Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Критерії оцінки чутливості шкіри



Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт

З дисципліни

«Основи анатомії та фізіології вищої нервової діяльності»

для студентів напрямку підготовки
«соціально-політичні науки»

Денної та заочної форми навчання

 

Кривий Ріг – 2013

 

Викладач : Антонік І. П., к. б. н., доцент

Рецензент : Григоренко Л. В., к. н. н., доцент

 

 

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Основи анатомії та фізіології ВНД» містять інструкції до виконання 9 лабораторних робіт, кожна з яких має теоретичне підґрунтя до її виконання, перелік необхідних матеріалів, опис ходу виконання завдання, а також перелік питань для контролю отриманих знань. Наведено список рекомендованої літератури.

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри зоології, фізіології та валеології,

пр. № _____ від ___2013

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА..…………………………………………………………………….…….4

 

1. Лабораторна робота № 1 Дослідження помилок органів чуття

(дослід Аристотеля)………………….……………………………….…………..5

 

2. Лабораторна робота № 2 Визначення шкіряної чутливості……………...........7

 

3. Лабораторна робота № 3 Виявлення теплових, холодових і больових рецепторів шкіри. Дослідження температурної адаптації шкіряних рецепторів…………………….…………………………………………………...9

 

4. Лабораторна робота № 4 Спостереження за безумовними сухожилковими рефлексами людини……………………………………………………………..11

 

5. Лабораторна робота № 5 Дослідження розумової працездатності людини та процесів гальмування умовних рефлексів…………………….…………….....13

 

6. Лабораторна робота № 6 Визначення швидкості переключення уваги (тест Шульца – Платонова)……….……………………………………………….…..17

 

7. Лабораторна робота № 7 Визначення об’єму та швидкості переробки зорової інформації…………………..……………………….……………………….…...19

 

8. Лабораторна робота № 8 Дослідження рухливості нервових процесів……..22

 

9. Лабораторна робота № 9 Визначення коефіцієнта інтелектуального розвитку особистості……………..………………………………………………………...25



 

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА...………………………………………………………..27

 

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………....29

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Підготовка сучасних фахівців – психологів передбачає оволодіння теоретичними та практичними знаннями з дисципліни «Основи анатомії та фізіології ВНД».

Методичні вказівки містять розробку дев’яти лабораторних робіт, передбачених навчальною програмою курсу «Основи анатомії та фізіології ВНД».

Методичні вказівки містять обґрунтовані розробки лабораторних робіт. Кожна лабораторна робота має теоретичне підґрунтя тієї чи іншої теми та детальний опис ходу виконання методик.

В методичних вказівках представлені роботи: із визначення порогу дискримінації; із виявлення і підрахунку рецепції, що знаходиться у шкірі; із спостереження за безумовними сухожилковими рефлексами людини тощо.

Виконуючи роботи, студенти повинні навчитися досліджувати розумову працездатність та процеси гальмування умовних рефлексів, визначати швидкість переключення уваги та об’єм і швидкість переробки зорової інформації.

Методичні рекомендації розраховані для студентів напряму підготовки

«соціально - політичні науки» денної ті заочної форми навчання.

 

Лабораторна робота № 1

 

Тема:дослідження помилок органів чуття (дослід Аристотеля).

Мета дослідження:експериментальна перевірка суб’єктивності відчуттів і конкретності роботи органів чуттів.



Для роботи необхідно:кульки розміром в горошину, малюнки різних видів ілюзії.

Теоретичне підґрунтя:Сприйняття навколишнього світу в основному визначається попереднім життєвим досвідом.

Так, на підставі життєвого досвіду ми сприймаємо об’єкт як один, хоча ми беремо його, наприклад, двома пальцями. Але органи чуття можуть і не вірно відображати зовнішній світ. Помилки виникають при використанні неадекватних подразників. Прикладом подібного може бути явище «відчуття блискавок» зоровим аналізатором при ударі голови, хоча фактично ніякого подразника безпосередньо не було.

Причиною помилок можуть бути і ілюзії, тобто викривлене сприйняття реальних предметів. Саме ілюзії наочно свідчать про можливі помилки органів чуття. Частіше зорові ілюзії (омана зору) – це помилки сприйняття, що виникають при відбиванні просторових властивостей предметів і часто можуть бути причиною неадекватних дій людини, приводячи до несприятливих і навіть трагічних наслідків. Наприклад, не вірна оцінка відстані до їдучого назустріч автомобіля, особливо в нічний час (по світлу фар), може бути причиною не вірних дій водія і навіть привести до аварії, якщо здійснювати при цьому обгін. Всі зоровій ілюзії можна поділити на декілька груп:

Ілюзії, що пов’язані із особливостями будови ока. Прикладом може бути ефект збудження в сітківці, який полягає в тому, що світлі предмети здаються більшими у порівнянні з рівними їм чорними.

Ілюзії, що обумовлені контрастом. Величина фігури, яку ми сприймаємо, здається залежною від оточення, в якому вона знаходиться. Кульки, наприклад, однакового розміру сприймаються не рівними в залежності від оточення: серед дрібних кульок одна й та ж сама кулька буде здаватися більшою, ніж серед великих кульок.



У сфері дотику відома ілюзія Аристотеля, яку ми сьогодні розглянемо.

 


Тести для дослідження ілюзій за контрастом.

 

 

Горизонтально-вертикальна ілюзія.

Зорові ілюзії широко використовуються в живописі, архітектурі.

Причина ілюзій:по-перше, в оптичній недосконалості ока; по-друге, в системному дійстві складених в минулому досвіді тимчасових зв’язків : звичайно,якщо ціле більше, то і його частина (у порівнянні з аналогічними частинами) менше цілого.

Ілюзії можна спостерігати не лише в області зору, а і в інших областях сприйняття, наприклад, і в області дотику. Наприклад, всі неодноразово відчували ілюзії контрасту температурних або смакових відчуттів: після холодового подразнення теплове подразнення здається гарячим; після відчуття кислого або солоного підсилюється відчуття солодкого і ін.

Хід роботи:покладіть на стіл кульку, доторкніться до неї суміжними ділянками шкіри кінцевих фаланг вказівного і середнього пальців і покотіть її по столу. Відчувається одна кулька.

Тепер перехрестіть обидва пальця і доторкніться до кульки так, щоб вона знаходилася між перехрещеними пальцями і знов покотіть її по столу. Відчувається дві кульки.

Перехрещеними пальцями доторкніться до кінчика носа – будете відчувати два кінчика носа. Ілюзії виникають тому, що подразнюються дві точки, які на практиці не працюють разом при доторканні до предмета.

Оформлення роботи: проаналізуйте отримані результати і зробіть висновок . Змалюйте приклади дослідів про ілюзії (квадрати, кульки, дослід Аристотеля).

 

 

Контрольні питання до лабораторної роботи № 1

1. Назвіть основні причини, згідно яких можна констатувати помилки органів чуття?

2. В чому полягає суть ілюзії Аристотеля?

 

 

Лабораторна робота № 2

 

Тема: Визначення шкіряної чутливості

Метадослідження: освоїти методику і провести вимірювання порогу подразнення або порогу дискримінації (просторового порогу чутливості) людини.

Дляроботинеобхідно: естезіометр (циркуль Вебера) або штангель-циркуль. В крайньому випадку, підійде креслярський вимірник або циркуль з двома ніжками і лінійка.

Теоретичне підґрунтя:На всій поверхні тіла людин (в товщі і на її поверхні) розташовані рецепторні утворення холодової, больової і тактильної (шкіряної) чутливості. Точки шкіряної чутливості називаються також точками дотику.

По кількості чутливих (дотикових) точок (Мейснерових тілець і Маркельових дисків), тілець тиску (Пачинієвих тілець), що приходяться на одиницю поверхні шкіри (наприклад на 1 см2), різні ділянки шкіри розташовуються в такому низхідному порядку: губи → подушечки нігтьових фалангів пальців рук → долоні → кінчик носа і повіки очей → лоб → передпліччя → шия → спина

Просторовим порогом тактильної чутливості або порогом дискримінації називається та як найменша відстань між двома подразненими точками поверхні шкіри, при якому два подразнення починають сприйматися як окремі.

Чим менше ця відстань, тим менше поріг подразнення і тим, більше чутливість. На практиці поріг дискримінації виміряють спеціальним пристосуванням, яке дозволяє, фіксовано міняти відстань між двома ділянками подразника. Спеціальним приладом для цього є, так званий, циркуль Вебера, який ще називається естезіометром. Цей циркуль має нерухому шкалу з подразником (1) (голкою) і пересувним повзунком (2) з другим подразником – голкою, здатним переміщатися уздовж міліметрової шкали і фіксувати в потрібному місці за допомогою гвинта (3). Аналогом циркуля Вебера може служити технічний штангель-циркуль (рис. 1). Термін "естезіометрія" – означає вимірювання чутливості. Тактильна чутливість має індивідуальні відмінності і багато в чому залежить від стану нервової системи, ступеня стомлення, стану здоров’я та ін.

Рис. 1. Загальний вигляд циркуля Вебера і методика визначення порогу дискримінації

Хід роботи:Естезіометр з максимально зсунутими ніжками (відстань між кінцями ніжок ставить на початку 1 мм) торкаються до різних ділянок шкіри піддослідного, який сидить на стільці із закритими очима. При кожному дотику піддослідний повинен говорити про свої відчуття. Поступово розсуваючи ніжки естезіометра (додаючи кожного разу по 1 мм) продовжують повторні дотики до ділянок шкіри, де піддослідний ще не розрізнив подвійний дотик.

Для кожної ділянки шкіри фіксується мінімальна відстань між ніжками естезіометра, при якій піддослідний відчув подвійний дотик, що і характеризуватиме поріг дискримінації або поріг тактильної чутливості (поріг подразнення).

Оформлення роботи:Запишіть отримані дані про індивідуальний поріг дискримінації в таблицю 2.2 і дайте якісну оцінку отриманого результату в порівнянні з фізіологічною нормою: "нормально" – "відхилення від норми". Проведіть також оцінку чутливості окремих ділянок шкіри за критеріями(табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Критерії оцінки чутливості шкіри

Відстань між ніжками циркуля Рівень чутливості
1-2 мм 3-7 мм 8-15 мм 16-40 мм >40 мм Дуже висока Висока Середня Помірна Низька

 

Таблиця 2.2.

Таблиця для запису результатів дослідження

Ділянка Шкіри Просторовий поріг дискримінації (відстань між ніжками циркуля) Оцінка, відповідна нормі Оцінка рівня чутливості
норма фактично

 

Губа 1 мм      
Пальці рук 1-2 мм      
Долоні 1-2 мм      
Кінчик носа 6-7 мм      
Лоб 20-25 мм      
Шия 25-40 мм      
Спина 40-70 мм      

 

Контрольні питання до лабораторної роботи № 2

1. Дати визначення порогу дискримінації.

2. Який вид чутливості забезпечують рецептори: Мейсенерові тільця та Маркельові диски?

3. Які ділянки шкіри людини мають найвищу чутливість, а які найменшу?

4. Для чого використовують естезіометр і його будова?

Лабораторна робота № 3

Тема: «Виявлення теплових,холодових і больових рецепторів шкіри. Дослідження температурної адаптації шкіряних рецепторів.»

Мета дослідження: засвоїти методику естезіометрії та визначити щільність залягання теплових, холодових та больових точок (рецепторів) на різних ділянках шкіри людини. Дослідити явище температурної адаптації шкіряних рецепторів.

Для роботи необхідно:

Для першої частини роботи: трафарет (наприклад, з паперу) з квадратним отвором, рівним 1 см², спиртова горілка або сухий спирт (у крайньому випадку можна використовувати сірники), шпильки, 2 ручки з різним кольором пасти або термоестезіометр Блікса, який являє собою невеличкий полий конус, широка частина якого зачиняється корком, сюди заливається або гаряча, або холодна вода. Зверху в конус упаяний стрижень із металу з високою теплопровідністю.

Для другої частини роботи: три посудини (кювети) з водою різних температур: 10- 15° С (посудина № 1), 25-30° С(посудина № 2), 40- 45° С (посудина № 3), термометр для води.

Теоретичне підґрунтя:Терморецептори шкіри людини й тварин поділяються на дві групи: а) терморецептори холоду, б) терморецептори тепла.

Холодові рецептори розташовуються у більш поверхневих шарах шкіри (на глибині 0,16 мм) та загальна їх кількість по всій поверхні тіла досягає 250000. Теплових рецепторів значно менше (біля 30000) і вони залягають в більш глибоких шарах шкіри ( в середньому на глибині 0,3 мм).

Больових рецепторів ( ноцицепторів ) на поверхні шкіри більше 1000000 та їх глибина залягання не перевищує 0,1 мм.

Шкіра різних ділянок тіла людини наділена термо- та больовими рецепторами так само нерівномірно, як і рецепторами тактильної чутливості. Більше всього їх залягає у шкірі кінцівок, а менше всього на шкірі обличчя. Неоднакова також частота розташування і больових (ноцицептивних) точок на одній і тій самій площі поверхні тіла. В середньому на 1 см² поверхні шкіри припадає: 50 больових, 25 тактильних, 12 холодових та теплових точок.

Усі рецептори шкіри здатні адаптуватись до дії неадекватного подразника. Адаптація (звикання, пристосування) проявляється в зміні інтенсивності відчуття або в його повному зникненні при тривалій дії подразника, або після його закінчення. Особливо це може бути досліджено в терморецепторах.

В основі температурної адаптації лежить зміна збудливості рецепторів (виникає їх незалежне гальмування). При тривалій (більше 1 хвилини) дії холоду або тепла відповідні теплові або холодові рецептори шкіри адаптуються та стають менш чутливими до даного подразника. Якщо тримати праву руку в холодній воді, а ліву – в гарячій, то знизиться чутливість лівої руки до тепла, а правої – до холоду.

Хідроботи: робота виконується удвох.

Перша частина роботи: на зовнішній поверхні кисті та вище променевозап’ястного суглоба лівої або правої руки за допомогою трафарету нанести рукою контури квадрата площею 1 см². Далі в межах кожного з квадратів нагрітою шпилькою знайдіть теплові рецептори, при кожному дотику піддослідний повинен повідомити, що він відчуває: дотик або тепло, (помітьте їх пастою одного з кольорів). Потім теж саме зробіть охолодженою шпилькою (для охолодження можна використовувати кригу) та визначте холодові рецептори. Помітьте їх пастою іншого кольору. Підрахуйте кількість теплових та холодових рецепторів у межах 1 см² на кисті. Далі гострим краєм шпильки знайдіть та підрахуйте ( також у межах 1см²) кількість больових рецепторів. Отриманні результати визначення частоти розташування термо - і больових рецепторів на кисті та ін. ділянках, занесіть у таблицю 3.1. Зробіть висновок. Аналогічні визначення можна зробити на інших ділянках шкіри (нозі, передпліччі.)

Другу частину роботи можна дати як домашнє завдання. Опустіть праву руку в посудину № 1 (температура води 10- 15° С), а ліву – в посудину № 3 (температура води 40- 45° С). Через 1-2 хвилини перенесіть обидві руки в посудину № 2 (температура води 25- 30° С). Відмітьте різницю в сприйманні цієї температури правою та лівою рукою. Результат запишіть в зошит та зробіть висновок, який пояснює отримані результати.

Оформленнярезультатів:першу частину роботи можна оформити у вигляді таблиці (форма табл. 3.1) із позначкою кількості термо - та больових рецепторів на 1см² різних ділянок шкіри.

 

Таблиця 3. 1

Таблиця кількісної реєстрації рецепторів шкіри

Ділянка шкіри ( 1см²) Число рецепторів
теплових холодових больових
Кисть…………… Передпліччя………... Нога(стегно)………..      

 

 

Контрольні питання до лабораторної роботи № 3

1. Яким чином відбувається визначення та підрахунок рецепторів, що забезпечують відчуття холоду та болю?

2. Яка глибина залягання в шкірі ноцицепторів?

3. Прокоментуйте, згідно досліду, явище температурної адаптації рецепторів шкіри.

 

 

Лабораторна робота №4

 

Тема: Спостереження за безумовними сухожилковими рефлексами людини.

Мета дослідження: ознайомитися з клінічно важливими рефлексами людини і їх механізмами. Навчитися їх досліджувати.

Для роботи необхідно: рефлексологічний молоточок, стілець.

Теоретичне підґрунтя:В скелетних м’язах, суглобах, фасціях, а також в сухожилках знаходиться велика кількість рецепторів, що називаються пропріорецепторами (м’язові веретена, апарат Гольджі та інші). Серед них найбільш типові - це рецептори, що подразнюються розтягуванням м’язів. Пропріорецептори скелетних м’язів забезпечують зворотній зв’язок між ефекторами і нервовими центрами. Найважливіший вид рецепторів знаходиться в так званих м’язових веретенах. Саме подразнення цих нервових закінчень викликає колінний і інші м’язові рефлекси, які мають важливе клінічне значення. Слід відмітити, що м’язові рефлекси виникають при подразненні рецепторів м’язів, а не міофібріл м’язів. При ударі по сухо­жилку, м’яз розтягується в довжину внаслідок чого подразнюються ре­цепторні закінчення м’язових веретен. По аферентним волокнам до спинного моз­ку направляється залп нервових імпульсів. Коллатералі аферентних во­локон м’язових веретен закінчуються безпосередньо на мотонейронах того самого м’яза, що розтягується. Розряд мотонейронів викликає коро­тке поодиноке його скорочення. Сухожилкові рефлекси називають моносинапатичними, вони найбільш швидкі в організмі так як в їх рефлектор­ну дугу включені тільки два нейрони (чутливий або аферентний та рухо­вий або еферентний) з одним синопсом між ними. Наприклад, трива­лість моносинаптичного колінного рефлексу становить всього 0,19 мс.

Сухожилкові рефлекси у здорової людини, як правило, викли­каються легко. При порушенні діяльності ЦНС вони можуть бути відсу­тніми або, навпаки, можуть бути значно підсиленими. Можна також спо­стерігати асиметрію сухожилкових рефлексів на різних частинах тіла (Схеми досліджень людини дивись у додатку 1)

Хід роботи:

Колінний рефлекс. Піддослідний сидить, поклавши ногу на но­гу. М’язи досліджуваної кінцівки повинні бути розслабленими. Роблять відривчасті удари молоточком по зв’язці колінної чашечки. Спостеріга­ється скорочення 4-х главого м’яза і нога підкидується вгору. Порівню­ються рефлекси обох кінцівок. Якщо колінний рефлекс слабкий, піддос­лідний повинен, міцно зціпивши пальці обох рук, сильно розтягувати їх в сторони. При цьому колінний рефлекс значно підсилюється (феномен Єндрасика).

Ахіллів рефлекс. Піддослідний встає на коліна на стілець, три­маючись руками за спинку. Роблять відривчасті удари по Ахілловому сухожилку і спостерігають рефлекторні розгинальні рухи стопи, які наступа­ють внаслідок скорочення трьохглавого м’яза голені. Порівнюють рефлекси на обох ногах.

 

 

Піддошвенний рефлекс Бабінського. Досліджується в тій же позі, піддослідного, що й Аххілів рефлекс. Молоточком легко ударяють по центру підошви. При згинанні пальців стопи вниз - нормальна реакція, при розгинанні пальців і підняття їх вгору - констатується відхилення в стані м’язів стопи.

Ліктьовий рефлекс.

а) Рефлекторна реакція біцепса руки (згинальний рефлекс передпліччя). Піддослідний кладе руку на стіл. Дослідник кладе великий палець на сухожилля біцепса і ударяє молоточком, при цьому відчуває напругу сухожилка в результаті скорочення біцепса.

б) Рефлекторна реакція 3-х главого м’яза (розгинальний рефлекс передпліччя). Дослідник лівою рукою підтримує плече піддослідного так, щоб його передпліччя вільно звисало до низу. Злегка вдарити по сухожиллю 3-х главого м’язу , під ліктьовим згином і звернути увагу на рух руки.

Оформлення роботи: Замалювати і описати пропріоцептивні рефлекторні дуги: колінного, Ахіллового , Бабінського та ліктьових рефлексів. Вказати, в яких сегментах спинного мозку розміщені центри цих рефлексів.

 

 

Контрольні питання до лабораторної роботи № 4

1. Намалюйте схему рефлекторної дуги безумовних сухожилкових рефлексів людини.

2. Через які сегменти спинного мозку здійснюються: колінний рефлекс, Ахіллів, згинальний та розгинальний рефлекси передпліччя?

3. Чому сухожилкові рефлекси називають моносинаптичними?

4. Які нейрони називають мотонейронами?

 

 

 

Лабораторна робота № 5

Тема:Дослідження розумової працездатності людини та процеси гальмування умовних рефлексів

Метадослідження:навчитися досліджувати показники розумової працездатності ( об’єм та швидкість виконання завдання, коефіцієнт точності виконання завдання, коефіцієнт розумової продуктивності), а також явищя зовнішнього,умовного,диференційованого та запізнювального гальмування за допомогою коректурної таблиці Анфімова.

Дляроботинеобхідно:бланктаблиці Анфімова (додаток 2) чи Іванова-Смоленського, олівець, лінійка, гумка, секундомір, свисток.

Теоретичне підґрунтя:Розумова працездатність людини залежить від багатьох факторів,сукупність яких можемо розділити на три групи:

- фізіологічні фактори:вік, стать, рівень фізичного та функціонального розвитку, стан здоров’я, харчування і т.д.;

- фізичні фактори:географічні та кліматичні умови існування;

- психічні фактори:мотивації, емоції тощо.

Усі вищезазначені фактори одночасно діють на організм та взаємозумовлюють один одного. Тому методи дослідження розумової працездатності отримали назву психофізіологічних методів.

Розумову працездатність досліджують ,наприклад,за допомогою коректурного літерного тесту(таблиці Анфімова). Ця таблиця дозволяє вивчити особливості уваги при дії одноманітних подразників, якими є літери. Різна кількість однойменних літер у рядках виключає можливість запам’ятовувати та одночасно вимагає великої зосередженості уваги.

Хід роботи: (при наявності достатньої кількості бланків тесту роботу одночасно виконує вся група).

В організації дослідження з літерною таблицею велику роль відіграє попередня робота-ознайомлення досліджуваних з літерною таблицею та технікою виконання завдання.

Перед досліджуваними також чітко ставиться мета роботи: по можливості швидко і точно виконати завдання, тобто виділити задану літеру (наприклад, А). Працювати треба уважно, не пропускати потрібних знаків, не закреслювати зайвих літер, не пропускати рядків, чітко відзначати хвилинні інтервали у перегляді тесту (якщо це необхідно) і кількість. переглянутих знаків за весь час дослідження. Рядки проглядати зліва направо.

Рекомендовано виконувати роботу у такій послідовності.

1. Визначення показників розумової працездатності. Досліджувані за командою починають проглядати рядки тесту, вибирають, наприклад,

літеру А (підкреслювати знизу). Одночасно з початком роботи вмикають секундомір. Після кожної хвилини подається команда: «Хвилина!»,у відповідь на що досліджувані повинні у тесті проставляти чітку вертикальну лінію. Після закінчення 4 хвилин подається команда «Стоп». Досліджувані повинні відзначити, яку частину тесту вони встигли проглянути за цей час (також вертикальною лінією). Для підрахунку результатів і вирахування показників (коефіцієнтів) точності (А) і розумової продуктивності(Р) рекомендується сусідам обмінятися один з одним листками-тестами. Розрахунки рекомендується проводити на самих бланках (на вільних місцях).

2. Проведення дослідження процесів гальмування. Кожен досліджуваний продовжує працювати зі своїм бланком тесту. Насамперед,до виконаного вже завдання підраховується загальна кількість знаків, переглянутих за кожну окрему хвилину-якщо вона збільшувалася, значить, спостерігалося закріплення умовної реакції.

Далі виконують визначення показників зовнішнього, умовного, диференційованого і запізнювального гальмувань. При цьому використовується той же бланк тесту (краще за все раніше не використовувану його частину,наприклад, з другої половини аркуша). Сигнальною можна залишити ту ж літеру чи визначити іншу, наприклад, «С або Е».

Аналіз роботи проводиться у двох напрямках:

I. Дослідження показника розумової працездатності через визначення параметрів функції уваги.

У цьому випадку досліджувані повинні протягом 4 хвилин продивлятися коректурний тест (кожен рядок зліва на право) та вибрати ( підкреслити ) одну з літер (визначає експериментатор). Виконувати роботу треба за командою якомога швидше і уважніше.

При обробці даних рахують загальну кількість літерних знаків, які продивляється досліджуваний (S). Вони характеризують об’єм та швидкість виконання завдання; число вибраних (зазначених) знаків визначеної кількості, що є в загальній кількості літер, які продивились (М); число зроблених помилок (пропущених чи не правильно закреслених літер-N).

За допомогою формул визначають:

- коефіцієнт точності виконання завдання (А):

А=М : N,

де:

- М-кількість правильно визначених заданих знаків (літер);

- N-загальна кількість відповідних літер, які є в тексті, що проглядають досліджувані;

А– в ідеалі повинно дорівнювати 1. Чим воно менше, тим нижчий коефіцієнт точності виконання завдання.

- коефіцієнт розумової продуктивності (Р):

P = A x S,

де:

- S-загальна кількість знаків, що проглядають досліджувані, виходячи з того, що в кожному рядку 40 знаків.

ІІ. Дослідження процесів гальмування умовних рефлексів:

А. Зовнішнє гальмування. Досліджуваний також отримує завдання продивитися текст зліва направо, обираючи (підкреслюючи) одну з літер (визначає експериментатор).

Кожну хвилину вертикальною паличкою відзначають (за командою експериментатора) загальну кількість знаків,що продивився. Час завдання-4 хв. Після паузи робота продовжується ще протягом 2 хвилин,але додатково від 5 до 10 разів у хвилину подається звуковий сигнал (свисток, удар лінійкою по краю стола протягом 2-3 с.). При цьому робота більш чи менш яскраво уповільнюється (погіршується). Таким чином досліджується ефект зовнішнього гальмування (якщо результат перших двох хвилин відрізняється від двох останніх більше ніж на 10% констатується сильне гальмування).

Б. Умовне гальмування.Для дослідження умовного гальмування досліджуваний продовжує продивлятися тест, але з новою умовою, наприклад, якщо перед заданою літерою стоїть літера «Н», то її не вибирати (відзначати). Кількість пропусків і помилок буде показником сили внутрішнього гальмування: чим їх менше, тим краще гальмування. Час тестування - 2 хвилини.

В. Диференційоване гальмування. Для дослідження диференційованого гальмування досліджуваному пропонують викреслювати одну будь-яку літеру, а іншу підкреслювати. Показником буде зменшення швидкості перегляду тесту і наявність помилок. Час тестування - 2 хвилини. Чим менше знижується швидкість перегляду, тим гальмування краще.

Г. Запізнювальне гальмування. При виконанні завдання досліджувані викреслюють будь-яку літеру, розташовану через три літери після кожної літери, наприклад, «К». Підраховується кількість помилок. Чим їх менше, тим краще процеси гальмування. Час тестування - 2 хвилини.

При всіх дослідженнях: закреслювання (відзначення) подібних літер, підвищена реакція на екстра подразники, недотримання інструкції по внутрішнім гальмуванням, свідчать про переважання гальмівного процесу.

Оформленняроботи: бланк досліджень підклеюється в зошит. Дані визначень вносяться до таблиці 5.1. У кінці робляться висновки.

 

Таблиця 5.1.

Таблиця результатів досліджень розумової працездатності та процесів гальмування

П.І.Б. досліджуваного   А-коефіцієнт точності виконання завдання Р-розумова діяльність   Якісні показники процесів гальмування
зовнішнє умовне диференційоване запізнювальне
             
             
             

 

Критерії якісної оцінки процесів гальмування:якщо число помилок збільшується, а швидкість виконання тесту знижується - «погане», а якщо не змінюється - «добре».

 

Контрольні питання до лабораторної роботи № 5

1. Вид яких груп факторів залежить розумова діяльність людини?

2. Які таблиці найчастіше використовують для оцінки розумової працездатності?

3. За якою формулою визначають розумову працездатність?

4. Назвіть види умовного (внутрішнього) гальмування умовних рефлексів та техніку їх вивчення.

5. В чому полягає відмінність зовнішнього гальмування від внутрішнього?

 

 

Лабораторна робота №6

Тема:Визначення швидкості переключення уваги (тест Шульца-Платонова)

Метадослідження: Засвоїти методику оцінки швидкості переключення уваги за допомогою чорно-червоних цифрових таблиць Платонова (Шульца-Платонова).

Для роботи необхідні: чорно-червоні цифрові таблиці Шульца-Платонова, секундомір, указка (олівець).

Теоретичне підґрунтя:Таблиця Платонова містить 7 рядків чорних та червоних чисел по 7 чисел в кожному рядку, розташованих хаотично. Чорні числа від 1 до 25, червоні від 1 до 24. Всього таблиця містить 49 чисел. Таблицю легко накреслити самостійно.

Модифікованим варіантом таблиці Платонова є пропозиція Шульца розподілити червоні і чорні числа. Варіант таблиці Шульца-Платонова містить чотири ряди чисел: два з них чорного кольору, два червоного. В кожному рядку по дванадцять чисел, розташованих хаотично. Номінал і чорних, і червоних чисел в межах від до 1 до 24, тобто в таблиці Шульца - Платонова всього 48 чисел.

До початку дослідження експериментатор повинен мати декілька варіантів таблиць з різним порядком розташуванням чисел, що виключає запам’ятовування текстів в процесі дослідження.

Методика дозволяє оцінити окрім показника швидкості переключення уваги, час на виконання тесту при умові, що треба назвати і показати числа, починаючи чорні з початку, а червоні – з кінця вперемішку (наприклад, чорне число 1 – червоне 24, чорне 2 – червоне 23, і т.д.), так і деякі загальні показники працездатності центральної нервової системи: об’єм уваги, розподіл та зосередженість уваги. Побічну оцінку цим показникам дає кількість помилок (збоїв) при вирішенні завдання.

Хідроботи: (робота виконується вдвох).

До початку досліджень випробувач отримує детальний інструктаж про порядок виконання тесту: необхідно чітко назвати, знайти і показати в таблиці послідовно всі числа чорного кольору у висхідному порядку від 1 до 24, а червоного кольору – в низхідному від 24 до 1, до того ж це необхідно робити вперемішку: одне число чорне – друге червоне, одне чорне – друге червоне і т. д. Завдання необхідно виконувати як можливо скоріше і без помилок (тобто без порушення порядку послідовності чисел). В разі помилки дослідження зупиняється, змінюється тест і завдання знову виконується спочатку. І так до тих пір, доки помилок за весь час виконання тесту не буде. Підказувати номінал чисел під час дослідження неможливо. Фіксується загальний час виконання завдання (безпомилкового) і кількість помилок.

До початку визначення можна дозволити випробувачу трохи потренуватися у виконанні тесту, варіант якого при контрольних визначеннях повинен бути поновлений.

 


Просмотров 1952

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!