За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним

Класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їхнього середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок. Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних

Класифікація умов робіт за ступенем електробезпеки

1. Умови з підвищеною небезпекою:

- Робота в сирих приміщеннях з вологістю більше 75%;

-Наявність провідної пилу;

-Наявність струмопровідних підстав (металевих, земляних, залізобетонних, цегляних);

-Наявність підвищеної температури (довгостроково 35 ° С, короткочасно 40 ° С).

-Не виключено включення людини в електричний ланцюг за рахунок одночасного дотику з електроустаткуванням і металевими корпусами будівель і споруд

2. Особливо небезпечні умови:

- Робота на вулиці і в дуже сирих приміщеннях з постійною відносною вологістю, близькою до 100%, зі стінами, вкритими конденсатом;

- Наявність агресивної корозійного середовища (парів і шкідливих газів);

- Наявність одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки.

3. Умови без підвищеної небезпеки:

- Це робота в сухих приміщеннях з відносною вологістю не більше 75%

- Температурою повітря 5-35 ° С

- З підлогами, що володіють великим опором

- Без струмопровідного пилу.

2. Основні причини пожеж

— необережне поводження з вогнем;

— незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушенн5

правил їх монтажу та експлуатації;

— порушення режимів технологічних процесів;

— несправність опалювальних приладів та порушення правил їх

експлуатації;

— невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної

безпеки.

Б№5

1. Документи, які є доказом про трудове каліцтво, яке настало по вині підприємства

Доказами провини підприємства є: акт про нещасний випадок на виробництві: рішення суду: висновок технічного інспектора праці або інших посадових осіб (органів), що здійснюють контроль і нагляд за станом охорони праці та дотриманням законодавства про працю, про причини ушкодження здоров'я: медичний висновок про професійне захворювання; рішення про накладення адміністративного чи дисциплінарного стягнення на винних осіб; постанова профкому про відшкодування організацією витрат на виплату коштів по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом; показання свідків.

Основним документом оформлення нещасних випадків на виробництві є акт за формою Н-1. Власник засобів виробництва зобов’язаний видати потерпілому або особі, що представляє його інтереси, оригінал акта Н-1, оформлений державною мовою не пізніше 3 днів з моменту закінчення по ньому розслідування, але не пізніше 9 днів з моменту травми. Відповідальність за оформлення акта несе керівник підприємства.

Складається акт у 4 примірниках комісією і затверджується керівником. 1- видається на руки потерпілому; 2 – керівникові структурного підрозділу, де трапився нещасний випадок; 3 – технічному інспекторові праці.

До акта додаються: пояснення очевидців і потерпілого; схеми, плани та інші документи, що характеризують стан робочого місця; медичний висновок.

Потерпілий звертається з заявою на ім’я керівника підприємства, організації, установи про відшкодування матеріальних та моральних збитків. Власник зобов’язаний прийняти рішення. При незгоді потерпілого з рішенням власника спір про право на відшкодування збитків, його розмір розглядається в установленому порядку за заявою потерпілого. Постанова органу, що розглядає трудовий спір, може бути оскаржена в суді.

Заяви про трудові спори, що розглядаються комісіями по трудових спорах. КТС є первинним і обов’язковим органом по розгляду трудових спорів, за винятком деяких, по котрим встановлено інший порядок. В КТС спори розглядаються тоді, коли працівник не зміг уладнати суперечки з власником.

У тримісячний термін, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого трудового права, він має право подати заяву в КТС, остання повинна розглянути спір у десятиденний термін, у присутності заявника і представників власника засобів виробництва.

У вирішенні спору комісія ухвалює рішення більшістю голосів її членів. У рішенні вказується найменування підприємства, прізвище, ім’я, по батькові заявника, дата звернення в КТС, дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, представників власника і профкому, що були присутні на засіданні, вмотивоване рішення і результати голосування.

Копія рішення КТС у триденний термін вручається заявникові і представнику власника. Рішення КТС може бути оскаржено в районний суд заявником чи його представником у десятиденний термін від дня вручення копій. Рішення виконується власником у триденний строк по закінченні 10-денного терміну, передбаченого на оскарження.

2. Хімічний вплив електричного струму на тіло людини

Вплив струму на організм людини

Проходячи через тіло людини, електричний струм чинить на нього тепловий, хімічний, механічний та біологічний вплив.

Тепловий вплив струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні тканин і біологічних середовищ, що викликає в них функціональні розлади. Хімічний вплив виражається в розкладанні органічної рідини, крові і проявляється в зміні їх фізико-хімічного складу; механічний призводить до розриву м'язових тканин; біологічний полягає в здатності струму дратувати і збуджувати живі тканини організму.

Будь-який з перерахованих впливів струму може призвести до травми. Травму, викликану впливом електричного струму або електричної дуги, називають електротравма.