh M. Takayanagi I., 2006 5, 14, 20, 21, 28, 30].

Вуглець зустрічається у природі як вільному стані, так і у різних сполуках. У вільному стані вуглець відомий у трьох станах: вугілля, алмаз і графіт. У сполуках вуглець зустрічається в різноманітних органічних речовинах. Вуглець находиться також в повітрі та воді у вигляді вуглекислого газу. Як індивідуальний хімічній елемент, вуглець відкритий в кінці ХVІІІ століття і отримав назву Carbontum від латинського carbo – вугілля, що поєднується з коренем kar – вогонь. Цей же корінь походить від латинського cremare – горіти (українського горіти, жар), а також від стародавнього українського – угорати. Звідси і назва вугілля. Фізичні, хімічні, фізико-хімічні та квантово-хімічні властивості вуглецю вивчені досить детально. Твердий вуглець може існувати у трьох основних формах: вуглець, алмаз і графіт, які називають алотропними модифікаціями. Інші форми вуглецю не були відомими до відкриття фулеренів. Один із лауреатів Нобелівської премії за відкриття цих структур, характеризуючи значення вуглецю для синтезу фулеренів, З.Є. Смоллі у Нобелівській лекції сказав: „Єдиний дійсний герой цієї історії – вуглець. Адже фуллерени утворюються в процесі конденсації вуглецю. І нам тільки слід зрозуміти це все” [Смоли Р.Е., 1996 13].

Фулеренами називаються замкнуті багатогранні молекули чистого вуглецю, що мають п’яти – і шестикутні грані (рис. 1). Відкриття молекули фулеренів (бакмінстерфулерени), що нагадують футбольний м’яч (футболен), який складається з 60 атомів вуглецю, було своєрідним чарівним “золотим ключем” у новий світ нанометрових структур з чистого вуглецю та до деякої міри випадковим. Класичними вважаються фулерени, що містять 60 атомів вуглецю, являють собою сферичну структуру, на поверхні якої шестичлені кільця пов’язані між собою п’ятичленними циклами [Смоли Р.Е., 1996; Трефилов В.И., 2001; Lim i-Im. et al., 2007 5, 14, 25].

Виникає два запитання:

1. Чому ці структури назвали бакмінстерфулеренами (фулерени)?

2. Які були історичні етапи вивчення цих унікальних фулеренів?


Просмотров 478

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!