Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Вибір технологій формування КД та способи реалізації



Найм. розді-лу Цілі нав-чання Рівень Вибраний спосіб закріплення знань, умінь
Форма Метод Засоби контролю Способи реалізації
Назва Вар’їруємі параметри Дії викла-дача Дії тих, хто навчається
                 

 

Приклад вибору технологій формування КД представлені в таблицях Б 12, В 12, Д 12 додатках Б, В, Д, відповідно.

Всі отримані до даного моменту проектувальні рішення повинні знайти відображення в перспективно-поурочному плані вивчення теми.

Перспективно-поурочний план – це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.

При перевірці даного пункту особлива увага приділяється тому, наскільки зміст плану відповідає виконаним раніше розробкам і забезпечується кореляція між його елементами. Так, тип уроку повинен бути обраний з урахуванням складності матеріалу і його обсягу (чим складніше матеріал і чим більше обсяг, тим менша кількість задач буде плануватися на урок), з урахуванням характеристик навчальної групи і матеріалу, що відводиться на вивчення, часу. На сьогоднішній день у педагогічній літературі називаються наступні типи уроків:

· урок формування і засвоєння нових знань;

· урок закріплення, застосування знань про способи діяльності;

· урок формування інтелектуальних і практичних способів діяльності (інтелектуальних і практичних умінь і навичок);

· урок закріплення і застосування способів діяльності;

· урок діагностичного контролю і корекції засвоєння знань, способів діяльності, застосування наукових знань і способів діяльності;

· комбінований урок (урок з декількома рівнозначними задачами).

Найменування типу уроку визначає основну його задачу або ціль. Це варто враховувати при формуванні структури кожного уроку і формулюванню мети навчання.



Структурні елементи теоретичного уроку:

· організаційний момент;

· постановка мети уроку;

· мотивація мети;

· актуалізація опорних знань;

· підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу;

· формування орієнтованої основи діяльності;

· формування виконавчих дій;

· контроль сформованих знань, умінь, навичок;

· підведення підсумків;

· видача домашнього завдання.

Якщо урок “Поняття електричних машин, їхні види і призначення” по типу є уроком формування і засвоєння нових знань, то основна його ціль – “Сформувати представлення про такий клас електроустаткування, як електричні машини, їхню роль в народному господарстві країни, знання видів електромашин по різних класифікаційних ознаках і особливостей їхнього використання”. Якщо ж тип цього уроку комбінований (його елементи сполучаться як актуалізація опорних знань і формування орієнтованої основи діяльності або формування виконавчих дій і контроль сформованих знань, умінь, навичок, або формування орієнтованої основи діяльності і контроль сформованих знань і т.п.), то і ціль уроку буде комплексною. Наприклад, “Визначити рівень сформованості в учнів базових знань, умінь; сформувати представлення про..., знання..., а також закріпити (проконтролювати) сформовані знання, уміння, навички”.

Під час уроку повинна бути реалізована кожна з поставлених задач, що повинно знайти відображення в методах навчання. Якщо ціль комплексна і включає, наприклад, елементи формування нових знань, їхнє закріплення і контроль, то повинні бути обрані словесний (і) метод (ди) (розповідь, пояснення, бесіда і т.п.), метод (ди) наочності (ілюстрація, демонстрація), практичний (і) метод (ди) (вправа, лабораторний метод, практична робота) і метод (ди) контролю (опитування, контрольна робота, тестування тощо).



На кількість уроків і їхню структуру також впливає те розуміння, що починати вивчення теми доцільно з вступного контролю, а закінчувати – контролем сформованих в учнів знань, умінь, навичок по новій темі.

Оформити п. 2.5. курсової роботи “Складання перспективного-поурочного плану викладу теми” рекомендується в такій послідовності:

 

1. Поняття перспективного-поурочного плану і вимоги до нього.

2. Перспективно-поурочний план (табл.2.8.)

 

Таблиця 2.8

Перспективно-поурочний план

№ уроку Тема уроку Час Тип уроку Ціль уроку Базові знання Методи навчання
1 2 3 6 4 5 7
             

 

Приклад розробки перспективно-поурочного плану навчання стосовно теми “Пристрій та принцип дії машини постійного струму” запропонований у таблиці Б 13 додатку Б; теми “Радіоелементи: індуктивності та комутуючі пристрої” у таблиці В 13 додатку В; теми “Центральні процесори обчислювальних машин” у таблиці Д 13 додатку Д.

 

На заключному етапі дидактичного проектування розкривається зміст одного з уроків, позначених у перспективно-поурочному плані. Для цього вказується тема уроку, виписуються з плану його характеристики, згідно яких формується структура уроку і визначаються дії викладача й учнів під час реалізації кожного з цих структурних елементів уроку.



Слід зазначити, що п. 2.6. “Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці “…””властива конкретика, доведена до рухів, прямої мови як навчаючої, так і навчаємої сторін навчального процесу.

Власні розробки рекомендується представити в такій послідовності:

1. Найменування теми уроку, його тип, перелік структурних елементів, характеристика способів навчання.

2. Відповідність елементів структури уроку, дій викладача і учнів (табл.2.9.).

Таблиця 2.9


Просмотров 526

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!