Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






XІІІ. Аналіз захворюваності на післяопераційні інфекції



 

13.1. Аналіз захворюваності пацієнтів на післяопераційні гнійно-запальні інфекції проводиться лікарем-епідеміологом ЗОЗ (або іншим спеціалістом з інфекційного контролю) та фахівцями епідеміологічного відділу установ та закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

13.2. Аналіз захворюваності пацієнтів на післяопераційні інфекції необхідно проводити за анатомічної локалізації патологічного (гнійно-запального) процесу, до яких належать:

інфекції центральної нервової системи;

інфекції ока та придаткового апарату;

інфекції вуха та соскоподібного відростка;

інфекції серцево-судинної системи;

інфекції органів дихання;

інфекції органів травлення;

інфекції кістково-м’язової системи і сполучної тканини;

інфекції органів сечовивідної системи;

інфекції репродуктивних органів;

інфекції шкіри та підшкірної клітковини;

інфекції м’яких тканин;

інфекція черевної порожнини;

інфекція ампутованої кукси;

інфекції та запальна реакція, зумовлені серцевими та судинними протезами, імплантатами та трансплантатами;

інфекції та запальна реакція, зумовлені протезним пристроєм, імплантатом та трансплантатом, у сечовій системи;

інфекції та запальна реакція, зумовлені протезним пристроєм, імплантатом та трансплантатом, у статевому тракті;

інфекції та запальна реакція, зумовлені внутрішніми ортопедичними протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами;

інфекції та запальна реакція, пов’язані з іншими внутрішніми протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами.

13.3. Оперативний (поточний) аналіз захворюваності на післяопераційні інфекції проводиться на підставі епідеміологічного діагнозу з урахуванням: клінічної форми післяопераційних інфекцій; терміну виникнення захворювання; етіології захворювання; видового спектра збудників післяопераційної інфекції; біологічних властивостей, зокрема антибіотикорезистентності збудників післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, виділених як з клінічного матеріалу, так і з проб епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ; ендогенних та екзогенних факторів ризику (у тому числі: тривалість операції, клас рани за мікробною контамінацією області хірургічного втручання, стан пацієнта як фактор ризику); АМП, які застосовувалися; тривалості антибіотикотерапії із зазначенням найменувань препаратів; складу хірургічної бригади; дати хірургічної операції; дати виписки пацієнтів або переведення їх в інший ЗОЗ; переміщення пацієнтів у межах ЗОЗ (з однієї палати в іншу, з одного відділення в інше); тривалості перебування у хірургічному стаціонарі; тривалості антибіотикопрофілактики (антибіотикотерапії) із зазначенням найменування АМП, дози та способу введення.13.4. Ретроспективний епідеміологічний аналіз післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними штамами УПМ, проводиться з метою виявлення закономірності розвитку епідемічного процесу та його особливостей у конкретній ситуації, надання оцінки ефективності проведених заходів, і на цій основі розробляється адекватний комплекс заходів щодо стримування появи та поширення резистентних мікроорганізмів у відділеннях хірургічного профілю ЗОЗ. За результатами ретроспективного аналізу встановлюють:багаторічну (не менше 3-5 років) динаміку захворюваності, її тенденції (зростання, зниження, стабілізація);порівняльну характеристику захворюваності на післяопераційні інфекції;структуру післяопераційних інфекцій за анатомічною локалізацією патологічного (гнійно-запального) процесу;резистентність до АМП, штамів мікроорганізмів, які виділяються від хворих з післяопераційними гнійно-запальними інфекціями та епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ;летальність від післяопераційних інфекцій з урахуванням локалізації патологічного (гнійно-запального) процесу.13.5. Внесення корективів у систему профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними штамами мікроорганізмів, здійснюють у таких випадках: виявлення змін у спектрі домінуючих видів резистентних мікроорганізмів, що є причиною гнійно-запальних інфекцій, а також змін профілю їх антибіотикорезистентності;зростання частоти висіву УПМ з епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ;при превалюванні в етіологічній структурі післяопераційних інфекцій та серед колонізуючих агентів певного виду резистентних штамів УПМ;при виникненні спалаху післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними мікроорганізмами;при виявленні штамів стафілокока із стійкістю до метициліну чи ванкоміцину, або ентерококів із стійкістю до ванкоміцину, ентеробактерій із стійкістю до гентаміцину і/або до цефалоспоринових антибіотиків III-IV поколінь, або неферментуючих бактерій із стійкістю до цефалоспоринових антибіотиків ІІІ – ІV поколінь.

Начальник Управління




Просмотров 416

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!