Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






При першому запуску пакету Tesseral 2-D



Кафедра ПНГГ

Програма повнохвильового

сейсмічного моделювання Тессерал 2-D

(версія 2.5)

 

 
 

 
 


Івано-Франківськ

Р

Переклад Букалюк А.Є. під редакцією Ганженко Н.С., Петровського О.П.
Програма повнохвильового

сейсмічного моделювання Тессерал 2-D

(версія 2.5)

Інструкція користувача

Інструкція користувача............................................................................... 3

1. Загальна інформація................................................................................. 4

1.1 Конструктор Моделі................................................................................................ 4

1.2 Обчислювальний Блок............................................................................................ 4

1.3 Візуалізатор.............................................................................................................. 5

2. Початок роботи......................................................................................... 6

3. Створення моделі за допомогою Конструктора Моделі...................... 6

3.1 При першому запуску пакету Tesseral 2-D........................................................... 6

3.2 Вікно Конструктора Моделі................................................................................... 6

3.3 Меню і панель інструментів Конструктора Моделі............................................ 7

3.4 Сторінка "Cross-section" ("Розріз")........................................................................ 8

3.5 Сторінка "Source" ("Джерело").............................................................................. 9

3.6 Сторінка "Observation" ("Спостереження")........................................................ 12

3.7 Діалог “Polygon” (“Багатокутник”)..................................................................... 14



3.8 Статичні фізичні параметри................................................................................. 16

3.9 Загальні пункти меню........................................................................................... 17

3.10 Діалог “Options” (“Опції”)................................................................................. 17

3.11 Об'єкти “Source” (“Джерело”) і “Receiver” (“Приймач”)............................... 20

3.12 Створення моделі................................................................................................. 20

3.13 Модифікація багатокутника............................................................................... 23

3.14 Перегляд моделі................................................................................................... 24

3.15 Зміна масштабу зображення (Zooming)............................................................ 26

3.16 Ізометричний масштаб і масштаб, що настроюється...................................... 28

3.17 Переміщення зображення (Dragging)................................................................ 28

3.18 Збереження даних моделі................................................................................... 28

3.19 Вивід моделі на друк........................................................................................... 30

3.20 Стовпчик колірної шкали................................................................................... 31



3.21 Колірні опції........................................................................................................ 31

3.22 Підписи координат.............................................................................................. 33

3.23 Режими джерела.................................................................................................. 33

3.24 Виконання обчислень з Конструктора Моделі................................................ 35

3.25 Робота з допоміжними вікнами в головному вікні програми........................ 36

3.26 Зміна розмірів головного вікна.......................................................................... 37

3.27 Зображення, що перекриваються...................................................................... 38

3.28 Інші особливості наступної версії..................................................................... 39

4. Обчислення на основі повнохвильового моделювання..................... 40

4.1 Діалог “Computation” (“Обчислення”)................................................................ 40

4.2 Вікно “Report” (“Звіт”).......................................................................................... 41

4.3 Компоненти хвильового поля............................................................................... 42

5. Узгодження по роботі з даними............................................................. 42

6. Аналіз результатів за допомогою Візуалізатора.................................. 44

6.1 Вікно Візуалізатора............................................................................................... 44

6.2 Меню і панель інструментів візуалізатора:........................................................ 44



6.3 Спливаюче меню “File” (“Файл”):....................................................................... 45

6.4 Опції візуалізації зображень................................................................................ 45

6.5 Перегляд знімків.................................................................................................... 47

6.6 Маніпуляції з зображеннями у Візуалізаторі..................................................... 47

6.7 Вивід на друк.......................................................................................................... 48

6.8 Пункт меню “Run” (“Виконати”) Візуалізатора................................................ 48

6.9 [++ Наступна версія] Сумування......................................................................... 48

7. Питання і відповіді................................................................................... 49

 

1. Загальна інформація

 

Пакет повнохвильового моделювання Tesseral 2-D(Версія 2.5) складається з трьох основних компонентів:

Конструктор Моделі (Modelbuilder),

Обчислювальний Блок (Computational Engine)і

Візуалізатор (Viewer).

 

1.1 Конструктор Моделі

дозволяє створюватидвовимірну швидкісну/щільнісну модель заданого геологічного розрізу, і потім виконати одну з моделюючих програм з Обчислювального Блоку.

 

Обчислювальний Блок

розраховує синтетичні сейсмограми і серії миттєвих знімків хвильового поля. В даний час версія 2.5 реалізує три формули обчислення розповсюдження хвильового поля:

 

1.2.1 Моделювання вертикального падіння

променя надає відносно швидкий спосіб визначення часу й амплітуд відбитих хвиль в умовах строго вертикального 1-D розповсюдження сейсмічної енергії. У цьому способі не приймається до уваги розсіювання сейсмічної енергії на двовимірних елементах розрізу, який моделюється.

 

1.2.2 Моделювання на основі акустичного хвильового рівняння

дозволяє оперативно визначити 2-D хвильові ефекти розповсюдження сейсмічної енергії в реальних геологічних умовах. Цей вид моделювання ігнорує пружність твердого середовища, що правда є випадком ідеальної рідини, у якій швидкість хвиль зсуву дорівнює нулю. Однак цей підхід все ж таки корисний навіть для моделювання твердих середовищ у ситуації, коли велика частина сейсмічної енергії розповсюджується по нормалі до відбиваючих границь. У цьому випадку амплітуди обмінних хвиль (сейсмічна енергія, що частково змінила тип на границях розділу середовища, наприклад, від хвиль стиску до хвиль зсуву) дуже невеликі, і ними можна знехтувати. Моделювання на основі акустичного хвильового рівняння вимагає більших витрат часу, ніж моделювання вертикального падіння, але все-таки є більш швидким, ніж на основі пружного хвильового рівняння. Моделювання на основі як акустичного хвильового рівняння, так і вертикального падіння використовує в якості властивостей середовища тільки швидкість хвиль стиску (повздовжніх) і щільність.

 

1.2.3 Моделювання на основі пружного хвильового рівняння

в даному пакеті є самим повним інструментом дослідження, що створює найбільш близьку апроксимацію до реальних умов твердого середовища, включаючи ефекти обміну і хвилі зсуву (поперечні). Цей вид моделювання враховує не тільки розподіл у середовищі швидкості хвиль стиску і щільності, але вимагає також знання (принаймні, оцінки) відповідної швидкості хвиль зсуву. Тривалість обчислень приблизно в 2 рази більше, ніж для акустичного рівняння. Завдання в деяких областях моделі нульової швидкості хвиль зсуву дозволяє моделювати одночасно як тверді тіла, так і рідини.

 

1.2.4 Час обчислень

залежить не тільки від типу вибраного хвильового рівняння, але також від розмірів моделі (зростає пропорційно її розмірам). Воно збільшується зі зменшенням мінімальної швидкості стиску (у квадраті), і зі збільшенням максимальної швидкості (перший ступінь). Пікова частота джерела також є дуже критичним параметром, оскільки час обчислень зростає пропорційно її третього ступеня. Звичайно для невеликого чи середнього розміру моделей (від 1x1 км при піковій частоті джерела <100 Гц до 10x10 км і <30 Гц) час обчислень (PC ~ 500 MГц) може змінюватися від 1 хвилини до декількох годин.

 

1.3 Візуалізатор

використовується для маніпуляцій із двома видами представлення результатів обчислень: сейсмограмамиі знімками хвильового поля. Сейсмограми, що обчислюються з допомогою пакета, є синтетичним аналогом коливань, які реєструються групою сейсмоприймачів при польових спостереженнях. Сейсмограми є результативною інформацією, призначеною для порівняння з реальними даними і для подальшої обробки. Знімки хвильового поля дозволяють ідентифікувати ті чи інші елементи сейсмічного хвильового поля шляхом перегляду й аналізу послідовності миттєвих зображень його розповсюдження в середовищі, що моделюється.

 

1.4 Вихідні дані як правило зберігаються в декількох директоріях (папках), назви яких звичайно відповідають окремим розрізам (див. детальніше розділ 5).

 

1.5 Дані, створені Конструктором Моделі, є вихідною моделлю у формі текстового файлу, що має розширення .tam’.

1.6 Результативні сейсмограми, створені Обчислювальним Блоком, мають розширення ‘.tgr’і зберігаються в двійковому (бінарному) форматі.

Початок роботи

2.1 Вихідні модельні дані зв'язані з Конструктором Моделі (ярлик ), а результативні – з Візуалізатором (ярлик ). Клік миші на файлах з одним з цих ярликівіз Провідника Windows викликає і виконує пакет Tesseral 2-D з відповідними даними.

 

2.2 Можна стартувати пакет Tesseral 2-D шляхом стандартної послідовності запуску програм "Пуск"->"Програми"->"Tesseral.exe", чи за допомогою ярлика (необов'язкова функція).

 

2.3 Можна викликати пакет Tesseral 2-D за допомогою відповідних даних, використовуючи метод “drag and drop”.

 

3. Створення моделі за допомогою Конструктора Моделі

При першому запуску пакету Tesseral 2-D

, автоматично відкривається вікно Конструктора Моделі. При першому читанні і побудові моделі можна пропустити багато деталей з опису опцій і діалогів пакета і повернутися до них пізніше в міру необхідності. Є можливість змінювати головне вікно додатка декількома шляхами, що описані нижче в 3.25.

 

3.2 Вікно Конструктора Моделі

дозволяє графічно конструювати на екрані бажану модель розподілу швидкості і щільності, задати параметри спостережень і потім виконати одну з обчислювальних процедур.

 

3.2.1 Використовується проста, але дуже гнучка схема представлення розрізу, який моделюється як набір багатокутників, що перекриваються, (полігонів).

 

3.2.2 Багатокутники розміщаються в порядку їх створення користувачем. Наступний багатокутник може бути нарисований ( частково чи цілком) поверх попереднього. Найбільш зручна послідовність їхнього створення при побудові моделі – від верха до низу моделі. Пізніше можливі вставки чи знищення багатокутників.

 

3.2.3 Багатокутники дозволяють локалізувати розподіл фізичних параметрів всередині вибраної області. Можна задати безліч таких областей. Як правило видно не перекриту іншими частину багатокутника. Ця видима частина багатокутника є активною областю, що поряд з іншими видимими областями використовується при обчисленнях як представлення моделі.

 

3.3 Меню і панель інструментів Конструктора Моделі

3.3.1 Для початку подивимося на меню (верхній рядок з текстовими пунктами меню) і панель інструментів (нижній рядок із кнопками):

 
 

Для створення нової моделі ви повинні виконати послідовність меню "File"->"New"("Файл"->"Створити"), чи натиснути кнопку "New Model" ("Нова модель") на панелі інструментів програми.

 

3.3.2 Діалог "Framework" ("Структура") спочатку з'являється, коли створюється нова модель. Він містить чотири сторінки:

a) "Cross-section" ("Розріз"),

b) "Source" ("Джерело"),

c) "Observation" ("Спостереження") і

d) "Horizons" ("Горизонти").

Цей діалог може бути також викликаний у будь-який момент натисканням кнопки панелі інструментів "Framework" ("Структура") чи за допомогою відповідного пункту меню "Edit " ("Виправлення ").

 

3.4 Сторінка "Cross-section" ("Розріз")

дозволяє задати прямокутник моделі, її назву і параметри обчислень:

3.4.1Назва моделі ("Name" – "Назва"). Відредагуйте вікно "Назва", якщо розріз, який моделюється має потребу в додатковій специфікації крім відповідної унікальної назви файлу моделі.

 

3.4.2 Параметри прямокутника моделі ("Left" – "Лівий край", "Top" – "Верх", "Right" – "Правий край", "Bottom" – "Низ") задають розміри області, яка моделюється; відредагуйте значення "Лівий край", "Верх", "Правий край" і "Низ", якщо вони відрізняються від заданої за умовчанням області.

 

3.4.3 Група “Computation” (“Обчислення”) містить деякі умови, що можуть змінювати установки Обчислювального Блоку.

 

3.4.3.1 Кнопки групи “Surface” (“Поверхня”):

3.4.3.1.1 Невидима (бокс “Invisible” активний) поверхня, якщо в сейсмічному хвильовому полі поверхня моделі не повинна проявлятися.

 

3.4.3.1.2“Free” (“Вільний”) робить “дійсну” вільну поверхню, при цьому хвиля відбивається в реальних поверхневих умовах (з обертанням фази щодо вступу хвилі).

 

3.4.3.1.3Для опції “Static” (“Статичний”) відображення від поверхні моделі буде мати ту ж саму фазу, що і вступ хвилі. Якщо джерело розташоване поблизу поверхні, його початковий імпульс буде змінений позитивним відбиттям від поверхні моделі.

 

3.4.3.2Мінімальні значення для визначення розміру комірки сітки обчислень:

 

3.4.3.2.1мінімальна швидкість хвиль стиску ( "Velocity" – "Швидкість"). Чим вище мінімальна швидкість, тим більше комірка сітки. Значенням за умовчанням, якщо активізований відповідний бокс, є мінімальна швидкість для даної моделі. При завданні більшого значення (до 200% стосовно мінімальної швидкості) можна вибрати компроміс між якістю і швидкістю обчислень.

 

3.4.3.2.2 мінімальна довжина хвилі ( "Wavelength" – "Довжина хвилі"). Чим менше мінімальна довжина хвилі, тим менше комірка сітки. Значенням за умовчанням (якщо активний відповідний бокс) є мінімальна довжина хвилі для даної моделі. При завданні меншогозначення – до 25% стосовно мінімальної довжини хвилі – користувач може збільшити роздільну здатність сітки, а відповідно і хвильового поля, яке моделюється, у випадку моделювання малих (але регулярних) неоднорідностей чи щоб уникнути дисперсії хвиль зсуву (поперечних), які мають значно меншу довжину.

 

3.4.3.2.3крок дискретності за часом ( "Sample" – "Дискретність") завжди відповідає значенню за умовчанням, розрахованому в програмі як мінімальний крок обчислень, і виводиться тільки для інформаційної мети.

3.4.3.3 розміри модельної комірки ("Mesh" – "Комірка") дає користувачу інформацію про реальну величину розрахункової сітки (“X”, “Z”) і кількості кроків обчислень по осі часу (“T”) і встановлюється програмою з набору заданих параметрів: розмір моделі, мінімальна і максимальна швидкість (довжина хвилі), пікова частота джерела.

 

3.5 Сторінка "Source" ("Джерело")

діалогу "Framework" ("Структура") дає можливість вводити дані, що визначають умови генерування сейсмічного поля.

 

 

3.5.1 Вона містить три групи керуючих елементів: 1) "Point" ("Точка"), 2) "Surface" ("Поверхня"), 3) "Horizon" ("Горизонт"), кожний з який відповідає припустимому типу збудження сейсмічних хвиль. Шляхом активізації боксу з відповідною назвою вибирається тип джерела.

 

3.5.2 "Точка" є звичайним точковим джерелом.

 

3.5.2.1 Бокс "Free" ("Вільний") дозволяє задавати джерела в довільних положеннях за допомогою можливості “переміщення об'єкта” (див. 3.11). Якщо джерела проектуються (див. 3.11.3) на раніше визначену лінію, цей бокс має бути активізований, при цьому активізується також напис “projected” (“проектований”).

 

3.5.2.2 Бокс "Cable Interval" ("Інтервал по кабелю") дає можливість визначити постійний інтервал між джерелами у випадку, якщо лінія джерел проектується на нерівну поверхню або джерела знаходяться в скривленій свердловині.

3.5.2.3 Бігунок, що редагується, "Number" ("Кількість") дозволяє визначити кількість джерел, для кожного з який послідовно обчислюється синтетична сейсмограма.

 

3.5.2.4 Вікно редагування "Interval" ("Інтервал") дозволяє ввести інтервал між суміжними точками джерел (якщо не активізований бокс "Free" ("Вільний"). Якщо інтервал має від’ємні значення, то точки джерел будуть розташовуватися протилежно до нормальної послідовності – від більших значень координат до менших.

 

3.5.2.5 Бігунок “First” (“Перший”) з групи “Computation” (“Обчислення”) установлює нижню межу номера джерела, який буде брати участь у даних обчисленнях.

3.5.2.6 Бігунок “Last” (“Останній”) із групи “Computation” (“Обчислення”) установлює верхню межу номера джерела, який буде брати участь у даних обчисленнях.

 

3.5.2.7 Бокси "Default" ("За умовчанням") дозволяють автоматично установити стандартні значення вмісту діалогу. Це ж справедливо для інших діалогів.

3.5.3 Якщо обрана опція "Surface" ("Поверхня") , джерело вважається лінійним і збігається з поверхнею моделі (поверхневе джерело), що дозволяє моделювати розповсюдження плоскої хвилі (режим “нульового виносу”). Цей тип моделювання є експрес-методом порівняння з тимчасовими розрізами, що звичайно є основними результативними даними сейсмічної розвідки способом СГТ.

 

3.5.3.1 [У наступній версії передбачається моделювання також невертикальних плоских хвиль. Для цієї мети використовується вікно редагування "Wave angle" ("Кут нахилу") ].

3.5.4 Опція "Horizon" ("Горизонт") дозволяє відносно швидко розрахувати часовий розріз СГТ. Всі горизонти, що звичайно збігаються з видимими границями модельних багатокутників, включені в одну групу, будуть одночасно генерувати висхідні хвилі (спосіб “ горизонтів, що вибухають,”). Це в багатьох випадках краща апроксимація тимчасового розрізу СГТ. Додатково цей спосіб дає можливість роздільно генерувати відбиті хвилі від різних груп горизонтів і потім послідовно аналізувати отримані результати (детальніше див. сторінку "Horizons" – "Горизонт" 3.23.3).

 

3.5.4.1 Для виключення з хвильового поля, яке генерується, крутих частин периметрів багатокутників повинно бути встановлено максимальний кут нахилу активних границь за допомогою вікна редагування "Max Angle" ("Максимальний кут"). Це стосується всіх багатокутників (горизонтів) моделі. Частини границь багатокутників, які генерують хвилю, показуються товстою лінією (див. також 3.23.3.3).

 

 

3.5.5 Група боксів "Parameters" ("Параметри") дозволяє зробити деякі загальні визначення даних:

3.5.5.1 Вікно редагування "Frequency" ("Частота") визначає пікову частоту джерела (1/[одиниця часу]), що являє собою частоту в сигналі, який генерується, з максимальною амплітудою.

 

3.5.5.2 Бокс "Mode" ("Режим") містить опції 1) "Compressional" ("Повздовжній") і 2) "Rotational" ("Поперечний"), що визначають режими джерела. Перший режим є загальним типом джерела, що створює чисті хвилі стиску, а другий може бути використаний у деяких випадках при моделюванні на основі пружного хвильового рівняння, де необхідно визначити переважно ту частину сейсмічної (акустичної) енергії, яка витрачається на створення хвилі зсуву.

 

3.5.5.3 Бокс "Wavelet" ("Форма сигналу") дозволяє вибрати один з типів форми сигналу, який генерується джерелом. В наявності є три з них:

3.5.5.3.1 "Single" ("Одиночний") має найпростішу форму.

 

3.5.5.3.2 "Symmetric" ("Симетричний") є майже симетричним стосовно максимуму.

 

3.5.5.3.3 "Double" ("Подвійний") має два піки і западину між ними.

 

[(+) У наступній версії користувач зможе створювати власну форму сигналу, у т.ч. такі, які розраховуються аналітично та найбільш використовуються.]

 

3.6 Сторінка "Observation" ("Спостереження")

діалогу "Framework" ("Структура") дозволяє визначити параметри системи спостережень:

 

3.6.1 Розділ "Receivers" ("Приймачі") групи "Position" ("Позиція"):

 

3.6.1.1 Бокс всередині цієї групи містить два типи орієнтації приймальної лінії: "Horizontal Line" ("Горизонтальна лінія""Vertical Line" ("Вертикальна лінія"). У першому випадку приймачі будуть розташовані вздовж горизонтального напрямку, а в другому випадку – вертикально. За умовчанням вважається, що приймальна лінія розташовується від однієї сторони моделі до іншої.

3.6.1.2 Бокс "Free" ("Вільний") дозволяє встановити приймачі в довільних положеннях, використовуючи можливість “переміщення об'єкта”. Цей бокс активізується, якщо приймачі проектуються на раніше задану криву.

 

3.6.1.3 Бокс "Cable Interval" ("Інтервал по кабелю") дозволяє визначити постійну відстань між приймачами у випадку, коли лінія джерел (лінія приймачів) проектується на нерівну поверхню чи на скривлену свердловину. Якщо виконується таке проектування (3.11.3),активізується також напис “projected” (“проектований”).

 

3.6.1.4 Вікно редагування "From" ("Від") і "To" ("До") дозволяє визначити просторовий інтервал вздовж приймальної лінії, якщо він відрізняється від установок за умовчанням. За умовчанням “Від” встановлюється як мінімальний (ліва сторона для горизонтальної лінії прийому, верх – для вертикальної) край, “До” – як максимальний край моделі.

3.6.1.5 Вікно редагування "Interval" ("Інтервал") визначає просторовий інтервал між приймачами. За умовчанням встановлюється для відповідності нормальній кількості приймачів. Якщо інтервал заданий від’ємною величиною, приймачі будуть розташовані протилежно до нормальної послідовності – від більших значень координат до менших.

 

3.6.1.6 Вікно редагування "Margin" ("Границя") дозволяє ввести значення, що обмежують систему спостережень (джерело і лінія спостережень) і визначають реальний розмір сітки обчислень. Рекомендується використовувати значення за умовчанням.

 

3.6.2 Розділ "Receivers" ("Приймачі") групи "Time" ("Час"):

 

3.6.2.1 Вікно редагування "Start" ("Початок") визначає початковий час запису спостережених даних. За умовчанням воно встановлюється як деякий мінімальний час, що залежить від пікової частоти джерела

 

3.6.2.2 У вікні редагування "Stop" ("Кінець") користувач повинний ввести кінцевий час, до якого необхідно розраховувати розповсюдження хвиль. За умовчанням кінцевий час установлюється як час, необхідний для повернення хвилі від основи моделі назад на поверхню, помножений на 1.5 (в залежності від мінімальної і максимальної швидкості повздовжніх хвиль у моделі).

 

3.6.2.3 Вікно редагування "Sample" ("Крок дискретності") визначає крок дискретності даних, які реєструються (часовий інтервал, з яким інформація записується в синтетичних сейсмограмах). За умовчанням встановлюється для відповідності нормальній кількості відліків.

 

3.6.3 Розділ "Snapshots" ("Знімки") групи "Position" ("Положення") містить два керуючих елемента:

 

3.6.3.1 Бігунок дає можливість визначити, з якої вихідної позиції будуть здійснюватися знімки. Якщо це значення дорівнює 0 (Кожний: m), то знімки не будуть створюватися, інакше вони будуть записуватися для кожної m-й вихідної позиції.

Кількість позицій n залежить від режиму джерела і відповідних параметрів:

кількості положень джерела (режим "Point" – "Точка”),

кількості активних груп горизонтів (режим "Horizon" – "Горизонт").

 

3.6.3.2 Бокс "End truncation" ("Відсікання наприкінці"). Якщо він активний, то наприкінці обчислень програма буде відсікати область обчислень по положенню приймальної розстановки і кінцевому часу.

 

3.6.4 Розділ "Snapshots" ("Знімки") групи "Time" ("Час"):

3.6.4.1 Вікно редагування "Start" ("Початок") визначає час, з якого почнеться генерація знімків. За умовчанням воно встановлюється як деяка мінімальна тимчасова затримка, яка залежить від пікової частоти джерела.

3.6.4.2 Вікно редагування "Sample" ("Крок дискретності") дозволяє ввести часовий інтервал між знімками (послідовність миттєвих зображень розповсюдження хвилі по розрізу).

3.6.4.3 Користувач може бачити кількість даних для відповідного пункту, що обчислюється програмою.

 

3.6.5 Після закінчення редагування і вибору параметрів діалогу необхідно закрити діалогове вікно натисканням кнопки . Якщо ви хочете скасувати установки, зроблені в останньому діалоговому сеансі, натисніть чи кнопку бокс закриття вікна в його верхньому правому куті. Це ж справедливо і для інших діалогів, що ви будете використовувати в даному пакеті.

 

3.7 Діалог “Polygon” (“Багатокутник”).

При ініціалізації нової моделі (3.1),коли вперше закривається діалог "Framework" ("Структура"), перший багатокутник створюється автоматично. За умовчанням область першого багатокутника покриває весь прямокутник моделі. Під час побудови моделі перший багатокутник перекривається іншими багатокутниками. Користувач також може пізніше змінити його форму. Звичайно перший багатокутник описує перший шар моделі. Потім з'являється діалог "Polygon" ("Багатокутник"), за допомогою якого користувач визначає властивості області багатокутника:

 

 

3.7.1 (Опція) Є можливість надати багатокутнику назву у вікні редагування "Name" ("Назва") , а також повинний ввести значення швидкості повздовжніх хвиль і щільності.

 

3.7.2 Група "Velocity" ("Швидкість"). Необхідно ввести відповідне значення у вікно редагування "Compressional" ("Подовжня") (швидкість повздовжніх хвиль або хвиль стиску, див. 3.8.1).

 

3.7.3 Група керуючих елементів "Default" ("За умовчанням") показує, визначене (введене) або користувачем стосовно до нього значення, або воно встановлено з таблиці стандартних кореляцій. Ця група допомагає визначити значення для інших властивостей. Значення параметрів за умовчанням автоматично змінюються, як тільки ви привласнюєте інші параметри (не за умовчанням).

3.7.3.1 Бокс у групі "Default" ("За умовчанням") дозволяє вибрати одну з кореляційних таблиць.

3.7.3.2 Два інших вікна, які редагуються, "Shear" ("Поперечна") (швидкість поперечних хвиль або хвиль зсуву 3.8.2) і "Density" ("Щільність") (щільність середовища 3.8.3) визначають інші фізичні властивості. Значення швидкості поперечних хвиль використовуються тільки у формулі моделювання на основі пружного хвильового рівняння, а в інших обчислювальних схемах ігноруються.

3.7.3.3 Бокс "Base point" ("Базова точка") дозволяє вибрати набір параметрів, які відносяться до однієї з базових точок, якщо вони задані (див. 3.12.11).

 

3.7.3.4 Діалог "Polygon" ("Багатокутник") містить два списки.Вибір пунктів списку дозволяє полегшити задання фізичних параметрів поточному багатокутнику.

 

3.7.3.4.1 "Model list" ("Список моделі") містить список багатокутників, які вже визначені для даної моделі. Шляхом вибору багатокутника з цього списку і натискання кнопки "Apply parameters" ("Застосувати параметри") можна ввести відповідні фізичні властивості у вікно редагування для поточного багатокутника.

 

3.7.3.4.2 "Sample list" ("Список зразків") містить фізичні властивості зразків для різних видів гірських порід. Шляхом вибору пунктів з цього списку і натискання кнопки "Apply parameters" ("Застосувати параметри") користувач може ввести відповідні фізичні властивості у вікно редагування для поточного багатокутника. Користувач також може вибрати окрему групу порід з цього списку за допомогою боксу .

 

3.7.3.4.3 Якщо користувач вибирає який-нибудь пункт зі списку, кнопка "Average" ("Середнє") стає активною. Натискання на цю кнопку встановлює у вікні редагування середнє між значенням, встановленим у цьому вікні, і значенням з пункту списку.

 

3.7.3.5 Група "Horizon" ("Горизонт") (четверта сторінка діалогу "Framework" – "Структура") може бути застосована у випадку використання режиму джерела " горизонти, що вибухають," (0) і дає можливість відключити (не генерувати висхідні хвилі) для горизонту, пов'язаного з даним багатокутником (див. також 3.23.1). При використанні інших режимів джерела ця група не використовується.

 

3.7.3.6 Якщо ви вибрали один з пунктів у списку "Sample" ("Приклади"), картинка відповідного шаблону літології з'являється у вікні "Sample pattern" ("Шаблон приклада"). Ви можете привласнити цей шаблон поточному багатокутнику натисканням кнопки "Assign pattern" ("Привласнити шаблон"). Ви можете також привласнити багатокутнику шаблон літології з зовнішнього файлу натисканням кнопки "Load…"("Завантажити…"),чи очистити поточний привласнений шаблон натисканням кнопки "Clear" ("Очистити"). Цей шаблон літології буде заповнювати область багатокутника.

 

3.8 Статичні фізичні параметри

 

Конструктор Моделі дозволяє визначити розподіл наступних статичних (які не змінюються згодом) параметрів:

 

3.8.1 compressional velocity (швидкість хвиль стиску) – це швидкість розповсюдження сейсмічної/акустичної енергії, коли зсув часток середовища відбувається по нормалі до фронту хвилі (повздовжня хвиля).

3.8.2 shear velocity (швидкість хвиль зсуву) – це швидкість поширення сейсмічної/акустичної енергії відповідно для хвиль зсуву (поперечних хвиль).

 

3.8.3 density (щільність) – це розподілений у просторі аналог маси (маса на об’єм).

 

3.9 Загальні пункти меню.

Дають можливість редагувати об'єкти моделі ("Edit" – "Виправлення"), вибрати вид представлення ("View" – "Вид"), визначити масштаб моделі ("Scale" – "Масштаб"), вибрати специфічні фізичні параметри для графічного представлення ("Component" – "Компонента"), вибрати область, для якої будуть встановлюватися величини значень графічного представлення ("Magnitude" – "Величина"), виконати інші процедури ("Run" – "Виконати"), вибрати чи відкрити інше вікно ("Window" – "Вікно"), чи одержати справку ("Help" – "Справка"). Детально ці пункти будуть розглянуті нижче.

 

3.9.1 Список меню "File" ("Файл") дозволяє вибрати стандартні дії з файлами. Вони частково дублюються кнопками панелі інструментів:

 

 

3.9.2 Список меню "Edit" ("Виправлення") в основному дублює дії, що можуть бути виконані натисканням на кнопки панелі інструментів:

 

 

3.10 Діалог “Options” (“Опції”)

.Перед початком створення моделі необхідно вибрати опції. Натискання на кнопку панелі інструментів "Options" ("Опції") або вибір відповідного пункту меню "File" ("Файл") викликає наступний діалог:

 

3.10.1 Загальна сторінка

3.10.1.1 Три вікна редагування дозволяють ввести дані, що будуть спостерігатись при виводі на друк твердої копії (див. 3.19).

3.10.1.2 Бокс "Language" ("Мова") дозволяє вибрати мову інтерфейсу пакета.

[++ Наступна версія буде включати різні мови].

 

3.10.1.3 Група боксів "Load last workspace" ("Завантажити останню робочу область") встановлює звичайно дії, які використовуються, при запуску пакета: чи відновлюються всі дані у всіх вікнах, що були відкриті перед виходом з пакета; інакше вікно містить тільки зображення останньої моделі.

 

3.10.2 Сторінка "Measure units" ("Одиниці виміру")дозволяє вибрати систему вимірів. "Imperial" ("Англійська") переключає в систему [фут, фунт, секунда], "Metric" ("Метрична") – у систему [метр, кілограм, секунда]. Користувач також може задати точність представлення даних натисканням на кнопки , чи вибрати представлення даних з мантисою за допомогою кнопки . Вибором одиниць виміру з відповідного керуючого боксу можна визначити придатну систему виміру.

 

 

3.10.3 За допомогою сторінки “Graphics” (“Графіка”) ви можете регулювати якість (роздільну здатність) колірного заповнення за допомогою зміни розміру графічної комірки, і, таким чином, вибрати компроміс між швидкістю і якістю графіки.

 
 

 

3.10.3.1 Якщо в групі керуючих елементів “Drawing quality” (“Якість рисування”) ви виберете радіо-кнопку “Draft” (“Чорнова”) , то рисування буде найшвидшим, але крупнозернистим. Якщо ви виберете радіо-кнопку “Controlled” (“Керована”) , ви можете привласнити розмір графічного зерна за допомогою повзунка “Graphics grain” (“Графічне зерно”) . Якщо ви натиснете радіо-кнопку “Draft then Controlled” (“Чорнова, але керована”) , то картинка буде створюватись в два етапи: 1) чорнова, і, якщо не виконано ніякого редагування 2) керована через кількість секунд, задана у вікні редагування “Delay” (“Затримка”) .

 

3.10.3.2 [++ Наступна версія] Ви можете інвертувати візуальне представлення моделі вздовж горизонтальної осі шляхом активізації боксу “Horizontal” (“Горизонтальна”) із групи “Invert axis” (“Інвертувати осі”).

 

3.10.3.3 [++ Наступна версія] Ви можете спостерігати сейсмограми з інвертованою віссю часу шляхом активізації боксу “Vertical” (“Вертикальна”) із групи “Invert axis” (“Інвертувати осі”).

 

3.10.3.4 Ви можете змінити зовнішній вигляд вікна за допомогою боксів “Layout” (“Схема”) (див. також 3.25).

 

 

3.11 Об'єкти “Source” (“Джерело”) і “Receiver” (“Приймач”)

3.11.1 Вибірка об'єкта може вироблятися в режимі "Normal" ("Звичайний"). У цьому випадку курсор має форму . Користувач може також встановити цей режим натисканням кнопки панелі інструментів "Object Selection" ("Вибір об'єкта") чи вибором відповідного пункту спливаючого меню "View" ("Вид"). Користувач також може вийти з інших режимів і повернутися в режим "Звичайний" натисканням правої кнопки миші.

3.11.2 Прямокутник моделі звичайно містить два типи об'єктів: 1) джерело (показане трикутником) і 2) приймачі (дрібні квадрати). Якщо користувач рухає мишу, форма курсору змінюється від виду "Normal" ("Звичайний") до виду (об'єкт "Source" – "Джерело")над джерелом, і до виду (об'єкт "Receiver" – "Приймач") над лінією приймачів. Якщо користувач натискає ліву кнопку миші на об'єкті і потім переміщує мишу з натиснутою лівою кнопкою: “режим перетаскування”, іконка об'єкта буде переміщатися одночасно з маркером миші. Таким способом користувач може змінювати позицію об'єкта. Після відпускання кнопки положення об'єкта фіксується. Така ж процедура може бути виконана для зміни положення будь-якого елемента моделі.

3.11.3 Проектування лінії приймачів (джерел) є методом, що дозволяє помістити приймачі (джерела) на вигнуту лінію, що може бути представлена нерівною поверхнею чи скривленою свердловиною. Для цього необхідно:

a) У діалозі "Framework" ("Структура") визначити вихідну орієнтацію приймальної лінії ("along horizontal/vertical axis" – “вздовж горизонтальної/вертикальної осі”, якщо не активізований бокс "Free" – "Вільний").

б) Задати параметри "From" ("Від"), "To" ("До"), "Interval" ("Інтервал") для приймальної лінії.

в) Вийти з діалогу.

г) Визначити лінію проекції шляхом рисування фіктивного багатокутника (функція редагування "New polygon" – "Новий багатокутник"), що збігається з положенням поверхні землі/свердловини.

д) Вибрати пункти меню "Edit->Project->Receivers" (“Правка- >Проектувати->Приймачі”).

е) Приймачі (джерела) будуть спроектовані на заданий (фіктивний) багатокутник.

ж) Знищити фіктивний багатокутник.

 

 

3.12 Створення моделі

3.12.1 Для початку створення виберіть кнопку "Draw new polygon" ("Малювати новий багатокутник") з набору інструментів чи відповідний пункт меню, що спливає після натискання правої кнопки миші:

можна формувати новий багатокутник. Форма курсору набуває вигляду .

 

3.12.2 На потрібній глибині (значення координат положення курсору миші показуються в рядку стану – нижньому рядку екрана) на лівому верхньому краї моделі [у даній версії трохи поза моделлю] клікніть лівою кнопкою миші. Потім, якщо ви пересуваєте мишу, то від попередньої точки до курсора миші з'являється лінія. Вона показує перший інтервал границі багатокутника. Ви можете продовжувати натискати і відпускати кнопку миші в тих місцях, де ви хочете встановити наступні точки для нанесення контуру верхньої границі області багатокутника. Відпускання кнопки автоматично утворить наступну точку багатокутника і лінію, яка з’єднює точки: . Послідовним натисканням лівої кнопки миші ви можете імітувати криву лінію бажаної форми.

Користувач також може бачити поточну позицію курсору за допомогою виклику діалогу "Tune position" (“Настроїти положення”) (3.22.5).

3.12.3Якщо ви клікнули мишкою на неправильному місці, ви можете повернути її шляхом натискання кнопки “Backspace” на клавіатурі.

 

3.12.4 Для закриття багатокутника і закінчення креслення ви повинні двічі клікнути правою кнопкою миші.

 

3.12.5 Якщо ви встановили точку багатокутника на [в даній версії: поза] протилежній стороні моделі, то програма автоматично додасть інші точки, для того, щоб полігон був замкнутий і цілком покривав модель до її підошви.

 

3.12.6 Для скасування креслення натисніть праву кнопку миші чи клавішу “Esc” на клавіатурі.Цей шлях скасування справедливий і для інших дій.

 

3.12.7 Коли багатокутник закритий, програма виводить діалог "Polygon" (“Багатокутник”) для введення фізичних параметрів, як це описано вище в п. 3.7. Коли діалог “Багатокутник” закритий, користувач може почати створення наступного багатокутника.

3.12.8 Діалог “Багатокутник” також викликається подвійним кліком лівої кнопки миші всередині області багатокутника.

 

3.12.9 Клік миші(натискання і відпускання лівої кнопки миші) всередині області багатокутника виконує вибір багатокутника (робить його активним).

 

3.12.10 Всередині вибраного багатокутника користувач може задати базову точку, вибравши зі списку спливаючого меню, яке з'являється при натисканні правої кнопки миші, пункт "Add Base point" ("Додати базову точку") (див. 3.12.1). При цьому з'являється об'єкт "базова точка" , а потім викликається діалог "Багатокутник" (3.7)для присвоєння фізичних параметрів опорній точці. У такий спосіб можна задати змінний розподіл фізичних параметрів всередині багатокутника.

 

3.12.11 Базова точка багатокутника є опорною точкою для привласнення значень фізичних параметрів у межах багатокутника у випадку градієнтногорозподілу фізичних параметрів всередині області багатокутника (див. 3.12.13).

 

3.12.12 Одна базова точка(або ні однієї) означає постійнийрозподіл фізичних параметрів.

3.12.13 Якщо визначено 2 базові точки , то це означає, що всередині багатокутника буде градієнтна зміна фізичних параметрів у напрямку, паралельному лінії між цими двома точками (градієнтна лінія). При установці базових точок для розподілу градієнта краще розмістити їх якнайдалі один від одного (як правило у вертикальному чи близькому до вертикального напрямку), тому що розподіл градієнта буде розраховуватися також і поза інтервалом точок, що може викликати невиправдано високі чи низькі значення фізичних параметрів у цих областях.

 

3.12.14 Якщо задано більше одної базової точки, можна переключатися між ними всередині діалогу багатокутника шляхом вибору боксу "Base point list" ("Список базових точок") (див. 3.7.3.3). Також можна вибрати значення поточних фізичних параметрів з відповідного вікна редагування.

 

3.12.15 Є можливість змінювати положення базової точки шляхом її переміщування таким же чином, як це описано для об'єктів "джерело" і "приймач" (3.11),при цьому форма курсору над об'єктом "базова точка" набуває вигляду .

 

3.12.16 Якщо в наявності більше ніж одна градієнтна лінія, то розподіл фізичних параметрів також залежить від відстані між цими лініями:

 

 

3.12.17 [++ Наступна версія] Всередині діалогу багатокутника користувач може вказати, що фізичні параметри повинні змінюватися відповідно із верхньою або нижньою (чи обох) границь багатокутника.

 

3.12.18 Існує можливість вставити багатокутник. Загальне правило: новий багатокутник буде наступним після вибраного до початку креслення. Іншими словами, щоб вставити багатокутник (накреслити новий багатокутник між вже створенними), ви повинні вибрати останній у наборі багатокутників, що перекриваються, поверх якого ви хочете малювати, а наступний буде перекривати новий. Після натискання кнопки "Draw polygon" – "Рисування багатокутника" (або ж пункт спливаючого меню по правій кнопці миші) ви можете креслити багатокутник, який вставляється.

 

3.12.19 Можна змінити порядок появи багатокутників. Виберіть багатокутник, послідовність якого повинна бути змінена, і знищити його. Виберіть багатокутник, поверх якого потрібно було накреслити знищений, та вставте його.

 

3.12.20 Резюме по створенню багатокутників

 

Багатокутник дозволяє задати розподіл фізичних параметрів всередині області моделі. Можна задати безліч таких областей. Користувач бачить частину багатокутника, не перекриту іншим багатокутником. Ця видима частина є активною областю, що (поряд з іншими видимими областями) бере участь у формуванні модельної сітки й в обчисленнях.

 

1. Лінія, яка обмежує багатокутник, складається з набору точок, заданих (накреслених) користувачем.

2. Вже створений (накреслений) багатокутник може бути вибраний (зроблений активним).

3. Новий багатокутник (який потрібно накреслити) буде наступним після вибраного.

4. Багатокутники упорядковуються у відповідно до послідовності рисування їхнім користувачем.

5. Новий багатокутник малюється поверх попереднього.

6. Звичайна послідовність створення багатокутників при побудові моделі – від верха до підошви моделі.

7. Можлива наступна вставка (поверх обраного і під наступним) і знищення багатокутників.

 

3.13 Модифікація багатокутника

3.13.1 Коли курсор миші знаходиться над точкою вибраного багатокутника, контури якого мають вид товстої червоної лінії , його форма набуває вид "Point Select" ("Вибір точки"). Це свідчить про те, що програма розпізнала положення вибраної точки багатокутника. Переміщення миші з натиснутою лівою кнопкою зміщує вибрану точку. Відпускання правої кнопки миші встановлює точку на нове місце.

3.13.2 Коли курсор миші знаходиться над лінією вибраного багатокутника (між точками багатокутника), його форма набуває вигляд "Line Selected" ("Вибір лінії"). Натисканнялівої кнопки миші вставляє нову точку, а пересування миші зміщує точку і змінює лінію. Відпускання правої кнопки миші фіксує нову точку.

 

3.13.3 Користувач може знищити точку, над якою знаходиться курсор (3.12.1),вибравши зі спливаючого меню (по натисканню правої кнопки миші) пункт "Delete point" ("Знищити точку").

 

3.13.4 Як розглянуто вище, натискання кнопки миші всередині багатокутника робить його активним. За допомогою вибору пункту спливаючого при натисканні правої кнопки миші меню "Drag polygon" ("Перемістити багатокутник") користувач може пересунути весь багатокутник.

 

3.13.5 [++ Наступна версія] [Ви можете вибрати групу точок для переміщення. Коли ви натискаєте кнопку і переміщаєте мишу, з'являється прямокутник , що показує область, у якій знаходяться всі точки активного багатокутника. Курсор миші в цьому режимі набуває вигляд "Cut" ("Вирізувати"). Після відпускання і повторного натискання лівої кнопки миші шляхом переміщення (як при кресленні) вся група вибраних точок буде переміщена.]

 

3.13.6 [++ Наступна версія] [Користувач може обертати групу вибраних (3.13.5) точок. Необхідно помістити курсор миші на кут прямокутника і перемістити мишу з натиснутою лівою кнопкою, при цьому вся група вибраних точок буде обертатися.]

 

3.13.7 Для знищення вибраного багатокутника ([++ Наступна версія] або групи точок3.13.5) необхідно виконати пункт спливаючого меню чи натиснути кнопку на панелі інструментів "Cut" ("Вирізувати"). Для цієї мети можна також використовувати клавішу “Delete”.

 

3.13.8 Останній знищений (вирізаний) об'єкт (об'єкти; у даній версії тільки один багатокутник) попадає в буфер обміну і може бути вставлений потім в іншій (зазначений) контекст.

 

3.13.9 Вибраний об'єкт (об'єкти; у даній версії тільки один багатокутник) може бути скопійований у буфер обміну і потім вставлений в іншій (зазначений) контекст. Таким способом можна в деяких випадках зменшити роботу з створенні багатокутників.

 

3.14 Перегляд моделі

3.14.1 Опції перегляду представлені в списку спливаючого меню “Вид”:

 

 

Більшість з пунктів списку дублюються на панелі інструментів:

 
 

3.14.2 Користувач може бачити графічне представлення розподілу однієї з компонентів вектора фізичних параметрів. Пункт "Component" ("Компонента") зі списку спливаючого меню показує користувачу список доступних компонентів:

Відмічений пункт є активним.

 

3.14.3 У рядку стану користувач може бачити назву активного компонента і її значення відповідне позиції курсору разом з його координатами.

 

3.14.4 Список спливаючого меню "Magnitude" ("Величина") дозволяє вибрати з наступних опцій:

 

3.14.4.1 Опція "Area" ("


Просмотров 344

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!