Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Витрати на утримання бурового обладнання



Вступ

Виконання контрольної роботи є одним з етапів вивчення курсу “Економіка підприємств нафтової та газової промисловості”. При вивченні програмного матеріалу для його закріплення і набуття практичних навичок студенти повинні виконати контрольну роботу згідно з робочою навчальною програмою.

Дана контрольна робота призначена для того, щоб закріпити здобуті теоретичні знання у сфері технічних й економічних наук і набути навичок у сфері інженерно-економічних розрахунків при проектуванні нової техніки.

Закріплення теоретичних знань та набуття навичок в економічних аспектах проектування конструкції бурової установки значною мірою здійснюється при курсовому проектуванні.

У процесі проектування необхідно не тільки вибрати основні параметри та конструктивні рішення нової техніки, але й обґрунтувати економічну доцільність її створення.

Дана робота передбачає виконання ряду техніко-економічних розрахунків, необхідних для техніко-економічного обґрунтування проекту бурової установки.

При виконанні розрахунків, у яких присутні вартісні показники, слід мати на увазі, що ціни, наведені в літературних джерелах, відповідають базовому рівню на стан видання. Виходячи із цього, всі розрахунки, задані в цінах поточного періоду, необхідно виконувати з урахуванням коефіцієнта індексації, котрий задає викладач, або приймаються за діючими розцінками.

Контрольна робота виконується у вигляді пояснювальної записки на аркушах формату А4 розбірливим почерком чи з використанням ПК шляхом роздрукування. При оформленні контрольної роботи слід керуватися діючими вимогами щодо оформлення контрольної робіт.

 

СКЛАД КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

До контрольної роботи входять:

– титульний аркуш;

– завдання до виконання контрольної роботи;

– зміст;

– вступ;

– основна частина роботи;

– висновки;

– список використаної літератури;

– додатки.

 

Склад основної частини

1. Визначення річної продуктивності базової та нової техніки

1.1. Розрахунок комерційної швидкості буріння базовою технікою



1.2. Обчислення річної проходки при використанні базової техніки

1.3. Визначення комерційної швидкості буріння при використанні нової техніки

1.4. Розрахунок річної проходки новою технікою

1.5. Визначення кількості свердловин із завершеним будівництвом за базовим варіантом та за варіантом модернізації

1.5.1. Обчислення загального часу будівництва свердловини

1.5.2. Розрахунок часу будівництва свердловини

1.5.3. Визначення кількості свердловин із повністю завершеним будівництвом

2. Розрахунок капітальних вкладень споживача по новій техніці

2.1. Обчислення собівартості й оптової ціни бурової установки

2.1.1. Розрахунок собівартості базової бурової установки

2.1.2. Розрахунок скоректованої собівартості аналогічної техніки

2.1.3. Визначення розрахункової собівартості нової техніки

2.1.4. Розрахунок оптової ціни нової техніки

2.2. Визначення величини транспортно-заготівельних і монтувально-налагоджувальних витрат

2.3. Обчислення супутніх капітальних вкладень бурового підприємства

2.3.1. Розрахунок вартості додаткового комплектуючого обладнання

2.3.2. Визначення супутніх капітальних вкладень бурового підприємства, пов‘язаних із придбанням техніки

2.4. Визначення розрахунково-балансової вартості базової та нової техніки

2.5. Розрахунок капітальних вкладень на придбання й експлуатацію бурової установки

3. Розрахунок вартості будівництва свердловини та її структури при використанні базової і нової техніки



3.1. Визначення вартості бурових робіт

3.1.1. Обчислення вартості матеріалів

3.1.2. Розрахунок заробітної плати з нарахуваннями

3.1.3. Визначення величини витрат на електроенергію, паливо та мастильні матеріали

3.1.4. Витрати на утримання бурового обладнання

3.1.5. Визначення суми амортизаційних відрахувань обладнання

3.1.6. Визначення вартості проведення контролю

3.1.7. Визначення інших витрат, що включаються до вартості буріння свердловини

3.1.8. Обчислення сумарних витрат, які включаються до вартості буріння свердловини

3.2. Розрахунок вартості підготовчих робіт

3.3. Визначення вартості будівництва і розбирання наземного обладнання

3.4. Розрахунок вартості випробування свердловини

3.5. Визначення величини додаткових витрат під час виконання робіт у зимовий час

3.6. Розрахунок величини транспортних витрат

3.7. Обчислення вартості інших робіт та витрат

3.8. Визначення вартості будівництва свердловини при використанні базової техніки

3.9. Розрахунок вартості будівництва свердловини при використанні нової техніки

4. Визначення економічної ефективності створення бурової установки

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

 

1. Визначення річної продуктивності базової та нової техніки

1.1. Розрахунок комерційної швидкості буріння базовою технікою

Комерційна швидкість – показник, що характеризує темпи проведення робіт із буріння й кріплення свердловин. У загальному вигляді визначається за формулою

, (1)

де Н – глибина буріння, м;

720 – умовна середньомісячна кількість годин перебування бурової установки в складі фонду бурових установок підприємства або її роботи (дорівнює 30 днів ´ 24 години);

– календарний час буріння свердловини, годин (уключає час механічного буріння, спуско-підйомних операцій (СПО), кріплення, допоміжних та ремонтних робіт, час аварій, ускладнень і час простоїв, який приймається рівним 5,5% від календарного часу).



 

1.2. Обчислення річної проходки при використанні базової техніки

Річна проходка розраховується, виходячи з комерційної швидкості буріння, та визначається за формулою

, (2)

де 12,17 – кількість верстато-місяців у календарному році;

– коефіцієнт оборотності бурових установок (визначається відношенням часу перебування бурового обладнання на свердловині в процесі монтажу, буріння, випробування, включаючи випробування в процесі буріння, демонтажу, а також часу знаходження бурового обладнання в ремонті та резерві до часу буріння, приймається згідно з додатком 2).

 

1.3. Визначення комерційної швидкості буріння при використанні нової техніки

При використанні нової техніки досягається скорочення календарного часу буріння і, як наслідок, відбувається зростання комерційної швидкості буріння, тобто

, (3)

де – загальне скорочення календарного часу буріння свердловини, годин;

– календарний час буріння свердловини базовою і новою технікою відповідно, годин.

Загальне скорочення календарного часу буріння свердловини визначається таким чином:

, (4)

де – скорочення часу машинних операцій при підйомі інструменту;

– скорочення часу СПО за рахунок зменшення кількості рейсів;

– скорочення часу підготовчо-завершальних операцій за рахунок скорочення рейсів;

– скорочення часу механічного буріння.

Скорочення часу машинних операцій при підйомі інструменту ( ) розраховується за формулою

, (5)

де – загальний час підйому інструменту за час буріння свердловини при використанні базової бурової установки та за варіантом модернізації відповідно, годин.

Даний розрахунок виконується згідно з алгоритмом, наведеним у таб-
лиці 1.

Таблиця 1

Параметри Позначення і формула визначення АТ НТ
1. Глибина свердловини    
2. Проходка на долото (за додатком 1)    

Продовження таблиці 1

Параметри Позначення і формула визначення АТ НТ
3. Кількість рейсів    
4. Швидкість підйому незавантаженого елеватора, м/с (приймається від 4 до 6)    
5. Швидкість підйому бур. інструменту, м/с    
6. Коефіцієнт неповноти тахограми при підйомі незавантаженого елеватора (приймається від    
7. Коефіцієнт неповноти тахограми при підйомі бурильного інструменту (приймається від    
8. Машинний час підйому бурильного інструменту, год.    
9. Машинний час підйому незавантаженого елеватора, год.    
10. Загальний час підйому інструменту за час буріння свердловини, год.    

 

Скорочення часу СПО за рахунок зменшення кількості рейсів ( ) обчислюється за формулою

, (6)

де – коефіцієнт зростання проходки на долото за варіантом модернізації;

– тривалість СПО з урахуванням скорочення машинного часу

(7)

Скорочення часу підготовчо-завершальних операцій за рахунок скорочення рейсів ( ) розраховується

, (8)

де – тривалість підготовчо-завершальних операцій за базовим варіантом:

, (9)

де – час випробування бурової установки, год.;

– час монтажу, демонтажу і транспортування бурової установки, год.

Скорочення часу механічного буріння ( )

, (10)

де – тривалість механічного буріння, год.;

– коефіцієнт зростання механічної швидкості за варіантом модернізації.

 

1.4. Розрахунок річної проходки новою технікою

Виконується за формулою

, (11)

де – комерційна швидкість буріння новою технікою, м/верст. – міс.;

– коефіцієнт оборотності бурових установок (згідно з додатком 2).

 

1.5. Визначення кількості свердловин із завершеним будівництвом за базовим варіантом та за варіантом модернізації

1.5.1. Обчислення загального часу будівництва свердловини

Загальний час будівництва свердловини визначається для базової та нової техніки за формулою

, (12)

де – календарний час буріння свердловини, годин (для нової техніки );

– час випробовування свердловини з бурової установки, годин;

– час монтажу, демонтажу і транспортування бурової установки, годин;

– час знаходження бурової установки в резерві та ремонті, годин.

 

1.5.2. Розрахунок часу будівництва свердловини

Час будівництва свердловин розраховується за такою формулою:

, (13)

де – загальний час будівництва свердловини аналогічною (новою) технікою, годин.

 

1.5.3. Визначення кількості свердловин із повністю завершеним будівництвом

Кількість свердловин із повністю завершеним будівництвом обчислюється за формулою

, (14)

де – час будівництва свердловини аналогічною (новою) буровою установкою, верстато-місяців.

 

 

2. Розрахунок капітальних вкладень споживача по новій техніці

2.1. Обчислення собівартості й оптової ціни бурової установки

2.1.1. Розрахунок собівартості базової бурової установки

Собівартість аналогічної техніки визначається розрахунком із формули обчислення оптової ціни бурової установки, в якій значення ціни аналогічної техніки приймається за діючими цінами, тобто

, (15)

звідки

, (16)

де – собівартість аналогічної техніки, грн.;

– оптова ціна базової бурової установки, грн. (згідно з діючими цінами);

– норматив рентабельності (в курсовій роботі приймаємо ).

 

2.1.2. Розрахунок скоректованої собівартості аналогічної техніки

Скоректована собівартість аналогічної бурової установки для розрахунку собівартості нової техніки визначається за формулою

, (17)

де – коефіцієнт зміни собівартості при переході від серійності випуску аналогічної техніки звітного року до серійності випуску нової техніки, що планується, в розрахунковому році (приймаємо ).

 

2.1.3. Визначення розрахункової собівартості нової техніки

На стадії ескізного проекту собівартість нової техніки обчислюється як добуток скоректованої собівартості аналогічної техніки на відношення маси комплекту нової бурової установки до маси комплекту бурової установки аналогічної конструкції з близькими основними параметрами, тобто

, (18)

де – маса комплекту нової бурової установки, т;

– маса комплекту аналогічної бурової установки, т.

 

2.1.4. Розрахунок оптової ціни нової техніки

Оптова ціна нової техніки визначається за раніше наведеною формулою

,

де С – розрахункова собівартість нової техніки, грн.

 

 

2.2. Визначення величини транспортно-заготі­вель­них і монтувально-налагоджувальних витрат

Для бурової установки величина транспортно-заготівельних та монтувально-налагоджувальних витрат обчислюється методом прямого розрахунку або за формулою

, (19)

де – оптова ціна аналогічної (нової) бурової установки, грн.;

– норматив транспортно-заготівельних витрат, % (у курсовій роботі приймаємо в розмірі 6,8% вартості бурової установки).

 

2.3. Обчислення супутніх капітальних вкладень бурового підприємства

2.3.1. Розрахунок вартості додаткового комплектуючого обладнання

У курсовій роботі вартість додаткового комплектуючого обладнання , необхідного для експлуатації відповідно базової та нової техніки, приймаємо рівною 10% від оптової ціни бурової установки.

 


2.3.2. Визначення супутніх капітальних вкладень бурового підприємства, пов‘язаних із придбанням техніки

Супутні капітальні вкладення бурового підприємства включають витрати на придбання і доставку додаткового комплектуючого обладнання, а також витрати на поповнення обертових коштів бурового підприємства, тобто

; (20)

, (21)

де – відповідно вартість додаткового комплектуючого обладнання для базової та нової техніки, грн.;

– вартість транспорту і технічної підготовки обладнання для базової та нової техніки відповідно, грн. ( );

– вартість додаткових обігових коштів, необхідність залучення яких пов’язана із введенням нової техніки (в контрольній роботі приймаємо = 0).

 

2.4. Визначення розрахунково-балансової вартості базової та нової техніки

Розрахунково-балансова вартість уключає оптову ціну бурової установки, витрати на її доставку із заводу-виготовлювача та монтаж, тобто

(22)

 

2.5. Розрахунок капітальних вкладень на придбання й експлуатацію бурової установки

Капітальні вкладення, необхідні для придбання та експлуатації бурової установки, включають розрахунково-балансову вартість бурової установки і капітальні вкладення, потрібні для її експлуатації, тобто

; (23)

(24)

 

3. Розрахунок вартості будівництва свердловини та її структури при використанні базової і нової техніки

Собівартість будівництва свердловин складається з витрат на весь цикл будівництва свердловини і включає наступні статті витрат:

1) підготовчі роботи (підготовка майданчика, будівництво під’їзного шляху, трубопроводів, ліній передач та ін.; розбирання трубопроводів, ліній передач тощо);

2) будівництво та розбирання вишки, коловишкових споруд, монтаж і демонтаж установки для випробування свердловини;

3) буріння та кріплення свердловини;

4) випробування свердловини на продуктивність;

5) додаткові витрати під час виконання робіт у зимовий час;

6) накладні витрати;

7) інші роботи і витрати;

8) проектні роботи;

9) резерв на непередбачені роботи й витрати.

 

3.1. Визначення вартості бурових робіт

Вартість буріння свердловини являє собою суму таких витрат підприємства:

- матеріали і запчастини;

- оплата праці бурової бригади;

- на електроенергію, паливо та мастильні матеріали;

- утримання бурового обладнання;

- амортизаційні відрахування на повну реновацію обладнання;

- проведення контролю;

- інші витрати.

 

3.1.1. Обчислення вартості матеріалів

При наближених розрахунках загальна вартість матеріалів, що використовуються в процесі спорудження свердловини, визначається за формулою

, (25)

де – норма витрат і-го матеріалу на 1000 м проходки (приймаємо за додатком 1);

– вартість матеріалу і-го виду, грн. (приймаємо за додатком 1);

– глибина буріння, м;

– вартість інших матеріалів (у контрольній роботі приймаємо в розмірі 10% вартості обсадних труб, цементу і хімреагентів).

 

3.1.2. Розрахунок заробітної плати з нарахуваннями

Розрахунок заробітної платні бурової бригади з нарахуваннями виконується за формулою

, (26)

де – коефіцієнт, що враховує премії ( );

– годинна тарифна ставка робітника і-го розряду, який входить до складу бригади, грн.

, (27)

де – тарифний коефіцієнт відповідного розряду (додаток 5);

– годинна тарифна ставка для робітників першого розряду;

– кількість робітників у бригаді;

– єдиний соціальний внесок;

– календарний час буріння свердловини, год.;

– час випробовування свердловини з бурової установки, год.

При електричному силовому приводі вахта складається із чотирьох чоловік: бурильника і трьох його помічників. При силовому приводі з двигунами внутрішнього згорання в склад вахти додатково вводяться один-два (залежно від кількості двигунів) дизеліста; при бурінні свердловини електробуром до складу вахти ще вводиться електромонтер.

Єдиний соціальний внесок, що відноситься на собівартість виконуваних робіт, визначається у відсотках від заробітної плати згідно з діючим законодавством.

 

3.1.3. Визначення величини витрат на електроенергію, паливо та мастильні матеріали

Витрати на електроенергію складаються з трьох частин:

- оплата споживаної енергії;

- плата за підключену потужність;

- витрати на утримання високовольтних мереж.

Витрати на основну електроенергію визначаються таким чином:

, (28)

де – годинна витрата електроенергії, кВт-год.;

– вартість 100 кВт-год., грн. (приймається за діючими тарифами);

, (29)

де – установлена потужність і-го електродвигуна, кВт;

– коефіцієнт попиту і-го електродвигуна;

j – кількість установлених електродвигунів.

Плата за підключену потужність обчислюється за формулою

, (30)

де – ставка за 1 МВт-добу підключеної потужності (прийняти в розмірі 300 грн.);

– підключена потужність, кВт-год.

. (31)

Утримання високовольтних мереж при розрахунках оцінити в розмірі 10% від основної плати за електроенергію

(32)

Витрати на мастильні матеріали для бурових установок, що працюють на електродвигунах, визначаються за формулою

, (33)

де – вартість мастильних та допоміжних матеріалів на 10кВт-годину витрачуваної енергії (потрібно прийняти в розмірі 0,21 грн.).

Для двигунів внутрішнього згорання розраховується величина витрат на паливо та мастильні матеріали таким чином.

Розмір витрат на паливо обчислюється за формулою

, (34)

де – вартість палива і-го виду згідно з діючими цінами, грн./кг ;

– час роботи двигуна в номінальному режимі, год.

; (35)

– час роботи двигуна на холостому ході, год.

; (36)

– потужність двигуна, к.с.;

– питома витрата палива при номінальному режимі, кг/(к.с.-год.);

– годинна витрата палива при холостому ході, кг/год.;

– кількість двигунів.

Витрати на мастильні матеріали визначаються за формулою

, (37)

де – коефіцієнт переходу від річної вартості витрат палива до вартості мастил (у контрольній роботі приймається для техніки з дизельним двигуном =0,25).

 

Витрати на утримання бурового обладнання

Витрати на утримання бурового обладнання розраховуються за формулою

, (38)

де – витрати на заробітну платню обслуговуючому персоналу, грн.;

– витрати на матеріали і запасні частини, грн.;

– витрати на капітальний ремонт, грн.

При всіх способах буріння та різноманітних типах силового приводу бурову установку обслуговує слюсар із ремонту обладнання, а при використанні електропривода, крім того, ще й електромонтер (приймаємо згідно з додат-
ком 4).

(39)

де – тривалість зміни (приймаємо = 8 год.).

Витрати на матеріали і запасні частини обчислюються прямим розрахунком за формулою

, (40)

де – норма витрат і-го матеріалу на 1000 м проходки;

– вартість матеріалу і-го виду;

– глибина буріння, м.

Якщо необхідних даних недостатньо, використовується наближений метод згідно з формулою

, (41)

де – норма витрат запасних частин, коп./1 грн. (приймаємо за додат-
ком 1);

– розрахунково-балансова вартість аналогічної техніки, грн.;

– вартість додаткового комплектуючого обладнання для аналогічної техніки, грн.

, (42)

де – норма амортизаційних витрат на капітальний ремонт у відсотках (у курсовій роботі приймаємо 4...6%).

 

3.1.5. Визначення суми амортизаційних відрахувань обладнання

Окрім амортизаційних відрахувань на повну реновацію бурової установки, амортизація нараховується на додаткове обладнання. Структуру вартості додаткового обладнання слід прийняти в такому вигляді:

І група – 25…30% (розраховується прямолінійним методом);
ІІ група – 5…10% (розраховується методом залишкової вартості);
ІІІ група – 60…70% (розраховується методом залишкової вартості); .

Розрахунок амортизаційних відрахувань на реновацію обладнання здійснюється згідно з вимогами діючого законодавства.

Сума амортизаційних відрахувань, що включається в собівартість будівництва свердловини, визначається за формулою

(43)

 

3.1.6. Обчислення вартості проведення контролю

, (44)

де – витрати на проведення контролю якості труб;

– витрати на утримання польової лабораторії (приймаємо
32 грн./добу);

– витрати на утримання засобів контролю (приймаємо 60 грн./добу).

Для контролю якості бурильних труб використовуємо портативну дефектоскопічну установку. Витрати на проведення контролю якості труб в польових умовах визначаємо за формулою

, (45)

де – вартість однієї операції з перевірки бурильних труб, грн.;

– відстань від бази до бурової (приймається в середньому 50 км);

– вартість перебазування лабораторії від бази до бурової на 1 км (приймаємо 0,89 грн.);

– календарний час буріння свердловини, верстато-годин.

, (46)

де – витрати часу на одну операцію з контролю якості труб
(0,10…0,15 години);

– вартість 1 години роботи лабораторії з перевірки труб
(10,76 грн./год.)

 

3.1.7. Визначення інших витрат, що включаються до вартості буріння свердловини

Розмір цих витрат потрібно прийняти в розмірі 5% від суми витрат на матеріали і запчастини, оплату праці бурової бригади, електроенергію, паливо та мастильні матеріали, утримання бурового обладнання, амортизацію обладнання, проведення контролю

. (47)

 

3.1.8. Обчислення сумарних витрат, які включаються до вартості буріння свердловини

(48)

 

3.2. Розрахунок вартості підготовчих робіт

До вартості підготовчих робіт відносять витрати на підготовку майданчика, будівництво під’їзного шляху, трубопроводів, ліній передач тощо та їх розбирання. При збільшених розрахунках визначається

, (49)

де – коефіцієнт переходу від вартості буріння свердловини до вартості підготовчих робіт (для експлуатаційного буріння = 0,06; для розвідувального = 0,02).

 

3.3. Визначення вартості будівництва і розбирання наземного обладнання

Цей розділ витрат уключає вартість будівництва й розбирання вишки, коловишкових споруд, монтажу та демонтажу установки для випробування свердловини. При збільшених розрахунках обчислюється

, (50)

де – коефіцієнт переходу від вартості буріння свердловини до вартості будівництва і розбирання наземного обладнання (для експлуатаційного буріння = 0,09; для розвідувального = 0,04…0,05).

 

3.4. Розрахунок вартості випробування свердловини

, (51)

де – коефіцієнт переходу від вартості буріння свердловини до вартості випробування свердловини (для експлуатаційного буріння = 0,04; для розвідувального = 0,07).

 

3.5. Визначення величини додаткових витрат під час виконання робіт у зимовий час

До таких витрат відносять додаткові витрати під час будівельних і монтажних робіт у зимовий період та витрати на експлуатацію теплофікаційної котельної установки

. (52)

Додаткові витрати під час будівельних і монтажних робіт у зимовий період складають 1,6% від вартості підготовчих робіт та витрат на будівництво і розбирання вишки, коловишкових споруд, монтаж та демонтаж установки для випробування свердловини

. (53)

Вартість утримання котельної установки визначається за формулою

, (54)

де – вартість 1 доби експлуатації котельної установки, грн. (приймаємо рівною 440 грн.);

– календарний час буріння свердловини, годин;

– час випробовування свердловини з бурової установки, годин.

 


Просмотров 781

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!