Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Застосування наночастинок в діагностиці, фармакології та терапії 2 часть



  1. Adronov A., Gilat S.L., Frechet M.J. et al. Light harvesting and energy transfer in laser-dye-labeled polyaryl ether dendrimers // J. Am. Chem. Soc. – 2000. – V.122. – P. 1175–1185.
  2. .Adronov A., Frechet J.M. Light-harvesting dendrimers // Chem. Commun. – 2000. – P. 1701–1710.
  3. Agarwal A., Saraf S., Asthana A. et al. Ligand based dendritic systems for tumor targeting// International Journal of Pharmaceutics. – 2008. – V. 350. – P. 3–13.
  4. Arpornrat N., Raghunath R., Rabich О. et al. Light harvesting dendrimers // Photosynthesis Research. – 2006. – V. 87. – P. 133–150.
  5. Baker J.R., Quintana A, Piehler L. et al. The Synthesis and testing of anti-cancer therapeutic nanodevices // Biomed. Microdev. – 2001. – V. 3. – P. 61–69.
  6. Balzani V., Ceroni P., Gestermann S. et al. Luminescent dendrimers. Recent advances // Topics Curr Chem. – 2003. – V. 228. – P. 59–191.
  7. Brunner H. Dendrizymes: Expanded ligands for enantioselective catalysis // J. Organomet Chem. – 1995. – V.500. – P. 39–46.
  8. Brunner H., Altmann S.: Optically active nitrogen ligands with dendrimeric structure // Chem. Ber. – 1994. – V. 127. – P. 2285–2296.
  9. Boas U., Heegaard P.M. Dendrimers in drug research // Chem. Soc. Rev. – 2006. – V.33. – P. 43–63.
  10. Caruthers S.D., Wickline S.A., Lanza G.M. Nanotechnological application in medicine // Current opinion in Biotechnology. – 2007. – V.18. – P. 26–30.
  11. Cheng Y., Xu T. The effect of dendrimers on the pharmacodynamic and pharmacokinetic behaviors of non-covalently or covalently attached drugs // European Journal of Medicinal Chemistry. – 2008. – V.20. – P. 1–7.
  12. Cho K., Wang X., Nie S. et al. Theraputic nanoparticles for drug delivery in cancer// Clin. Cancer Res. – 2008. – V. 14, № 5. – P. 1309–1316.
  13. Choi Y., Mecke A., Bradford G. O. et al.: DNA-directed synthesis of generation 7 and 5 PAMAM dendrimer nanoclusters // Nano Lett. – 2004. – V.4. – P. 391–397.
  14. Choi Y., Thomas T., Kotlyar A. et al. Synthesis and functional evaluation of DNA-assembled polyamidoamine dendrimer clusters for cancer cell-specific targeting // Chem Biol. – 2005. – V.12. – P. 35–43.
  15. Dhanikula R. S., Hildgen P. Synthesis and Evaluation of Novel Dendrimers with a Hydrophilic Interior as Nanocarriers for Drug Delivery // Bioconjugate Chem. – 2006. – V. 17. – P. 29–41.
  16. El-Sayed M., Ginski M., Rhodes C. et al. Transport mechanism(s) of poly(amidoamine) dendrimers across Caco-2 cell monolayers // J. Control Release. – 2002. – V.81. – P.355–365.
  17. Frechet J.M. Dendrimers and supramolecular chemistry // Proc. Nat. Acad. Sci. U S A. – 2002. – V. 99. – P. 4782–4787.
  18. Grinstaff M.W. Designing hydrogel adhesives for corneal wound repair // Biomaterials. – 2007. – V. 28. – P. 5205–5214.
  19. Haag R. Supramolecular drug-delivery systems based on polymeric coreshell architectures// Angew Chem Int Ed. – 2004. – V.43. – P. 278–282.
  20. Jain K.K. Nanomedicine: application of nanobiotechnology in medical practice// Med. Princ. Pract. – 2008. – V.14-15. – P. 1309–1316.
  21. Kofoed J., Reymond J.L. Dendrimers as artificial enzymes // Current Opinion in Chemical Biology. – 2005. – V. 9. – P. 656–664.
  22. Medina C., Santos-Martinez M.J., Radomski A. et al. Nanoprticles: pharmacological and toxicological significance // Br. J. Pharmacol. – 2007. – V.150. – P. 552–558.
  23. Nirankar V.S., Kares J.W., Katze L.E. et al. Complications of exposed monofilament sutures // Am. J. Ophthalmol. – 1983. – V.95. – P. 515–535.
  24. Paleos С.M., Tsiourvas D. Molecular Engineering of Dendritic Polymers and Their Application as Drug and Gene Delivery Systems // Molecular Pharmaceutics. – 2007. – V.4. – P. 169–188.
  25. Portnoy N.G., Ozkan O., Moore J.R. Nano-oncology: drug delivery, imaging, and sensing// Anal. Bioanal. Chem. – 2006. – V.384. – P. 620–630.
  26. Sahoo S.K., Ixibhhasetwar. V.V: Nanotech approaches to drug delivery and imaging // Drug Disc Today. – 2003. – V.8. – P. 1112–1120.
  27. Sampath Kumar S.G., Yarema K.J. Targeting cancer cells with dendrimers // Chem. Biol. – 2005. – V.12. – P. 5–6.
  28. Scott P. L., Charles Y.L. Toward the emergence of nanosurgery: Part III – nanomedicine: targeted nanotherapy, nanosurgery, and progress toward the realization of nanosurgery // Neurosurgery. – 2006. – V.58, N.6. – P. 1019–1025.
  29. Striba S.E., Frey R.S. Dendritic polymers in biomedical applications: From potential to clinical use in diagnostics and therapy // Angewandte Chem. Int. Ed. – 2002. – V.41. – P. 1329–1334.
  30. Thomas T.P., Majoros I.J. et al. Targeting and inhibition of cell growth by an engineered dendritic nanodevice // J. Med. Chem. – 2005. – V. 48. – P. 3729–3735.
  31. Tomalia D.A., Baker H. A new class of polymers: Starburst-dendritic macromolecules // Polym. J. – 1985. – V.17. – P. 117–132.
  32. Tomalia D.A., Frechet J.M. Discovery of dendrimers and dendritic polymers: A brief historical perspective // J. Polym. Sci. A. – 2002. – V. 40. – P. 2719–2728.
  33. Wender P.A., Kreider E. et al. Dendrimeric molecular transporters: synthesis and evaluation of tunablepolyguanidino dendrimers that facilitate cellular up take // Org. Lett. – 2005. – V.7. – P. 4815–4818.

 





Квантові мітки

Квантові мітки – це напівпровідникові нанокристали (2-100 нм), що використовуються в біомедичній та електронній індустрії [Brucher; Dabbousi9, 19]. До квантових міток проявляють значний науковий інтерес вчені світу, оскільки такі структури мають унікальні оптичні (близькість та симетричності спектра), фотофізичні та фотохімічні властивості, які відсутні у інших молекул та твердих тіл. Квантові мітки стійкі до фотознебарвлення, мають високу квантову дієвість та низьку екзітонну емісію [Hardman: HanMY; Li JJ; Murray; Ozkan; Rosenthal; SahooS; WangQY 26, 28, 57, 66, 79].



Абсорбція та емісія квантових міток залежить від їх розміру. Квантові мітки, не залежно від розмірів, легко адсорбуються (пассируются) на іншій поверхні за допомогою одних і тих самих лігандів, що визначаються хімічною структурою цих наноструктур. Це дозволяє вченим об‘єднувати квантові мітки різних розмірів у матрикс без змін у протіканні фізико-хімічного процесу. Для квантових міток характерним є мультиплексування (багаторазова передача). Всі ці характеристики надають можливість використовувати їх як органічні барвники [LiJJ; Murray; Rosenthal 42, 49, 63].

Фотостабільність, висока фотолюмінісцентна інтенсивність, широка пристосувальна емісія дають змогу використовувати квантові міткам як хромофори [ZimnitskyD93]. Оптичні властивості квантових міток відкривають нові перспективи у використанні їх в оптоелектроніці, фотофольтажних пристроях, оптичних підсилювачах телекомунікаційної мережі, біомаркуванні [Barnham; GaoM; HarrisonM; HanM; WarrenC 7, 23, 27, 28, 82,].

Флюорисцентний спектр квантових міток використовують і для біомедичних досліджень [AlivisatorAP; ChanWCW 5, 10]. Квантові мітки взаємодіють з молекулами пептидів, антитіл, нуклеїнових кислот, малими молекулярними лігандами за допомогою ковалентних зв’язків, що дає змогу використовувати їх як біологічні маркери [BeurepaireE; MedintzIL 8, 50]. Високоякісні квантові мітки підходять для оптичного кодування та мультиплексного використання, що пов’язане з численним збудженням їх профілю та вузькою симетричною емісією спектра.

Квантові мітки можуть утримувати в центрі (в серцевині, в ядрі) сотні чи тисячі атомів елементів II чи VI групи ( таких як кадмій, технецій, цинк та селенід) чи III групи (тантал) та V групи (йод) [Gao X; MedintzIL25, 47].

Квантові мітки є світловипромінюючими діодами. Вони мають велике майбутнє у створенні нових генерацій плоскоекранних дисплеїв та трaнзисторного освітлення, оскільки виявляють максимальну яскравість та кольорове насичення [CoeS; ColvinVL; DabousibO; KumarND; SteckelJS; TanZ; YangH 14, 15, 20, 40, 74, 75, 86,].

Завдяки своїм оптичним та спектроскопічним властивостям люмінесцентні квантові мітки є ефективними донорами флюорофорів, що дозволяє використовувати їх під час різноманітних біопроб, які базуються на переносі флюорисцентної резонансної енергії [ClappAR; MichaletX; ZhangCY17, 44, 47, 91]. В сучасній нанотехнологічній науці існує метод інкапсуляції квантових міток у мікросфери. Квантові мітки кон’югуються з мікросферами у відповідному порядку та під відповідним номером [WangH79].

У практичному використанні квантові мітки можуть бути інкапсульовані в полістерини чи біокон’юговані мікросфери та застосовуватися для генотипування поліморфних поодиноких нуклеотидів [WuY; XuH84,85]. Інкапсуляція квантових міток в полімерний матрикс полягає у можливості хімічної сумісності між квантовими мітками та полімерним матриксом. Хімічна інкорпорація квантових міток в полімерний матрикс через хімічний зв’язок створює міцною нову структуру. Вставлені квантові мітки підтримують їх оптичні властивості за допомогою захисту олігомерфосфориновими лігандами [ShengW68].

Квантові мітки можуть використовуватись як флюорисцентні зонди у експериментальній біології [WangH79], а також при проведені експериментальних досліджень на молекулярному та клітинному рівнях з нуклеїновими кислотами та лікарськими засобами [HanM; OzkanM; 28, 57] .

Люмінісцентні квантові мітки можуть виконувати роль органічних флюорофорів в аналізі біологічних об’єктів, що використовується для їх високої фотостабільності, стійкості емісії квантового поля, вузького емісіонного піку, настройці довжини хвилі, що залежить від її розмірів [BruchezJaiswalJ; MichaletX; WuX 44, 77, 36, 5 ]. Для полегшення їх використання в водних біологічних системах, як правило використовують гідрофобні головки лігандів люмінісцентних квантових міток, таких як молекули триоктінфосфін оксид (ТОРО), що може бути співвставлена з гідрофобними головками лігандів. Різні лігандні обмінні методи залежать від форми стійкості водорозчинних квантових міток. Ліганди часто змінюють тіолфункціональну структуру таку як меркаптоацетилова кислота, дигідроліполева кислота, дітіотрейтол, цистеїнвмісних пептидів [ChanWCNieS; PathakS; PinauF11, 58, 59]. Також можливо покривати квантові мітки за допомогою захисного полімерного шару. Таке покривання значно підвищує розміри цих люмінісцентних частинок та окремих квантових міток від їх навколишнього середовища [GaoXCui24]. Кон’югація мальтози, що пов’язана з протеїном на поверхні квантових міток зберігається люмінісцентними донорами [Medintz50].

В окремих випадках флюорисцентні квантові мітки можуть бути прокон’юговані з біоактивними компонентами (такими як антитіла, рецепторні ліганди), що націлені на біологічні відкриття та целюлярні структури, такі як маркеровані (мічені) неопластичні клітини, пероксисоми, ДНК та рецептори клітинних мембран [DubertretB; LidkeDS 21, 41].

Біокон’югація квантових міток досліджується за допомогою специфічної локалізації генів та доставки лікарських препаратів, серед яких вони є найбільш можливими сполуками для отримання різноманітних інформацій та проведення візуальних технологій [RudgeSR; SchererF; YuS 65, 67, 90].

Ультратонкі нанокристали широко застосовують в біомедичних галузях як біоматеріали, в імунологічних дослідженнях, діагностиці та терапії деяких захворювань [RosenthalSJ,Tomlinson; WuX64, 77].

У галузі молекулярної біології, флюорисцентного мічення клітин та біомолекул з органічними флюорофорами, такими як FITC використовують тривалий час з метою прослідження шляху біомолекул в організмі.

Модифіковані зовні кванотові мітки, взаємодіючи з карбоновими кислотами, поліспиртами чи амінами мають різні фізико-хімічні властивості [HoshinoA31].

Проведеними дослідженнями встановлено, що деякі білки та пептиди можуть проникати крізь цитоплазматичну мембрану клітин за допомогою трансдукції доменів [KaetherC; MattajIW 37, 45]. Трансдукція білків за допомогою ядерних протеїнів є дієвим методом передачі їх в ядро клітини [MatsushitaM; TaguchiT46, 76]. Результати досліджень показали, що квантові мітки краще, ніж інші протеїни можуть проникати крізь ядро за допомогою ядерно сигналізуючих пептидів.

Квантові мітки із функціональними олігопептидами локалізуються в специфічних органелах та мають підвищену флюорисценцію [HoshinoA30].

Квантові мітки та наночастинки золота (Au-NPs) – чудові донорно-акцепторні пари. Такі пари об’єднуються в гібридні неорганічно-біологічні наноструктури, що можуть досліджуватися оптично [PonsT60].

Флюорисцентне відображення одна із галузей науки, яка вивчає властивості високофлюорисцентних квантових міток [ChenF; WuXLiu13, 77].

На додаток деякі наношари традиційно використовуються в такій техніці як рентгенівський детектор, електронний мікроскоп, рентгенівський протоелектронний спектроскоп. Залишається багато важливих питань, такі як тотальна сфера діяльності оболонок, де всі поверхні нанокристалів рівномірно намагнічені і вони не мають дефектів як на внутрішній, так і на зовнішній поверхні. Роль ядро/оболонка квантових міток у техніці потребує характеристики оболонки та оболонкової поверхні із великою чутливістю [NellistPD54].

CdSe наночастинки взаємодіють між собою за допомогою оптичних властивостей, що в кінцевому результаті легко налаштовується у видимому спектрі [KennethL;McBrige38, 48]. CdSe/ ZnS ядро/оболонка квантові мітки та флюорисцентні протеїни належать до родини зелених флюорисцентних протеїнів, котрі зберігають компоненти серед яких можливий переніс Форстерської резонансної енергії (FRET). Емісія та абсорбція цих елементів може оптимізувати FRET на відстані меншій за 10 нм [HeringVR34]. CdSe/ ZnS ядро/оболонка квантові мітки мають високу гібридизуючу властивість, високу фотолюмінісцентність квантового поля, залежні від розміру фотолюмінісцентні спектри від блакитного до червоного, надзвичайну фотохімічну стабільність [ChaudbaryS; DabousiB; WagnierR12, 80, 19] та добру здатність до дисперсії у різних біологічних структурах [MajChen; SuhanovaA; WenhuaL51, 72, 83]. Родина зелених флюорисцентних протеїнів складається з групи гомологічних, кольорових компактних протеїнів, що спонтанно генерують з власними флюорофорами [OrmoM; WachterR; YangFMoos 81, 55, 87].

Ці протеїни також покривають видимий спектр і ефективно використовуються в генних пробах у молекулярній та клітинній біології [HeringVR34].

Розщеплення ензимів на пептиди за допомогою колагенази є результатом дезорбції наночастинок золота з поверхні квантових міток , що повертає підвищення початку пригнічення емісії квантових міток [ShiLRosen…69].

Локальна температура наночастинок підвищується, іноді перевищуючи величини рівня плавлення металічних наночастинок. Таке підвищення температури може бути обумовлене раптовим вивільненням тепла в навколишнє середовище чи самостійна фрагментація наночастинок. Унікальні властивості наночастинок золота використовуються в фототермальній детрукції ракових клітин, бактеріальних та протеїнових агрегатів [HuangXEl-Said; KoganM.; LooCLow; O’NealDP; ZharovVP 32, 43, 56, 92, 39]. Як показано в роботі Loo С. та співавторів наночастинки золота anti-HER 2 не лише підвищує контраст джерела живлення ракових клітин, а також проводять селективну деструкцію джерела живлення карциномних клітин за допомогою фототермальної терапії [LooCLow; 43].

Властивості наночастинок в значній мірі залежать від їх розмірів. Відомо, що фотолюмінісценція квантових міток залежить від розміру квантових міток [CorbinV; HuoQE18, 33]. Об”єднані з органічними флюорофорами такі частинки широко використовують в біомедичних дослідженнях, котрі включають:

1. Мультикольоровий western blot для аналізу протеїнів.

2. Мультиколірні флюорисцентні дослідження субклітинної локалізації (подібні до western blot досліджень, проте з’єднані антитіла з квантовими мітками можуть зберігати кошти, зменшуючи число потреб у збудженні світловими ресурсами.

3. Повторююче (центаферне) зображення без фотознебарвлення: багато флюорисцентпротеїнних варіантів (такі як зелений флюорисцентний протеїн).

4. Контроль біоактивних молекул, що мічені квантовими мітками. Використовуючи флюорисцентне збудження, різні квантові мітки можуть бути використані in vivo у живій культурі. Це важлива перевага у відображенні, тому що квантові мітки можуть пройти крізь певне середовище і влучити у сусідні тканини або органи (серце, мозок). Ця технологія також використовується для контролю біологічних подій, що розкриваються в реальному часі у культурі систем.

5. Вивчення ембріонального морфогенезу та причини розвитку пренатальної патології за допомогою мічених квантових міток.

Квантові мітки є великою перспективою розвитку неврологічної науки , що включає в себе розвиток нервової системи (включаючи зміни та розвиток протягом життя), вчення про інтрацелюлярний переніс протеїнів висока пропускна здатність ліків, які діють на нервову систему. Квантові мітки можуть також використовуватись для вивільнення біоактивних молекул до нервової системи з метою регулювати нормальний розвиток [SlotkinJ73]. Крім того, беручи до уваги, що руйнування нормального процесу реорганізації протеїнів є ознакою багатьох захворювань, що вражають нервову систему. До таких захворювань можна віднести хвороби Хангтінгтона та Альцгеймера, при яких використовують квантові мітки для дослідження механізмів транспорту білків, що дуже важливо для проведення фармакотерапії цих захворювань. Є припущення, що зважаючи на розміри, квантові мітки здатні проходити крізь гематоенцефалічний бар’єр з видимою безпекою і вимагає подальших наукових розробок.

Квантові мітки використовують в методологіях, які включають дослідження вірусів, ліпосом, внутрішньоклітинні ін’єкції для трансплантації та в генній інженерії [73].

Наноматеріал, який має розміри від 1 до 100 нм мають унікальну властивість взаємодіяти з біологічними системами на молекулярному рівні. Вони також можуть полегшувати діагностику та лікування злоякісних, закладаючи основи нового напрямку наноонкологію Напівпровідникові флюорисцентні нанокристали, такі як квантові мітки, можуть кон’югуватися з антитілами, що дозволяє синхронно маркувати та точно визначити кількість цих протеїнових мішеней у тканинах молочної залози, що уражена раковою пухлиною [FerrariM; Jaink2005; YezhelyevM; YezhelyevM35, 22, 88, 89].

Наночастинки, котрі об’єднані зі специфічними раковими лігандами можуть використовуватись для виявлення пухлин та їх метастазів.

Отже нанотехнології та наномедицина – це новітня прогресуюча галузь знань, яка відкриває вченим всіх країн світу двері у майбутнє.

Надзвичайно важливу роль у розвитку сучасної медицини відіграють квантові мітки – напівпровідникові нанокристали. Описання їх властивостей включає в себе унікальну, залежну від розмірів легкозмінну емісію, резистентність до фотознебарвлення, високу яскравість [Alivisatos AP; ShiangXG6, 71].

Все це дає можливість проводити експериментальні та клінічні дослідження у різних галузях медицини та втілювати у практичну медицину нові методи діагностики і лікування багатьох захворювань.

 

Література Квантові мітки

  1. Мовчан Б.А. Электронно-лучевая нанотехнология и новые материалы в медицине – первые шаги // Вісник фармакології і фармації. – 2007. №12. – С.5-13.
  2. Москаленко В.Ф., Розенфельд Л.Г., Мовчан Б.О. і співав. Нанотехнології, наномедицина, нанофармакологія: стан, перспективи наукових досліджень, впровадження в медичну практику. Тези доповідей. 1 національний конгрес „Человек и лекарство – Украина”, Київ, 2008. – С. 167-168.
  3. Чекман І.С. Нанофармакологія: стан, перспективи наукових досліджень // Вісник фармакології і фармації. – 2007. – №11. – С. 7-10.
  4. Alivisatos A. P. Semiconductor clusters nanocrystals and quantum dots // Science. – 1996. – Vol.271. – P. 933-937.
  5. Alivisatos A.P. The use of nanocrystals in biological detection // Nat. Biotechnol. – 2004. – Vol.22. – P.47-52.
  6. Alivisatos A.P. Perspectives on the Physical Chemistry of Semiconductor Nanocrystals // J. Phys. Chem. – 1996. – Vol.100. – P. 13226- 13239.
  7. Barnham K., Marques J.L., Hassard J. et al. Quantum-dot concentrator and thermodynamic model for the global redshift // Appl. Phys. Lett. – 2000. – Vol.76. – P. 1197-2000.
  8. Beaurepaire E., Buissette V., Sauviat M.P. et al. Functionalizet fluorescent oxide nanoparticles: artificiel toxins for sodium channel targeting and imaging at the single-molecule level // Nano. Lett. – 2004. – Vol.4, №11. – P. 2079-2083.
  9. Bruchez M. J., Morrone M., Gin P. et al. Semiconductor nanocrytals as fluorescent biological labels // Science. – 1998. – Vol.281. – P. 2013-2016.
  10. Chan W.C.W., Maxwell D.J., Gao X. et al. Luminescent quantum dots for multiplexed biological detection and imaging // Curr. Opin. Biotechnol. – 2002. – Vol.13, № 1. – P. 40-46.
  11. Chan W.C. Nie S. Quantum dot bioconjugates for ultrasen-sitive nonisotopic detection // Science. – 1998. – Vol.281. – P. 2016-2918.
  12. Chaudhary S., Ozcan M., Chan W.C.W. Trilayer hybrid polymer-quantum dot light-emitting diodes // Appl. Phys. Lett. – 2004. – Vol.84. – P. 2925-2927.
  13. Chen F., Gerion D. Fluorescent CdSe/ZnS Nanocrystal-Peptide Conjugates for Long-term, Nontoxic Imaging and Nuclear Targeting in Living Cells // Nano Lett. – 2004. –Vol.4. – P. 1827-1832.
  14. Coe S., Woo W-K., Bawendy M. et al. Electroluminescence from single monolayers of nanocrystals in molecular organic devices // Nature. – 2002. – Vol.420. – P. 800-803.
  15. Colvin V.L., Schclamp M.C., Alivisatos A.P. Light-emitting diodes made from cadmium selenide nanocrystals and a semiconducting polymer // Nature. – 1994. – Vol. 370. – P. 354-357.
  16. Colton H.M., Falls J.G., Ni H. et al Visualization and quantitation of peroxisomes using fluorescent nanocrystals: treatment of rats and monkeys with fibrates and detection in the liver // Toxicol. Sci. – 2004. – Vol.80, №1. – P.183-192.
  17. Clapp A. R., Medintz I.L., Matoussi H. Förster resonance energy transfer investigations using quantum-dot fluorophores // Chem. Phys. Chem. – 2005. – Vol.7. – P. 47-57.
  18. Corbin J.G., Haydar T.F. Quantum dots for neuroscience research: new tools for old problem // Nanomedicine. – 2007. – Vol.5, №2. – P. 579-581.
  19. Dabbousi B.O., Rodriguez-Viejo J., Miculec F.V. et al. (CdSe)ZnS core-shell quantum dots: synthesis and characterization of a size series of highly luminescent nanocrystallites // J. Biotechnol. – 1997. – Vol.101. – P. 1166-1170.
  20. Dabousi B. O., Bawendi M.G., Onitsuka O. et al. Electroluminescence from CdSe quantum-dot/polymer composites // Appl. Phys. Lett. – 1995. – Vol.66. – P. 1316-1318.
  21. Dubertret B, Skourides P., Norris D.J. et al In vivo imaging of quantum dots encapsulated in phospholipid micelles // Science. – 2002. –Vol.298. – P.759-1762.
  22. Ferrari M. Cancer nanotechnology: opportunities and challenges. // Nat. Rev. Cancer. – 2005. –Vol.5. – P. 161-171.
  23. Gao M., Lesser C., Kirstein S. et al. Electroluminescence of different colors from polycation /CdTe nanocrystal self-assembled films // J. Appl. Phys. – 2000. – Vol.87. - P. 2297-2302.
  24. Gao X., Cui Y., Levenson R.M. et al In vivo cancer targeting and imaging with semiconductor quantum dots. // Nat. Biotechnol. – 2004. – Vol.22. – P. 969-976.
  25. Gao X., Yang L., Petros J.A. et al. In vivo molecular and cellular imaging with quantum dots // Curr. Opin. Biotechnol. – 2005. – Vol.16. – P. 63-72.
  26. Hardman R. A toxicologic review of quantum dots: toxicity depends on physicochemical and environmental factors // Environmental Health Perspectives. – 2006. – Vol.114, №2. – P. 165-172.
  27. Harrison M.T., Kershaw S.V., Burt M.G. et al. Colloidal nanocrystals for telecommunications. Complete coverage of the low-loss fiber windows by mercury telluride quantum dots // Pure Appl. Chem. – 2000. – Vol.72, №1-2 – P. 295-307.
  28. Han M.Y., Gao J.Z., Su J.Z. et al. Quantum-dot-tagged microbeads for multiplexed optical coding of biomolecules // Nat. Biotechnol. 2001. – Vol.19. – P. 631-635.
  29. Herberhold H., Marchal S., Lange R. et al. Characterization of the pressure-induced intermediate and unfolded state of red-shifted green fluorescent protein – a static and kinetic FTIR, UV/VIS and fluorescence spectroscopy study // J. Mol. Biol. – 2003. – Vol.330. –P. 1153-1164.
  30. Hoshino A., Fujioka K., Oku T. et al. Quantum dots target to the assigned organelle in living cells // Microbiol.Immunol. – 2004. – Vol.48, №12. – P. 985-994.
  31. Hoshino A., Fujioka K., Oku T. et al. Physicochemical properties and cellular toxicity of nanocrystal quantum dots depend on their surface modification // Nano lett. – 2004. – Vol.4. – P. 2163-2169.
  32. Huang X., El-Sayed I.H., Qian W. et al. Cancer cell imaging and phototermal therapy in the near-infrared region by using gold nanorods // J. Am. Chem. Soc. – 2006. – Vol.128. – P. 2115-2120.
  33. Huo Q. E perspective on bioconjugated nanoparticles and quantum dots. // Colloids and Surfaces : Biointerfaces. – 2007. – Vol.59, №1. – 2007. – P.1-10.
  34. Hering V.R., Gibson G., Schumacher R.I. et al. Energy Transfer between CdSe/ZnS Quantum Dots and Fluorescent Proteins // Bioconjugate Chem. – 2007. – Vol. 18. – P 1705-1708.
  35. Jain K. Nanotechnology in clinical laboratory diagnostics // Clin. Chim. Acta. – 2005. – Vol.538. – P. 37-54.
  36. Jaiswal J. K., Mattoussi H., Mauro J. M. et al. Long-term multiple color imaging of live cells using quantum bioconjugates // Nat. Biotechnol. – 2003. – Vol.21. – P. 47-51.
  37. Kaether C., Gerdes H.H. Visualization of protein transport along the secretory pathway using green fluorescent protein // FEBS Lett. – 1995. – Vol.369. – P. 267-271.
  38. Kenneth L. Knappenberg, Jr., Daryl B. W. et al. Excitation wavelength dependence of fluorescence intermittency in CdSe/ZnS core/ shell quantum dots // Nano Letters. - 2007. – Vol.7, №12. – P. 3869-3874.
  39. Kogan M.J., Bastus R., Amigo R. et al. Nanoparticle-mediated local and remote manipulation of protein aggregation // Nano lett. – 2006. – Vol.6. – P.110-115.
  40. Kumar N.D., Joshi P.M., Friend C.S. et al. Organic-inorganic heterojunction light emitting diodes based on poly(p-pheniline vinylene)/cadmium sulfide thin films //Appl. Phys. Lett. – 1997. – Vol.71, № 10. – P. 1388-1390.
  41. Lidke D.S., Nagy P., Heintzmann R. et al. Quantum dot ligands provide new insights into erbB/HER receptor-mediated signal transduction // Nat. Biotechnol. – 2004. – Vol.22, №2. –P.198-203.
  42. Li J.J., Wang A., Guo W. et al. Luminescent CdSe/CdS Core/Shell Nanocrystals in Dendron Boxes: Superior Chemical, Photochemical and Thermal Stability // J. Am. Chem. Soc. – 2003. – Vol.125. – 3901-3909.
  43. Loo C., Lowery A., Halas N. et al. Immunotargeted nanoshells for integrated cancer imagind and therapy // Nano Lett. – 2005. – Vol.5. – P. 709-711.
  44. Michalet X., Pinaud F.F., Bentolila L.A. et al. Quantum dots for live cells, in vivo imaging, and diagnostics // Science. – 2005. – Vol.307. – P. 538 – 544.
  45. Mattaj I.W., Englmeier L. Nucleocytoplasmic transport: the soluble phase // Annu. Rev. Biochem. – 1998. – Vol.67. – P. 265-306.
  46. Matsushita M., Tomizawa K., Moriwaki A. et al. A high- efficiency protein transduction system demonstrating the role of PKA in long-lasting long-term potentiation // J. Neurosci. – 2001. – Vol.21. – P. 6000-6007.
  47. Medintz I.L., Clapp A.R., Mattoussi H. et al. Self-assembed nanoscale biodensors based on quantum dot FRET donors // J. R. Nat. Mater. – 2003. – Vol.2. – P. 630-639.
  48. McBride J., Treadway J., Feldman L.C. et al. Structural basis for near unity quantum yield core/ shell nanostructures // Nano Letters. - 2006. – Vol.6, №7. - P. 1496-1501.
  49. Murray C.B., Norris D.J., Bawendi N.G. Syntesis and characterization of nearly monodisperse CdE (E=S, Se, Te) semiconductor Nanocrystallites // J. Am. Chem. Soc. – 1993. – Vol.115. – P.8706- 8715.
  50. Medintz I.L., Uyeda H.T., Goldman E.R. et al. Quantum dot bioconjugates for imaging, labeling and sensing // Nat. Mater. – 2005. – Vol.4. – P. 435-446.
  51. Ma J., Chen J., Guo J Photostability of thiol-apped CdTe quantum dots in living cells: the effect of photo oxidation. // Nanotechnology. – 2006. – Vol.17. – P. 2083- 2089.
  52. Nordan M., Allard K., Tinker N. et al. The Nanotech Report 2004: Investment overview and market research for nanotechnology. 3rd ed. New York: Lux research inc. service RF 2004. Nanotechnology grows up // Science. – 2004. – Vol.304. – P.1732-1734.
  53. Nozik A.J. Quantum dot solar cells //A. J. Physica E. – 2002. – Vol. 14. – P. 115-120.
  54. Nellist P.D., Chisholm M.F., Dellby N. et al. Direct Sub-Angstrom Imaging of a Crystal Lattice // Science. – 2004. – Vol. 305. – P. 1741 –(вона одна)
  55. Ormo M., Cubbit A.B., Kallio K. Et al. Crystal structure of the Aequorea victoriia green fluorescent protein //Science. – 1996. – Vol.273. – P. 1392-1395.
  56. O’Neal D.P., Hirsch L.R., Halas N.J. et al. Photo-termal tumor ablation in mice using near infrared-absorbing nanoparticles // Cancer Lett. – 2004. – Vol.209. – P. 171-176.
  57. Ozkan M. Quantum dots and other nanoparticles: what can they offer to drug discovery // Drug Discovery today. – 2004. – Vol.9. – P. 1065-1071.
  58. Pathak S., Choi S.K., Arnheim N. et al. Hydroxylated quantum dots as luminescent probes for in situ hybridization // J. Am. Chem. Soc. – 2001. – Vol.123, №17. – P. 4103-4104.
  59. Pinaud F., King D., Moore H.P. et al. Bioactivation and cell targeting of semiconductor CdSe/ZnS nanocrystals with phytochelatin-related peptides // J. Am. Chem. Soc. – 2004. – Vol.126. – P. 6115-6123.
  60. Pons T., Medintz I.L., .Sapsford E.K. et al. On the quenching of semiconductor quantum dot photoluminescence by proximal gold nanoparticles // Nano Letters. - 2007. – Vol.7, №10. – P.3157-3164.
  61. Robert E., Bailey R.E., Andrew M. et al. Quantum dots in biology and medicine // Physica E: Low-dimensional Systems and Nanostructures. – 2004. – Vol.25, №1. – P.1-12.
  62. Rizzuto R., Brini M., Pizzo P. et al. Chimeric green fluorescent protein as tool for visualizing subcellular organelles in living cells // Curr. Biol. – 1995. – Vol. 5. – P. 635-642.
  63. Rosenthal S.J. Bar-coding biomolecules with fluorescent nanocrystals // Nat. Biotech. – 2001. – Vol.19. – P. 621-622.
  64. Rosenthal S.J., Tomlinsom I., Adkins E.M. Targeting cell curface receptors with ligand-conjugated nanocrystals //J. Am. Chem.Soc. – 2002. – Vol.124. – P. 2586-4594.
  65. Rudge S.R., Kurtz T.L., Vessely C.R. et al. Preparation, characterization, and performance of magnetic iron-carbon composite microparticles for chemotherapy // Biomaterials. – 2000. – Vol.21, №14. – P.1411-1420.
  66. Sahoo S.k., Labhasetwar V. Nanotech approaches to drug delivery and imaging // Drug Discovery Today. – 2003. – Vol.8, №24. – P. 1112-1120.
  67. Scherer F., Anton M., Schillinger U. et al. Magnetofection: enhancing and targeting gene delivery by magnetic force in vitro and in vivo // Gene Ther. – 2001. – Vol.9, №2. – P.102-109.
  68. Sheng W., Kim S., Lee J. et al In-situ encapsulatuion of quantum dots into polymer microspheres // Langmuir. – 2006. – Vol.22. – P. 3782-3790.
  69. Shi L., Rosenzweig R., Rosenzweig Z. Luminescent quantum dots fluorescence resonance energy transfer-based probes for enzymatic activity and enzyme inhibition //Anal.Chem. 2007. – Vol.79. – P. 208-214.
  70. Shubeita G.T., Sekatskii S.K., Dietler G. et al. Scanning near-field optical microscopy using semiconductor nanocrystals as a local fluorescence resonsnce energy transfer sourse // J. MIcrosc. – 2004. – Vol.210. – P 274-278.
  71. Shiang X.G., Kadavanich A.V., Grubbs R. K. et al. Symmetry of Annealed Wurtzite CdSe Nanocrystals: Assignment to the C3v Point Group // J. Phys. Chem. – 1995. – Vol.99. – P. 17417-17422.
  72. Sukhanova A., Devy J., Venteo L. et al. Biocompatible fluorescent nanocrystals for immunolabeling of membrane proteins and cells // Anal. Biochem. – 2004. – Vol.324. – P. 60-67.
  73. Slotkin J.R., Chakrabarti L., Dai H.N. et al. In vivo quantum dot labeling of mammalian sterm and progenitor cells // Dev. Dyn. – 2007. – Vol.236. – P. 3393-3401.
  74. Steckel J.S., Snee P., Coe-Sullivan S. et al. Color-saturated green-emitting QD-LEDs //Angew. Chem. Int.Ed. – 2006. – Vol.45. – P. 5796-5799.
  75. Tan Z., Zhang F., Zhu T. et al. Bright and color-saturated emission from blue light-emitting diodes based on solution-processed colloidal nanocrystal quantum dots // Nano Letters. – 2007. –Vol.7, №12. – P. 3803-3807.
  76. Taguchi T., Shimura M., Osawa Y. et al. Nuclear trafficking of macromolecules by oligopeptide derived from Vpr of human immunodeficiency virus type-1 // Biochem. Biophys. Res. Commun. – 2004. – Vol.320. – P. 18-26.
  77. Wu X., Liu H., Liu J. et al. Immunofluorescent labeling of cancer marker Her2 and other cellular targets with semiconductor quantum dots // Nat. Biotechno. – 2003. – Vol.21. – P.41-46.
  78. Wang Q.Y., Johnson J.K. Hydrogen storage in single-walled carbon nanotubes at room temperature // J. Phys. Chem. B. – 1999. – Vol. 103. – P. 4809- 4813.
  79. Wang H., Wang J., Li Y., et al. Multi-color encording of polystyrene microbeads with CdSe/ZnS dots and its application in immunoassay // Jornal of Colloid and Interface Science. – 2007. –Vol.316, №2. – P. 622-627.
  80. Wagnier R., Baranov A.V., Maslov V.G. et al. Energy transfer in aqueous solutions oppositely charged CdSe/ZnS core/Shell quantum dots and in quantum dot-nanogold assemblies // Nano Lett. – 2004. – Vol.4. – P. 451-457.
  81. Wachter R.M. The family of GPF-like proteins: structure, function, photophysics and biosensor applications. Introduction and respective // Photochem. Photobiol. – 2006. – Vol.82. – P. 339-344.
  82. Warren C.W., Nie S. Quantum dot bioconjugates for ultrasensitive nonisotopic detection // Science. – 1998. – Vol.281. – P. 216-218.
  83. Wenhua L., Haiyan X., Zhixiong X. et al. Exploring the mechanism of competence development in Escherichia coli using quantum dots as fluorescent probes // J. Biochem. Biophys. Methods. – 2004. – Vol.58. – P. 59-66.
  84. Wu Y., Li X., Steel D. et al. Coherent optical control of semiconductor quantum dots for quantum information processing // Physica E. Low. Dimen. Sys. Nanostruct. – 2004. – Vol.25, №2-3. – P. 242-248.
  85. Xu H., Sha M.Y., Wong E.Y. et al. Multiplexed SNP genotyping using the Qbed system : a quantum dot-encoded microsphere-based assay // Nucleic Acids Res. – 2003. – Vol.31. – P. 43.
  86. Yang H., Holloway P.H., Ratna B.B. et al. Photoluminiscent and electroluminescent properties of Mn-doped ZnS nanocrysrals // J. Appl. Phys. – 2003. –Vol.93. – P. 568-592.
  87. Yang F., Moss L.G., Phillips G.N. et al. The molecular structure of green f luorescent protein // Nat. Biotechnol. – 1996. – Vol.14. – P. 1246-1251.
  88. Yezhelyev M.V., Morris C., Gao X. et al. Multiple profiling of human breast cancer cell lines with quantum dots-Ab conjugates // Proc. Am. Assoc. Cancer Res. – 2005. – Vol.46. – P. 510.
  89. Yezhelyev M.V., Gao X., Xing Y. Emerging use of nanoparticles in diagnosis and treatment of breast cancer // Oncology. – 2006. – Vol.7. – P. 657-666.
  90. Yu S., Chow G. Carboxyl group (-CO2H) functionalized ferrimagnetic iron oxide nanoparticles for potential bio-applications // J Mat Chem. – 2005. – Vol.14. – P. 2781-2786.
  91. Zhang C.Y., Yeh H.C., Kuroki M.T. et al. Single-quantum-dot-based DNA nanosensor. // Nat. Mat. – 2005. – Vol.4. – P. 826 – 831.
  92. Zharov V.P., Mercer K.E., Galitovskaya E.N. et al. Phototermal nanotherapeutics and nanodiagnostics for selective killing of bacteria targeted with gold nanoparticles // Biophis. J. – 2006. – Vol.90. –P. 619-627.
  93. Zimnitsky D., Jiang C., Hu J. et al. Substrate- and time – dependent photoluminescence of quantum dots inside the ultratin polymer LbL film // Langmuir. – 2007. – Vol.23. – P.4509-4515.

 


Просмотров 336

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!