Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Тема 2: Модерністська проза XX ст



Марсель Пруст

1. М. Пруст – французький письменник-модерніст. Біографія і особистість письменника, його творчий шлях.

2. Роман „В пошуках втраченого часу” як „суб'єктивна епопея”. Вставна новела „Кохання Сванна” – своєрідна прелюдія до багатоголосого роману, вираження в ній провідних мотивів (зокрема, любові і мистецтва) і колізій.

3. Повість як драматична історія кохання духовно багатої, витонченої особистості до жінки, негідної такого почуття. Одухотворення почуття любові, роль мистецтва в цьому процесі. Крах Сванна як наслідок „зради мистецтва”.

4. Особливості нарації в творі: зближеність автора й наратора (оповідача), суб’єктивізація романного світу. Присутність об’єктивного світу, своєрідність його репрезентації. Аналітичний струмінь в романі. Провідні мотиви й особливості композиції твору.

5. Глибина і витонченість психологічного аналізу. Тема мистецтва.

6. Особливість художнього часу і художнього простору роману. Образ автора у творі.

7. Місце М. Пруста у світовій літературі.

 

„Кохання Сванна”

Джеймс Джойс

1. Дж. Джойс – ірландський письменник, представник модерністської та постмодерністської прози. Новаторство в сфері поетики, способів письма, в яких художня форма займає місце змісту, кодуючи в собі ідейні, психологічні та ін. виміри.

2. Особливості художнього методу Дж. Джойса: використання „потоку свідомості”, пародії, стилізації, комічних прийомів, міфологічних і символічних площин зображення; створення нової експериментальної мови (аналітичне членування мови і тексту) та образності (руйнування цілісності).

3. Становлення Дж. Джойса („Дублінці”, „Портрет художника замолоду”). Джойс та Ірландія, складність позиції письменника.

4. Роман „Улісс” – „Євангеліє від модернізму”. Сприйняття та інтерпретація сучасності як панорама абсурду. Міфічні (гомерівські) паралелі, їхня роль в організації структури твору.

5. Основні персонажі, їхня співвіднесеність на різних рівнях. Натуралістична докладність оповіді й „потік свідомості”. Імітація різних стилів прози від давнини до сучасності, елементи пародіювання.



6. Інтелектуальний характер текстів Дж. Джойса, їхня насиченість ремінісценціями та алюзіями (натяками), яскраво виражена інтертекстуальність

7. Мовне багатство й словотворчість Дж. Джойса. Його вплив на подальшу прозу і теорію літератури.

 

„Улісс”

Герман Гессе

1. Г. Гессе – один із найвидатніших німецьких письменників, найоригінальніший і найхимерніший митець митець ХХ сторіччя. Життєвий і творчий шлях письменника. Нобелівська премія 1946 р.

2. Проблема драматичної незлитності і нероздільності творчого духу і суєтного буття в інтелектуально-філософському романі „Гра в бісер”. Спроба письменника вибудувати в романі справжню утопію світлого майбутнього культури та її творців.

3. Віднесеність подій, що відбуваються в романі, в далеке майбутнє, у фантастичну країну інтелектуальної еліти – утопічну Касталію. Глибинний філософський зміст роману. Символіка гри вбісер, її сутність та різнотлумачення.

4. Гра в бісер як творчі експерименти з чудовими, довершеними скарбами людського духу, творення комбінацій, асоціацій, порівнянь тощо з них і на їх основі. Повна відреченість членів ордену від звичного людського життя.

5. Образ Йозефа Кнехта, Магістра Гри, члена Ордену Гравців у бісер, головного героя роману. Три варіанти його життєпису, які відбуваються в різні проміжки часу. Постать Йозефа Кнехта як сміливе узагальнення долі творчої людини, яка незалежно від історичних і соціальних обставин, розвивається в певному напрямі.



6. Прагнення Йозефа Кнехта, невдоволеного своїм життям і творчістю, до кардинальних змін. Втеча з Касталії і випадкова безглузда смерть. Символічний сенс загибелі головного героя.

7. Складність сюжету, композиції та стилю роману. Синтез форм, характерних для різних романних жанрів, їх цілісність і гармонійність.

8. „Гра в бісер” – найвище досягнення у творчості Г. Гессе. Велика популярність роману.

 

„Гра в бісер”

 

Література

История зарубежной литературы ХХ века / Под ред. Л.Г.Андреева. – М., 1998. 2-е вид. – М., 2000.

Марсель Пруст

Андреев Л. Марсель Пруст. – Ленинград, 1968.

Балашова Т. В. Автор, герой, рассказчик в цикле Пруста // Вопросы филологии. – 1999. – № 1.

Горбовская С. Г. В поисках Марселя Пруста // Вопросы филологии. – 2000. – № 6.

Горяча Н. Синтез мистецтв у романі М. Пруста „У пошуках утраченого часу” // Слово і час. – 2003. – № 11.

Горяча Н. „У пошуках утраченого часу” М. Пруста як роман про мистецтво та митця: Епістемологія та поетика: Дис. канд. філол. наук. – К., 2003.

Делез Ж. Марсель Пруст и знаки. – С.-Пб., 1999.

Женетт Ж. Фигура. – М., 1998.

Мамардашвили М. К. О призвании и точке присутствия: (Из курса „Лекций о Марселе Прусте”) // Конгениальность мысли. – М., 1999.

Мамардашвили М. К. Психолог, топология пуги: М. Пруст „В поисках утраченного времени”. – С.-Пб., 1997.

Манн П. Аллегории чтения: Фигуральньїй язык Руссо, Ницше, Рильке и Пруста. – Екатеринбург, 1999.

Мориак Ф. Пруст. – М., 1999.

Моруа А. В поисках Марселя Пруста. – С.-Пб., 2000.

Набоков В. В. Пруст // Набоков В. В. Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998.

Ніколенко О. Концепція особистості у романі М. Пруста „У пошуках утраченого часу” // Всесвітня література та культура. – 2000. – № 1.



Подорога В. А. Начало в пространстве мысли: (Мераб Мамардашвили и Марсель Пруст) // Конгениальность мысли. – М., 1999.

Подорога В. А. Двойное время //Феноменология исскусства. – М., 1996.

Ортега-і-Ґасет X. Вибрані твори. – К., 1994.

Ревель Ж. -Ф. О Прусте. – М., 1995.

Рорті Р. Самотворення і пов’язаність: Пруст, Ніцше та Гайдеґґер // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. – Львів, 2001.

Тадьє Ж.-І. Хроніка життя й творчості Марселя Пруста // Всесвіт. – 1996. – № 11/12.

Таганов А. Н. Марсель Пруст и французский литературый авангард 1920-х годов // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1993.

Таганов А. Н. Формирование структуры повествования в творчестве М. Пруста // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1993.

Таганов А. Н. Художественная система Марселя Пруста в контексте учений о „соответствиях” // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1998.

Таганов А. Н. Жанр пастиша в творчестве Марселя Пруста // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1994.

Толмачев М. В. Перечитывая Пруста // Иностранная литература. – 1988. – № 6.

Фернандес Д. Древо до корней: Психоанализ творчества. – С.-Пб., 1998.

Форгач А. Экскурсия в дом Пруста: Очерк // Иностранная литература. – 2001. – № 3.

Твори:

Пруст М. У пошуках утраченого часу: В 7 т. – К., 1997-2000.

Пруст М. Против Сент-Бева. – М., 1999;

Пруст М. Пленница. – С.-Пб., 1999.

Пруст М. По направлению к Свану. – М., 1973.

Пруст М. Под сенью девушек в цвету. – М., 1976.

Пруст М. Содом и Гоморра. – М., 1987.

Джеймс Джойс

Гарин И.И. Век Джойса. – М., 2000.

Гончаренко Э. „Роман-портрет” и споры о его герое: „Портрет художника в юности” Дж. Джойса // Проблемы современной науки. – М., 2000.

Гончаренко Э. Творчество Джойса и модернизм. 1900–1930. – Днепропетровск, 2000.

Гончаренко Э. „Дублинцы” Джеймса Джойса: классика модерн. новеллы. – Днепропетровск, 2000.

Гончаренко Е. Читач написів (до 120-річчя від дня народження Джеймса Джойса) // Всесвіт. – 2002. – № 5–6.

Жантиева Д. Джеймс Джойс. – М., 1967.

Жлуктенко Н. Английский психологический роман ХХ века. – К., 1998.

Литературный мир об „Улиссе” // Иностранная литература. – 1989. – № 11.

Мелетинский Е. М. Антитеза: Джойс и Томас Манн // Мелетинский Е. М. Поэтика мифа. – М., 1976.

Набоков В. В. Джеймс Джойс // Набоков В. В. Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998.

Урнов Д. Дж. Джойс и современный модернизм // Современные проблемы реализма и модернизма. – М., 1964.

Эко У. Поэтика Джойса. – С.-Пб., 2003.

Элиот Т. С. „Улисс”: Порядок и миф // Иностранная литература. – 1988. – № 12.

Хорунжий С. С. „Улисс” в русском зеркале. – М., 1994.

Хорунжий С. С. Принципы сознания и восприятия в художественной системе Джойса // Психоанализ и наука о человеке. – М., 1995.

Шахова К. О. Джеймс Джойс // Литература Англії ХХ століття. – К., 1993.

 

Твори:

Джойс Дж. Улісс. Уривки з роману // Всесвіт. – 1966. – № 5.

Джойс Дж. Портрет митця замолоду // Всесвіт. – 1975. – № 6.

Джойс Дж. Оповідання із збірки „Дублинці”: Зустріч. Земля // Всесвіт. – 2002. – № 5–6..

Джойс Дж. Дублинцы. – М., 1982.

Джойс Дж. Изгнанники. – М., 1992.

Джойс Дж. Улисс. – М., 1993.

Джойс Дж. Собрание сочинений: В 3 т. – М., 1993-1994.

Герман Гессе

Березина А. Герман Гессе. – Ленинград, 1976.

Завадська Е. Відгомін культур Сходу у творчості Гессе // Всесвіт. – 1977. – № 5.

Затонский Д.В. Гессе – заперечення і ствердження // Минуле, сучасне, майбутнє. – К., 1982.

Затонский Д.В. Герман Гессе – автор „Гри в бісер” // Гессе Г. Гра в бісер. – К., 1983.

Каралашвилли Р. Мир романов Г. Гессе. – Тбилиси, 1984.

Наливайко Д. Шляхи Германа Гессе // Всесвіт. – 1977. – № 5.

Павлова Н.С. Герман Гессе // Типология немецкого романа. – М., 1987.

Седельник В.Д. Герман Гессе и швейцарская литератрура. – М., 1970.

Целлер Б. Герман Гессе, сам свидетельствующий о себе и о своей жизни. – Челябинск, 1998.

 

Твори:

Гессе Г. Степовий вовк // Всесвіт. – 1977. – № 4, 5.

Гессе Г. Гра в бісер. – Харків, 2001.

Гессе Г. Игра в бисер. – СПб, 2003.

Гессе Г.Степной волк. – СПб, 2003.

Гессе Г.Собрание сочинений: В 4 т. – СПб, 1994.

Гессе Г. Собрание сочинений: В 8 т. – М.; Харьков, 1996.


Просмотров 642

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!