Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






П.2 Визначення осідань паль і пальових фундаментів за розрахунковою схемою умовного фундаменту



П.2.1 Розрахунки паль і пальових фундаментів за деформаціями ґрунтової основи в залежності від їх конструктивної схеми і поставленої задачі слід виконувати як для суцільного умовного фундаменту або як для системи умовних фундаментів, що взаємно впливають один на одного.

При розрахунку суцільного умовного фундаменту ростверком об'єднується група паль і отримується одне значення осідання для всього фундаменту і в подальшому одне значення коефіцієнта жорсткості основи.

При розрахунку системи умовних фундаментів отримуються осідання ґрунтової основи для кожної палі або групи паль окремо. У подальшому визначається відповідна кількість коефіцієнтів жорсткості під фундаментом, що дозволяє докладніше враховувати нерівномірні деформації основи та крени фундаменту.

П.2.2 Для фундаментів із висячих забивних паль і паль, що занурюються без виймання ґрунту в піщані та глинисті ґрунти з показником текучості IL ≤ 0,5, розрахунок за деформаціями основ допускається виконувати як для умовного фундаменту на природній основі відповідно до вимог підрозділу 7.6 та додатка П цього ДБН.

П.2.3 Границі умовного фундаменту (рисунок П.2.1) визначають таким чином: знизу – площиною АБ, що проходить через нижні кінці паль;

з боків – вертикальними площинами АВ і БГ, віддаленими від зовнішніх граней крайніх рядів вертикальних паль на відстані h tgII, mt /4) (рисунок П.2.1 а), але не більше 2d у випадках, коли під нижніми кінцями паль залягають глинисті ґрунти з показником текучості IL > 0,6 (d – діаметр або сторона поперечного перерізу палі), а за наявності похилих паль – площинами, що проходять через нижні кінці цих паль (рисунок П.2.1б);

зверху – поверхнею планування ґрунту ВГ;

тут φІІ, mt – усереднене розрахункове значення кута внутрішнього тертя ґрунту у межах глибини занурення паль у ґрунтову основу h, яка визначається у відповідності з Е.5 ДБН В.2.1-10.

П.2.4 Якщо при будівництві передбачають планування території підсипанням (намиванням) висотою більше 2 м і інше постійне (довготривале) навантаження території, еквівалентне підсипанню, а в межах глибини занурення паль залягають шари торфу або мулу товщиною більше 30 см, то значення осідання пальового фундаменту з висячих паль слід визначати з урахуванням зменшення габаритів умовного фундаменту, який в цьому випадку як при вертикальних, так і при похилих палях приймають обмеженим з боків вертикальною площиною, віддаленою від зовнішніх граней крайніх рядів вертикальних паль на відстані hmttg (φII, mt /4), де hmt – відстань від нижнього кінця палі до підошви шару торфу або мулу товщиною більше 30 см.



 

Рисунок П.2.1 – Визначення границь умовного фундаменту при розрахунку осідань пальових фундаментів

П.2.5 При розрахунку деформацій основи як системи умовних фундаментів, що взаємно впливають один на одного, границі умовного фундаменту для окремої палі слід визначати згідно з П.2.2 але відповідно до рисунка П.2.2. При цьому ці умовні фундаменти мають квадратну форму в плані та можуть накладатися один на один.

П.2.6 Навантаження від власної ваги пальового фундаменту та навантаження, що передають на нього від несучих конструкцій, передаються на рівень утвореного умовного фундаменту і розподіляють по його площині. Розподіл цих напружень по глибині основи розраховується відповідно до рекомендацій додатка Д. До розподілених по глибині напружень додають напруження від оточуючих пальових фундаментів, що впливають на загальний напружений стан основи. Осідання пальового фундаменту розраховують пошаровим підсумовуванням деформацій від діючих розподілених напружень за формулою (Д.1).



Примітка. При визначенні осідань за формулою (Д.1) слід виключати алгебраїчне підсумовування від'ємних величин при обчисленні першого складового у цій формулі.

Рисунок П.2.2 – Схема формування умовних фундаментів для:

а) – однієї палі; б) – декількох паль як системи умовних фундаментів

П.2.7 Підсумовування ведуть в діапазоні, починаючи від позначки утвореного умовного фундаменту до глибини, де виконується умова

Пояснювальна схема до розрахунку подана на рисунку П.2.3

Вум – ширина (діаметр) умовного фундаменту на позначці п'яти палі довжиною l, утвореного під кутом φ°/4 від підошви ростверка; σzu,l – напруження від власної ваги ґрунту на позначці умовного фундаменту починаючи від підошви роствер-ка; інші позначення аналогічні рисунку Д1 цих норм

Рисунок П.2.3 – Схема розподілу вертикальних напружень в основі пальового фундаменту згідно з моделлю лінійно – деформованого півпростору для розрахунку за схемою умовного фундаменту

П.2.8 Отримані за розрахунком значення деформацій (осідань) пальового фундаменту і його основи не повинні перевищувати граничних значень відповідно до умови (8.5.2.4).


Просмотров 361

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!