Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Приклад прогнозування і оцінки радіаційної



обстановки при аварії на АЕС (тема №4)

 

1 Вихідні дані:

- тип і потужність ядерного реактора – РВПК-1000;

- кількість аварійних реакторів n=1;

- вихід активності h=50%;

- відстань від аварійного реактора до об’єкта Rк=24 км;

- астрономічний час аварії реактора Тав=10-00;

- припустима доза опромінення для виконання разової роботи на відкритій місцевості Dприп=4 рад.

- коефіцієнт послаблення радіації на відкритій місцевості Кпосл=1;

- швидкість вітру на висоті 10м V10= 4м/сек;

- напрям вітру – в напрямку об’єкта;

- хмарність – середня.

Необхідно визначити час початку опромінення об’єкта та умови проведенняаварійно-рятувальних робіт тривалістю 1 год.

 

Вирішення

2.1 Визначення зон радіоактивного зараження:

- за табл. В.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби – ізотермія;

- за табл. В.2 визначаємо середню швидкість переносу переднього фронту радіоактивної хмари: Vсер=5м/сек;

- за табл. В.4 визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх у масштабі на карту (схему);

- визначаємо, що об’єкт знаходиться в зоні Б біля її внутрішньої межі.

2.2 Визначення часу початку формування сліду радіоактивного забруднення (часу початку випадіння радіоактивних опадів на території об’єкта):

за табл. В.8 Тnoч=1,2 год. Отже, об 11–12 год. об’єкт опиниться в зоні радіоактивного зараження.

2.3 Визначення дози опромінення, яку отримає кожна людина аварійно-рятувального формування.

По-перше, за табл. В.11 визначаємо дозу, яку отримає людина всередині зони. Якщо, наприклад, формування вийдуть на відкриту місцевість із захисної споруди через 5 год. після аварії і працюватимуть там протягом 1 год., поглинута доза складатиме 1,53 рад.

По-друге, визначаємо дозу опромінення з врахуванням ( ):

 

Dопр = = 4,9 рад (бер).

 

Отримане значення перевищує припустиме. Тому час виходу на відкриту місцевість необхідно збільшити (на 10,5 год (20-30)), щоб виконувалося рівняння:



Dопр = 4 рад (бер).

Для безпеки складу формування необхідно забезпечити його засобами індивідуального захисту та індивідуальними дозиметрами. При випаданні опадів необхідно скоротити час роботи формування, визначаючи дозу опромінення за показаннями дозиметрів.

 


Додаток Д

 

Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом СДЯР (тема № 4)

 

1 Загальні вихідні дані:

- вид СДЯР та його загальна кількість: рідкий хлор, який перебував під тиском, 40 т;

- кількість робітників об’єкта, що потрапляють до зони зараження – 300 чол.;

- метеоумови (швидкість вітру 5 м/с, температура повітря 00 С, ізотермія, напрям вітру – в напрямку об’єкта);

- розлив СДЯР на поверхню вільний;

- відстань від джерела СДЯР до об’єкта 5 км.

Необхідно визначити:

- глибину можливого зараження за станом на 4 год. після аварії;

- площу зони зараження за станом на 4 год. після аварії;

- час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта;

- час уражуючої дії хлору;

- можливі втрати і структури втрат робітників при 100%-й забезпеченості протигазами (робітники знаходяться у найпростіших укриттях).

Вирішення

2.1 Визначення глибини зони зараження

а) Еквівалентна кількість хлору по первинній хмарі (табл. В.14)

 

Qе1= 0,18·1·0,23·0,6·40 =1т;

 

б) тривалість випаровування (табл. В.14, В.15):

 



Т = 0,05· ·2,34·1= 0,65 год 1, тому = 1;

в) еквівалентна кількість хлору по вторинній хмарі:

Qе2 = (1- 0,18)·0,052·1·2,34·0,23·1·1· = 11,5 т;

г) глибини зони зараження (табл. В.16):

 

R1= 1,7км; R2 = 6 км;

 

ґ) повна глибина зони зараження:

 

R = 6+0,85 = 6,85 7 км;

 

д) гранично можлива глибина перенесення повітряних мас:

 

Rгр= 5·4·3,6 = 72 км;

 

е) остаточна глибина зони зараження:

 

Rос = 7 км;

 

є) визначення площі зони можливого зараження (табл. В.18)

 

Sм = 8,72·10-3·7·7х45 = 19,2 км2.

2.2 Площа зони найімовірнішого зараження:

 

S = 0,133·7·7·4 0,2 = 8,6 км2.

 

2.3 Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта (табл. В.17):

 

t = = 0,17 год.

 

2.4 Визначення тривалості уражуючої дії хлору в атмосфері:

 

Tатм = 0,65 год.

 

2.5 Визначення можливих втрат людей

Загальні можливі втрати людей – 30 чол., з них:

- легкого ступеня – до 8 чол.;

- середнього і важкого – до 12 чол.;

- зі смертельними наслідками – до 11 чол.


 

Додаток Е

Таблиця Е.1 – Еквівалентні дози опромінення від природних та техногенних джерел

Джерело випромінювання Ефективна еквівалентна доза (опромінення всього тіла)
Кольоровий телевізор на відстані 2 м (перегляд телепрограм протягом трьох годин) 3 – 6 мкбер
Радіоактивні викиди в районі розташування АЕС (один рік опромінення) 0,2 – 0,5 мбер
Літак, швидкість якого не перевищує швидкості звуку (одна година польоту) 0,4 – 0,7 мбер
Літак, швидкість якого перевищує швидкість звуку (одна година польоту на висоті 18–20 км) 1 – 3 мбер
Орбітальний космічний корабель (політ протягом доби без спалахів на Сонці) 18 – 35 мбер
Прийом родонової ванни 1 – 100 мбер
Флюорографія 10 – 50 мбер
Рентгенографія грудної клітини 10 – 100 мбер
Рентгенографія в стоматології 3 – 300 мбер
Рентгеноскопія грудної клітини 200 – 400 мбер
Рентгенівська томографія 50 – 10000 мбер
Рентгенодіагностика при раковому захворюванні легенів до 5000 мбер

 




Просмотров 356

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!