Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ПРОКУРАТУРА ПУТИВЛЬСЬКОГО РАЙОНУ



 

Так само оформляються вивіски з найменуванням на будинках прокуратур.

 

9.1.4. На бланку відтворюється перша сторінка документа, подальший текст друкується на чистих аркушах паперу, однакового з бланком формату та якості.

 

9.1.5. Між структурними підрозділами дозволяється листування не на бланках, а на чистих аркушах паперу.

 

9.1.6. Забороняється використовувати бланки органів прокуратури для звернень до підприємств, організацій, установ з особистих питань.

 

9.1.7. З метою прискорення виконання документів та правильного формування справ у діловодстві кожен документ повинен містити одне питання. Винятком є складання протоколів, наказів, планів та узагальнюючих документів.

 

9.1.8. Текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Зміст документа має бути пов’язаний із змістом раніше виданих з даного питання документів.

 

9.1.9. Текст документа оформляється у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм.

Суцільний складний текст документа містить граматично і логічно узгоджену інформацію про управлінські дії та використовується під час складання інструкцій, положень, листів, розпорядчих документів.

Тексти розпорядчих документів і листів, як правило, складаються з двох частин: у першій частині зазначається підстава або обґрунтування для складання документа, у другій – висновки, пропозиції, рішення, розпорядження або прохання.

У окремих випадках текст документа може містити лише одну резолютивну частину, наприклад: наказ – розпорядчу частину без констатаційної, лист – прохання без пояснення.

Форма анкети використовується у разі викладення цифрової або словесної інформації, про один об’єкт за певним обсягом ознак. Анкетні тексти використовуються в організаційно-розпорядчих, фінансових та документах з питань матеріально-технічного забезпечення.



Форма таблиці використовується у разі викладення цифрової або словесної інформації про кілька об’єктів за низкою ознак. Табличні тексти використовуються в планових, звітно-статистичних, фінансових, бухгалтерських, організаційно-розпорядчих та інших документах.

 

9.1.10. Як правило, листи не повинні перевищувати 2 сторінок, а доповідні записки, за винятком тих, які складають за результатами перевірок, – 5 сторінок друкованого тексту. Довідки про вивчення кримінальних та інших справ можуть бути написані від руки.

 

9.1.11. У листі та іншому документі, крім супровідних листів до звернень (справ), що надсилаються до прокуратури, обов’язково вказують прізвище, ім’я, по батькові (повністю) заявника та особи, за справою якої подано звернення, а також регіон, де відбулося правопорушення.

 

9.1.12. Частини тексту (розділи, підрозділи) великого за обсягом документа розміщуються у логічній послідовності викладу питань і нумеруються арабськими цифрами з присвоєнням кожному розділу, підрозділу відповідного числового знака через крапку. Номер розділу складається з числа: 1, 2, 3 і т.п.; номер пункту - з номера відповідного розділу і номера пункту, роз’єднаних крапкою: 1.1; 2.15; 13.18 і т.п.; номер підпункту – з номера відповідного розділу, номера відповідного пункту і номера підпункту, роз’єднаних крапками: 1.3.4; 2.14.5 і т.п. При дрібному поділі зберігаються ті самі принципи нумерації.



 

9.1.13. Абзаци у межах пунктів не нумеруються. Підпункти за необхідності позначаються маленькими літерами українського алфавіту з дужками та починаються з абзацу. Позначення наскрізне в межах одного пункту:

 

а) . . . . .;

Б) . . . . .;

В) . . . . .;

9.1.14. Якщо у тексті є розділи, то вступна частина розміщується перед першим розділом без заголовка та нумерації.

У разі відсутності розділів весь текст розбивають на пункти, що мають порядкову нумерацію.

 

9.1.15. Якщо текст великий за обсягом, у кінці розміщують зміст, що складається з назв розділів і підрозділів з позначенням номерів сторінок.

 

9.1.16. Якщо у текстах документів є таблиці, вони повинні мати номер та назву. Назва розміщується над таблицею, посередині.

Якщо у тексті одна таблиця, вона не нумерується і слово таблиця не пишеться.

Якщо у тексті є кілька таблиць, то крім назви вони повинні мати і номер, який розміщують поруч із словом „таблиця” зверху праворуч без знака “№”.

Нумерація таблиць у межах одного тексту наскрізна.

На всі таблиці роблять посилання у тексті; слово „таблиця” пишуть повністю, якщо таблиця без номера, і скорочено „табл.”, якщо має номер.

Нумерацію граф роблять тільки у випадках, коли на них необхідно давати посилання у тексті; порядкові номери показників, включених у таблицю, вказують перед їх найменуванням.

Слова, що повторюються одне під другим у тій самій графі таблиці, замінюють лапками, якщо між ними немає горизонтальних ліній. Не можна замінювати лапками цифри. У разі відсутності даних у графах таблиць ставлять тире.

 

9.1.17. На документи, що готуються за допомогою комп’ютерної техніки, поширюються всі основні вимоги щодо оформлення службових документів (додаток 33).

 



9.1.18. Відповідальність за зміст, правильну підготовку та оформлення службових документів покладається на керівників структурних підрозділів і виконавців, які готували їх.

 

9.1.19. Відповідальність за зміст документа, який візується кількома особами, несуть однаковою мірою всі ці особи.

9.2. Оформлення документів

9.2.1. Службовий документ, що складається у прокуратурі, повинен мати обов’язкові реквізити і стабільний порядок їх розміщення: найменування прокуратури, номер, дата, назва виду документа (не зазначається на листах), заголовок до тексту, текст, підпис, візи, позначка про виконання документа і направлення його до справи.

Під час підготовки та оформлення документа склад обов’язкових реквізитів може бути доповнений іншими реквізитами, якщо цього вимагає призначення документа або його обробка.

 

9.2.2. На кожному документі, за винятком відповіді або листа, вказують його назву – наказ, вказівка, розпорядження, доповідна записка, інформаційний лист тощо.

 

9.2.3. Заголовок до тексту документа повинен містити стислий виклад його змісту. Він має бути лаконічним, точним і змістовним.

Заголовок повинен граматично узгоджуватися з назвою документа, формуватися за допомогою віддієслівного іменника і відповідати на запитання „про що?”, „чого?”. Наприклад: наказ (про що?) про звільнення; протокол (чого?) засідання експертної комісії.

Якщо у документі йдеться про кілька питань, заголовок може бути узагальненим.

9.2.4 Складання наказів.

Проекти наказів, вказівок, розпоряджень розробляються за дорученням керівництва прокуратури або за ініціативи структурних підрозділів.

Наказ – це правовий акт (розпорядчий документ), що видається першим керівником прокуратури на підставі законів та для їх виконання. У наказах повинні викладатись питання основної діяльності органів прокуратури, окремих галузей прокурорської діяльності (галузеві), а також кадрові питання (накази з особового складу).

Текст наказу складається, як правило, з констатуючої та розпорядчої частин і друкується на бланках встановленого зразка (додаток 34).

Констатуючої частини може не бути, якщо дії, запропоновані до виконання, не потребують жодних роз’яснень. У наказах із різнопланових питань констатуючої частини теж може не бути. У цьому випадку текст наказу складається з параграфів (пунктів).

Якщо наказ видається на підставі закону, іншого правового акта або документа прокуратури вищого рівня, у констатуючій частині необхідно навести повну назву, номер і дату цього документа.

Розпорядча частина відокремлюється від констатуючої словом „наказую” з двокрапкою, яке пишеться з нового рядка великими літерами.

Кожен пункт розпорядчої частини повинен починатися із зазначенням конкретного виконавця (у давальному відмінку), потім у неозначеній формі визначають дію, яку необхідно виконати, а за необхідності - строк виконання.

У наказах, що підлягають контролю, в останньому пункті повинна бути вказана посадова особа, на яку покладається контроль за виконанням наказу.

Закінчується текст наказу вказівкою, кому слід надіслати документ або кого ознайомити з ним.

Якщо наказ доповнює, скасовує або змінює раніше виданий, це слід зазначити у тексті. Також у тексті зазначаються дані щодо наявності додатка.

На кожному додатку до проекту наказу у правому верхньому куті першої сторінки необхідно друкувати: „Додаток 2 до наказу від 30.05.2010 №7”.

Під час підготовки проекту наказу виконавець визначає необхідність його розсилання, надання грифу обмеження доступу „Для службового користування”, встановлює тираж. Список розсилання треба додавати до наказу.

Примірник наказу, який подається на підпис керівнику прокуратури, повинен бути завізований заступником керівника прокуратури, керівниками зацікавлених структурних підрозділів та виконавцем на зворотному боці останнього аркуша.

Проекти наказів з питань прокурорсько-слідчої діяльності, зміни та доповнення до них повинні бути завізовані керівником організаційно-контрольного підрозділу. Проекти наказів з кадрових питань повинні бути завізовані керівником кадрового підрозділу.

У разі незгоди того, хто візує, зі змістом проекту наказу він повинен викласти свою думку у письмовій формі у вигляді чітко сформульованого пункту або мотивованої відмови та додати до проекту наказу.

Наказ видається за номером відповідної книги обліку (додаток 35). Датує наказ керівник прокуратури, який його підписує. Реєстрація наказів проводиться у день їх підписання.

Усі накази з питань прокурорсько-слідчої діяльності, у тому числі галузеві, про затвердження інструкцій, положень, приймання-передавання справ, матеріалів та майна підпорядкованих прокуратур, реєструються в організаційно-контрольному підрозділі. Галузеві накази, зміни та доповнення до них після порядкового номера позначаються літерами „гн”.

Накази з кадрових питань реєструються у кадровому підрозділі.

Накази з кадрових питань, що стосуються:

- структури та штатного розпису Генеральної прокуратури України – після порядкового номера позначаються літерами „шц”;

- заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, преміювання, надання відпусток, присвоєння класних чинів та рангів, прийому, звільнення та переміщення працівників Генеральної прокуратури України – після порядкового номера позначаються літерою „ц”;

- структури та штатного розпису підпорядкованих прокуратур – після порядкового номера позначаються літерою „ш”;

- заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, преміювання, надання відпусток, присвоєння класних чинів, прийому, звільнення та переміщення працівників підпорядкованих прокуратур – після порядкового номера позначаються літерою „к”.

 

9.2.5. Оформлення вказівок.

Вказівка (додаток 36) – це правовий акт (розпорядчий документ) керівників прокуратури з питань організації виконання наказів, інструкцій, інших актів вищих органів, а також з питань інформаційно-методичного характеру.

Вказівка оформляється, як і наказ. Констатуюча частина, як правило, починається усталеними виразами, наприклад, прийменниками „Для ...”, „Відповідно до ...”, „Згідно з ...”, а закінчується словом: „ЗОБОВ’ЯЗУЮ”, „ВИМАГАЮ”, „ДОРУЧАЮ”, „ПРОПОНУЮ”, після якого ставиться двокрапка.

Вказівки реєструються у відповідній книзі обліку, яка ведеться в організаційно-контрольному підрозділі за формою книги обліку наказів.

 

9.2.6. Оформлення розпоряджень.

Розпорядження (додаток 37) – це акт управління керівників прокуратури, виданий у межах їхньої компетенції, з питань організації роботи, відряджень, розподілу обов’язків та ін.

Розпорядження реєструються у відповідній книзі обліку, яка ведеться в організаційно-контрольному підрозділі за формою книги обліку наказів.

 

9.2.7. Оригінали наказів, вказівок та розпоряджень зберігаються у справах організаційно-контрольних підрозділів, накази з кадрових питань – у справах кадрових підрозділів.

 

9.2.8. Оформлення спільних документів.

Спільні документи приймаються з питань, що належать до компетенції різних правоохоронних органів, інших установ, які зацікавлені у їх розв’язанні.

Спільні документи оформляються на чистих аркушах, у заголовній частині вказують повну назву та реєстраційні номери всіх органів, які беруть участь у їх складанні. Підписується така ж кількість примірників спільних документів, як і кількість зацікавлених органів.

Примірник спільного документа, включаючи додатки, залишається у справах прокуратури і вважається оригіналом.

9.3. Датування документів

9.3.1. Усі службові документи підлягають датуванню.

Датою документа є дата його підписання або затвердження; для документа, що приймається колегіальним органом, - дата його прийняття; для протоколу – дата засідання (ухвалення рішення); для спільних документів – остання дата їх підписання.

 

9.3.2. Дати підписання і затвердження документа, а також ті, що є в тексті, повинні оформлятися цифровим способом. Елементи дати наводяться трьома парами арабських цифр в один рядок у послідовності: число, місяць, рік. Наприклад: 28 травня 2010 року слід писати: 28.05.2010.

Якщо порядковий номер місяця або числа складається з однієї цифри, то перед нею обов’язково проставляється „0”. Наприклад: 8 червня 2010 року слід писати 08.06.2010.

У текстах розпорядчих (наказ, розпорядження, інше) і фінансових документів застосовується словесно-цифровий спосіб оформлення дат:
15 липня 2010 року.

 

9.3.3. Дата на документі, який затверджується, проставляється особою, яка його затверджує.

 

9.3.4. Обов’язковому датуванню і підписанню підлягають усі службові відмітки на документах, пов’язані з їх проходженням та виконанням (резолюції, погодження, візи, відмітки про виконання документа і направлення його до справи).

 

9.3.5. Дата підписання проставляється у лівій верхній частині документа разом з номером на спеціально відведеному для цього місці на бланку. Якщо документ складено не на бланку, його дата проставляється нижче підпису ліворуч. Дата затвердження документа зазначається у відповідній графі.

 

9.4. Погодження документів

 

9.4.1. У разі потреби в оцінці доцільності документа, його обґрунтованості та встановленні відповідності чинному законодавству здійснюється погодження проекту документа.

Погодження може здійснюватися як у межах органу прокуратури
(із структурними підрозділами, керівниками) – внутрішнє, так і за межами
(із зацікавленими органами, установами) – зовнішнє.

 

9.4.2. Внутрішнє погодження полягає у візуванні проекту документа відповідною особою. На організаційно-розпорядчих документах (наказах, вказівках, інше) візи проставляються на зворотному боці останнього аркуша першого примірника. Листи та інші вихідні документи візуються на примірниках, що залишаються у справі чи наглядовому провадженні. Віза включає: особистий підпис, ініціали і прізвище особи, яка візує документ, та дату візування. У разі потреби зазначається найменування посади цієї особи.

 

9.4.3. Зауваження і пропозиції до проекту документа викладаються на окремому аркуші, про що на проекті робиться відповідна позначка за такою формою:

Начальник відділу статистики (підпис) (ініціал імені, прізвище)

Зауваження і пропозиції додаються

Дата

Зауваження обов’язково доповідаються особі, яка підписує документ.

 

9.4.4. Зовнішнє погодження проектів документів оформляється відповідним грифом. Гриф погодження розміщується нижче підпису на лицевому боці останнього аркуша проекту документа і включає в себе слово „ПОГОДЖЕНО” для керівників прокуратури і слово „ЗГОДЕН” для керівників структурних підрозділів, найменування посади особи, з якою погоджується проект документа (включаючи найменування органу прокуратури), особистий підпис, ініціал імені, прізвище та дату погодження, наприклад:

ПОГОДЖЕНО або СХВАЛЕНО

Заступник Генерального

прокурора України

(підпис) (ініціал імені, прізвище)

Дата

 

9.4.5. Якщо зовнішнє погодження проекту документа здійснюється з колегіальним органом, то гриф погодження оформляється таким чином:

ПОГОДЖЕНО або СХВАЛЕНО

Протокол засідання ЕПК ЦДАВО України

Дата, №

9.4.6. У разі, коли зміст документа стосується більше ніж трьох установ, складається „Аркуш погодження”, про що робиться відмітка у самому документі на місці грифу погодження, наприклад:

Аркуш погодження додається

 

Аркуш погодження оформляється за такою формою:

АРКУШ ПОГОДЖЕННЯ

Назва документа

 


Просмотров 345

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!