Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Загальна характеристика творчості У. Голдінга




 
 


Лауреат Нобелівської премії 1983 року, продовжу­вач традицій Дж. Свіфта, певною мірою однодумець Кафки Камю, Кобо Абе. За його романом «Володар мух» відомий англійський режисер Пітер Брук зняв фільм, твори стали бестселерами, «Володар мух» розійшовся накладом 20 млн примірників, як і зна­менитий твір Д. Селінджера «Над прірвою у житі».

МЕТА:Застерегти людство і людину від абсурд­ного навколишнього світу.

СТВЕРДИВ:прихована істинна суть людини проявляється саме в таких катаклізмах, і вона зовсім не така приваблива, як хотілося б думати людству.

Про життя письменника, його характер, смаки та звички знаємо зовсім мало. Хоч Голдінг був не таким відлюдником, як його американський колега


Джером Селінджер, проте він не полюбляв давати інтерв'ю, а хоч і робив це, то дуже рідко і не розкривався у них. Швидше він вступав з читачем у своєрідну іронічну гру.

Народився Вільям Джеральд Голдінг 19 вересня 1911 р. у містечку Сент-Колам-Майнер (графство Корнуал) в сім'ї провінційного вчителя середньої школи Алека Голдінга, блискучого ерудита, який сповідував раціоналізм. Мати була ерудованою та емансипованою жінкою, навіть феміністкою. Хлопець зростав в атмосфері інтелектуальних дискусій, у зацікавленості мистецтвом, у тому числі і стародавнім.

Закінчив мальборську середню школу та Оксфордський університет де його батько довгий час учителював. За бажанням батьків протягом перших двох ро­ків під час навчання вивчав природничі науки, а потім зайнявся англійською фі­лософією. У 1934 році, за рік до одержання ступеня бакалавра, видав збірку ві­ршів. Після закінчення Оксфорду Вільям працює у соціальній сфері, а у вільний час пише п'єси, які сам же і ставить у невеликому лондонському театрі. Проте успіху вони не мали, хоч і були доброю школою лікарю-початківцю. У 1939 ро­ці він одружується з Анн Брукфілд, фахівцем з аналітичної хімії, а сам починає викладати англійську мову і філософію у школі єпископа Водсворта у Солсбері.

Життя письменника розмірене, позбавлене яскравих зовнішніх ефектів. У 1955 році його обирають у Королівське товариство літератури, у 1966 — посвячують у рица­рі. У 1983 році він стає лауреатом Нобелівської премії. Разом з дружиною Голдінг виростив і виховав двох дітей: сина Девіда і дочку Джудіт.



Перерва у викладацькій діяльності була викликана Другою світовою війною. Під час війни служив у британських військово-морських силах. Під кінець війни командував ракетоносцем і брав участь у висадці союзників у Нормандії. Досвід війни став найголовнішим імпульсом для створення «Володаря мух», роману-застереження й тривоги за долю людства. Війна стала головним чинником, який сформував його світогляд. Він говорив: «Людина, яка повертається з війни, скалі­чена духовно, навіть коли ця війна сприймається як справедлива та патріотична. Коли людина змушена знищувати собі подібних, хай і заради найвищих ідеалів, во­на переступає інстинкт самозбереження роду, стає нижче тварини, котра, незважа­ючи на всі суворі закони виживання, все ж таки ніколи не знищує собі подібних».

Голдінг продовжив національні традиції англійської прози Але безперечно й те, що саме в нетрадиційності головна прикмета його манери.

«Немає сенсу писати новий роман, який би скидався на попередній», — говорив письменник. Протягом понад ЗО років літературної роботи Голдінг написав більше десяти романів і повістей, що висунули його в перший ряд сьогочасних романів ан­глійських прозаїків.



Крім романів та повістей, Голдінг написав небагато — статті, подорожні но­татки. Ще студентом він опублікував збірку поезій, які пізніше оцінив дуже скептично: «Став прозаїком, бо не зумів писати вірші», — жартуючи говорив письменник.

Визнання Голдінгові принесла його перша повість «Володар мух» (1954), опуб­лікована, коли письменникові минуло вже за 40.

Наступний твір — «Спадкоємці» (1955);

— роман «Злодюжка Мартін» (1956);

— роман «Вільне падіння» (1959);

— повість «Шпиль».


Після 1967 р. почалася загадкова для критиків творча пауза. А потім вийшло З романи:

— роман «Видима темрява» (1979);

— роман «Ритуали плавання» (1980) (поверн. до притчі);

— «Паперові люди» (1983)— сатира на сучасну псевдолітературу та псевдо-
критику.

Про життя цієї людини майже нічого невідомо: він не підтримував стосунків з іншими письменниками, рідко давав інтерв'ю.

Твори У. Голдінга різні за тематикою, змістом, інколи навіть за манерою пись­ма, однак його філософія залишається незмінно безрадісною. «Життя, — каже один з його персонажів роману «Піраміди», — обурливий фарс, поставлений до того ж поганим режисером».

У 1963 році на зустрічі європейських письменників у Санкт-Петербурзі У. Гол-дінг ототожнював творчість письменника з творчістю лікаря, бо найважливіше в обох професіях — визначити діагноз хвороби людини. Вбачаючи хворобу в самій природі людини, Голдінг спонукає читача протистояти здичавінню: «Будь пильним! Чи не притаївся у твоїй душі Звір!»

Новаторство У. Голдінга:

• сюжетні колізії, засоби образотворення, характери персонажів позначені філо­
софською схемою та психологічною достовірністю;

• у його романах помітні, з одного боку, чіткість інтелектуальної схеми, з друго­
го — правдиво розказані історії;

• точність в окресленні психологічного стану персонажів, психологічна умоти­
вованість їхніх дій.



3. Притчевий характер роману «Володар мух»

«Володар мух» — це не перший прозовий твір Голдінга. Йому передували чоти­ри романи, які ніде не були надруковані. Та Голдінг продовжував свої літературні проби. У 1954 році, після того як від опублікування «Володаря мух» відмовилися понад 20 видавців, твір нарешті виходить друком у видавництві «Фейбер енд Фей-бер» і відразу стає у Великобританії бестселером. Наступного року цей твір було видано у США, але там він залишився непоміченим. І тільки після його перекладу у 1959 році, а особливо після того як у 1963 році за ним Пітер Брук зняв свій фільм, до Голдінга приходить справжнє визнання англомовного читача. Здобуває він по­пулярність і в інших країнах.

У.Голдінг свій твір писав задля того, щоб застерегти людство і людину від абсурдного руйнування навколишнього світу. Загальний намір «Володаря мух» він пояснював так: «У цьому творі осмислено трагічний історичний досвід люд­ства XX століття — Другу світову війну з її небувалою жорстокістю ядерних бомбардувань та винищення народів, тоталітарні режими, за яких людину бу­ло скинуто з п'єдесталу творця і зведено до ролі «гвинтика» в соціальному ме­ханізмі».

Твір був задуманий і написаний як пародія. У 1857 році англійський письменник Роберт Майк Баллантайн видав книгу «Кораловий острів». У ній розповідається про те, як група англійських хлопчаків через аварію на кораблі опинилася на без­людному острові. Але надзвичайні обставини не порушили міцних засад цивілізації у цих гідних представників британського суспільства. Вони з честю виходять із складних ситуацій, дружно діють, упевнено протистоять стихії.

 

 


У. Голдінг у своєму творі відтворює ситуацію Баллантайна: аварія, безлюдний острів, англійські діти, дає своїм героям ті самі імена, що і в «Кораловому остро­ві» — Джек і Ральф, але вони поводяться не так. Діти XX століття у складних об­ставинах не діють дружно, а стають непримиренними ворогами. Джек прагне фізи­чно знищити Ральфа. Персонажі роману Голдінга вироджуються у дике плем'я, очолюване фанатичним ватажком.

За жанром — це роман-притча — твір з чітко вираженою мораллю, з конкре­тною повчальною ідеєю. Головна мета твору — Голдінг застерігає, що всюди, де виникає ідея національної винятковості, може статися лихо. Автор роману ви­магає від усіх, хто живе на землі, особистої відповідальності за те, що відбува­ється навколо.

Зав'язка роману — не просто катастрофа, а наслідок ядерного бомбардування, після якого дітей почали евакуювати, що не могло не позначитися на їхньому пси­хологічному стані. Вибиті з колізії узвичаєного життя ще до авіакатастрофи, персо­нажі твору психологічно не здатні виробити послідовної лінії поведінки: з одного боку, позбувшись опіки дорослих, вони хотіли б повною мірою насолоджуватися свободою, з другого, — підсвідомо їм комфортніше почуватися у рамках вимог і зручностей, які «заклав» у них дорослий цивілізований світ.

Роман побудовано таким чином, що моральна деградація персонажів найяскра­віше проявляється в певних ключових моментах композиції, які стають мікрокуль-мінаціями для сюжетних ліній кожного з них.

Образи головних героїв показані яскраво і неповторно. Саймон — улюблений герой У. Голдінга, антипод Рохи. У цій дитині живе природне світле почуття істи­ни. Він стихійний філософ-гуманіст. Саме Саймон з власної ініціативи йде на гору, де причаїлося зло, і з'ясовує його суть. Саймон єдиний щиро живе задля товаришів: будує курені, іде обстежувати острів, зголошується дізнатися таємницю звіра й по­спішає донести її ближнім своїм. Та вони вже стали зграєю — темною і безликою. Одкровення маленького месії не можуть бути почуті у ревищі натовпу. Замість того щоб знищити Звіра у собі, вчорашні товариші вбивають Саймона. Його смерть — остання межа до повного здичавіння дітей.

З образом здичавіння пов'язаний символічний образ ритму (барабанів). Вони вперше появляються під час пожежі, разом з відчуттям дикості. Згодом наголошу­ється, що «діти звикли до ритму дня», але не спроможні цілком до нього пристосу­ватися. Ритмом здичавіння пройнято пісню мисливців та їхні танки.

Роха — інтелектуал-прагматик, втілення у творі здорового глузду. Він — ініціа­тор всіх «цивілізованих» починань на острові — скликання зборів, встановлення


правил та колективних рішень, підтримування сигнального вогнища. Роха вірить, що, дотримуючись засвоєних у попередньому житті правил, можна усе впорядкува­ти. Тому саме він є носієм раціонального оптимізму в романі: беззастережно вірить у силу науки, спасіння, що обов'язково надійде з дорослого світу, заперечує існу­вання Звіра як такого, що ставить під сумнів саму цивілізацію.

З Рохою пов'язано образ-символ окулярів, які, з одного боку, дають змогу роз­вести сигнальне вогнище, а з другого, — стають причиною, що ледь не знищило весь острів. Отже, знання, яке вони символізують, так само може бути не лише ко­рисним, а й руйнівним. Водночас окуляри Рохи символізують сліпоту раціонально­го оптимізму: герой гине, не спроможний вчасно помітити реальної загрози.

Ральф — типовий благополучний підліток, який самою своєю присутністю не­свідомо створює атмосферу «цивілізованості». Саме з ним у подальшому асоціюва-тиметься це поняття.

Джек— породження сірої маси. Темрява і фетишизм супроводжують Джека впродовж усього тексту.

Образ Володаря мух — визначальний у творі. Це фактично дослівний переклад імені Вельзевула, тому Звір — образ символічний. Це втілення інстинктивного страху дітей перед невідомим і темного, звірячого начала у людині.

Висновки письменника з роману близькі до філософії екзистенціалізму: всі тра­гедії існування людини у світі невідворотні, їхні причини криються у споконвічній меншовартості людської природи.

Запитання для самоконтролю

1. Яка роль Т. Еліота у розвитку модерністської повзи?

2. Які твори Т. Еліота вам відомі?

3. У чому новаторство поета?

4. Які умови формували світогляд У. Голдінга?

5. Які ознаки відрізняють творчість Голдінга від творчості інших письменників
XX століття?

6. Яка основна тема роману «Володар мух»?

7. Які образи-символи зустрічаються у творі? Що вони означають?


ЛЕКЦІЯ 11


Просмотров 826

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!