Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Реакція Нейфельда ( «набухання капсули»)



Вона заснована на збільшенні капсули пневмококів в присутності імунної сироватки.

1. На мазок із чистою культурою нашаровують діагностичну полівалентну сироватку.

2. Додають по краплі розчину метиленового синього.

3. Накривають покривним скельцем.

4. Витримують при температурі 37оС від 10 хв до 1 год.

5. Мікроскопують.

Зараз використовуються серологічні методи дослідження: РЗК, РНГА , для визначення стрептококових антитіл.

МОРФОЛОГІЯ ГОНОКОКІВ:

- диплококи, які за формою нагадують зерна кави або нирки, які складені ввігнутими краями всередину;

- між двома клітинами гонококів є щілина;

- навколо гонокока є капсула;

- мають пілі, фімбрії, за допомогою яких прикріплюються до слизової оболонки уретри;

- розташовуються в цитоплазмі лейкоцитів у гнійному виділенні;

- грамвід'ємні;

- спор не утворюють;

- нерухливі;

- добре фарбуються аніліновими барвниками.

КУЛЬТИВУВАННЯ:

- облігатні аероби;

- ростуть і розмножуються при температурі 36,5-37° С;

- рН середовища-7,3-7,6;

- для свого росту потребують достатньої вологості;

- дуже вибагливі до поживних середовищ;

- ростуть на середовищах, які містять нативний білок крові людини (сироватку, кров або асцитичну рідину);

- потребують вітамінів, заліза;

- додавання до поживних середовищ крохмалю, альбуміна, частинок вугілля сприяє росту гонококів, а додавання іонів Са підвищує їх життєдіяльність;

- на сироватковому агарігонококи утворюють дрібні колонії, блискучі, прозорі з рівними краями, як крапельки роси;

- на кров'яному агарігемолізу не дають;

- на асцит-агаріпрозорі колонії з рівними краями і блискучою поверхнею;

- у сироватковому бульйонігонококи дають каламуть з утворенням незначного осаду через 1-2 доби;

- бажано для засіву використовувати напіврідкі середовища;

- при користуванні агарами у пробірках необхідно, щоб у них була в достатній кількості конденсаційна вода;

- для пригнічення супутньої мікрофлори до живильних середовищ додають поліміксин або ристоміцин.



 

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГОНОКОКІВ:

Матеріал на дослідження:

- виділення з передньої уретри;

- сперма;

- виділення з передміхурової залози у чоловіків;

- виділення піхви, шийки матки, уретри у жінок;

- гній з ока;

- осад і нитки із сечі;

- кров для отримання сироватки;

- у чоловіків гомосексуалістів матеріал збирають з ротової порожнини, глотки і прямої кишки ;

NB!Матеріал забирають стерильним ватним тампоном або стерильною петлею. При заборі гною з ока, тампон необхідно змочити ізотонічним розчином. Матеріал забирають до початку лікування антибіотиками, не раніше ніж через 10 днів після лікування, через 2 год після сечовиділення і спринцювання. При хронічній гонореї досліджують сечу.

І ДЕНЬ

При гострій формі гонореї:

- з матеріалу готують мазки-препарати на двох предметних скельцях, обережно наносячи тонким шаром матеріал на S предметного скельця, притискуючи і розводячи скельця в різні сторони, отримуючи при цьому 2 повноцінних мазки. Мазки висушують, фіксують і забарвлюють метиленовим синім або еозином. Мікроскопія проводиться для орієнтовного аналізу. Кінцевий діагноз ставлять на основі мікроскопії мазків. Забарвлених за Грамом у модифікації Калини замість фуксину Пфейфера використовують 1% водний розчин нейтрального червоного (нейтральрот). При позитивному результаті в препараті ядра клітинних елементів забарвлені у фіолетовий колір, а помаранчево-червоні гонококи розташовуються в лейкоцитах і поза ними ( незавершений фагоцитоз).



Характерні ознаки гонококів:

1. грамвідємні4

2. бобовинні диплококи;

3. внутрішньоклітинні розміщення.

Можна використовувати серологічні реакії: пряма і непряма РІФ

При хронічній формі гонореї:

  1. Готують мазки-препарати за Грамом, якщо при мікроскопії виявляються гонококи типу Аша-клітин диплокока неоднакової величини і форми, то тоді:
  2. Проводять полсів досліджуваного матеріалу на поживні середовища: сироватковий ( з рістоміцином або полімексином М в дозі 10 ОД), кров’яний агар, асцит-агар, середовище Бейлі.Посіви інкубують при температурі 37ОС в ексикаторі з 10% СО2.

ІІ ДЕНЬ

  1. Посіви виймають з термостата і оглядають ріст.
  2. Роблять тест на оксидазу на підозрілих колоніях. Для цього наносять піпеткою краплю 1% розчину диметилпарафенілендіаміну гідро хлорид, колонії змінюють колір від темно-коричневого кольору

ІІІ ДЕНЬ

  1. Виймають посіви термостата;
  2. Перевіряють чистоту виділеної культури (забарвлюють за Грамом);
  3. Проводять посів на середовище Гіса (лактоза, глюкоза, маніт, мальтоза). Дані вуглеводи повинні містити30% сироватки крові.
  4. засіяні пробірки помістити в термостат на 18-24 год.

І VДЕНЬ

Облік і оцінка результатів.

Гонококи ферментують лише глюкозу до кислоти.

 

СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА:

При хронічній гонореї на 3 – й неділі хвороби ставлять РЗК на холоді з сироваткою хворого. Антиген – вбита культура гонокока, яку готують на підприємстві, або діагностикум, виготовлений з вбитих гонококів.

Можна використовувати реакцію непрямої гемаглютинації (РНГА).

МОРФОЛОГІЯ:

- диплококи, круглої, або злегка овальної форми, з’єднані ввігнутими сторонами один до одного;



- поліморфні;

- грамвід'ємні;

- мають фімбрії, за допомогою яких прикріплюються до клітин слизової оболонки;

- спор не утворюють;

- нерухливі;

- джгутиків не мають;

- у мазках і чистій культурі розміщуються тетродами, та безладно;

- в гнійному матеріалі характерно парне розташування всередині лейкоцитів;

- в організмі людини можуть утворювати ніжну капсулу;

- за методом Грама менінгококи фарбуються в рожево-червоний колір.

КУЛЬТИВУВАННЯ:

- облігатні аероби;

- досить вимогливі до живильних середовищ;

- культивуються на середовищах, які містять нативний білок (10-20% сироватки, 5% крові, асцитичної рідини, яєчного білка, жовтка, молока);

- вимагають вологості середовища і підвищеного вмісту вуглекислого газу (5-8%);

- як джерело вуглецю і азоту використовують амінокислоти (глутамін, таурин, аспарагін, гліцин та ін.), а тому їх необхідно вносити в середовища для культивування;

- оптимальне рН середовища-7,2-7,4;

- ростуть при температурі 37° С, а при 22° С ріст припиняється;

- на сироватковому агаріколонії менінгокока дрібні, ніжні, злегка випуклі, напівпрозорі, голубі, в'язкі з гладкою поверхнею, центр матовий, а периферія - прозора;

- у сироватковому бульйоніпри рості спостерігається помутніння з осадом на дні і плівка;

- на кров'яному агаріменінгококи гемолізу не дають.

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА менінгококу :

Матеріал на дослідження Спосіб забору
Спинномозкова рідина 3 спинномозкового каналу забирають стериль­ною голкою 2-5 мл спинномозкової рідини, Зібра­ний в стерильну банку матеріал зразу переносять над полум'ям спиртівки в центрифужну пробірку і доставляють в лабораторію. Від моменту забору матеріалу до посіву його не повинно пройти біль­ше 2-3 год. При доставці матеріал не повинен переохолоджуватися і висушуватися (температу­ра не повинна бути нижчою 20° С, тримати у ваті або на грілці, термосі).
Виділення слизової оболонки носоглотки Матеріал збирають стерильним ватним тампо­ном. Перед забором матеріалу, тампон згинають об край пробірки під кутом 135 градусів на від­стані 3-4 см від того кінця, на якому закручена вата. Потім стерильним шпателем, який знаходи­ться у лівій руці, притискують корінь язика, а правою рукою вводять тампон кінцем доверху під м'яке піднебіння в носоглотку і легкими руха­ми забирають виділення - слиз. Витягувати там­пон потрібно, щоб не задіти язик, щоку, зуби. Посів проводять зразу на чашку Петрі з сироват­ковим агаром і лінкоміцином, втираючи в середо­вище, повертаючи тампон. Лінкоміцин додають з метою подавлення росту посторонньої флори. Засіяні чашки доставляють в лабораторію, обері­гаючи їх від охолодження і висихання.
Кров 5-10 мл крові беруть стерильно із ліктьової вени і поміщають у флакони з бульйоном і 0,1% глюко­зою. Посівний матеріал і живильне середовище беруть у відношенні 1:10. Матеріал потрібно бра­ти до початку лікування, натще або не раніше ніж через 3-4 год. після останнього прийому їжі.
Трупний матеріал Забір проводять у перші години смерті.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

- бактеріоскопічний – з осаду спинномозкової рідини готують мікропрепарати і фарбують за Грамом, метиленовим синім і зафарбовують за Романовським – Гімзе

- бактеріологічний – висівання осаду спинномозкової рідини, крові або виділень носоглотки на кров’яний або сироватковий агар з визначенням їх ферментативних і серологічних ознак

- серологічний – реакція преципітації; реакція непрямої гемаглютинації;

- імуноферментний аналіз із сироватками крові хворих

- ХІД ДОСЛІДЖЕННЯ

- І день

Дослідний матеріал Методи дослідження
Спинномозкова рідина
  1. спинномозкову рідину центрифугують при 3500 об/хв упродовж 5 хв. Із дна беруть 0,3-0,5 мл осаду і засівають 2-3 краплі на свіжо виготовлений підігрітий в термостаті, 5% кровяний агвар і 10% сироватковий агар. Посіви ставлять в термостат на 18-24 год. осад ліквору в центрифужних пробірках заливають 5мл 0,1 % рідкого агару і ставлять в ексикатор з підвищеним вмістом вуглекислого газу.
  2. з осаду готують мазки,висушують, фіксують, фарбують за Грамом, метиленовим синім. Мікроскопують. Гонококи мають форму бобовидних диплококів, які розташовуються внутрішньоклітинно.
Кров Засівають у флакони з бульйоном і 0,1% глюкозою у відношенні 1:10. Посіви поміщають у термостат при температурі 37оС на 18-24 год.
Виділення з слизової оболонки носоглотки Доставлені в лабораторію чашки з посівом виділень слизової оболонки носоглотки помішають в термостаті при термостаті 37оС на 18-24 год.

 

 

ІІ ДЕНЬ

  1. Виймають чашки Петрі з термостата і оглядають ріст. При виявлені підозрілих колоній, їх пересівають на скісний сироватковий агар для виділення чистої культури.
  2. З підозрілих колоній готують мазки препарати і фарбують за Грамом.

ІІІ ДЕНЬ

  1. Виймають посіви з термостата і оглядають ріст : ніжний, вологий наліт сіро-білого кольору.
  2. Перевіряють чистоту виділеної культури:

а) готують мазки фарбують за Грамом і метиленовим синім;

б)проводять диференціацію виділеної культури від подібних з ними непатогенними нейсеріями для цього:

3. Проводять посів на агар без сироватки і ставлять в термостат при температурі 37оС.

4. Посів на агар з сироваткою і ставлять в термостат при температурі 37оС на 18-24 год.

5. Посів на агар з сироваткою і ставлять в термостат при температурі 22оС.

6. Посів на середовище Гіса з 0,25% сироватка (лактоза, глюкоза, сахароза, мальтоза).

7. Проба на оксидазу (на колонії у місці їх скупчення, наносять краплю диметилпарафенілендіаміну – колонії набувають розового кольору через 20-30 сек).

ІV ДЕНЬ

Оглядають посіви минулого дня і проводять облік і оцінку результатів

Вид збудника Ріст на агарі з сироваткою- 37оС Ріст на агарі без сироватки - 37оС Ріст на агарі з сироваткою - 22оС Лактоза Глюкоза Сахароза Мальтоза Проба на оксидаза
Менінгокок + - - - к - к +
Непатогенні нейсерії + + + + - + - + - + - -

 


Просмотров 390

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!