Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Основні положення з конструювання фундаментів



2.1 Проектування основ і фундаментів будівель та споруд, вибір типу та/чи конструкції фундаментів, способу підготовки основ (за потреби) слід проводити з урахуванням:

- результатів інженерних вишукувань для будівництва згідно з ДБН А.2.1-1 та розділом 4. Для споруд класу СС3 відповідальності необхідно враховувати наявність геопатогенних зон;

- даних, що характеризують призначення, конструктивні і технологічні особливості споруди, навантаження, що діють на фундаменти, умови їх експлуатації;

- техніко-економічного обґрунтування варіантів технічних рішень фундаментно-підвальної частини (ФПЧ) об'єкта.

2.2 Прийнятий проектний варіант повинен забезпечувати найбільш повне використання характеристик міцності і деформативності ґрунтів основи та фізико-механічних властивостей матеріалів фундаментів та підземних конструкцій.

2.3 3 метою запобігання руйнаціям існуючої інфраструктури в проекті повинні бути враховані: ґрунтові умови майданчика будівництва, розташування об'єкта на території (щільна забудова, складний рельєф), особливості об'єкта будівництва і сусідніх споруд, екологічні вимоги, мож­ливості будівельної організації.

2.4 В обґрунтованих випадках допускається прийняття варіанту підвищеної вартості, якщо він забезпечує більш надійну, стабільну роботу об'єкта на весь нормативний строк його служби та збільшення тривалості експлуатації.

2.5 При проектуванні основ і фундаментів слід враховувати місцеві умови будівництва, а також існуючий досвід проектування, будівництва, експлуатації споруд в аналогічних інженерно-геологічних, гірничо-геологічних і гідрогеологічних (далі - інженерно-геологічних) умовах.

2.6 Інженерні вишукування для будівництва необхідно проводити відповідно до вимог ДБН А.2.1-1, розділу 4 та державних стандартів із визначення характеристик ґрунтів (додаток А).

У районах із складними інженерно-геологічними умовами, на територіях щільної забудови, для унікальних споруд та пам'яток інженерні вишукування повинні виконуватись організаціями, яким у встановленому в Україні порядку надано право на проведення певного виду робіт від­повідно до завдань вишукувань.



2.7 Результати інженерних вишукувань повинні містити дані щодо умов ділянки будівництва (з урахуванням прогнозу їх можливих змін протягом будівництва й експлуатації), необхідні для: вибору типу, конструкцій, глибини закладання і розмірів фундаментів, визначення необхідності інженерної підготовки природних чи улаштування штучних основ, встановлення виду й обсягу інженерних заходів щодо облаштування ділянки чи захисту території від небезпечних процесів.

Проектування основ і фундаментів без відповідного інженерного обґрунтування або у разі його недостатності не допускається.

2.8 Проектні рішення основ і фундаментів усіх типів повинні задовольняти вимоги: безпеки, експлуатаційної придатності, довговічності (крім спеціально обумовлених випадків для тимчасових споруд), а також додаткові вимоги, встановлені технічним завданням на проектування об'єктів.

2.9 Забезпечення дотримання вимог, встановлених 2.8, повинно здійснюватись шляхом призначення відповідних вихідних параметрів: характеристик матеріалів фундаментів і ґрунтів основи; коефіцієнтів надійності; видів навантажень і впливів; розрахункових схем, що відповідають фактичній роботі основ і фундаментів на різних стадіях будівництва й експлуатації споруди; конструктивних, технологічних і експлуатаційних вимог; граничних значень деформацій (прогинів, максимальних і нерівномірних осідань, кренів).



2.10 Нормативні значення навантажень і впливів, коефіцієнтів надійності за навантаженнями, впливами, призначенню конструкцій і споруд в цілому встановлюють згідно з відповідними нормативними документами (додаток А).

2.11 При проектуванні основ і фундаментів необхідно повністю виключати можливість виникнення деформацій, що можуть призвести до руйнування основи чи споруди.

В окремих випадках у складних інженерно-геологічних умовах для будівель та споруд класу СС2, СС1 згідно з ДБН В.1.2-14 допускається виникнення наднормативних дефор­мацій, які не призводять до загрози здоров'ю і життю громадян, майну і навколишньому сере­довищу і можуть бути усунуті у подальшому в процесі ремонту об'єкта, у т.ч. шляхом виправлення нерівномірних деформацій споруди або усунення кренів.

Можливість виникнення наднормативних деформацій повинна передбачатись технічним завданням на проектування, проект повинен містити обґрунтування та вказівки стосовно умов експлуатації, включати заходи щодо усунення ушкоджень і кошторис на ремонт об'єкта.

2.12 Проектування основ і фундаментів слід виконувати з урахуванням особливих властивостей грунтів згідно з розділом 9, складних інженерно-геологічних умов згідно з розділом 10, складних умов будівництва згідно з розділом 11 за будь-якого їх сполучення.

2.13 При розрахункових деформаціях основи, складеної грунтами з особливими властивостями (розділ 9), які перевищують граничні, або якщо несуча здатність основи недостатня, необхідно передбачати заходи щодо зменшення негативного впливу цих деформацій згідно з додатком К.

2.14 Проектом основ і фундаментів повинно передбачатись зрізання родючого шару ґрунту з наступним використанням для відновлення (рекультивації) порушених чи малопродуктивних сільськогосподарських земель, озеленення району забудови тощо.

2.15 У проектах слід передбачати проведення натурних спостережень за деформаціями основ і фундаментів для будівельних об'єктів класу СС3 - у всіх випадках, СС2 – за спеціальним завданням, в основному, для об'єктів нової конструктивної системи і таких, що зводяться у складних інженерно-геологічних умовах.

Натурні спостереження можуть проводитись у складі науково-технічного супроводу (роз­діл 21) чи геомоніторингу (розділ 19).

23. Розрахунок конструкції фундаментів на міцність (жорстіксть, продавлювання, армування)

III.3.1 Перевірка міцності конструкції фундаменту на продавлювання.

 

 

Рис. 6. Схема перевірки конструкції гнучкого фундаменту на продавлювання.

 

Міцність конструкції гнучкого фундаменту на продавлювання перевіряється за умовою:

(3.15)

де: Nпрод – продавлююче навантаження на підошву фундаменту від середнього тиску ґрунту, що передається на гнучкий фундамент за межами граничних розмірів піраміди продавлювання: bгр=bк(пк)+2Н0; lгрк(пк)+2Н0.

Nпрод визначається за формулою:

(3.16)

- середній тиск ґрунту на підошву фундаменту: (див. раніше) кПа;

А – розрахункова площа підошви фундаменту: А=b·l (м2);

Агран – гранична площа основи піраміди продавлювання:

Агран=bгран·lгран2) (3.17)

k – коефіцієнт умови роботи матеріалу фундаменту на розтягування, k =0,9;

- розрахунковий опір бетону на розтягування приймається за таблицею №13 СНиП 2.03.01-84 або відповідного ДБН по залізобетонним конструкціям;

- середній периметр піраміди продавлювання:

для фундаменту без підколонника: bср=bк+ bгр+ ак+lпр (3.18)

для фундаменту з підколонником:bср=bпк+ bгр+ апк+lпр (3.19)

Для випадку, коли фундамент по одній стороні «b» жорсткий, а по стороні «l» гнучкий для визначення bср в формулу замість bгр підставляють (bгр=b).

За визначеною величиною необхідної висоти конструкції фундаменту або його плитної частини (для фундаменту з підколонником) – hu – назначається висота з урахуванням округлення висоти фундаменту до розмірів кратних модульним розмірам опалубки по висоті, що дорівнює М0=150 мм.

Порівнюючи значення оптимальної висоти конструкції фундаменту Н0 і граничної hu висоту конструкції фундаменту визначають:

  1. Якщо в порівнянні hu0, то висота конструкції фундаменту назначається рівною hu .
  2. Якщо в порівнянні hu0, то висота конструкції фундаменту назначається рівною Н0 .
  3. За прийнятою висотою плитної частини фундаменту з підколонником визначається висота hпк: hпк≤d- hu; hпк≤d- H0.

Висоту конструкції фундаменту або його плитної частини Н розділяють на окремі ступені. Висота ступені назначається кратною М0=150 мм.

 

Армування

Згинаючий момент в будь-якому перерізі «і» трапецевидної консолі дорівнює добутку рівнодіючої реактивного тиску ґрунту на відстань її «уі» до перерізу, де згинаючий момент. При рівномірному тиску ця рівнодіюча розташована в центрі ваги вантажної площі (трапеції), а її величина дорівнює . Таким чином одержимо: або .

де: - середній тиск ґрунту на підошву фундаменту від розрахункових зусиль, що діють на перший переріз фундаменту;

- площа трапеції, що примикає до перерізу для якого визначається момент: ;

- статичний момент площі відносно того ж перерізу.

Якщо консоль формується прямими лініями, то згинаючий момент, що діє в площині паралельній розміру l фундаменту може бути визначний за виразом:

; ;

Статичний момент площі трапеції розраховується за формулою:

;

Звідки одержують згинаючий момент в заданому перерізі за формулою:

- згинається сторона «l» (довжина); (3.22)

- згинається сторона «b» (ширина). (3.23)

При прямокутній вантажній площі і рівномірному тиску ґрунту рівнодіюча цього тиску лежить в середині умовної консолі і дорівнює ( - площа консолі в плані).

 

Рис.9. Схема визначення згинаючих моментів

в конструкції фундаменту за заданим перерізом.

 

Звідки одержують згинаючий момент:

згинається сторона «l» (момент паралельно стороні «l»:

(3.24)

згинається сторона «b» (момент паралельно стороні «b»):

(3.25)

 


Просмотров 429

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!