Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Порядок оформлення і захисту роботи



 

Курсова робота являє собою записку, оформлену відповідно до ДСТУ і графічний матеріал, що може бути представлений у вигляді плакатів на аркуші ватману формату А1, кодозаставках або дошці.

У тому випадку, якщо виконано комплексну роботу, загальна частина записки (1 розділ «Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом “...”) оформляється спільно всіма членами групи і прикладається в одному екземплярі до індивідуальних розробок по другій частині роботи.

Графічна частина може містити алгоритм діяльності викладача на уроці (занятті), цікаві з погляду новизни, нестандартності оформлення положень роботи, а також приклади плакатів, використовуваних у навчальному процесі при викладі розробленої теми. Ця інформація повинна бути представлена відповідно до вимог оформлення графічних об’єктів і вимог її сприйняття.

Оцінка курсової роботи є комплексною і складається з оцінок:

· якості роботи (змістовної й оформлювальної);

· своєчасності її виконання;

· уміння обґрунтувати прийняті рішення та спрогнозувати їх розвиток;

· майстерність реалізації дидактичного проекту з теми.

Якість виконання курсової роботи визначається оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно» за національною шкалою. За стобальною шкалою ЕСТS оцінка «відмінно» виставляється, якщо сума балів становить 90-100; «добре» − 74-89 (74-84; 85-89); «задовільно» − 60-73 (60-64; 70-73); «незадовільно» − 0-59 (0-34; 35-59)

Своєчасне виконання всіх умов гарантує одержання позитивної оцінки «автоматом».

У тому випадку, якщо за тих або інших причин умови виконані не в повному обсязі або несвоєчасно, то під час заключних практичних занять або у позанавчальний час студент має можливість завершити роботу і представити її.

Оцінка за виконання курсової роботи з дисципліни «Методика професійного навчання: основні технології навчання» є комплексною й складається з двох показників – змістовна якість виконання курсової роботи та якість оформлення курсової роботи.



Кожний з цих показників має визначену максимальну кількість балів:

– якість виконання оцінюється 60 балами;

– якість оформлення – 10 балів;

– якість виступу студента з фрагментом розробленого дидактичного проекту з теми – 30 балів.

Змістовна якість виконання кожного пункту курсової роботи оцінюється в шість балів.

Якісне виконання передбачає повне розкриття змісту теоретичної й практичної частини кожного пункту, обґрунтованість висновків кожного пункту, забезпеченість певних елементів у кожному пункті, що дозволяє відобразити єдність й зв’язок між пунктами кожної з частин курсової роботи й частинами курсової роботи загалом.

Якість виконання курсової роботи оцінюється через показники – низький, середній та високий.

Відповідність між процентним співвідношенням виконаної курсової роботи та балами за їх виконання представлена у таблиці.

 

Показник якості Процент виконання курсової роботи
10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Низький 0-1 6-7 12-13 18-19 24-25 30-31 36-37 42-43 48-49 54-56
Середній 2-4 8-10 14-16 20-22 26-28 32-34 38-40 44-46 50-52 56-58
Високий 5-6 11-12 17-18 23-24 29-30 35-36 41-42 47-48 53-54 59-60

 

Оцінка оформлення курсової роботи враховує такий показник як відповідність вимогам державного стандарту ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.



Обсяг основного тексту МКР має становити 40-45 сторінок друкованого тексту (при оформленні тексту за допомогою комп'ютерної техніки з використанням текстового редактора Word: шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 pt, міжрядковий інтервал – 1,5; береги: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 15 мм).

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка – чорного кольору середньої жирності.

Текст поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. В кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервали.

Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.



Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографи, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад «Продовження табл. 1.2».

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Джерела можна розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків або у хронологічному порядку.

При оформленні списку використаних джерел необхідне пам’ятати також про наступне:

1. Прізвище автора завжди повинно передувати його ініціалам, повному або скороченому імені. Якщо в роботі більше трьох авторів, то у відомостях про авторство приводять прізвища перших трьох індивідуальних авторів з додаванням слів «та ін.».

Схема бібліографії виглядає в такий спосіб: автор (прізвище, ініціали); назва роботи; місце видання; рік видання; сторінка, на яку посилається виконавець.

Наприклад: Макаров Р.Н., Неделько В.Н., Суркова Е.В. Аспиранту о науке и конструкции диссертационного исследования. Справочное пособие. – Москва-Кировоград, 2005. – 357 с.

2. Назва місця видання приводиться повністю за винятком назв наступних міст, які пишуться в скороченій формі: Київ – К.; Москва - М.; Санкт-Петербург - Спб.; Нижній-Новгород - Н.Новгород; Ростов-на-Дону - Ростов н/Д.

3.У бібліографії однією косою рискою (/) позначають редактора, автора передмови, коментатора або перекладача.

Наприклад: Довідник офіційного опонента / Упорядник Ю.І. Цеков. – К.: Толока, 2001. – 64 с.

Двома косими рисками (//) позначають складові частини книги, збірника, журналу, енциклопедії та ін.

Наприклад: Меликов А.З., Пономаренко Л.А. Оптимизация цифровой сети интегрального обслуживания с конечным числом пользователей и блокировками // Автоматика и телемеханика. – 1992. - №6. – С. 34-38.

У бібліографії можуть застосовуватися одночасно одна та дві косі риски.

Наприклад: Кулаков В.В. Детерминанты удовлетворенностью жизнью //Общество и политика /Ред. В.В.Большов. Спб., Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2000, С. 476-510.


Просмотров 322

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!