Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Визначення допустимого терміну роботи в умовах впливу пилу фіброгенної дії



4.1. Виробничий пил за певних умов може становити небезпеку для здоров'я як працюючих, так і населення. Широке поширення технологічних процесів, пов'язаних з пилоутворенням, і залучення великих контингентів трудящих до виконання робіт, що супроводжуються контактом з виробничим пилом, висуває проблему попередження її несприятливого впливу в число найважливіших задач.

4.2. Найчастіше в процесі виробничої діяльності людина зіштовхується з впливом фіброгенних видів пилу, які викликають при тривалому вдиханні підвищених концентрацій розвиток у легеневій тканині та бронхах патологічного процесу, що проводить в остаточному підсумку до склеротичних змін і емфіземи легень.

4.3. Особлива увага, яка приділяється фіброгенним видам пилу, обумовлена тим, що вони є етіологічним фактором найбільш важких видів професійної патології - пневмоконіозів та пилових бронхітів, боротьба з якими має величезне соціальне значення. Ризику поразки фіброгенним пилом піддаються робітники, які знаходяться в найбільш працездатному віці й зайняті у виробництвах, що мають найважливіше народно-господарське значення: у гірничодобувній, металургійній, машинобудівній промисловості, промисловості будматеріалів та ін.

4.4. Інтегральним показником, який відображає ризик розвитку пилової патології у робітників в пилонебезпечних умовах є пилове експозиційне навантаження на організм працюючого. Під пиловим експозиційним навантаженням на організм працівника розуміється маса (мг) частинок пилу, які знаходяться в повітрі робочої зони (зоні дихання) та поступають до органів дихання разом з повітрям у певний відрізок часу - зміну, місяць, рік і т.п.

4.5. Пилове експозиційне навантаження залежить від концентрації пилу в повітрі робочих місць, величини об'єму легеневої вентиляції (визначається категорією важкості роботи) у працюючого в запорошеній атмосфері та тривалості пилової дії.

4.6. Для розрахунку пилових експозиційних навантажень використовуються результати вимірювань запорошеного повітря, виконаних існуючими в галузі службами пилового контролю. Використовуються дані про середньозмінні або максимально разові концентрації у повітрі робочої зони пилу, що вітає, визначені в гравіметричних показниках (мг/куб. м) по загальній масі пилу.



Інформація про середньозмінну концентрацію виходить одним з наступних способів:

- на підставі результатів безперервного, протягом всієї робочої зміни, відбору (вимірюванні) однієї проби пилу;

- шляхом розрахунку середньозмінної концентрації аерозолю на основі дискретного відбору проб пилу при основних та допоміжних операціях, а також в перервах в роботі з урахуванням їх тривалості протягом зміни;

- шляхом розрахунку на підставі виміряних значень максимально разової концентрації при основному пилостворюючому процесі для даного робочого місця та залежності між середньозмінними й максимально разовими концентраціями пилу.

4.7. Розрахунок величини пилового навантаження на організм працівника проводиться по формулі:

ПН = C x Q x t x N (1)

де ПН - пилове навантаження (мг) на організм працюючого за аналізований період роботи (t x N);

C - середньозмінна (або максимально разова) концентрація пилу - середньозважена за часом за аналізований період роботи (t x N) концентрація пилу в повітрі робочої зони (зона дихання), мг/куб. м;

Q - середньозмінний об'єм легеневої вентиляції, який залежить від категорії важкості праці - середньозважена величина за аналізований період часу (t x N) дії пилу, куб. м/хв.;



t - тривалість робочої зміни, хв.;

N - кількість робочих змін у контакті з пилом за весь період роботи.

4.8. Вимірювання максимально разового значення запорошеного повітря проводиться в перебігу періоду часу не більше 30 хвилин при нормальному перебігу основного пилостворюючого процесу для даного робочого місця. При цьому може проводитися одне безперервне вимірювання (відбір однієї проби) або не менше п'яти короткострокових вимірювань (відбір проб, рівномірно розподілених по оцінюваному періоду часу). Максимально разове значення визначається в цьому випадку як середнє арифметичне з окремих вимірів.

4.9. Розрахунок середньозважених показників запорошеності повітря проводиться по формулі:

x t + x t + x t

1 1 2 2... n n

X = ---------------------- (2)

T

де X - середньозважена величина показника X за період часу дії пилу T;

X , X ... X - величини показника X на відрізках часу дії

1 2 n

пилу t , t ... t ;

1 2 n

T - загальна тривалість часу дії пилу.

n

T = S t (3)

i = 1 n

де S - знак суми.

4.10. Система обліку пилових навантажень повинна включати:

- відомості про техніко-технологічні характеристики виробництва;

- про попередній профмаршрут для ретроспективної характеристики умов праці по пиловому чиннику за весь період роботи у контакті з пилом;

- інформацію про категорію важкості праці та запорошеність повітря на робочих місцях;

- відомості про величину отриманого пилового експозиційного навантаження.

Індивідуальний облік пилових навантажень ведеться у всіх робочих, які працюють в умовах підвищеної запорошеності, згідно з НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрацій пилу в шахтах та обліку пилових навантажень".

4.11. Для визначення безпечного часу роботи в контакті з пилом необхідно розраховувати для кожної пилової професії граничне пилове навантаження (ГПН).



ГПН - це гранично допустиме пилове навантаження, що одержує працюючий протягом 40 років в умовах дотримання ГДК для даного пилу та об'ємі легеневої вентиляції, що відповідає максимальній категорії важкості праці (Q = 0,04 куб. м/хв.):

max

ГПН = 40 x ГДК x Q x N , (4)

max max

де N - максимально можлива кількість відпрацьованих змін у

max

календарному році (n = 240 змін);

При перевищенні ГДК необхідно розрахувати допустимий стаж

роботи (Т ) в роках, при якому пилове навантаження (ПН) не буде

д

перевищувати ГПН.

Для цього використовуємо відношення:

ГПН

Т = --------------, (5)

д C x N x Q

ф

де С - фактична середньозмінна (або максимальноразова) концентрація пилу у даної професії, мг/куб. м;

N - фактичне число відпрацьованих змін у календарному році;

ф

Q - об'єм легеневої вентиляції за зміну (куб. м/хв.), що залежить від категорії важкості праці та відповідний певної професії;

C, Q - середньозважені за весь період роботи.

4.12. Розраховані граничні пилові навантаження при 8-годинній робочій зміні наведені в таблиці 9.

Таблиця 9

Граничні по пневмоконіозу пилові навантаження на організм працюючих

ГДК пилу, мг/куб. м Величина гранично допустимої пилового навантаження (г) в залежності від об'єму (середньозмінна величина) легеневої вентиляції, куб. м/хв.
у серед- ньому до 0,02 0,021-0,03 0,031-0,04
1,0 177,0 169,0 177,0 185,0
2,0 320,0 290,0 330,0 335,0
4,0 530,0 510,0 540,0 545,0
6,0 925,0 880,0 940,0 950,0
10,0 1740,0 1450,0 1800,0 1850,0

Граничне пилове навантаження повинне відповідати розрахунковому ризику захворювання пиловою патологією, що не перевищує 2%. При відомих значеннях ГДК пилу та об'єму легеневої вентиляції працюючих у пилонебезпечних умовах праці обчислюємо за формулою 4 або виходячи з таблиці 9 величину ГПН, використовуємо її для визначення допустимого терміну роботи в умовах дії фіброгенних пилів за формулою 5.

4.13. На підставі середньозмінних величин концентрації пилу на робочому місці та легеневій вентиляції по графіках (додаток 1) визначається вичерпаний безпечний ліміт (ризик профзахворювання <= 2%) тривалості роботи в контакті з пилом. Якщо фактичне число відпрацьованих змін перевищує показане на графіку для легеневої вентиляції, що має місце, концентрації пилу і величини його ГДК, то працівник може бути віднесений до групи ризику (додаток 2). Орієнтовно до групи ризику можуть бути віднесені працівники при стажі в контакті з пилом 7-12 років і більш.

Очікуваний ризик розвитку пилової патології (%) в залежності від рівнів пилового впливу, співвіднесених з класами умов праці та стажем роботи наведений у таблиці 10.

Таблиця 10

Очікуваний ризик розвитку пилової патології (%) в залежності від рівнів пилового впливу, співвіднесених з класами умов праці та стажем роботи

Стаж роботи, років Перевищення ГДК пилу, разів та класи умов праці
1,1-2,0 (3.1) 2,1-5,0 (3.2) 5,1-10,0 (3.3) 10,1-15,0 (3.4) 15,1 та більше (3.4)
1,7-5,8 2,5-9,7 3,7-14,5 4,2-17,0 5,0-19,5
2,1-7,0 3,0-11,5 4,5-17,6 5,1-20,5 6,0-23,4
2,4-8,2 3,5-13,0 5,2-20,6 5,9-24,0 7,0-27,4
2,8-9,4 4,0-15,5 5,9-23,5 6,8-27,4 8,0-31,2
3,1-10,5 4,5-17,5 6,7-26,3 7,7-30,6 9,0-35,0
3,5-11,7 5,0-19,4 7,5-29,2 8,5-34,0 10,0-39,0
3,7-12,9 5,5-21,4 8,2-32,0 9,4-37,5 11,0-43,0
4,1-14,0 6,0-23,4 9,0-35,0 10,2-40,8 12,0-46,8
4,5-15,2 6,5-25,2 9,8-37,8 11,1-44,2 13,0-50,6
4,8-16,4 7,0-27,1 10,5-40,6 11,9-47,6 14,0-54,5
5,2-17,5 7,5-29,1 11,2-43,5 12,7-51,0 15,0-58,5
5,5-18,7 8,0-31,0 12,0-46,5 13,6-54,5 16,0-62,6
5,9-19,9 8,5-32,8 12,7-49,4 14,5-58,0 17,0-66,4
6,2-21,0 9,0-34,8 13,5-52,3 15,2-61,2 18,0-70,2
6,6-22,2 9,5-36,7 14,2-55,3 16,1-64,6 19,0-74,0
7,0-23,3 10,0-38,7 15,0-58,2 17,0-68,0 20,0-78,0
7,3-24,5 10,5-40,8 15,8-61,0 17,8-71,6 21,0-81,8
7,6-25,7 11,0-42,7 16,5-64,0 18,7-75,0 22,0-86,5
8,0-26,9 11,5-44,7 17,2-67,0 19,6-78,2 23,0-89,3
8,3-28,0 12,0-44,6 18,0-70,4 20,4-82,0 24,0-93,2
8,7-29,2 12,5-48,8 18,7-72,5 21,2-85,0 25,0-97,5

4.14. Далі проводяться дослідження, які необхідні для дорентгенологічної діагностики пилової патології в працівників (додаток 2).

4.15. Терміни роботи при допустимому професійному ризику виникнення пилової патології 5%-10% у працюючих у пилонебезпечних умовах праці розраховані на основі додатка 1 та моделей індивідуальних порогів дії виробничих факторів наведені в таблиці 11.

Таблиця 11

Терміни роботи у контакті з аерозолями фіброгенної дії

Категорія важкості праці/ об'єм легеневої вентиляції, куб. м/хв. Допустимі умови праці (концентрація пилу на рівні ГДК та нижче) Термін роботи (років) в залежності від рівня перевищення ГДК пилу
Рівень перевищення ГДК пилу, разів
1,1-2,0 2,1-5,0 5,1-10,0 10,1-15,0 15,1-20,0 та більше
I/0,01 35 років та більше 32-23 27-14 18-12 14-7 11-5
I-II/0,02 35 років 32-18 20-16 12-8 7-6 6-4
I-II/0,03 35 років 27-11 15-9 8-5 5-3,5 3,5-2
III/0,04 та більше до 35 років 26-7 11-4 6-3 4-2 3-1

Приклад 1

Професія: гірник очисного вибою, середньозважена концентрація пилу в повітрі робочої зони - 34 мг/куб. м, пил вуглепородний; ГДК пилу - 10 мг/куб. м; об'єм легеневої вентиляції - 0,03 куб. м/хв.; максимальна кількість відпрацьованих змін - 240 у рік; фактична кількість відпрацьованих змін - 220 у рік.

Т - допустимий (розрахунковий) стаж роботи в контакті з

д

пилом:

ГПН 40 x 10 x 0,04 x 240

--------- = ---------------------- наближено 17 (років)

C x N x Q 34 x 220 x 0,03

Також можливо для визначення безпечного терміну роботи (кількість робочих змін) використовувати додаток 1 (рисунок 1.3. Для цього прикладу кількість робочих змін становить 4800.

Приклад 2

Професія: забійник, еквівалентний рівень шуму на робочому місці - 93 дБА. Допустимій термін роботи - 4 роки (згідно з таблицею 4 та рисунком 2).

Приклад 3

Професія: прохідник, еквівалентний коректований рівень вібрації на робочому місці - 116 дБ. Допустимій термін роботи - 17 років (згідно з таблицею 2 та рисунком 1).

В.о. директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Л.М.Мухарська

 

Додаток 1

до Інструкції

щодо визначення допустимих

термінів роботи працюючих

у шкідливих умовах

ГРАФІКИ

для визначення безпечного ліміту тривалості роботи у контакті з пилом в залежності від його концентрації на робочому місці, ГДК пилу та важкості праці (об'єму легеневої вентиляції)

Рис. 1.1. Безпечний термін роботи (кількість робочих змін) в залежності від рівня запорошеності (мг/куб. м) та гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) при об'ємі легеноевої вентилячції 0,01 куб. м/хв..

Рис. 1.2. Безпечний термін роботи (кількість робочих змін) в залежності від рівня запорошеності (мг/куб. м) та гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) при об'ємі легеневої вентиляції 0,02 куб. м/хв..

Рис. 1.3. Безпечний термін роботи (кількість робочих змін) в залежності від рівня запорошеності (мг/куб. м) та гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) при об'ємі легеневої вентиляції 0,03 куб. м/хв..

Рис. 1.4. Безпечний термін роботи (кількість робочих змін) в залежності від рівня запорошеності (мг/куб. м) та гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) при об'ємі легеневої вентиляції 0,04 куб. м/хв..

 

Додаток 2

до Інструкції

щодо визначення допустимих

термінів роботи працюючих

у шкідливих умовах

МЕТОДИКА


Просмотров 495

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!